Прикметники- синоніми, прикметники - антоніми.

Тема: Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників.

Мета: Ознайомити учнів із синонімічним та антонімічним значенням прикметників; вчити вживати прикметники в прямому та переносному значенні, розкривати їх багатозначність; розвивати вміння використовувати прикметники – синоніми та прикметники - антоніми в усному й писемному мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творче мислення; виховувати любов до праці, бережливе ставлення до природи.

 

Тип уроку: урок закріплення і застосування ЗУН

 

Обладнання: мікрофон, малюнки пір року, карти для групової роботи, комп’ютерна презентація Microsoft Power Point, листки з стовбуром дерева, фарби, лист оцінювання, кросворд.

 

 

 ХІД УРОКУ

І Організаційний момент

1. Створення емоційної ситуації.

Любі діти, усміхніться,

Навколо себе подивіться.

Вже усмішками сяє клас.

Приємно бути серед вас.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Чого ви очікуєте від уроку?

ІІ Актуалізація опорних знань.

1. Вірш Н. Красоткіна «Краса природи»

-Хочу розпочати наш урок віршем Н. Красоткіни « Краса природи». Ви послухайте і скажіть знання з якого предмета нам будуть ще потрібні?

Краса природи – справжнє диво.

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе,

Навколо височіють гори.

Між горами дзюрчить вода.

А ліс зелений, неначе море,

І всюди казка ожива!

2. Бесіда

-То знання з якого предмету нам стануть у пригоді? (природознавства)

-Яка буває природа?

-Що відноситься до неживої природи?

-Що до живої?

-Які ознаки живої природи ви знаєте?

- В чому найкраще можна побачити зміни в природі?

-Які пори року ви знаєте?

-Чому відбувається зміна пір року? Від чого це залежить?

3.  Вірш А Кузнєцова «Пори року».

Вчитель читає і вивішує картинки кожної пори року.

Пори року

Придумала мати дочкам імена,

Ось Літо і Осінь, Зима і Весна.

Приходить Весна – зеленіють ліси,

І пташині всюди дзвенять голоси.

А Літо прийшло – все під сонцем квітне,

І стиглі ягоди просяться в рот.

Нам щедра Осінь приносить плоди,

Дають врожаї поля і сади.

Зима засипає снігами поля.

Взимку відпочиває і дрімає земля.

• Кожна пора року принесла нам своє завдання, давайте ж спробуємо їх виконати. Чи готові ви?

ІІІ Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота над загадкою

• Прочитайте текст.

    …….. , …………. , 

Ця  …………  дівиця.

 ………сріблом землю вкрила ,

З……         ……  калину зробила.

- Чи можна дізнатися про що йдеться? Чому?

-  Прочитаємо ще один текст.

Білокоса, білолиця,

Ця холодная дівиця.

Білим сріблом землю вкрила ,

З гіркої солодку калину зробила. ( Зима )

- Що це за віршований опис? Що є відгадкою?

- Чому ви думаєте, що це зима? Які слова вам допомогли відгадати загадку? Поставте до них питання.

- До якої частини мови належать ці слова. Доведіть свою думку.

- А як назвати прикметники  гіркої – солодкою?

2. Гронування «Прикметник»

- Яку частину мови ми вивчаємо? (Прикметник)

- Що означає? (Ознаку предмета)

- На які питання відповідає? (Який? Яка? Яке? Які?)

- Яким членом речення виступає? (Другорядним членом речення)

- Яку роль у мовленні виконують прикметники? (Уточнюють, прикрашають мовлення)

- Узагальніть вище сказане і складіть правило про прикметник.

(Прикметник - це частина мови, яка називає ознаки предметів і відповідає на запитання який? яка? яке? які?)

3. Робота в парах – повторення правила про прикметник.

4. Каліграфічна хвилинка.

Перше завдання принесла нам зима.

Зи им зм ма зима

• Яка орфограма у слові? Як перевірити?
• До якої частини мови належить.
• Доберіть до іменника зима спільнокореневі слова.
• Зима, зимовий, зимівля, зимує, зимонька.
• Доведіть , що вони спільнокореневі. Позначте корінь.

5. Гра «Юні поети»

- Запишіть іменник зима і допишіть до нього прикметники з вірша.

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така чудова.

Мороз у лід озера кута –

Зима тоді, всі кажуть люта.

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна, й морозна.

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму красива.

Гілок під інеєм не видно.

Тоді вона, звичайно, срібна.

Синичка змерзла і голодна,

Бо видалась зима холодна.

Зима! Зима! Усякий знає,

Вона прекрасною буває.

Запис у зошиті:

Зима (яка?) чудова, люта, морозна, красива, срібна, холодна, прекрасна.

- Доберіть до іменника зима ще свої прикметники, які описують характер зими.

