Просте речення. Розділові знаки у простому реченні.

Прості речення поділяються

1.               За наявністю головних членів

Двоскладне

Граматична основа речення складається з двох головних членів (підмет і присудок).

Максим здивовано зупинився (В. Кучер)

Односкладне

Граматична основа речення складається з одного головного члена (підмет або присудок), другий головний член речення непотрібний, бо зміст речення зрозумілий без нього.

1.         З головним членом -підметом

Літо.

2.         З головним членом -присудком.

Пахне м’ятою. Вечоріє.

Типи односкладних речень

Означено-особові речення

Речення з одним головним членом – присудком, який виражений у формі 1-ї  (я, ми) чи 2-ї  (ти, ви) особи дійсного (теперішнього і майбутнього часів) або наказового способу.

Країну сонячну мою люблю (я) високою любов’ю (В. Сосюра). Підемо (ми) гірською стежкою.

Чого являєшся (ти) мені у сні? (І. Франко)

І знову шкуру дерете (ви) з братів незрячих (Т. Шевченко).

Неозначено-особові речення

Речення з одним головним членом – присудком, у якому дійова особа мислиться неозначено і виражається дієсловом у 3-їй особі множини (вони) теперішнього чи майбутнього часу або дієсловом у формі множини минулого часу.

Ведуть (вони, теп.ч.) коня вороного (Т. Шевченко).

Виступ президента покажуть (вони, майб.ч.) по телебаченню.

На другий день тільки про повінь і говорили (мн., мин.ч.) (О. Довженко).

Узагальнено-особові речення

Речення з одним головним членом – присудком, який виражається дієсловом у формі 2-ї особи однини (ти), дієсловом 1-ї (ми) або 3-ї (вони) особи множини.

! Вживаються переважно у приказках та прислів’ях, художніх текстах.

Шилом моря не нагрієш (ти).

Здобудемо (ми) освіту, побачимо (ми) більше світу.

На переправі коней не міняють (вони).

Безособові речення

Речення з одним головним членом – присудком, який виражається:

--безособовим дієсловом (світає, вечоріє тощо);

 -безособовими формами на –но, -то (написано, накрито);

- особовим дієсловом в значенні безособового;

-прислівником (весело), який часто сполучається з дієсловом-зв’язкою (було весело);

-інфінітивом (мовчати, говорити);

-заперечним словом (нема).

Надворі розвиднялося (безособове дієслово).

Багато слів написано пером (Л. Костенко).

З поля тягне  (особове дієслово в значенні безособового) холодом (А. Головко).

Так тихо, тихо (прислівник) скрізь (П. Тичина).

Сонцю над світом горіти (М. Нагнибіда).

Ніде немає літа (Л. Костенко).

Називні речення

Речення з одним головним членом підметом, вираженим іменником у називному відмінку.

! Таке речення не може містити обставину, оскільки вона завжди залежить від присудка.

Океан чистоти й сяйва (О. Гончар).

АЛЕ!!!

У лісі тиша. (Панує тиша).

2.За наявністю другорядних членів

Поширені

Мають один або більше другорядних членів

Мріють крилами з туману лебеді рожеві (В. Симоненко).

Непоширені

Не містять другорядних членів речення.

Настала осінь.

3. За наявністю ускладнюючих компонентів

Неускладнені

Не містять звертань, вставних і вставлених конструкцій, вигуків, стверджувальних і заперечних слів, відокремлених (прикладок, порівняльних зворотів, однорідних членів) і уточнювальних членів речення.

Ускладнені

Звертанням

Щасливі будьте, люди, на землі (В. Сосюра).

! НЕ є членами реченнями.

Вставними словами, які виражають впевненість або невпевненість (напевно, дійсно…), емоційну оцінку (нарешті, на жаль…), ввічливість (пробачте…), заохочення (будь ласка…), прохання (вірте…), вказівку на джерело повідомлення (на мою думку, кажуть, по-моєму…), послідовність викладу думок (по-перше, зрештою, отже…).

Він, кажуть, у руці згинав підкови (В. Забашта).

Вставлені слова, словосполучення, речення, які вводяться в основне речення з метою уточнення (беруться в дужки або виділяються з обох боків комою і тире).

Екскурсанти, - вони недавно побували в Гамбурзі, - розповідали про свою поїздку однокурсникам.

Однорідними членами.

Хрести, лелеки, мальви і жоржини були його єдині глядачі (Л. Костенко).

В туман, лиман, у річку Конку впадали наші голоси (Л. Костенко).

Відокремлені члени речення, які виражають додаткове повідомлення, доповнюють основне і виступають лише другорядними членами речення.

