: ПРИЧИНИ ІСНУВАННЯ КОНФЛІКТНОСТІ СЕРЕД УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ СЕРЕДНЬОЇ ТА СТАРШОЇ ЛАНКИ НА ПРИКЛАДІ ШКОЛЯРІВ НОВОГРОДІВСЬКОЇ ЗЗСОШ №7 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

УЧНІВСЬКИЙ ПРОЕКТ З ПРАВОЗНАВСТВА

 

ТЕМА:   ПРИЧИНИ  ІСНУВАННЯ КОНФЛІКТНОСТІ СЕРЕД

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

СЕРЕДНЬОЇ ТА СТАРШОЇ ЛАНКИ НА ПРИКЛАДІ

ШКОЛЯРІВ НОВОГРОДІВСЬКОЇ ЗЗСОШ №7

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВСТУП                                     

            Ми знаємо, що кожна людина унікальна, у кожного свої інтереси та особливості. Коли ж стикаються протилежності, виникає конфлікт. Старші, як завжди, нарікають на те, що молодь недооцінює їх і переоцінює себе. Юнаки та дівчата, в свою чергу, часто скаржаться на несправедливість і нерозуміння з боку педагогів, батьків, інших дорослих людей. І навіть у тих випадках, коли ці уявлення помилкові, або присутні лише в чиїйсь уяві, вони породжують цілком реальні конфлікти. Не буде перебільшенням сказати, що конфлікти різної інтенсивності характерні для більшості українських шкіл. Тому тема про конфлікти в школі не втрачає своєї актуальності.                                                         Конфлікти серед учнів відбуваються досить часто, що й на думку вчителів «є звичайною справою для школи». Основні приводи для конфліктів між учнями - грубість, хамство, жорстокість, озлобленість. Конфлікти у підлітковому середовищі характерні для всіх часів і народів. Дитяча жорстокість - явище загальновідоме. Але конфлікти в середній школі не можна розглядати окремо  від соціальних процесів, що відбуваються у суспільстві. Треба пам'ятати, що на погіршення відносин всередині цього соціального інституту впливають протиріччя в ланці «суспільство - школа». У сфері народної освіти прийнято виділяти чотири суб'єкти діяльності: учень, вчитель, батьки і адміністратор Познайомившись та дослідивши спеціальну літературу, ми провели типологізацію конфліктів за такою основою, як суб'єкт конфлікту і проаналізували причини, що їх викликають. У рамках одного маленького дослідження неможливо розкрити причини всіх типів конфліктів, тому ми зупинимося на одному з них, який для нас, як нам здається, є найбільш близьким: «учень-учень» на прикладі школярів середньої та старшої ланки Новогродівської ЗЗСО №7.  У даній роботі ми будемо використовувати матеріали органів учнівського самоврядування, власних спостережень, опитувань, висновки шкільного психолога Задко  А.А., дані анкетування, інтерв'ю вчителів нашої школи, спробуємо порівняти їх та зробити власні висновки, щодо обраної теми.

Розділ I

Поняття конфлікту

 Саме в загальноосвітній школі закладаються основи поведінки людини у перед конфліктних і конфліктних ситуаціях. Щоб займатися профілактикою конфліктів , необхідно мати хоча б загальне уявлення про те, як вони виникають, розвиваються і завершуються в шкільних колективах, які їхні особливості і причини. Починаючи анкетування серед учнів 9 -х класів, ми запитали: «Що таке конфлікт?». Відповіді були дуже схожі. Це непорозуміння , суперечка, зіткнення різних думок, скандал між учнями через якихось обставин . Ми вирішили звернутися до Вікіпедії та порівняти офіційне тлумачення поняття   «конфлікту»  з тим, яке нам надали учні нашої школи.                            