Зима – білосніжна, казкова, чарівна, сердита, колюча, похмура, сварлива, сумна ...

- Підкресліть прикметники, близькі за значенням. Як вони називаються? (Синоніми)

- Доберіть до них слова, протилежні за значенням. Їх називають … (антоніми).

Добра, тепла, сонячна.

6. Оголошення теми і мети уроку.

- Слова, неначе кольорові камінчики. Недостатньо їх лише назбирати в купку… треба ще й уміти складати із них візерунки. А для цього треба розуміти значення слова.

- Сьогодні ми будемо працювати з прикметниками, близькими і протилежними за змістом, вживати їх в прямому і переносному значенні.

ІV Вивчення нового матеріалу.

1. Спостереження за прикметниками – синонімами.

• Бесіда.

• Яка пора року іде наступною за зимою?
• Які ознаки весни ви знаєте?
• А ось і завдання Весни.
• Що таке синоніми? (Синоніми – слова близькі за значенням)

• Робота в парах.

Згрупуйте подані на дошці прикметники в синонімічні ряди і запишіть.

1 ряд – розумний;  2 ряд – ласкавий;  3 ряд – охайний.

 

Духмяний, тямущий, ніжний, чепурний, кмітливий, акуратний, привітний.

 

- Яке слово зайве? (Духмяний)

- Доберіть до нього синоніми теж. (Пахучий, запашний)

- Складіть із ним речення. (Багато людей доклали зусиль і праці, щоб у нас на столі щодня був духмяний, запашний хліб. Бережімо його!)

- Який висновок можна зробити? (Синоніми роблять наше мовлення більш образним, точнішим, досконалішим.)

2. Фізкультхвилинка.

Хто це там вже так стомився

І наліво похилився ?

 Треба дружно всім нам встати ,

Фізкультпаузу почати .

Травичка низенька –низенька ,

Дерева високі –високі .

Вітер дерева колише , гойдає ,

То праворуч , то ліворуч нахиляє ,

То вгору , то назад , то вниз нагинає .

Птахи летять – відлітають ,

А учні тихенько за парти сідають.

3. Спостереження за прикметниками – антонімами.

• Бесіда.

• Наступна пора року – це антонім до слова зима. (літо)
• Назвіть основні ознаки літа.
• То що таке антоніми? (Антоніми – слова з протилежним значенням.)

• Робота в групах.

- Скласти із частин речення прислів'я та знайти у них прикметники – антоніми.

Із малої мурашки може бути велика користь.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні сльози ллють.

Бджілка мала, а й та працює.

Маленька праця краще за велике безділля.

Гірко зробиш – солодко з’їси.

Білі руки чорної роботи бояться.

- Якою спільною темою об’єднані всі прислів’я?

- Як ви розумієте їх зміст? (прислів’я про працю, ставлення народу до працьовитих людей та ледарів)

- Яку роль відіграють антоніми у прислів’ях?

(Вони увиразнюють мовлення, підсилюють зміст, порівнюють і дають зрозуміти зміст.)

3. Робота над прямим і переносним значенням слів.

• Бесіда.

- Прикметники можуть мати однозначні та багатозначні значення. У тому, щоб наша мова була яскравою, різнобарвною нам допомагають не лише прикметники-синоніми та антоніми, а ще й інші прикметники. А які саме допоможе з'ясувати наступне завдання.

- З чим асоціюються у вас слова...

золота

золоте

золоті

золотий

- До якої пори року ви б їх віднесли?

- Які ознаки осені пригадаєте?

- Доберіть до них два іменники так, щоб утворити словосполучення у прямому і переносному значенні.

Значення

пряме  переносне

каблучка - золота – осінь

перо - золоте - листя, сонце

сережки - золоті – руки

годинник - золотий – голос

- З якою метою ми вживаємо їх у мовленні? (Пряме значення переносимо на інші слова, щоб наше мовлення було яскравішим, образнішим.)

Тому такі прикметники мають багато значень.

• робота за варіантами (вправа 156 підручника)

І в – 1, 2 словосполучення;   ІІ в. – 3, 4 словосполучення

Підібрати слова – антоніми із довідки до поданих словосполучень.

Чи однакові слова- прикметники добирали до поданих словосполучень? (Ні)

Чому так сталося? (Вони добиралися до різних іменників)

- У яких словосполученнях прикметники вжито в прямому і переносному значенні?

- Отже, обов’язково необхідно пам’ятати про лексичну сполучувальність слів. Не завжди до одного і того прикметника, вжитого в різних словах, можна дібрати один і той же прикметник-антонім.

 

V. Закріплення  та систематизація знань учнів.

1. Слухання казки « Казковий замок».

