Презентація "Зимові свята"

ЗИМОВІ СВЯТА

ЗИМОВИЙ ЦИКЛ УКРАЇНСЬКИХ СВЯТ:4 грудня - Свято Введення (Третя Пречиста)7 грудня - Свято Катерини 13 грудня - День Андрія Первозваного14 грудня – Наума 17 грудня - Варвари18 грудня - Сави19 грудня - День Святого Миколая22 грудня - День святої Анни25 грудня - Спиридона Сонцеворота1 січня - Новий рік. Новорічна коляда2 січня - День святого Гната6 січня – Святвечір 7 січня - Різдво Христове13 січня - Меланки (Маланки), Щедрий вечір, щедра кутя14 січня - Новий старий рік та свято Василя 18 січня - Голодна кутя або Другий Свят-вечір (Голодний Святвечір)19 січня - Свято Водохреща (Йордан) 20 січня - Івана Хрестителя29 січня - Петра Вериги.

Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят.

Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.

Староукраїнські звичаї наших далеких предків, що колись були пов’язані з початком нового року , пізніше перейшли до християнських свят. Одна частина з них перейшла до сучасного Нового Року, а друга — до свята введення в храм Пресвятої Богородиці (4-го грудня за новим стилем). Це свято в народній термінології звичайно називається Введення.

У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща.

Різдвяний цикл свят пов’язаний із відродженням нового сонця. У циклі було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток. Українці колядували та щедрували. Умовно завершував зимовий цикл святкових дат день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.

4 ГРУДНЯ – СВЯТО ВВЕДЕННЯ Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані з давніми міфами про народження Всесвіту.

7 ГРУДНЯ –СВЯТО КАТЕРИНИДень великомучениці Катерини, в народі -Свято Катерини - свято дівочої долі. Напередодні свята парубки постували, щоб Бог послав їм добру жінку, дівчата гадали. Робили це так: крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то того ж року дівчина вийде заміж.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ Якщо погода на Катерини буде ясною – треба готуватися до морозної зими. Тепла погода – морози вдарять тільки на Варварин день (після 17 грудня). Відлига та туман прогнозують морози через 10 днів. Якщо випав сніг на суху землю –наступний рік буде неврожайним. Кола навколо місяця віщують мороз. Маленькі зірки на небі прогнозують снігопад

13 ГРУДНЯ – ДЕНЬ АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГОСтародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на берегах Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва. Вважалося, що дівчатам та хлопцям в Андрієву ніч являються образи їх суджених. Люди похилого віку слухали воду і прогнозували погоду на всю зиму.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИЯкщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна й сніжна. Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі. Червоний вогонь в печі – на холоднечу, білий – на відлигу. Якщо у свято Андрія йде сніг – зима буде морозною і холодною. Зимно, але сонячно? Бути хорошому

19 ГРУДНЯ – ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯВ народних легендах Святий Миколай - боронець людей перед стихійним лихом, найперший помічник усім, хто опинився у біді. "Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає". Святий Миколай опікується дітьми, виконує їх побажання і роздає подарунки. День Святого Миколая - найулюбленіше, найвеселіше дитяче свято. Діти чекають цього святана цілий рік і мріють про подарунки.

ПРИКМЕТИЯкий день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього. У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи. Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину. Морозяний день - на уроду хліба й городини. Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва. Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого. Перед Миколою іній - овес гарні будуть. Микола - другий після бога заступник.

6 СІЧНЯ - СВЯТВЕЧІРЗ давніх часів словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. Уся родина має бути вдома; не можна сваритися, і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита - "дідух" - і ставлять його на почесному місті. Найголовніша урочистість цього вечора - свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою зорею, бо саме в цей час народився Ісус Христос.

7 СІЧНЯ –РІЗДВО ХРИСТОВЕРіздво - найрадісніша подія для всього народу. За народною традицією вважається: хто до цього дня прийшов очищений - у того добро в цей день примножиться. А хто має гріхи - той може оновитися разом із появою на небі першої Віфлеємської зірки.

