Проєктні технології на уроках української мови та літератури

Т.В.Войтова,

вчитель української  мови та літератури,

зарубіжної літератури

Молодіжненського ЗЗСО

Великодолинської селищної ради

Одеської області

                    Проєктні технології на уроках української мови та літератури

        Використання методу проєктів на уроках української літератури спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів; розвиток творчих здібностей, умінь застосовувати знання на практиці; формування критичного мислення школярів. Ефективність застосування методу проектів на уроках української літератури залежить від багатьох факторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети, інструкції.

      Найчастіше на уроках української літератури використовуються творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

     Уже не один рік працюю над упровадженням в навчально-виховний процес проектної діяльності. Саме через вільний вибір , особисті бажання та вміння працювати в команді реалізується ідея «допоможи мені це зробити самому». Методична проблема, над якою працюю , звучить просто: «Проектна діяльність на уроках української мови та літератури як важливий аспект компетентнісної освіти школярів».

     Я твердо впевнена,що література й мова вивчаються в школі не лише для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила, назвати біографічні дані кожного письменника, знати тему та ідею художнього твору.

     Завдання , яке ставлю перед собою: навчити дитину жити, думати, аналізувати, логічно будувати усні та письмові висловлювання., а головне –навчити вчитися протягом усього життя. Потрібно, щоб кожен учень усвідомив: мова не просто засіб спілкування, а генетичний код, і порушення цього коду породжує хаос у душі, розриває генетичний зв’язок між поколіннями. Відомі слова Ліни Костенко наголошують: «Нації вмирають не від інфаркту,спочатку в них відбирають мову». Тому сьогодні звичайна середня школа повинна піклуватися про розвиток кожної особистості , створювати сприятливі умови для реалізації творчих задумів учнів. Чи не тому ми часто бачимо світ у сірих кольорах, що в ньому так мало людей, які мають свої думки, переконання?

     Теоретична складова навчання й досі домінує над практичною. Прірва між теорією й практикою засвідчується й результатами конкурсів та олімпіад, на яких наші учні, маючи теоретичні знання, губляться в конкретних і нестандартних ситуаціях, що вимагають уміння працювати в мобільних мікрогрупах. Справді, вчитель творить людську душу, розвиває почуття, веде за собою вперед ,вчить критично оцінювати не лише художній твір, а й події,які передували написанню. Ще Аристотель вважав: якщо ми піклуємося лише про розумовий розвиток молодої людини, забуваючи про необхідність розвитку її почуттів, ми йдемо назад, а не вперед.

    Класно-урочна система навчання, на жаль, неспроможна забезпечити реалізацію цих завдань. Натомість особистісно орієнтовані технології, зокрема проектна, у гармонійному поєднанні з класно-урочною здатна продемонструвати позитивні результати.

    Актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне на краще змінити своє життя й життя своєї країни. І саме метод проектів стає одним із пріоритетних засобів вирішення проблеми створення школи мислення замість школи навчання, адже характерними ознаками цього методу є те, що

– процес набуття знань будується на принципі диференціації навчання в залежності від особистісних рис учнів;

– діти в процесі створення освітнього продукту – проекту – навчаються співпрацювати, виховують в собі толерантність, здатність до взаєморозуміння, вчаться уникати конфліктних ситуацій;

– процес навчання будується на засвоєнні учнем досвіду інших під час створення власного освітнього продукту;

– проектна діяльність стимулює соціальну активність, надає можливість відчути радість творчості;

– учнівське проектування «можна вписати» в традиційну класно-урочну систему навчання, воно допомагає вирішити проблеми виховної роботи і дозвілля;

– проектна діяльність надає можливості дитині самовдосконалюватися і самоутверджуватися.

    Я чітко переконана , що якщо учень і вчитель ідуть на урок з почуттям любові, добра, поваги, то відбувається єднання душ, що сприяє ефективному навчанню й вихованню. Саме з любові і поваги проростає коріння взаєморозуміння, взаємозбагачення, взаємодопомоги, взаємодовіри, взаємоконтролю.

     Метою навчального проектування є створення таких умов, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учнів. Під час використання проектної технології намагаюся вирішувати цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваю пізнавальні навички учнів, формую вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвиватися.

     Проектна технологія передбачає використання вчителем сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка включає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

    Тому запровадження методу проектів на уроках української мови в середніх та старших класах є актуальним. У процесі проектування учні міркують, дискутують, сперечаються – відбувається дослідницька робота, спрямована на самостійне відшукування необхідної інформації.Відбувається спілкування на уроці – надзвичайно серйозна і складна проблема в діяльності вчителя-словесника, оскільки це і є сутністю творчого процесу навчання-виховання . Організація навчального проектування передбачає виконання вчителем цілого ряду функцій: допомога учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом; бути самому повноцінним джерелом інформації; координація роботи над проектом;підтримка та заохочення учнів, підбадьорення й мотивація до роботи;забезпечення динаміки роботи кожного учня в групі й групи в цілому.

      Свої творчі здібності учень може розвивати і просто набираючи текст, добираючи ілюстрації, вставляючи в презентацію власні малюнки, створюючи оригінальні колажі, власні вірші, добираючи музичний супровід. До презентації можна залучити власний відеофільм, тести, питання з теми. Багато можливостей виявити творчі здібності надає робота з дизайном слайда – вдало підібрати шаблон, шрифт, анімацію, створити навігацію. Таку роботу можна вважати підготовкою до виконання «серйозних» проектів у майбутньому.