А він, самотній, уночі ще довго в вогнище дивився (А. Малишко).

Уточнюючими членами речення

Ми, школярі, набираємо взимку свіжих знань у голову (Ю. Яновський).

Вигуками, стверджувальними і заперечними словами.

! Не є членами речення.

Так, я вільний, маю бистрі думи-чарівниці (Леся Українка).

4.За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення

Повні

Містить усі необхідні для розуміння змісту члени речення

Снігопади нарешті припинились (В. Думанський).

Неповні

Один або кілька членів речення, головних чи другорядних, пропущено, але їх можна легко відновити  з попередніх речень, зі змісту самого неповного речення, із ситуації мовлення у діалозі.

Шабля ранить тіло, а слово – душу (Народна творчість). Шабля ранить тіло, а слово ранить душу.

Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко). Сиві мальви ростуть  при дорогах на Волині.

! У простому неускладненому реченні єдиним розділовим знаком може бути тире.

Тире ставиться

Між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки

Підмет і присудок виражений іменниками або кількісними числівниками у називному відмінку.

Проблема виховання – вічна проблема людства.

Три рази по три – дев’ять.

Один або обидва головні члени речення виражені неозначеною формою дієслова.

Завдання молоді – вчитися.

Перед присудком, який виражений іменником, числівником чи інфінітивом стоять вказівні слова це, то, ось, це є, це значить, значить.

Новий рік – це свято казки.

Тире НЕ ставиться

 Між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки

Підмет і присудок утворюють фразеологічний зворот.

Два чоботи пара.

Між головними членами, вираженими іменниками, з’являється вставне слово чи словосполучення.

Будинок цей, безсперечно, пам’ятник архітектури.

Перед іменником-присудком стоїть заперечна частка не.

Серце не камінь.

Перед іменником-присудком стоїть порівняльний сполучник як, що, мов, немов, ніби, мовби, наче, неначе.

Дівчата як ластівочки.

Підмет виражений займенником, а присудок іменником.

Ти школяр.

Присудок виражений прикметником, дієприкметником, прислівником, займенником

Дівчина красива.

Просте ускладнене речення

1. Просте речення ускладнюється однорідними членами речення (ОЧ)

Кома ставиться

ОЧ поєднані лише інтонацією.

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко).

ОЧ поєднані повторювальними єднальними сполучниками і…і, ні…ні тощо.

Якщо ОЧ з’єднані повторювальними сполучниками в пари.

Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).

Хмари і крапельки води на латахах, пісок на урвищах берегів і туман над річкою набрякали густим червоним мороком (Г. Тютюнник).

ОЧ поєднані парними єднальними сполучниками як… так і, не тільки… але й, не так… як тощо.

Митець думає не тільки розумом, але й серцем (О. Довженко).

ОЧ поєднані повторювальними розділовими сполучниками чи… чи, то… то, або…або, не то… не то тощо.

Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М. Коцюбинський).

ОЧ поєднані протиставними сполучниками а, але, та (але), зате, проте, однак.

Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

ОЧ поєднані приєднувальними сполучниками а також, ще й, та й, та ще.

Посаджу я в саду вишню, ще й черешеньку, шию милому сорочку, ще й білесеньку (Нар. творчість).

Кома НЕ ставиться

ОЧ поєднані одиничним єднальним сполучником і, та (і), й.

Зеленіють по садочку черешні та вишні (Т. Шевченко).

!Між двома присудками, поєднаними одиничним єднальним сполучником, може ставитися тире, якщо другий присудок виражає швидку зміну подій.

Тоді я швидко підводжусь і – зирк через комин (О. Довженко).

ОЧ поєднані одиничним розділовим сполучником або, чи.

Приємно бродити по темних калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками, скаламутивши воду (О. Довженко).

У фразеологізмі ОЧ поєднані повторювальним сполучником

Прокинувся чоловік ні світ ні зоря (Ю. Збанацький).

Крапка з комою ставиться

Якщо ОЧ надто поширені або далекі між сою за змістом.

На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко).

Тире ставиться

Між ОЧ, якщо другий різко протиставлений першому за змістом або виражає  результат, наслідок. На місці тире можна поставити сполучник а.

З городу не біжить – вихором вилітає Мар’яна (М. Стельмах).

З городу не біжить, а вихором вилітає Мар’яна.

Двокрапка ставиться

Перед ОЧ , яку пояснюють чи уточнюють зміст попереднього однорідного члена.