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення , сутичка ) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напружене загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складаними колізіями. Як бачимо учні правильно розуміють, що таке конфлікт.                               Таким чином, поняття конфлікту можна визначити як відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бу­ти фізичними особами або групами. Кожна сторона ро­бить все можливе, щоб була прийнята її точка зору і за­важає іншій стороні робити те саме. Саме слово «конфлікт» означає зіткнення. І справді, конфлікт – це завжди  зупинення та розрив нормальних, усталених відносин. Існують різні визначення конфлікту, але всі вони підкреслюють наявність протиріччя, яке виникає в процесі соціальної взаємодії, що полягає в протидії суб’єктів конфлікту та зазвичай супроводжується негативними емоціями.

 У конфліктній ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та досягати реалізації власної мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми впливу і намагається здолати опір іншої сторони.
Кожна сторона-учасник конфлікту має внутрішню і зовнішню позицію. Зовнішня позиція – це мотивування участі у конфлікті, яке сторони відкрито демонструють одна одній. Вона може співпадати, але може і не співпадати із внутрішньою позицією, яка є набором тих інтересів, мотивів, цінностей, які примушують людину, або групу людей включитися в конфлікт. Прикладом такого неспівпадіння внутрішньої і зовнішньої позиції може бути конфлікт дорослого і підлітка, де зовнішня агресивність останнього лише приховує потребу у визнанні, повазі, необхідності підтримки свого “Я”.

                                                  Розділ II

                            Конфлікти у середній та старшій школі

      Специфіка конфліктів між школярами визначається віковою психологією. Вік учнів робить значний вплив, як на причини виникнення конфліктів, так і на особливості їх розвитку та способи завершення. Кожний конфлікт супроводжується сплеском емоцій. Декілька слів про емоції. Емоції – найважливіша складова конфлікту. Емоції не просто супроводжують конфлікт, вони є його внутрішнім стержнем, керують ним, точніше, заважають керувати конфліктом учасникам. Основні емоції, що виникають у конфлікті, - це тривога, гнів, страх, ненависть. Можна назвати багато інших емоцій, що виникають у конфлікті, наприклад: радість перемоги, гіркота поразки, тривога, гнів, ненависть, страх тощо.
Все, що було сказано, доказує те, що конфлікт – явище складне, його протікання не можна запрограмувати, а результати передбачити. Як що говорити про головні форми перебігу конфліктів, то для учнів нашої школи характерні, так звані відкриті конфлікти. Спілкуючись з учителями  ЗОШ №7, ми встановили, що типовими викривленнями поведінки у відкритій формі конфліктів між учнями старшої школи  являються наступні важелі:
а) позиція «мені давно все ясно» - принципове небажання зрозуміти іншого;

б) «подвійна етика» - власні вчинки оцінюються як допустимі, а вчинки товариша – як нечесні та недозволені;

в) пошук «скалки» у чужому оці, що виявляється у приписуванні негативних якостей, навіть непов’язаних з причинами та змістом конкретного конфлікту.

Дослідження, які проводилися у нашій школі за ініціативою психолога   Задко А.А. серед учнів старшої школи, дозволили з’ясувати деякі особливості міжособистісних конфліктів та пов’язаних з ними явищами у взаємовідносинах  учнів. 

Конфлікти «ученик — ученик»  виникають в таких ситуаціях:

•                 через  образи, плітки, заздрості, доносів — 17%;
•                 через відсутність взаєморозуміння — 23%;
•                 у зв'язку з боротьбою за лідерство — 8%;
•                 через протиставлення особистості учня колективу — 3%;

• зв'язку з суспільною роботою — 5%;
• у дівчаток - через хлопця — 10% .
• почуття ненависті до однокласників 61% школярів.

 Ці дані свідчать, що у взаєминах однокласників в школі не все благополучно.

Основні причини ненависті до однолітків:

•                 підлість і зрада - 39%;
•                 підлабузництво, існування «липових» відмінників і улюбленців вчителів - 17%;
•                 особиста образа - 25%;
•                 брехня і зарозумілість - 12%;
•                 суперництво між однокласниками - 7%.

