Прислі'я та приказки на уроках фізики

       Прислів’я та приказки на уроках фізики

   Одним із прийомів активізації пізнавальної діяль­ності учнів, які можна використати  на уроках фізики, є домашнє завдання, пов'язане з відшукуванням при­казок і прислів'їв про явища, що вивчалися на уроці.

Із великої кількості приказок і прислів'їв слід відбирати лише ті, для яких можна пояснити їх фізичний зміст, хоч їх життєве тлумачення може бути значно багатшим і різноманітнішим.

  Хоча в школі навчаються діти з різни­ми можливостями, проте на таких  уроках ак­тивність проявляють усі: кожен хоче назвати відомі йому приказки і прислів'я, пов'язані з темою уроку, і пояснити їх фізичний зміст.

Якщо хтось із учнів нечітко розкриває фізичну суть прислів'я чи приказки, йому допомагають інші.

   Готуючи домашнє завдання, учні ділять сторінки зошита на дві колонки. У першу колонку записують приказку (прислів'я), у другу — її фізичну суть.

Ось деякі приклади:

Приказки і прислів'я, пов'язані з тертям

• Йде, як по маслу.
• Не змастиш — не поїдеш.
• Слизький, як в'юн.
• Висковзне, як риба з рук.
• Коси, коса, поки роса, роса спала робота пропала.
• Стоїть на слизькій дорозі.
• Камінь зрушиш — легше стане.

Приказка до теми «Тиск. Сила тиску»

• Ходить по лезу ножа (бритви).

• Тихіше ідеш, далі будеш.  (явище інерції, рух на поворотах, сила тертя),
• Яблуко від яблуні недалеко котить­ся   (рух до вертикалі, вектор—швидкість),
• Дурний, як сто пудів диму (поняття об'єму, маси, густини тіла),
• Від землі відірвався, до неба не дістався (сила тяжіння, перша

космічна швидкість),

• Що комар, то й сила.
• Поміняв шило на швайку.
• Коса любить мудрого, а ціп дурно­го (сила тиску, тиск),
• Хто має розум, той не іде зимою возом (сила тиску, сила опору),
• Баба з воза — кобилі легше.
• Зсу­нувся з розуму, як пес із соломи (рух тіла під дією кількох сил),
• Чи в камінь головою, чи каменем в голову.
•  Якби знав, де впасти, то й соломки б підстелив.
•  Який їхав, таку й здибав.
• Як постелеш, так і виспиш­ся.
• Що з боргів вилізати, що з болота (третій закон Ньютона, взаємодія тіл),
• Хто вище злізе, той дужче й пада (перетворення і збереження енергії),
• Вміння робити — на плечах не но­сити (поняття роботи).
• Два голі третього не вберуть.
• З миру по нитці — голому сорочка (за­кон збереження енергії),
• Орли проти вітру літають (підій­мальна сила крила),
• Хороше зерно іде на дно (умови плавання тіл),.
• Час, як вода, все йде вперед (взаємодії тіл не відбуваються миттєво) тощо.

«Теплові» прислів’я та приказки

• Скільки кригу не грій, нею не об­печешся.
• Хоче печеного льоду та ще й у Петрівку (три стани речовини, тем­пература плавлення),
• Куй залізо, доки гаряче (механічні властивості твердих тіл),
• Чим більше куєш залізо, тим воно гарячіше (види теплопередачі),

• Як припече, так і посунешся.
• Чу­жий кожух не гріє.
•  Вдома і стіни гріють.
• В ноги пече, а під носом замерзло (теплопровідність речовин, теплоєм­ність),
• Поки Сонце зійде, роса очі виїсть.

• Цвяхом (шилом) моря не зігрієш.

• Літній день і зимовим тижнем не заміниш (передача енергії випромі­нюванням),

• Біля сухого дерева і сире горить.

• Вогонь вогнем гасять.

• Багато диму, мало тепла (горіння, питома теплота згорання) тощо.