     Отже, слід по можливості більше впроваджувати проектну технологію на уроках у 5-9 класах, що забезпечить цілісність сприйняття учнів, мотивацію навчальної діяльності, практичне спрямування роботи на конкретний результат, створить умови для профільного навчання в старшій школі.

     Для учнів 10-11-х класів необхідно наближати завдання навчальних проектів максимально до життєвих ситуацій, щоб школярі могли себе випробувати в певній професії.

      Урок літератури — не стільки навчальний предмет, скільки вид мистецтва, який вимагає не лише напруженої роботи розуму, але й постійної творчої роботи серця, натхнення й невтомного пошуку відповідей на вічні питання про сенс людського життя.Проектні технології спрямовую на те, щоб продемонструвати дитині її особисту зацікавленість у здобутті знань та практичну доцільність вивченого. В основі проекту ставлю конкретну життєву проблему, яку потрібно вирішити найефективнішими методами, щоб у результаті застосувати набутий досвід у конкретній життєвій ситуації.

     Наприклад, під час опрацювання біографічної теми учні залучаються до участі у творчому проекті "Віртуальний музей письменника". Для цього школярі об’єднуються у групи; кожна група отримує завдання опрацювати певний біографічний матеріал (за підручником або додатковою літературою), скласти перелік можливих експонатів для окремої музейної кімнати. Так, під час вивчення теми "Марко Вовчок" (9 клас) учні підбирають експонати до таких "музейних залів": "Марія Вілінська: становлення письменниці. Орловський край. Опанас Маркович"; "Життя в Україні. "Народні оповідання" – літературний дебют Марка Вовчка"; "Марко Вовчок у Петербурзі. Дружба з Т. Г. Шевченком"; "Марко Вовчок за кордоном (у Франції, Німеччині, Швейцарії, Англії, Італії). Перекладацька діяльність. Літературна спадщина Марка Вовчка"; "Марко Вовчок – фатальна жінка української літератури. Останні роки життя". Кожна група презентує свою роботу, проводячи "екскурсію" певним залом віртуального музею Марка Вовчка.

      Під час опрацювання художнього твору учні можуть бути залучені до участі в творчих особистісно орієнтованих проектах: "Моє слово на захист героя" (кінцевий продукт – публічний виступ на захист героя), "Мої поради герою" (кінцевий продукт – лист героєві з дружніми порадами), "Дискутую з героєм" (кінцевий продукт – перелік учинків або життєвих позицій героя, з якими юний читач не згоден), "Я – герой художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору з описом події, учасником якої є школяр). "Переписана" сторінка художнього твору" (кінцевий продукт – фрагмент твору, "переписаний" відповідно до учнівського бачення розвитку подій) тощо.

     Осмислити особливості характерів літературних героїв учням допомагає участь у рольовому проекті "Прес-конференція літературних героїв". Учні за бажанням обирають ролі (частина – літературні герої, решта – кореспонденти різних газет і журналів). Учитель пропонує тему для обговорення. Це може бути дружба, права й обов’язки, сім’я, ставлення до природи, моральні принципи тощо. "Кореспонденти" мають сформулювати запитання до героїв, а ті дати відповіді на них відповідно до теми та змісту твору.

     Найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).

     Специфіка предмету "українська література" дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей. Наприклад: "Я – художник", "Я – мистецтвознавець", "Я – літературний критик", "Я – актор", "Я – поет, "Я – дослідник", "Я – перекладач", "Я – лінгвіст", "Я – дизайнер", "Я – сценарист", "Я – музикант", "Я – модельєр", "Я – маркетолог", "Я – скульптор", "Я – знавець техніки", "Я – режисер", "Я – науковець" тощо.

      Організовуючи проектну діяльність учнів на підсумковому етапі уроку літератури, вчитель повинен дотримуватися певного алгоритму дій. Назви всіх проектів (п’ять-шість залежно від кількості учнів у класі) написані на дошці. Учитель знайомить учнів з кожним проектом, коротко пояснює завдання (як варіант його можна розписати в інструкціях), яке разом з трафаретами – назвами проектів та матеріалами для виконання завдань (папір, словники, фломастери, маркери, олівці, пластилін тощо), він розкладає на столах.

      Коли учні познайомилися з проектами, вони повинні обрати один і за 20 секунд зайняти місце у групах. На виконання роботи дається 10-20 хвилин залежно від кількості груп і складності завдань. У ході публічної презентації результатів роботи у проекті влаштовується колективне обговорення.

Наприклад. На підсумковому уроці з вивчення повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" шестикласникам можна запропонувати участь у творчих проектах: "Я – художник" (завдання – проілюструвати певний розділ книги); "Я – бібліотекар" (завдання – переконливо порадити юним читачам прочитати книгу); "Я – актор" (завдання – інсценізувати уривок із твору); "Я – реквізитор" (завдання – скласти перелік необхідних реквізитів для інсценування уривку твору); "Я – літературний критик" (завдання – написати статтю в шкільну літературну газету "Як отримати задоволення від прочитання повісті "Тореадори з Васюківки"; "Я – музикант" (завдання – обрати із запропонованих мелодій ті, які відповідають характеру твору); "Я – мовознавець" (завдання – проаналізувати мовні засоби, характерні для різних героїв).

       Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом проектів – запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.