Презентація "ЗНО. Вивчення візуальних джерел. Ікони"

Підготовка до ЗНО.2020 Візуальні джерела-ікони. Перелік художніх робіт та творів обов’язкових для вивчення та розпізнавання абітурієнтами на ЗНО з історії Україниhttp://osvita.ua/test/training/history/60193/

Тема 3. Русь-Україна (Київська держава)

Що таке ікони та про що з них довідуються історики?Слово «ікона» грецького походження. Іконами називають зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма, виконані за певними правилами найчастіше на кипарисових дошках. Іконами також є й відповідні розписи на стінах храмів, і мозаїки, і малюнки на сторінках рукописних книг, і різьблення по каменю чи дереву тощо. Правила, за якими творили ікони, називають канонами. Їх суворо дотримувалися, не змінюючи. У цьому одна з основних відмінностей ікони від картини. За княжих часів духовним життям опікувалася християнська церква. Отож не дивно, що тогочасні пам’ятки за змістом і призначенням були здебільшого церковними. Повною мірою це стосується й мистецтва живопису. Мозаїка Христа Вседержителя. Софійський собор

МОЗАЇКА БОГОМАТЕРІ ОРАНТИ: СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІОранта — один з основних типів зображення Богоматері, що представляє її з піднятими і розкинутими руками, розкритими долонями назовні, тобто у традиційному жесті заступницької молитви. Оскільки ж у Софійському храмі Києва за десять століть збереглася незмінною саме стіна з образом, то його стали називати «Нерушимою Стіною» і в цьому розумінні. Поза, жест рук Оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до XX століттях. Поміркуйте, чи є мозаїки Софійського собору в Києві - Богоматір Оранта та Христос Вседержитель - іконами?

Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері Первинно ікона знаходилась у храмі міста Вишгород в Дівочому Богородичному монастирі, через це отримала назву Вишгородської Богородиці. Окремі мистецтвознавці вважають, що ікона була написана у Києві, можливо, преподобним Аліпієм-іконописцем. Вона прикрашала храм Святих Бориса і Гліба. Андрій Боголюбський зруйнував частину Вишгорода та, викравши ікону Вишгородської Богородиці, вивіз її до Володимира-на-Клязьмі, де вона стала головною святинею збудованого цим князем Успенського собору. Іконографічно Вишгородська ікона належить до типу Елеуса (Замилування). Немовля припало щокою до щоки Матері.

Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерським. Після впровадження християнства на теренах Русі почали виникати місцеві осередки іконопису. Свенсько-Печерська ікона Божої Матері була написана преподобним Аліпієм Печерським (близько і 114). На іконі зображена Божа Матір, що сидить на престолі, на колінах у неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть преподобний Феодосій, а ліворуч — преподобний Антоній Печерські (засновники Києво-Печерського монастиря).

Тема 4. Королівство Руське. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Холмська ікона Богородиці-ХІІ ст. Перша письмова згадка про Богородицю Холмську знаходяться в Галицько-Волинському літописі при описі подій 1259. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмської, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм. Холмська ікона Божої Матері написана темперними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі зображено Божу Матір, яка тримає на правій руці дитину Ісуса, який правою рукою благословляє, а в лівій тримає сувій. За стилістичними ознаками найближчою аналогією Холмській Богородиці є Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері.

Дорогобузька ікона Богородиці Ікона є найвидатнішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. Її було винайдено в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Її датовано орієнтовно останньою третиною ХІІІ ст.. Божа Матір зображена прямо, гордовито, велично. Погляд великих очей спрямований на глядача, обличчя спокійне, врівноважене. Постать Дитини має фронтальне зображення голови з легким поворотом очей до Матері. Збережена візантійська манера письма.

Тема 5. Руські удільні князівства у складі іноземних держав

Ікони козацької добиІкона святого Юрія Змієборця зі Станилі. До і після реставрації: Унікальність цієї пам’ятки полягає в тому, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в українській іконографічній традиції. Вважається, що цінна ікона Юрія Змієборця зі с. Станиля, поч. XIV ст., походить з давньої дрогобицької церкви Юра, яку спалили татари, але з тієї спаленої церкви вдалося врятувати саме цю ікону.1489 р. -перша згадка про українських козаків

Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Одна з найстаріших в Україні. На ній зображена Марія з Ісусом в оточенні апостолів. Ісус правою рукою благословляє віруючих. Богородиця не дивиться на Дитя, бо це звичайне дитя, а сам Бог, а Бога ніхто і ніколи не бачив. Фігура Христа білий, це колір чистоти. На Марії – багряно-фіолетовий плащ – ознака королівської влади, Богородиця має титул цариці.

Ікона «Успіння Богородиці» ПЕРЕМИШЛЬСЬКОГО МАЛЯРА ОЛЕКСІЯ ГОРОШКОВИЧА. 1547 Р. Успіння Пресвятої Богородиці — день, коли Марія заснула, а її тіло одразу з душею було взяте Ісусом Христом до неба. Існує певна аналогія між іконою «Успіння Богородиці» та іконою «Воскресіння Христове». Західні іконописці виділяють у житті Христа два моменти. Спершу смерть та зішестя в Ад, а потім — Воскресіння.

Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ - в першій половині ХVІІІ ст.

Ікона «Покров Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького)Кого зображено на іконі? Чому, окрім Божої Матері, на іконі зображено постаті звичайних людей? Як ви гадаєте, чим заслужив таку честь гетьман Богдан Хмельницький, якого зображено праворуч на другому плані? Чому ця ікона є цінним історичним джерелом?«Покров Богоматері» з портретом Богдана Хмельницького з Покровської церкви с. Дешки (Богуславський район Київської області) - найвідоміша з ікон «Покрови», поширених в Україні від 13 ст. У запорізьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови.

Ікона «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Вознесіння Чесного Хреста Й. Кондзелевича. У 1698—1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для Скита Манявського. У цьому іконостасі, відомому тепер під назвою «Богородчанський іконостас» (зберігається з 1924 р. в Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові), згідно з підписами та манерою письма, Кондзелевичу належать великі намісні образи «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Богородиці».