Презентація "Життя і творчість Шолома - Алейхема"

Життя і творчість. Шолома – Алейхема(1859 – 1916)Підготувала вчитель Травневської ЗОШ І- ІІ ст.ім. Н. Войтовича. Збаразького району. Тернопільської обл. Губич Г.І.

Шоло́м-Але́йхем (їдиш שלום־עליכם, у перекладі — мир вам), справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Шолом Нохумович,єврейський письменник

Народився у місті Переяславі на Полтавщині (тепер Переяслав –Хмельницький Київської області) у родині дрібного крамаря.

У свідомості наших сучасників це місто пов'язане з іменами Богдана Хмельницького (XVII століття - Переяславська Рада) і Тараса Шевченка (XIX століття - знаменитий «Заповіт» та й інші твори). Звичайно, що у пам'яті і серці дрібного крамаря Нохума (Наума) Рабиновича не закарбувалися ці знакові для України імена і події. Його насамперед турбувало становище багатодітної родини.

Батько письменника був поважною людиною у місті. Він добре знав і любив біблійну і талмудичну літературу; у сім'ї додержувались всіх національних і релігійних звичаїв. Голова родини мав м'який характер, любив свою сім'ю і особливо маленького Шолома. Згодом Шолом - Алейхем присвятив батькові чимало сторінок, написаних з великою любов'ю. Дитячі роки минули у невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області). Навчався в хедері — єврейській початковій релігійній школі.

Маленький Шолом вирізнявся серед інших учнів не тільки блискучою пам'яттю, допитливим розумом, але й жвавим характером. Його пустування було необразливим і зводилось головним чином до вдалого зображення тих чи інших недоліків дорослих. Побачивши когось уперше, він одразу завважував, що в ньому негаразд, і починав удавати його. У ранньому дитинстві Шолом цікавився усім казковим і фантастичним.       Майбутній письменник захоплювався і українськими народними переказами. Глибокий вплив на чутливу уяву хлопчика справили казки й легенди про "проклятого Мазепу", про Богдана Хмельницького, який забрав у поміщиків і багатих євреїв скарби, привіз їх у Вороньків і одного разу вночі при місячному сяйві закопав глибоко в землю. Б. Хмельницький. Мазепа

      Батько Шолома вважався багатієм у Воронькові: він поставляв буряки до заводу, орендував земську пошту, вів торгівлю зерном, мав лавку. Та матеріальне становище родини ставало все гіршим; прибутки падали. У пошуках кращих заробітків родина Рабиновичів знову переїздить до Переяслава, де вони відкривають заїжджий дім. І Шолому, як і іншим дітям, доводилося закликати в дім приїжджих, перед якими треба було підлещуватись. Це було принизливо і зовсім не відповідало солодким казковим мріям про скарб, принців та принцес, про кришталеві палаци.

Доля родини Рабиновичів була типовою для більшості єврейського населення в царській Росії. Царський уряд встановив для євреїв "межу осілості", певні губернії, за межами яких їм було заборонено жити. Євреям заборонялася служба в державних закладах; заборона жити в селах позбавляла євреїв можливості займатися сільським господарством, заборона жити в містах - працювати в промисловості, на транспорті; у вищих і середніх навчальних закладах була встановлена славнозвісна "відсоткова норма" для євреїв, там мали можливість вчитися лише діти багатіїв. Шолом - Алейхем з дитинства і в родині, і в містечку бачив тяжке становище народних мас. 

    У Переяславі Шолом продовжував своє навчання в хедері. У 1872 році померла від холери мати Шолома Хає - Естер. Це було великим ударом для родини Рабиновичів. Маленька й в усьому покірна своєму чоловікові, ця жінка своєю енергією і невтомною працею підтримувала порядок і певний ритм життя в домівці. Батько зовсім розгубився. Дітей довелося відправити до міста Богуслав до дідуся й бабусі. Тим часом батько оженився вдруге. Повернувшись, діти зустріли нову господиню - мачуху. Вона була жінкою сварливою, У домівці завжди чувся нескінченний потік її лайок і проклять. Спостережливий Шолом зацікавився "мовною стихією" мачухи. Він почав, за алфавітом, записувати всі її лайки і створив щось на зразок словника. Було йому тоді 14 років. Батько випадково прочитав ці записи і схвалив їх. В автобіографічному творі "З ярмарку" Шолом - Алейхем згадував про них як про перший "літературний твір". 

У віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, Шолом – Алейхем написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником

      У хедері Шолом познайомився з творами Авраама Maпy і під впливом цього письменника-просвітника почав писати свій власний роман. Хоча роман був наслідувального характеру, проте він мав успіх у батька та його друзів. У зв'язку з цим постало питання про подальшу долю юнака. Авраам бен - Іекутіель Мапу. Авраам бен-Іекутіель Мапу

4 вересня 1873 року Шолом Рабинович почав навчатися в Переяславському повітовому училищі. Спочатку Шолому в училищі було дуже сутужно. Він погано знав російську мову, і всі сміялися з нього - і вчителі, й учні, до того ж ще й удома потрібно було допомагати. Але любов до знань і прагнення до світла були дуже могутніми в душі молодого Шолома. Він не шкодував ні сил, ні часу, виявляючи велику наполегливість, і невдовзі добився успіхів: йому, як найкращому учневі, призначили стипендію в розмірі 120 карбованців на рік. Це означало серйозну матеріальну допомогу для всієї родини. Навіть мачуха змушена була припинити напади на "класника", як вона його називала. У 1876 році Шолом Рабинович закінчив повітове училище на відмінно.

Шолом – Алейхем мріяв про подальше навчання у вищій школі. Вирішено було послати заяву до Житомирського педагогічного інституту, куди на державний кошт обіцяли прийняти двох відмінників. Великим ударом був крах плану вступу до інституту. Йому відмовили в прийомі через те, що він не зможе закінчити чотирирічний курс навчання, бо через три роки підлягає військовій службі.

Після тривалих пошуків роботи, принизливих прохань Шолому нарешті пощастило отримати місце вихователя дочки заможного орендатора Е. Лоєва в селі Софіївці (1877-1880), де справжнім щастям стала любов до своєї учениці Ольги Лоєвої. Дізнавшись про любов юнака до його дочки, старий самодур Лоєв у запалі обурення вигнав учителя. Знову настали сумні дні у пошуках роботи.

Спочатку Шолом вирішив їхати до Києва, але всі спроби влаштуватися там зазнали поразки. Нарешті в 1880 році в Лубнах він був обраний рабином. Два з половиною роки він таємно листувався з коханою. І нарешті, після тривалої розлуки, вони зустрілись і усупереч волі старого Лоєва одружилися 12 травня 1883 року. Після одруження Шолом у 1883—1887 роках жив і працював у Білій Церкві.

Сім’я Шолома - Алейхема

Дружина письменника народила йому шістьох дітей. Після смерті тестя Шолом - Алейхем став спадкоємцем колосального стану, однак йому не вдалося вигідно розпорядитися цими грошима, вкласти їх у справу, щоб примножити сімейний капітал. Шолом - Алейхем відомий як людина, яка перепробувала безліч абсолютно різнопланових професій, починаючи від мандрівного репетитора, закінчуючи гравцем на біржі. Саме захоплення біржовими спекуляціями, якому він віддався в Одесі, підвело початківця - фінансиста. Також Шолом - Алейхем спонсорував випуск журналів, які друкували художні твори на їдиш. Таким чином, незабаром грандіозну спадщину було розтрачено остаточно і безповоротно.

