Презентація з уроку Українська література для 9 класу на тему "Микола Васильович Гоголь"

Микола Васильович Гоголь

Гоголь. Микола Васильовичнародився 20 березня (1 квітня) 1809 р. в селі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії (Російська імперія)Російський письменник українського походження. Походить з відомого українського роду Гоголів-Яновських. Вважається класиком російської літератури, найвизначнішим з представників її «української школи». Окрім внеску у російську літературу, Гоголь також мав непрямий вплив і на українську літературу й українську культуру в цілому, а також був завзятим етнографом й збирачем українського фольклору

Марія Іванівна Гоголь-Яновська1791 – 1868 1777 – 1825 Василь Панасович Гоголь-Яновський. Батьки М. В. Гоголя

Згідно з сімейними переказами Гоголь походив зі старовинного українського козацького роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя, що був наприкінці XVII століття гетьманом Правобережної України. У смутні часи української історії деякі з його предків приставали і до шляхти, і ще дід Гоголя, Панас Дем'янович Гоголь-Яновський (1738-1805), писав в офіційному папері, що «його предки, прізвищем Гоголь, польської нації», хоча більшість біографів схильні вважати, що він все ж був «малоросом».

У 1818-1819 рр. Микола Гоголь навчався в Полтавському повітовому училищі. У 1821-1828  рр. - у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль».

У Ніжині Гоголь написав свої перші літературні твори і опублікував деякі з них у рукописних журналах та альманахах. Тут з'явилися його вірші «Италия», «Новоселье», «Непогода», «Две рыбки», «Битва при Калке», поема «Ганс Кюхельгартен», сатири «Насмешнику некстати», «Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан», драматичні твори. У гімназії Гоголь особливо охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, з якими знайомився не лише з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де мав багато знайомих. Пізніше ніжинські типи, окремі сценки увійшли до творів письменника.

Ще в студентські роки Гоголь переймається соціальними негараздами і налаштовується на таку діяльність, «щоб бути по-справжньому корисним для людства».

1829 р. – письменник опублікував свій перший твір — поему «Ганс Кюхельгартен». Цього ж року в журналі «Отечественные записки» з'явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Ці твори були романтичної спрямованості, підкріплені ґрунтовними знання усної народної творчості. Ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного справляли враження на читача.1828 р. – Гоголь мріє про літературну діяльність, тому він поїхав до Петербурга. Матеріальна незабезпеченість примусила його поступити на службу чиновником Департаменту уділів.

Наприкінці 1833 року Гоголь клопочеться про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього, зокрема, й дружба з Михайлом Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором цього ж університету.

З 2-ї половини 1830-х років подальший розвиток таланту Гоголя пов'язаний з драматургією.1835 року займає кафедру історії у Санкт-Петербурзькому Імператорському університеті, але через короткий час змушений полишити професорську діяльність. Він остаточно порвав з педагогічною діяльністю. Знаковим твором стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836). Невдовзі після прем'єри п'єси Гоголь виїхав на досить тривалий час за кордон, відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. В Італії пише перший том поеми-роману «Мертві душі», що виходить друком 1842 року.

1848 року Гоголь повернувся до Росії, посилено працював над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалив рукопис. Невдовзі після цього Микола Васильович Гоголь помер. В останні роки життя з Гоголем творилося щось негаразд. На думку знайомих, він заразився малярією в 1839 році під час відвідування Рима. Незважаючи на те, що хвороба відступила, після цього у письменника почалися припадки, непритомність і бачення. Так тривало до осені 1850 року, коли він, будучи в Одесі, відчув полегшення. Повернувся до Москви і здавався абсолютно здоровим і веселим. Гоголь зачитував друзям окремі фрагменти з другого тому «Мертвих душ» і радів, як дитина, бачучи захоплення і чуючи сміх слухачів. Але як тільки він поставив крапку під другим томом, йому здалося, що на нього обрушилася порожнеча і приреченість.

21 лютого 1852 року (за старим стилем), Микола Васильович Гоголь помер, не доживши місяця до свого 43-річчя.