13 СІЧНЯ – СВЯТО МАЛАНКИУ давні дохристиянські часи відзначення початку року мало характер як релігійного, так і світського свята. На Буковині й донині збереглось у досить значній багатогранності освячення початку нового року, яке носить назву Маланка і входить до циклу різноманітних дійств зимової календарної обрядовості.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИЯкщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини. Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя. Если на Мелании оттепель, то ждут теплого лета. Если падает мягкий снег - к урожаю, а когда тепло, то лето будет дождливым. Если на Василия ветер дует с юга – год будет «жирный» да блогополучный, с запада - к изобилию молока и рыбы, с востока – к урожаю фруктов; с севера – к неурожайному лету. Якщо на небі зірки – до врожаю ягід та грибів.

14 СІЧНЯ – НОВИЙ (СТАРИЙ) РІКНа Новий (старий) рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки. У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було —вдосвіта. Традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували. Дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату. Перший посівальник— приносить до хати щастя. За народнім віруванням дівчата щастя не приносять.

15 ЛЮТОГО - СТРІТЕННЯЗима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше - літо перемогло зиму, а якіщо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИЯсна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл»;Відлига - чекай пізньої весни. На Сретенье утром снег - урожай ранних хлебов. День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла. Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик», тобто весна буде затяжною і дощовою. Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи. На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха. Якщо в цей день не видно сонечка - чекай суворих морозів. Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев».

18 СІЧНЯ - ГОЛОДНИЙ СВЯТВЕЧІР Напередодні Свята Водохреща відзначалася Голодна кутя (Голодний Святвечір). Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною» тому, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли. Власне, це був останній день колядок. Здебільшого на голодний святвечір «водили Меланку». З голодною кутею пов’язані цікаві обрядодії «закликання морозу».

19 СІЧНЯ СВЯТО ВОДОХРЕЩЕННЯ Коли Ісусові виповнилостридцять років і прийшов йому час, вийти до людей, прийшов він на річку Йордан до Іоанна Хрестителя, щоб охреститися. Ісус охрестився і вийшов з води. У цю мить небо розкрилось і явився Дух Божий, що спускався з небес, як голуб, і зійшов на Ісуса. З цього часу Ісус Христос почав своє служіння людям.

У день Богоявлення, після служби у церкві, в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, проводять велике освячення води на всіх річках, озерах, джерелах і колодязях.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИЯкщо на Водохрещі дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тижня – в п’ятницю, четверг і т. д. – треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

МАСЛЯНАМасляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала їх.

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2018 році масничний тиждень розпочнеться 12 лютого і триватиме до 18 лютого. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Народні обряди на свято були пов'язані з заговариванием землі на хороші врожаї. Наприклад, всім відомі звичаї на Масляну - спалювання опудал, символізували знищення торішнього виснаженої родючості, а попіл з костерища розвіювали по полях.

Веселі і завзяті традиції на Масляну завжди супроводжувалися яскравими приказками, які були пов'язані з основною стравою свята - млинцями. Вважалося, що їх потрібно з'їсти за день стільки, скільки собака махне хвостом, і ворона прокаркав. В масляну всі повинні були «Але горах покататися і в млинцях повалятися». А про розтрати в ці дні говорили: «Масляна об'єдуха - гроші приберуха».

ПРИКМЕТИ НА МЛИНЦІПершу порцію млинців потрібно віддавати бідним людям, щоб господарство не занепало, а урожай в був хороший. Віддані млинці приносять спокій вашим померлим родичам. Другу порцію млинців потрібно віддати сиротам, бездомним людям,тоді ваше молоде покоління буде здоровим і щасливим, а ваше життя стане безтурботної і спокійної. Якщо млинці виходять красивими, рум'яними й смачними, то наступний рік буде мирним і спокійним. Чим більше спекти млинців, багатшим буде врожай в новому році. Чим більше млинців спече, тим більше буде сонячних днів у році. Якщо краї млинців виходять рівні, то заміжжя буде щасливим. Якщо ж криві, то варто задуматися, чи потрібно виходити заміж за обраного людини.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИВважається, що якщо на Масляну погода не радує своєю теплотою, а, навпаки, присутні морози і ллє дощ, то весна обов’язково порадує гарною погодою. Якщо на масляну тиждень на вулиці багато бурульок, то попередній рік буде врожайним. Якщо в цей тиждень йдуть дощі, то навесні і влітку чекайте багато грибів. Буває, що на Масляну різко вдаряють морози. Це знак того, що літо буде ласкаве, привітне, без посухи.