Казковий замок

- Жили-були собі слова. Вони змінювались, росли, як дерева. З кожним роком слів ставало все більше і більше. І от виріс пишний, квітучий сад. Коли слова-дерева гойдались від вітру, вони звучали, нагадували чарівний спів солов’я. Стали люди називати милозвучну мову солов’їною. Добре жилося словам: вони дружили, допомагали один одному. Але незабаром почали сваритися між собою групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Антоніми і омоніми почали поступово витісняти синоніми із нашого мовлення. Наша мова стала безбарвною, немилозвучною, адже синоніми робили мовлення образнішним, яскравішим.

- І тоді вирішили всі слова побудувати величезний Замок дружби слів. І в ньому житимуть слова, які приносять людям радість.

 

- З чим порівнюються слова?

- Що вони створювали?

- Які це були слова?

- Для чого вони потрібні в нашій мові?

2. Малювання дерев в різні пори року.

- А зараз ми з вами створимо цей сад слів, але виражений він буде фарбами на листі.

Робота в групі.

Кожна група намалює дерево у різні пори року.

Виставка робіт, створених дерев.

3. Розвиток зв’язного мовлення.

Зачитування віршів про пори року ( 4 учні).

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках,

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі

Й небо синє-чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода –

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.

К. Перелісна

 

Весняні квіти     Олена Пчілка

Весна-чарівниця, неначе цариця,

наказ свій послала, щоб краса встала,

і проліски, і травка, й зелена муравка,

і кульбаба рясна, і фіалочка ясна –

всі квіти весняні, веселі, кохані,

з-під листя виходять, голівки підводять

од сну зимового до сонця ясного!

 

ЗИМА

В. Бичко

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

 

СПРАВИ ЛІТА

Знаєш, скільки справ у літа?

Їх усіх не полічити!

Треба нам підсмажить спини,

Ніс убрати в ластовиння,

Накупати нас у річці

Наперед на три сторіччя,

Та іще подарувати

Лісу й лугу буйні шати.

Словом, справ — не полічити!

Та найбільше треба літу,

Щоб зуміли я і ти

Набагато підрости!

А. Костецький

 

VІ. Підсумок уроку

Наш урок підходить до кінця. Давайте підведемо підсумок.

1. Гра «Незакінчене речення».

Сьогоднішній урок навчив мене….

Антоніми – це слова,….., наприклад….

Синоніми – це слова ….., наприклад….

Отже, наш урок був яким? Продовжте мою думку прикметниками. (Вдалим, цікавим, продуктивним…)

Найлегше було …….., а найважче…..  .

- За кількістю слів, вживаних у нашому мовленні, прикметник займає четверте місце після іменника, займенника та дієслова. Використовуйте прикметники у своєму мовленні,  зробіть його образним, емоційним, експресивним.

2. Оцінювання учнів.

- Діти протягом уроку ви всі досить гарно працювали.  Результати роботи необхідно занести до облікових бланків. Проаналізуйте, свою роботу на уроці і зробіть відповідні відмітки у листку самооцінки.

Лист оцінювання

Критерії оцінювання	Самооцінка учня	Оцінка вчителя
Я гарно відповідав на поставлені запитання. (1-2 бал.)
Я висловлював свої думки, пропонував свої ідеї. (1-2 бал.)
Я активно працював, виконуючи роботу в парі. (1-2 бал.)
Я старанно виконував вправи з підручника (1-2 бал.)
Я каліграфічно і охайно писав у зошиті. (1-2 бал.)
Я зрозумів матеріал, який ми вивчали на уроці і зможу застосувати його на практиці. (1-2 бал.)
Оцінювання:

 

 

3. Домашнє завдання (Кросворд)

Впр 159 – списати текст, вставляючи пропущені прикметники , знайти і підкреслити синоніми.

А ще на партах у вас є  кросворд – ваше домашнє завдання, розгадавши його, ви згадаєте, про що сьогодні на уроці йшла мова.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 Кросворд

		1
		2
3
4
		5
	6
	7
	8
9
10

Запиши слова, протилежні за значенням.

1. Гострий –
2. Білий -
3. Важкий -
4. Кислий –
5. Світлий –
6. Великий –
7. рідкий –
8. Багатий –
9. Холодний –
10. Повільний -

 

 

 

Кросворд

		1
		2
3
4
		5
	6
	7
	8
9
10

Запиши слова, протилежні за значенням.

1. Гострий –
2. Білий -
3. Важкий -
4. Кислий –
5. Світлий –
6. Великий –
7. рідкий –
8. Багатий –
9. Холодний –
10. Повільний -

 

 

Бердичівський загальноосвітній колегіум № 14

 

 

 

 

 

 

 

Відкритий урок

на тему:

«Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Пряме і переносне значення прикметників.»

 

 

 

 

 

 

Провела: вчитель

початкових класів

Кравчено І. В.