Літературна діяльність Шолома- Алейхема розпочалася наприкінці 1870-х років, коли у періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою їдиш. Перші художні твори — повість «Два камені» та оповідання «Вибори» (обидва —1883 року). Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом - Алейхем (єврейське вітання — «Мир Вам»). Протягом 1883-1887 років він надрукував у "Єврейському листку" серії фейлетонів і нарисів, численні повісті, оповідання, серед яких "Ножик" (1887), драматичні сцени та багато віршів.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років Шолом - Алейхем стає центральною фігурою єврейської літератури. У 1888 році він починає видавати щорічник "Єврейська народна бібліотека". Навкруги цього альманаху письменник зібрав значні сили передової єврейської літератури. Вісімдесяті роки принесли йому визнання і славу. Але його матеріальні справи чимдалі йшли гірше і, боячись переслідувань кредиторів, Шолом - Алейхем від'їздить за кордон. Тільки після сплати тещею його боргів Шолом - Алейхем повернувся до родини, оселившись в 1891 році в Одесі. Там він працює в "Одеському листку", де друкує фейлетони, ліричні нариси.

У 1887—1890, 1893—1905 роках Шолом - Алейхем жив у Києві , де займався торговельними справами. Після. еврейських погромів у Києві в жовтні 1905 року переїхав до Львова. Згодом у 1905 виїжджає з сім'єю до Швейцарії, потім до Німеччини. Вважається, що Шолом - Алейхем перетнув океан чотири рази. Проте в перше десятиліття двадцятого століття почала давати знати про себе невиліковна хвороба письменника - туберкульоз, хоча до самого кінця Шолом - Алейхем виявляє незламну енергію і невичерпну жагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з публічними читаннями та усними виступами. У 1914, як російський підданий, був висланий з Німеччини. Перебирається в Нью-Йорк, де прожив останні роки життя. Помер 13 травня 1916 року від туберкульозу. Похований на Бруклінському кладовищі. у Квінсі.

Єврейські письменники, Одеса 1910 р. Зліва направо: Менделе Мойхер - Сфорім, Шолом - Алейхем, Мордехай Бен - Амі, Хаїм - Нахман Бялік.

Твори Шолома - Алейхема

Шолом - Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Псевдонім письменника означає: "Мир вам!", і вибір цього псевдоніма був невипадковим. Повісті, романи, оповідання й новели, п'єси й критичні статті Шолома- Алейхема ввійшли з посмішкою у кожний дім, як слова привітання і доброзичливості. Вони вчили людей сміятися навіть тоді, коли їм хотілося плакати.

Критики називають його єврейським Марком Твеномза за схожість стилів і любов до літератури для дітей. Пізніше, при зустрічі, Марк Твен зауважив, що вважає себе американським Шолом - Алейхемом. Марк Твен

Внучка Шолома - Алейхема - американська письменниця і педагог Бел Кауфман.

Вшанування пам’яті Шолома - Алейхема. У Переяславі розташований садиба-музей Шолома - Алейхема, відкритий в 1978 році

В Україні ім'я Шолома - Алейхема носять вулиці у Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Полтаві, Житомирі, Чернівцях, Білій Церкві, Броварах. Є такі ж вулиці у містах Бердичів, Броди, Коростень, Збараж, Переяслав-Хмельницький, Ніжин, Херсон, Умань, Новомиргород, Сміла, Славута (Хмельницької області), Гайсин.

Меморіальна дошка на честь Шолома - Алейхема у Львові, на розі вулиць Шпитальної та КотлярськоїВулиця Шолома – Алейхема. Львів

Меморіальна дошка у Білій Церкві

У 1997 в Києві було відкрито пам'ятник письменникові

Пам’ятник Шолому- Алейхему в Біробіджані, столиці Єврейської автономної області (Росія)

У 2001 встановлено пам'ятник у Москві. У 2001 році встановлено пам'ятник у Москві

Мюзикл «Скрипаль на даху» був поставлений за мотивами роману Шолома – Алейхема «Тев'є- молочник» в 1964 у Нью-Йорку. Пам’ятник скрипалю в Біробіджані

. Пам’ятник Шолому - Алейхему в Нетанії(Ізраїль)

На честь Шолома - Алейхема названо кратер на Меркурії

Шолом - Алейхем — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України, присвячена 150-річчю від дня народження всесвітньовідомого письменника, драматурга та просвітителя — Шолома – Алейхема. Монету було введено в обіг 27 лютого 2009 року

МАРКИ

Мир Вам!