Проблема розвитку читацької діяльності учнів

  ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

   Останнім часом не стихали дискусії про те, як викладати (вивчати) літературу в школі. Прибічники викладання "літератури як підручника життя" головну роль відводили пізнавально-виховній функції. Якщо література покликана лише безпосередньо віддзеркалювати дійсність, вона вичерпує свою самоцінність як вид мистецтва. Митець створює інобуття дійсності, іншу художню реальність, трансформуючи її через свою свідомість. Основне завдання літератури - пробуджувати в людині почуття прекрасного, формувати її естетичні смаки. Предметом "літератури як мистецтва слова" є світ людей, розмаїття людських стосунків у царині художньої реальності письменника. А предметом літератури як навчального предмета - художній твір як мистецьке явище і все, що з ним пов'язано: літературний процес, історична епоха, життя і творчість письменника.

   Викладання літератури як мистецтва слова сприятиме продуктивному використанню її надзвичайно високого освітнього й виховного потенціалу. Можливість відчути своєрідність авторського стилю, характерні риси різних епох і країн, пізнати сутність людей, що творили історію, одержати цікаві відомості з галузі людинознавства і культурології - все це не може не викликати зацікавленості в учнів.

     Читацька культура - це складова частина загальної культури особистості, комплекс знань, умінь і почуттів читача, що передбачає свідомий вибір тематики читання, його системність з метою повноцінного і глибокого сприйняття та засвоєння літературного тексту. Вибір літератури, уміння опрацьовувати її, інтерпретувати, усно і письмово висловлювати свої роздуми стосовно того чи іншого літературного явища вказують на наявність читацької культури та її рівень в практичній діяльності, спрямованій на опанування самостійним читанням. Здатність сприймати конкретні художні твори, оцінка цих творів на основі власних почуттів, особисті читацькі інтереси, естетичний смак загалом складають ціннісно-орієнтаційний аспект читацької культури.  Концепція розвитку читацької діяльності особистості вибудовується на основі технологічного підходу, виходячи із тенденцій розвитку знань, умінь і почуттів читача.

     Зарубіжна література - це особливий предмет у циклі дисциплін, які вивчаються учнями в школі. За допомогою художнього слова письменників зарубіжжя вчитель формує душу дитини, формує громадянина, допомагає дітям зрозуміти, що є справжніми цінностями, за якими моральними нормами та законами треба жити.

    Приємно вражають серйозна теоретична підготовка учнів, вміння школярів мислити, висловлювати і відстоювати свої думки, розуміти глибину художніх творів та аналізувати їх. Передумовою таких наслідків є творча праця вчителя, постійний пошук та самовдосконалення, майстерне володіння формами і методами навчання. Тобто, вчитель зарубіжної літератури робить все, щоб його уроки давали учням насолоду, радість співпереживання, залучали до світу прекрасного. Добре усвідомлюючи, що дитину спочатку треба навчити вдумливо читати, закохати в літературу та зробити книгу її духовною потребою, вчитель використовує для цього багато цікавих форм роботи. Твори зарубіжної літератури дарують читачеві відчуття повноти життя, фор­мують духовне багатство людства, творять ідеали на засадах гуманізму і добра, вчать розпізнавати правду від брехні. Вчитель є якраз тією зв'язуючою ланкою між літературою і учнями, саме він покликаний вирішувати проблеми: «Як залу­чити своїх вихованців до книги?», «Як виховати кваліфікованого читача?», «Що таке читацька культура?»

     Формування грамотного, естетично розвиненого, творчого читача, який відчуває радість відкриття від спілкування з художнім твором, здатного до емпатії, спроможного «побачити» сховане за сло­вами та фразами, безперечно, - справа складна та довготривала.

    Дослідники встановили, що з десятиріччя в десятиріччя школярі кожної вікової групи мають жанрову перевагу в читанні. Причому в різних країнах одну й ту ж саму. У 8-9 років найулюбленіший жанр - казка. Мається на увазі народна казка, а якщо точніше, то чарівна. Побутова теж читається, але не є популярною. У 10-11 років діти віддають перевагу вже літературній казці. Такий інтерес мо­лодших підлітків дослідники пояснюють тяжінням до життєвого, правдоподіб­ного.  До числа жанрів, які подобаються підліткам 12-13 років належить пригодницька лі­тература. Цей жанр не тільки улюблений, а й розвиваючий. У ході досліджень було також встановлено, що у цьому віці з'являється також інтерес до детективу. Майже поруч із детективами за по­пулярністю - наукова фантастика. В 14 років цей інтерес стає стійким. Тому важ­ливо, щоб учні читали класику жанру, починаючи з творів Жуль Верна і закін­чуючи сучасними письменниками. Романи, повісті, які відображають реальне життя, тему кохання, взаємовідносини між батьками та дітьми користуються великим попитом у підлітків. Прихильник роману - це читач із раннім розвитком, з високою культурою читання та широким його діапазоном.

    Вибір літератури, вміння опрацьовувати її, усно та письмово висловлювати свої роздуми щодо того чи іншого літературного явища вказують на наявність та ступінь читацької культури в практичній діяльності, що веде до постійної потреби в читанні, до опанування самостійним читанням. Здатність сприймати конкретні художні твори, оцінка їх на основі власних почуттів, особисті читацькі інтереси, естетичний смак у цілому складають основу читацької культури.

Список використаних джерел

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Світова література. 10-11 класи – К.-2010
2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література. 5-9 класи – К.-2013.
3.  Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури – К. – 2000.
4. Куцевол О.М. Як залучити учня до книги //Всесвітня література. – 2002. - №2
5.  Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - №7. - С.10-14.
6.  Степанишин Б.І. Література - вчитель - учень. Посібник для вчителя, - К., Освіта.
7.  Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів// Наука і освіта. -2005. - №3-4. - С.66-68.