• І іржа залізо їсть (корозія металів),

• Який палець не вріж, однаково бо­лить

«Молекулярні» прислів’я та приказки

• Сусід ближчий за родича (взаємодія між молекулами),
• Мокрий, як курка.
• Він і з води сухим вийде (явища змочування і незмочування),
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні і слізки ллють (випаровування і

                                                   конден­сація),

• Виделкою юшки не покуштуєш  (фізичні властивості тіл),

                          (сполучені посудини, закон Паскаля),

• Наносив води решетом (сила, по­верхневого натягу),
• Плуг від роботи блищить (корозія, фізичні властивості металів)
• Усьому голова. Без неї і жито – трава (сіль, явище дифузії)

«Звукові» прислів’я та приказки

• Як гукнеться, так і відгукнеться (закон відбивання),
• Чув, що дзвонять, та не знає, в якій церкві (поняття сферичної хвилі),
• Сопе, мов ковальський міх (утво­рення звукових хвиль),
• Послухаєш жука - завжди в гною будеш (бас жука - гнойовика—«солідний» бас, частота звукової хвилі)
• Дурного впізнаєш і по реготу (по­няття тембру звуку),
• Розкричався, як жаба на дощ (ут­ворення звукових хвиль, тиск

  атмосфе­ри і вологість повітря),

• Чула, десь гримить, а воно вже вдарило (швидкість звукової хвилі,

елек­тричний струм в газах),

• Блискавка блисне, а камінь трісне (властивості механічних хвиль,

перене­сення енергії хвилями) тощо.

«Оптичні» прислів’я і приказки

• Не вини дзеркало, як пика погана (побудова зображень у плоских дзерка­лах),
• Не спіймана риба завжди більшою здається.
•  На Миколая дивиться, а Варвару бачить (заломлення світлових променів),

   -   Вночі усе чорне (дисперсія світла, кольори тіл),

   - Бачить, як сова вдень (фотометрія, світлові кванти),

   - Своє і під носом не бачу, а чуже за лісом видно.

   - З неба зорі хвата а під носом не бачить (будова ока, кут зору),

  - Від кривого дерева крива и тінь (прямолінійне поширення світла в      однорідному середовищі),

   - Сім днів хліба не їж - весело диви­тися.

    - Якщо дочок сім, то є доля всім (досліди по дисперсії світла:

       розкладан­ня і утворення білого світла).

         «Електромагнітні» прислів’я і приказки

• Не знаєш закону Ома, сиди на печі вдома,
• Злому добра не роби, бо не по­дякує,
• Ти його гладь, а воно ще й кусається,
• Ти його бий, а воно тебе лиже.  (інтерпретація закону

електромагнітної індукції, правила Ленца: індукційний струм,що

 виникає в замкнутому контурі, своїм магнітним полем протидіє зміні магнітного потоку, який збуджує даний струм),

• І золото залізом добувають.
• У перший день гість, як золото, на другий - срібло, а на третій -мідь (електрохімічний ряд напруг металів),
• Всякої тварі по парі.
• Живуть, наче кіт з собакою.
• Проти молодця і сам вівця(контактна різниця потенціалів,

електрохімічне руйнування металів),

• З ким поведешся, того й набереш­ся.
• З ким пристанеш, таким сам ста­неш.
• Хто з псами лягає, той з блохами встає (передача електричного заряду, електрон) тощо.

Загалом на основі прислів'їв і прика­зок можна організувати захоплююче

пов­торення практично всіх основних фізичних понять. Звичайно, при підготовці до таких уроків потрібно найактивніше залучити учнів, організувати їх роботу в шкільній бібліотеці, зі словниками прислів'їв та приказок, газетами, журналами, тощо. Також можна використати інші

спектри народної творчості, зокрема, відгадування загадок та пояснення прикмет, які мають у собі фізичну підоснову, складання висловів, віршів, казок, оповідань.

   Перелічені вище прислів'я і приказки — це лише частина відтвореної учнями мудрості нашого наро­ду, який на основі життєвих спостережень

так вміло використовував фізичні явища.

Використання приказок і прислів'їв сприяє не­вимушеному повторенню навчального матеріалу, ак­тивізує мислительну діяльність учнів, особливо слабковстигаючих, розкриває глибину народної мудрості, єдність теорії і практики.