Повітря не ворухнеться: стоїть і мліє… (Панас Мирний) Стоїть і мліє уточнює зміст попереднього не ворухнеться.

2.Просте речення ускладнюється однорідними членами речення з узагальнюючим словом (УС)

Двокрапка ставиться

Після УС перед ОЧ

Папери були скрізь (УС): і на столі (1ОЧ), і на полицях (2ОЧ) (М. Коцюбинський).

! Перед ОЧ, вираженими власними назвами, якщо їм передує загальна назва і немає вказівного слова двокрапка НЕ ставиться.

Туристичні маршрути проходять по річках Дніпро, Південний Буг, Дунай та Дністер.

Туристичні маршрути проходять по таких (вказівне слово) річках: Дніпро, Південний Буг, Дунай та Дністер.

Після слів а саме, як-от, наприклад, які від УС відокремлюються комою.

Усе його цікавило, а саме: дорога, ліс, окопи під лісом (Ю Збанацький).

! Якщо слова  саме, як-от, наприклад починають відокремлені уточнюючі члени речення двокрапка НЕ ставиться.

Бобові рослини, як-от квасоля, горох, боби (відокремлені уточнюючі лени речення), містять білкові речовини та вітаміни.

Перед ОЧ, якщо немає УС, а слово від якого вони залежать вимовляється з логічним наголосом і попереджувальною інтонацією.

На ріст рослини впливають: ґрунт, освітлення, температура.

Тире ставиться

Після ОЧ перед УС.

Кожен кущик, горбик, долинка, кожна стежка – все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Коцюбинський).

Після ОЧ, яким передує УС, якщо після переліку речення продовжується.

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський).

! УС і ОЧ відповідають на одне й теж питання і виступають одними й тими ж членами речення.

3.Просте речення ускладнюється відокремленими членами

Означеннями

Кома ставиться

Після означуваного слова перед дієприкметниковим зворотом.

! Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом, то кома НЕ ставиться.

Рука (означуване слово), засмагла від роботи (означення, дієприкметниковий зворот), нам сіє благодатний мир (М. Рильський).

Засмагла від роботи рука нам сіє благодатний мир.

Після означуваного слова перед кількома прикметниками чи дієприкметниками, якщо перед означуваним словом уже є означення.

! Якщо перед означуваним словом НЕМАЄ означення, то кома НЕ ставиться.

Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

Якщо означення пояснює особовий займенник.

Білий і худий, він цілими днями лежав у ліжку (П. Панчук).

Якщо між означенням і означуваним словом стоять інші члени речення.

Зорі спадали з неба, білі, непрозорі, і клалися в намети (Леся Українка).

Якщо означення виражене іменниками з прийменниками чи без них.

Настала осінь з вітрами холодними, з дощами дрібними (Леся Українка).

Тире ставиться

Якщо означення виражене неозначеною формою дієслова (інфінітивом) перед яким можна поставити а саме.

Я йшов до вас з одним бажанням робити добро.

Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко).

Додатками

Кома ставиться

Додатками із значенням виключення, включення або заміщення, що починаються словами крім (окрім, опріч), за винятком, на відміну від, зокрема, особливо, навіть, наприклад, включаючи, замість

Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле (І. Нечуй-Левицький).

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки (М. Стельмах).

Кома НЕ ставиться

Якщо прийменник замість можна замінити словами за або взамін

Почергуй сьогодні замість мене. – Почергуй сьогодні за мене.

Обставинами

Кома ставиться

Якщо обставина виражена дієприслівниковим зворотом

Швидко повечерявши, полягали спати (Панас Мирний).

Кома НЕ ставиться

Якщо дієприслівниковий зворот входить до складу фразеологізму.

Говорити не переводячи духу.

Якщо дієприслівниковий зворот за змістом тісно пов'язаний з дієсловом-присудком.

Цю вправу роблять сидячи на килимку.

Кома ставиться

Коли обставина виражена одиничним дієприслівником, що виражає додаткову дію, умову дії, час, причину.

Усяка пташка, радіючи (співала, бо раділа – причина дії), співала (Л. Глібов).

Кома НЕ ставиться

Коли одиничний дієприслівник стоїть після дієслова-присудка і означає спосіб дії (відповідає на питання як?)

Із вирію летять курличучи ключі.

Кома ставиться

Коли обставина виражена іменником з прийменником у непрямих відмінках чи прислівником, уточнюючи час, місце чи спосіб дії (обставин у такому випадку має бути не менше двох із однаковим значенням).

Десь за селом, на гонах далеких, гасло сонце (А. Головко).

АЛЕ!

Серед ночі над степом ані хмаринки (В. Підмогильний).