 На конфліктність учнів помітний вплив чинять їх індивідуально-психологічні особливості, зокрема агресивність. Наявність у класі агресивних учнів підвищує ймовірність конфліктів не тільки з їх участю, але і без них - між іншими членами класного колективу. Думки школярів про причини агресії виникненні конфліктів такі:

•                 причина агресії: бажання виділитися серед однолітків - 9%;
•                 джерело агресії: безсердечність і жорстокість дорослих - 11%;
•                 все залежить від стосунків у класі - 9,5%;
•                 в агресивності учня винна сім'я - 8%;
•                 агресивні школярі - діти з психічними відхиленнями - 4%;
•                 агресивність - явище вікове, пов'язане з надлишком енергії - 1%;
•                 агресивність - погана риса характеру - 3%;
•                 в класі були агресивні учні - 14%;
•                 в класі не було агресивних учнів - 32,5

 Ми звернулися до учителів нашої школи з  метою дізнатися їхньої думки щодо проблеми нашого дослідження. Ось що ми почули. Нинішні школярі помітно відрізняються від тих, хто навчався в школі 30 років тому. Причому, нерідко не в кращу сторону. Двадцять років тому в кошмарному сні неможливо було уявити, що в школі так загостриться ситуація з вживанням алкоголю, наркотиків, токсичних речовин. А нині це реальність. 

 Конфлікти між учнями в школі виникають, в тому числі і через проступки, порушень загальноприйнятих норм у поведінці школярів. Норми поведінки учнів у школі вироблені в інтересах всіх школярів і вчителів. При їх дотриманні розуміється зниження до мінімуму протиріч у шкільних колективах. Порушення цих норм, як правило, призводить до ущемлення чиїхось інтересів. Зіткнення ж інтересів є основою для конфлікту. Учителі вважають, що найчастіше допускають наступні порушення норм поведінки в школі: куріння, вживання спиртних напоїв, грубість, хамство в спілкуванні, вживання в мові нецензурних виразів, брехня, неповага учнів один до одного, розбещеність статевого життя, дрібні крадіжки, бійки, хуліганство, наркоманія, знущання над молодшими і слабкими, азартні ігри (на гроші).

 Як бачимо, перелік норм, які порушують підлітки доволі великий, але окрема частина конфліктів між школярами, на думку викладачів ЗОШ №7, розгортаються  навколо успішності. За рівнем успішності оцінюється успішність виконання юнаками і дівчатами їх соціальної   ролі - учня. В основі конфліктів, як правило, лежить незадовільне виконання підлітками їх головної соціальної функції, тобто невідповідність рівня успішності рольовим очікуванням оточуючих ( вчителів, батьків ) і порушення правил поведінки, що пред'являються до них як до учнів. Відстаючі школярі в 2-3 рази частіше, ніж інші, пропускають заняття та  запізнюються. Зауваження вчителів сприймаються цими учнями досить агресивно, що проявляється в некоректній, а нерідко і зухвалій поведінці учнів, їх незібраність, сучасної «розкутості», що переходить в самовпевненість і грубість по відношенню не тільки один до одного, а й до дорослих. Низька успішність супроводжується поганою поведінкою бо відстаючі учні часто намагаються затвердити себе в середовищі товаришів протидією вчителю, грубістю, демонстративною зневагою до дотримання шкільної дисципліни. Ми спробували дізнатися у самих старшокласників, як вони самі пояснюють причини такої поведінки, то частина з них  відносять їх на свій рахунок.  «Мій характер» - на цю причину конфлікту самокритично вказали в середньому 11,5% юнаків і дівчат, у тому числі 10,2% - сильних учнів і 19,5% (тобто в два рази більше) закоренілих трієчників. Наші дослідження показують: чим менше реалізували себе підлітки в школі, тобто, чим гірше їх успішність, тим більше (в 4 рази) вони схильні до куріння, вживання спиртних напоїв (в 3 рази) і наркотиків (в 4 рази) (див. Дод. 1).

      Таким чином, чим менш успішний юнак у ролі учня, тим більше він прагне підвищити свій статус серед однолітків у неформальному спілкуванні з ними, а це виявляється в псевдо дорослості поведінці - курінні, вживанні вина тощо. Тож ми вважаємо, що куріння, вживання алкоголю - не що інше, як спроба відігравати роль дорослих.

