І-царський період (753 – 509 рр. до н.е.), що розпочався утворенням Риму та завершився вигнанням останнього царя Тарквінія Гордого та встановленням аристократичного республіканського ладу;Періодизація історії стародавнього Риму ІІреспубліканський період (509 – 31 рр. до н.е.), який був добою становлення Риму як непереможного військово-політичного механізму;ІІІперіод ранньої Імперії (31 р. до н.е. – 193 р. н.е.), впродовж якого Римська держава досягла найвищої могутності та процвітання;ІVперіод пізньої Імперії (193 р. – 476 р.), коли відбувся перехід від завойовницької стратегії до оборонної, спрямованої на утримання захоплених територій і збереження цілісності держави.
Арка Септимія Севера. Сучасний вигляд Для періоду пізньої Імперії (193 – 476 рр.) характерні були насамперед перехід від завойовницької політики до оборонної стратегії, спрямованої на утримання захоплених територій, а також запеклі спроби зберегти цілісність держави на тлі зростаючої анархії та перетворення армії з інструменту політики на чинник розкладання політичної системи.
Другий Тріумвірат. Криза, що тривала майже століття (ІІ―І ст. до н. е.), привела до завершення періоду республіки. У завойованих територіях, провінціях почалися повстання. У Римі спалахнула боротьба за спадщину Цезаря. На владу претендували Марк Антоній та Октавіан Август. Велику популярність здобув вірний помічник Цезаря ― Марк Антоній, який став консулом. Але несподівано для Антонія в Римі з’явився Гай Октавіан, юнак із патриціїв, якого Цезар усиновив кілька років тому, тож він став іменуватися Гай Юлій Цезар Октавіан.
Другий Тріумвірат У 43 р. до н. е. три полководці-цезаріанці ― Октавіан, Антоній і Лепід уклали союз правителів ― другий тріумвірат. Тріумвіри здобули необмежені права «для впорядкування Республіки». Вони ввели війська в Рим . Почалася розправа з противниками Цезаря. Загинуло 300 сенаторів і 2 тис. багатих римлян, а їхнє майно було захоплено. Під час терору загинув і великий оратор Цицерон ― запеклий противник Марка Антонія. Цицерон виступає в Сенаті Риму, фрески Цезаря Маккарі, 1882–88
Незабаром Октавіан позбавив Лепіда влади тріумвіра. Октавіан і Антоній залишилися вдвох, проте й вони не змогли розподілити владу, і між ними почалася війна. У 31 р. до н. е. під час битви біля мису Акцій (береги Західної Греції) союзниця Антонія єгипетська цариця Клеопатра раптово наказала своїм кораблям повернутися до Єгипту. Антоній кинувся їй навздогін. Кілька днів воїни чекали повернення свого командира та, не дочекавшись, перейшли на бік Октавіана. Марк Антоній. Марк Антоній. Лепід
Однак основною метою, що ставив перед собою Антоній, вступаючи в бій, могла бути спроба прорвати блокаду, але цей задум був здійснений невдало: прорвалася менша частина флоту, а сухопутна армія Антонія без бою перейшла на бік Октавіана, чому передували, ймовірно, перемовини перед битвою. Октавіан здобув рішучу перемогу, домігся беззастережної влади над римською державою й у підсумку став першим римським імператором (з 27 до н. е. під іменем Августа). Клеопатра
Клеопатра VIIОктавіан узяв у полон Клеопатру і наказав стежити за нею, щоб потім під час тріумфу привезти до Риму. Клеопатра вирішила покінчити життя самогубством. Вона наказала рабу принести зі смоковою (інжиром) змію, обдуривши варту. Від укусу змії і загинула Клеопатра. Анісе Лемоньє. Смерть Антонія (1780-ті)
Залежний від Октавіана сенат надавав йому все нові й нові титули й посади. Серед них — почесне звання Август («звеличений богами»), яке перетворилося на титул. В Октавіана була власна скарбниця — фіск. Побоюючись змов, він набрав особисту охорону — преторіанські когорти (9000 осіб). Принцепс проводив політику «батога і пряника». Незаможним громадянам він і далі роздавав гроші та хліб, влаштовував дивовижні свята, наказав спалити списки боржників. Преторіанська гвардія. Фрагмент Тріумфальної арки. 52 р. н.е.
{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Реформи в управлінніАдміністративно-територіальні реформи. Соціальні реформи та ре-форми культури. Возвеличення особи Відновив назву Риму як республіки; поновив владу сенату, народу, але зменшив кількість сенаторів (із 900 до 600). Пропонував посадо-вих осіб на вибори; проголошений принцепсом — перший висловлював свою думку в сенаті; створив спеціальні війська для особистої охорони та правопорядку ― преторіанців Території поділено між сенатом (мирні те-риторії) та Октавіаном (території, де перебу-вали легіони). Створено скарбниці принцепса ― фіск. Діяльність посадо-вих осіб залежала від волі принцепса. Здійснював будівни-цтво шляхів,акведуків. Підкорив землі Іспанії та Галлії. Побудував укріпле-ння. Будівництво хра-мів, базилік, цирків. Покровительству-вав літературі, в Римі проходили літератур-ні читання. Зменшив кількість рабів, надавши право їх відпускати; Допоміг багатодіт-ним отримувати пільги. Сенат присвоїв звання Август ― «священний»; проголошений імператором. Реформи Октавіана Августа
Терміни та поняття Акведук (від латин. «аква»—вода, «дук» ― вести) ― римський наземний водогін у вигляді жолоба на високих кам’яних підпорах. Базиліка ― велика зала для судових засідань, ринкової торгівлі, дружніх зустрічей. Принцепс (від латин. «перший») ― сенатор, який був першим у списку сенаторів і мав авторитет та право першим висловлювати думку на засіданнях сенату. Преторіанці ― солдати особистої охорони полководця, згодом ― солдати привілейованої імператорської гвардії, яка брала участь у палацових переворотах. Прокуратор ― управитель господарства; за часів імперії ― урядовець, який відав податками, управитель імператорських провінцій.
Дякую за увагу. Презентацію підготувала Гірна У. Є. Список використаних джерел та літератури. Матеріали з загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії-Вікіпедії.2. Фото,карти, матеріали з всесвітної системи сполучених комп'ютерних мереж інтернет, що заходяться у вільному доступі.