За іншою версією смерть Гоголя пов'язана з покаянним відкиданням їм всього плотського, внаслідок чого той, за словами історика А. В. Карташов, «заморив себе голодом в подвигу спіритуалізму».Існує ще одна версія смерті Гоголя. Вона полягає в тому, що в результаті помилкового лікування трьома лікарями, які не знали про попередні призначеннях, письменнику триразово призначалася каломель – ртутьвмісний препарат, яким лікували шлункові розлади. В результаті передозування і уповільнення виведення з ослабленого організму цього препарату могла статися загальна інтоксикація по типу отруєння ртутним ядом сулемою. Смерть Гоголя овіяна таємницями. За однією з версій Гоголь заснув летаргічним сном, так як після ексгумації його останків деякі очевидці вважали, що скелет письменника прийняв в труні неприродне положення.

Твори Гоголя багаторазово екранізувалися. Його твори використані кількома композиторами при створенні опер та балетів. Крім цього, Гоголь був персонажем кількох фільмів та інших художніх творів.

1961 року за мотивами повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки» кіностудія «Мосфільм» випустила кольоровий фільм. Найвідоміші екранізації творів Миколи Гоголя

1967 року на кіностудії «Мосфільм» режисером Олександром Птушко був знятий фільм «Вій» за однойменним твором Гоголя.

1972 року кіностудія ім. Олександра Довженка за сценарієм Івана Драча, створеним за мотивами ранніх творів М. Гоголя, випустила фільм російською мовою «Пропавшая грамота».

1977 року на кіностудії «Мосфільм» Леонідом Гайдаєм був створений фільм «Інкогніто з Петербурга», за п'єсою М. Гоголя «Ревізор», а 1996 року був екранізований спектакль Московського театру сатири під цією ж назвою.

2009 р. в Україні режисерами П. Пінчуком і Є. Березяком створений фільм «Дума про Тараса Бульбу»

Мотиви гоголівських творів та їхніх персонажі використані у фільмі режисера Костянтина Худякова «Марево», завершеному у 2010 році.

ГОГОЛЬFEST - щорічний мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва названий на честь письменника. Програма фестивалю складається з п'яти напрямків: театр, музика, кіно, література та візуальне мистецтво. Перший Гогольфест відбувся 2007 року в Мистецькому Арсеналі. Після цього він пройшов на території комплексу ще двічі, після чого переїхав на кіностудію Довженка (2010 року). У 2012-2014-му він проходив у приміщенні покинутого заводу на Видубичах, потім переїхав на ВДНГ, де пробув два роки, 2015-2016. У 2017 Гогольфест відбувся з 7 по 17 вересня на ВДНГ і в Центрі Довженка. У 2019 Гогольфест пройшов у Маріуполі та у Вінниці на території заводу "Кристал", де брав участь "Дикий театр" з виставою "Кайдаші 2.0", реперка Alyona Alyona, гурти "Лінія Маренгейма" та "Вагоновожаті"

Пам’ятник Миколі Васильовичу Гоголю в Полтаві Пам'ятник встановлено у березні 1934 р. на перехресті вулиць Небесної Сотні і Гоголя. Бронзову скульптуру письменника, який сидить у задумі, поклавши одну руку з розгорнутою книжкою на коліно, а в другій тримає олівець, виготовлено за проектом скульптора Леоніда Позена. Пам'ятник планувалось встановити перед приміщенням драматичного театру імені М. В. Гоголя, але в зв'язку з першою світовою війною справу було відкладено. У перші роки Радянської влади місцеве керівництво заборонило ставити пам'ятник «буржуазному» письменнику і скульптура лежала на одному із складів. У 1934 році її встановлено на сучасному місці на залізобетонному постаменті висотою 3,5 метрів. До 150-річчя з дня народження проведено реконструкцію: поліпшено архітектурні форми п'єдесталу, встановлено бронзову дошку з написом: «М. В. Гоголь. 1809-1852».

Дякую за увагу!