   Для того, щоби дізнатися точку зору головної діючої особи у школі – учня, ми провели анкетування в середній ланці  (учні 6-х класів, 58 осіб), та старшої ланки (учні 9-х класі, 61 особа). Частину питань анкети ми продублювали, з метою порівняння. Так на питання «Як часто у вашому класі виникають конфлікти?» відповідь була прогнозованою. Кількість конфліктів в середній ланці вища ніж у старшій, що пояснюється, на наше думку, віковими особливостями, тобто «старші»  розумніші ніж «менші».

Показники мають наступний вигляд (6-ті класі): часто трапляються конфлікти 17% підлітків, інколи трапляються – 61% ті вважають, що взагалі не відбувається конфліктів у класі – 22% учнів; 9 класи відповідно: 9%, 37%, 54% (Див. Дод. 2)

 Ми запитали учнів про головні причини, які призводять до конфліктів. Відповіді були переважно такими: «коли хтось скаржиться на іншого», «через виникнення розбіжностей думок», «виникнення сутичок через образи », «хтось не хоче прислухатись до порад та йде наперекір, або навпаки сам багато радить», «звичайне непорозуміння», «незгода з твоїми твердженнями та поглядами», «якщо хтось забрав твої речі чи щось не поділили», «брехня та підлість», «підстава», «підлабузництво».

На питання, чи є в класі так звані «ізгої», тобто ті, з ким не хочуть спілкуватися однолітки? (Див. Дод. 3) відповіді між середньою та вищої ланками були розподілені наступним чином: 6-ті класи - так – 55%, ні – 45%; 9-ті класи відповідно 47%, 53%. Ми вважаємо,що невелика різниця у відповідях пояснюється стереотипом, який склався ще в середній ланці, тобто це просто ярлик до якого усі звикли і нічого не хочуть змінювати.

Та запитавши чому вони «ізгої», ми почули таке: «тому що не спілкується з однокласниками, донощик», «набридливий», «зарозумілий», «конфліктний», «підставляє клас, жадібний», «погано відноситься до людей, егоїст», «лицемір, занадто «слизький», завжди увертається від відповідальності, донощик», «неповага до інших, погане відношення до однокласників та вчителів», «зрадник, лицемір», «набридливий, постійно кричить на уроці, перебиває вчителів», «не культурний, зарозумілий».

      Ми попросили, щоб учні навели перелік головних рис, які дали змогу саме цьому учневі стати лідером, ось що ми отримали: «чуйність та розуміння», «цікава людина з гарним почуттям гумору», «чесний, співчуваючий», «чуйний, який підтримає, коли тобі це потрібно, допоможе у складний момент», «розумний, ставиться до усіх з повагою», «вміння працювати у команді; об’єктивні погляди», «справедливий, знайде вихід з будь-якої ситуації, підтримує у складні хвилини, підвищує настрій, коли це потрібно», «дружелюбний, поступливий, без лицемірства», «вміє розв’язувати конфлікти, дружелюбний, відповідальний», «чуйний та з  почуттям гумору», «розсудливий», «чесний, справедливий», «завзятий та наполегливий».

       Цікавим, на наш погляд, було питання щодо виходу з конфлікту і ми запропонували варіанти відповідей: спостерігаєте збоку; втручаєтесь з метою його припинення; звертатися за допомогою дорослих. Результат був наступним. 9-ті класи: спостерігають конфлікт збоку – 69%, втручаються з метою його припинення – 21%, звертаються за допомогою дорослих -10%; 6-ті класи відповідно: 37%, 22%,41% (Див. Дод. 4). Як бачимо,старшокласники більш жорстокіші, більш самовпевнені в собі і  більшість вважають, що самі можуть вирішувати конфлікти і допомога дорослих їм просто не потрібна. Останнє питання, на яке нам хотілося получити відповідь  від старшокласників, ми сформулювали наступним чином:«Серед чотирьох причин порушень поведінки у підлітків ви би обрали: «боротьба за увагу» , «боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської опіки», «бажання помститися», «втрата віри у власний успіх». Результат має наступний вигляд відповідно: 33%, 39%, 17%,11% (Див. Дод. 5).  

