Одним із прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів, які можна використати на уроках фізики, є домашнє завдання, пов'язане з відшукуванням приказок і прислів'їв про явища, що вивчалися на уроці.
Із великої кількості приказок і прислів'їв слід відбирати лише ті, для яких можна пояснити їх фізичний зміст, хоч їх життєве тлумачення може бути значно багатшим і різноманітнішим.
Хоча в школі навчаються діти з різними можливостями, проте на таких уроках активність проявляють усі: кожен хоче назвати відомі йому приказки і прислів'я, пов'язані з темою уроку, і пояснити їх фізичний зміст.
Якщо хтось із учнів нечітко розкриває фізичну суть прислів'я чи приказки, йому допомагають інші.
Готуючи домашнє завдання, учні ділять сторінки зошита на дві колонки. У першу колонку записують приказку (прислів'я), у другу — її фізичну суть.
Ось деякі приклади:
-
Тихіше ідеш, далі будеш. (явище інерції, рух на поворотах, сила тертя),
-
Яблуко від яблуні недалеко котиться (рух до вертикалі, вектор—швидкість),
-
Дурний, як сто пудів диму (поняття об'єму, маси, густини тіла),
-
Від землі відірвався, до неба не дістався (сила тяжіння, перша
космічна швидкість),
-
Що комар, то й сила.
-
Поміняв шило на швайку.
-
Коса любить мудрого, а ціп дурного (сила тиску, тиск),
-
Хто має розум, той не іде зимою возом (сила тиску, сила опору),
-
Баба з воза — кобилі легше.
-
Зсунувся з розуму, як пес із соломи (рух тіла під дією кількох сил),
-
Чи в камінь головою, чи каменем в голову.
-
Якби знав, де впасти, то й соломки б підстелив.
-
Який їхав, таку й здибав.
-
Як постелеш, так і виспишся.
-
Що з боргів вилізати, що з болота (третій закон Ньютона, взаємодія тіл),
-
Хто вище злізе, той дужче й пада (перетворення і збереження енергії),
-
Вміння робити — на плечах не носити (поняття роботи).
-
Два голі третього не вберуть.
-
З миру по нитці — голому сорочка (закон збереження енергії),
-
Орли проти вітру літають (підіймальна сила крила),
-
Хороше зерно іде на дно (умови плавання тіл),.
-
Час, як вода, все йде вперед (взаємодії тіл не відбуваються миттєво) тощо.
«Теплові» прислів’я та приказки
-
Скільки кригу не грій, нею не обпечешся.
-
Хоче печеного льоду та ще й у Петрівку (три стани речовини, температура плавлення),
-
Куй залізо, доки гаряче (механічні властивості твердих тіл),
-
Чим більше куєш залізо, тим воно гарячіше (види теплопередачі),
-
Як припече, так і посунешся.
-
Чужий кожух не гріє.
-
Вдома і стіни гріють.
-
В ноги пече, а під носом замерзло (теплопровідність речовин, теплоємність),
-
Поки Сонце зійде, роса очі виїсть.
-
Цвяхом (шилом) моря не зігрієш.
-
Літній день і зимовим тижнем не заміниш (передача енергії випромінюванням),
-
Біля сухого дерева і сире горить.
-
Багато диму, мало тепла (горіння, питома теплота згорання) тощо.
-
І іржа залізо їсть (корозія металів),
-
Який палець не вріж, однаково болить
«Молекулярні» прислів’я та приказки
-
Сусід ближчий за родича (взаємодія між молекулами),
-
Мокрий, як курка.
-
Він і з води сухим вийде (явища змочування і незмочування),
-
Ранні пташки росу п'ють, а пізні і слізки ллють (випаровування і
конденсація),
-
Виделкою юшки не покуштуєш (фізичні властивості тіл),
(сполучені посудини, закон Паскаля),
-
Наносив води решетом (сила, поверхневого натягу),
-
Плуг від роботи блищить (корозія, фізичні властивості металів)
-
Усьому голова. Без неї і жито – трава (сіль, явище дифузії)
«Звукові» прислів’я та приказки
-
Як гукнеться, так і відгукнеться (закон відбивання),
-
Чув, що дзвонять, та не знає, в якій церкві (поняття сферичної хвилі),
-
Сопе, мов ковальський міх (утворення звукових хвиль),
-
Послухаєш жука - завжди в гною будеш (бас жука - гнойовика—«солідний» бас, частота звукової хвилі)
-
Дурного впізнаєш і по реготу (поняття тембру звуку),
-
Розкричався, як жаба на дощ (утворення звукових хвиль, тиск
атмосфери і вологість повітря),
-
Чула, десь гримить, а воно вже вдарило (швидкість звукової хвилі,
електричний струм в газах),
-
Блискавка блисне, а камінь трісне (властивості механічних хвиль,
перенесення енергії хвилями) тощо.
«Оптичні» прислів’я і приказки
-
Не вини дзеркало, як пика погана (побудова зображень у плоских дзеркалах),
-
Не спіймана риба завжди більшою здається.
-
На Миколая дивиться, а Варвару бачить (заломлення світлових променів),
- Вночі усе чорне (дисперсія світла, кольори тіл),
- Бачить, як сова вдень (фотометрія, світлові кванти),
- Своє і під носом не бачу, а чуже за лісом видно.
- З неба зорі хвата а під носом не бачить (будова ока, кут зору),
- Від кривого дерева крива и тінь (прямолінійне поширення світла в однорідному середовищі),
- Сім днів хліба не їж - весело дивитися.
- Якщо дочок сім, то є доля всім (досліди по дисперсії світла:
розкладання і утворення білого світла).
«Електромагнітні» прислів’я і приказки
-
Не знаєш закону Ома, сиди на печі вдома,
-
Злому добра не роби, бо не подякує,
-
Ти його гладь, а воно ще й кусається,
-
Ти його бий, а воно тебе лиже. (інтерпретація закону
електромагнітної індукції, правила Ленца: індукційний струм,що
виникає в замкнутому контурі, своїм магнітним полем протидіє зміні магнітного потоку, який збуджує даний струм),
-
І золото залізом добувають.
-
У перший день гість, як золото, на другий - срібло, а на третій -мідь (електрохімічний ряд напруг металів),
-
Всякої тварі по парі.
-
Живуть, наче кіт з собакою.
-
Проти молодця і сам вівця(контактна різниця потенціалів,
електрохімічне руйнування металів),
-
З ким поведешся, того й наберешся.
-
З ким пристанеш, таким сам станеш.
-
Хто з псами лягає, той з блохами встає (передача електричного заряду, електрон) тощо.
Загалом на основі прислів'їв і приказок можна організувати захоплююче
повторення практично всіх основних фізичних понять. Звичайно, при підготовці до таких уроків потрібно найактивніше залучити учнів, організувати їх роботу в шкільній бібліотеці, зі словниками прислів'їв та приказок, газетами, журналами, тощо. Також можна використати інші
спектри народної творчості, зокрема, відгадування загадок та пояснення прикмет, які мають у собі фізичну підоснову, складання висловів, віршів, казок, оповідань.
Перелічені вище прислів'я і приказки — це лише частина відтвореної учнями мудрості нашого народу, який на основі життєвих спостережень
так вміло використовував фізичні явища.
Використання приказок і прислів'їв сприяє невимушеному повторенню навчального матеріалу, активізує мислительну діяльність учнів, особливо слабковстигаючих, розкриває глибину народної мудрості, єдність теорії і практики.