Обставина починається словами незважаючи на, починаючи з.

Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко).

4.Просте речення ускладнюється порівняльними зворотами

Кома ставиться

Перед порівняльним зворотом.

Очі його, як жар, горять, а сам страшний та лютий (Панас  Мирний).

Кома НЕ ставиться

Перед порівняльним зворотом, вираженим фразеологізмом.

Остап спить як убитий.

Якщо перед порівняльним зворотом стоїть заперечна частка не або слова майже, зовсім.

Хлопець міркує зовсім як дорослий.

5.Просте речення ускладнюється вставними і вставленими конструкціями

Вставними конструкціями називаються слова, словосполучення, речення, які НЕ несуть нової інформації, а лише виражають ставлення мовця до висловлюваної думки.

Вставні конструкції  не зв’язані з членами речення, тому не відповідають на запитання. ВСТАВНІ КОНСТРУКЦІЇ НЕ Є ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ!

Вставні слова: безумовно, звичайно, може, мабуть тощо (достовірність, впевненість, невпевненість, припущення); буває, трапляється, як завжди (ступінь звичайності); на мою думку, з точки зору, як кажуть, мовляв тощо (джерело повідомлення); словом, правду кажучи, ніде правди діти тощо (спосіб оформлення думок); будь ласка, розумієш, уявіть собі та ін. (привернення уваги співрозмовника); по-перше, нарешті, отже, таким чином і т.д. (послідовність викладу думки); на жаль, на щастя, дивна річ і т.д. (емоційна оцінка повідомлення).

Кома ставиться

На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхось страждань (О. Довженко).

Пісня, здавалось, бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський).

Поки працювали в полі дощу не було, на щастя.

! Між сполучником і вставною конструкцією треба ставити кому.

Газик рвонув уперед, замолов колесами, пішов, пішов і, нарешті, вибрався на рівне (О. Гончар).

Вставленими словами, словосполученнями та реченнями називаються такі конструкції, які вносять додаткову інформацію и виражають побіжні зауваження.

Дужки ставляться

Виділяються конструкції з найбільшою силою відокремлення. Вимовляються пониженим тоном і виділяються значними паузами.

У затінках попід гінкою ліщиною (рибалки тут щоосені вудлища собі ріжуть) пробиваються прозоро-зелені шпичаки конвалій, кропива, з-під торішнього листя пнеться (Г. Тютюнник).

Тире ставиться

Коли немає потреби різко відокремлювати вставну конструкцію від основного речення. Вимовляються такі конструкції підвищеним тоном.

Як не полум’я, то крига. Завжди ставалося те вночі, а ночі – мовби хто вибирав навмисне – були чорні, холодні, похмурі… (П. Загребельний)

Коми ставляться

Коли немає потреба виділяти вставлену конструкцію. Вона вимовляється таким самим тоном як речення і виділяється незначними паузами.

Там батько, плачучи з дітьми, а ми малі були і голі, не витримав лихої долі, умер на панщині (Т. Шевченко).

6.Просте речення ускладнюється звертаннями

Кома

ставиться

Якщо звертання стоїть на початку,  в середині чи у кінці речення.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

Світи нам, день, безсмертними огнями, шуміть, сади, роди зерно, земля! (В. Сосюра)

Кома НЕ ставиться

Якщо перед звертанням стоять слова о, ой, які виступають у ролі підсилювальної частки.

О земле ти моя, нема рідніш за тебе! (В. Сосюра)

Знак оклику ставиться

Якщо звертання стоїть на початку речення. У такому випадку наступне слово пишеться з великої літери.

Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє (В Симоненко).

7. Просте речення ускладнюється вигуками, стверджувальними чи заперечними словами

Кома або знак оклику ставиться

Вигуки, стверджувальні чи заперечні слова на початку речення.

Після знака оклику наступне слово пишеться з великої літери.

Ні, не марний труд ваш, люди ясночолі! (В. Сосюра)

Ні! Я покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала (Леся Українка).

Кома або тире (якщо у реченні вже є знак оклику) ставиться

Вигуки, стверджувальні чи заперечні слова в середині речення.

Після тире  наступне слово пишеться з малої літери.

Життя не нива, ні, воно дорога між злом і добром, буттям і небуттям (Л. Дмитерко).

Ворогам не розтоптати – ні! – омитий кровю стяг наш трудівничий (М. Рильський).

Кома НЕ ставиться

Між частками о, ой та словами так, ні, які утворюють одне ціле.

О ні! Являйся, зіронько, мені хоч уві сні! (І. Франко)