       Спостерігаючи за поведінкою учнів середньої ланки, зрозумілим являється факт вживання так званих «поганих» слів. Наводимо повну анкету, яка складається з шести питань з відповідями учнів 6-х класів, яку ми провели з метою встановлення причин вживання «поганих» слів,бажання чи небажання учнів щось змінювати у відносинах один до одного.

1.Запитавши  «Чи  вживаєте  ви «погані» слова?»,  ми отримали такі результати: так – 76%; ні – 12%; рідко – 11%; інколи – 1% (Див. Дод. 6).

2.  На питання «А саме чому ви вживаєте «погані» слова?»,  діти відповіли так:

а) щоб здаватися самостійним і серйозним – 38%;

б) лайка асоціюється в мене з хоробрістю – 19%;

в) бажаю помститися – 31%.

Взагалі не вживають лайливих слів 12% учнів.

3. Якою є ваша реакція на зауваження батьків та дорослих щодо вживання вами «поганих» слів? Бояться покарання 19%, стає соромно - 31% та після зауваження будуть контролювати власну поведінку та змінюватися на краще – 50% учнів.

4. Якщо ти впевнений у своїй правоті, то яким чином ти будеш відстоювати власну точку зору? «буду наполегливо доводити» - 38%»;  «знайду приклади з історії , літератури тощо,  які доведуть мою правоту» - 15%; «піду на конфлікт» - 47%. Жахливо!

5. Ми запитали учнів, чи соромно їм, коли їх карають за вживання «поганих» слів, ось що ми отримали: сказали,  що їм  соромно – 55%, та соромно лише інколи –38%. Нажаль 7%учнів взагалі не соромляться вживаючи «погані» слова. Про це мають подбати і батьки, і вчителі, і суспільство.

6. Запропонувавши учням знайти альтернативу висловлюванням «поганими» словами, ми почули наступне: «Мовчати або говорити про себе», «Більше читати, аби збагатити свій словниковий запас», «Треба все пояснити звичайними словами, без лайки», «Спокійно та грамотно розмовляти, не ображаючи людину», «Уникнути конфлікту», «Не спілкуватись з людьми, що вживають «погані» слова», «Замінити лайливі слова на літературні».

Отже, ми бачимо, що діти, досить часто вживають «погані» слова, проте у

більшості випадків їм становиться соромно за це і вони готові змінитися на

краще, викинувши зі свого лексикону «погані» та лайливі слова.                                                 

                                                     ВИСНОВКИ

       В роботі висвітлено основні причини  виникнення конфліктів серед учнів середньої та старшої ланки. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства одною з актуальних проблем морального виховання є виховання культури поведінки. Культура поведінки є виявленням загальної культури людини у її діях, вчинках, ставленні до інших людей. Нажаль проведене дослідження свідчить про те, що з культурою поведінки у нашій школі (як і в більшості шкіл нашої держави ) існують серйозні проблеми, оскільки рівень конфліктності серед учнів досить високий. Як що порівняти дані шкільного психолога, опитування педколективу, анкетування учнів, то можемо зробити висновок про те, що причини конфліктів можна визначити наступним чином:

• спосіб залучення уваги;
• наслідування і прагнення бути на когось схожим;
• компенсація неуспішності;
• боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської опіки;
• бажання помститися;
• вплив колективу.

 Таким чином, конфлікт дає можливість більш глибоко оцінити індивідуально-психологічні особливості тих, хто прямо або опосередковано бере в ньому участь. Це пояснюється тим, що конфлікт тестує ціннісні  орієнтації особи, відносну силу його мотивів, які спрямовані на діяльність, на себе або на відносини, виявляє психологічну сталість до стресових факторів соціальної взаємодії. Конфлікт, за умови його конструктивного вирішення, дозволяє людині піднятися вище, розширити та змінити сфері та способи взаємодії з оточуючими.  Кожна дитина повинна засвоїти моральне правило: «Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна, Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре»[ 2, С.98]

 

                Список використаної літератури:

1. Банікіна С. Конфлікти в школі - чи можна їх уникнути? / / Виховання школярів . 1997 . № 2
2. Воронін Г. Л. Конфлікти в школі / Г.Л. Воронін / / Соціологічні дослідження. - 1994 . - № 3
3. Журавльов В.І. Основи педагогічної конфліктології : навч. / В.І. Журавльов ; Рос. пед. агентство . - М. , 1995 .
4. Ісайчева Н.Д. Школа очима учнів і вчителів / Н.Д. Ісайчева / / Питання психології. - 1990 . - № 4
5. Кон І.С. Психологія ранньої юності: Кн. для вчителя. М., 1989.
6. Мальковская Т.Н. Соціальна активність старшокласників . М., 1988.
7. Рибакова М.М Конфлікт та взаємодія в педагогічному процесі / М.М. Рибакова. - М.: Просвещение, 1991.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  ДОДАТКИ

Додаток 1

Відповіді “Так” на питання про шкідливі звички  залежно від рівня успішності старшокласників, %.

 

Відповіді «Так» на питання про шкідливі звички.	«Добре» і «відмінно»	«Добре» і «задовільно»	«Добре» і                                                                                         «задовільно»
Ти куриш?	9,6	26,6	47,4
Чи споживаєш    спиртне?	10,3	16,2	26,3
Чи пробував наркотики?	7,2	15,7	27,7

 

 

Додаток 2 «Як часто у вашому  класі  виникають  конфлікти?» 

 

Додаток 3. Чи є в вашому класі так звані «ізгої», тобто ті, з ким не хочуть спілкуватися однолітки?

 

Додаток 4. Якщо конфлікт виник, то яким ви бачите вихід з нього? спостерігаєте збоку; втручаєтесь з метою його припинення; звертатися за допомогою дорослих.

 

 

Додаток 5.

Додаток 6.

 

 

 

  Додаток 7.                                                                              

                                                          АНКЕТИ

«Про себе, навчання, вчителів»

Зразок анкети для учнів 6 класу

1. Чи вживаєте ви «погані» слова?

а) так;

б) ні;

в) рідко;

г) ніколи;

2. А саме чому ви вживаєте «погані» слова?

а) щоб здаватися самостійним і серйозним;

б) лайка асоціюється в мене з хоробрістю;

в) бажаю помститися;

г) хочу бути схожим на дорослу людину.

3. Якою є ваша реакція на зауваження батьків та дорослих щодо вживання вами «поганих» слів?

а) боюсь покарання;

б) мені однаково;

в) соромно;

г) після зауваження буду контролювати власну поведінку та змінюватися на краще.

4. Якщо ти впевнений у своїй правоті, то яким чином ти будеш відстоювати власну точку зору?

а) буду її наполегливо доводити;

б) мені байдуже;

в) звернуся за допомогою до учителя, хай розсудить;

г) піду на конфлікт.

5. Чи соромно вам, коли вас карають за вживання «поганих» слів?

а) так;

б) ні;

в) іноді.

6. Спробуйте знайти альтернативу висловлюванням «поганими» словами.

Додаток 8.

Зразок анкети  для учнів 9 класу

1.  Що таке конфлікт?

2. Як часто виникають конфлікти у вашому класі?

а) часто;

б) не виникають;

в) інколи.

3. Головні причини, які призводять до конфлікту.

4. Чи є в вашому класі так звані «ізгої», тобто ті, з ким ви не хочете спілкуватись?

5. Чому вони стали ізгоями?

6. Чи є у вашому класі «заводії»?

7. Наведіть перелік головних рис, які дали змогу саме цьому учневі стати лідером.

8. Якщо конфлікт виник, як ви виходите з нього?

а) спостерігаю збоку;

б) втручаюсь;

в) кличу на допомогу дорослих.

9. Чи вважаєте ви за потрібним звертатися за допомогою дорослих при вирішенні конфлікту?

10. Де частіше виникають конфлікти у школі чи поз нею?

11. Серед чотирьох причин порушень поведінки у підлітків ви б обрали:

а) боротьба за увагу;

б) боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської опіки;

в) бажання помститися;

г) втрата віри у власний успіх.