Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Мета: дати учням поняття про пряму мову, навчити відрізняти пряму мову від слів автора, правильно інтонувати речення з прямою мовою та ставити в них потрібні розділові знаки; розвивати творчу уяву, культуру мовлення, пам’ять, увагу, емоції; виховувати любов і повагу до рідної землі, батьків, прагнення досягти успіхів і прославити Батьківщину.

Обладнання: підручник, таблиці, ілюстрації, роздатковий матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання з учнями.

 – Діти, пропоную пограти в гру «Доброго ранку». Кому я буду бажати «Доброго ранку», ті учні помахають мені рукою. Так я дізнаюся, що ви готові до роботи.

Доброго ранку, хлопчики!

Доброго ранку, дівчатка!

Доброго ранку, всім, у кого хороший настрій!

Доброго ранку, всім, хто любить свята!

Доброго ранку, всім, хто сьогодні буде гарно працювати на уроці!

Молодці! А тепер привітайтеся з нашою гостею і побажайте їй доброго ранку.

2. Слово вчителя.

Скажіть мені, будь ласка, а який сьогодні день?

Так правильно, День Святого Миколая, день коли усі слухняні дітки зранку знаходять під подушкою, або у чобітку подарунки, а неслухняні – здоровенну лозину. Сподіваюся, усі отримали подарунки, а не лозинку? От і я хочу привітати вас із цим святом.

Хай Миколай у вишиванці

Розбудить подарунком вранці

І принесе у вашу хату

Добробут, радості багато.

Розбудить приспані надії,

Зернятко щастя хай посіє.

Зігріє гумором, любов'ю,

І принесе вам всім здоров'я!!!!

І це привітання я повішу ос тут на нашому стенді, і кожен, учень, або вчитель, який заходить до нас у клас, може прочитати це привітання.

А ще я хочу прочитати вам казку про Святого Миколая, а ви послухайте її уважно.

Казка «Капці для Святого Миколая»

Високо-високо в небі жило маленьке янголятко. Там йому було дуже весело. Воно стрибало з хмарки на хмарку, спускалося вниз із сонячним промінням і бігало під небесним дощем. А коли ставало холодно, ловило сніжинки і робило з них блискучі ланцюжки. Воно було дуже щасливе!

  Янголятко особливо полюбляло зиму, бо в цей час на небі все змінювалося. Починався рух і метушня: старші янголи бігали, щось носили, складали, прикрашали; великі небесні майстерні відкривалися, і там усі завзято працювали. Так! Наближався час, коли Святий Отець Миколай завітає до всіх чемних дітей зі своїми дарунками.

 У небі аж кипіло. Усі янголи намагалися бути найкращими і зробити якнайбільше, щоб Святий Миколай саме їх вибрав допомагати йому обдаровувати дітей.

 І маленьке янголятко теж старалося. Воно знало, що Святий Миколай його не обере, бо ще зовсім маленьке. Але воно мало добре серце і дуже хотіло всім допомагати.

 Бувало, піде янголятко на фабрику, де виготовляють смачний шоколад й усілякі цукерки, завинені в срібні обгортки. Стане біля казана розтопленого шоколаду і почне мішати. Всі янголи довкола обприскані шоколадом, мале янголятко з голови до ніг бронзове, і навіть головний янгол-кухар має велику шоколадну пляму на фартуху.

 Тоді янголи випихають маленького з фабрики:

 — Краще іди допомагай у друкарні!

 А там друкують цікаві книжки для дітей та дорослих, які із задоволенням читають і самі янголи. Почне янголятко помагати при машині, що зшиває сторінки книжок. І раптом з’являються книжки з помішаними сторінками, з малюнками, оберненими догори ногами, і з чорнильними плямами на обкладинках.

 — Нам більше допомоги не потрібно, — випрошують його. — Іди допомагай на іграшковій фабриці!

 Та коли янголятко допомагає на іграшковій фабриці, дивні випадки трапляються: пожежне авто чомусь у синій колір зафарбоване, лялька блакитноока має тільки одне око, а ведмедик волохатий загубив свій кожушок. І з фабрики іграшкової його теж випрошують.

 Бідне янголятко, воно так хотіло допомагати, а його завжди посилали в інше місце, і завжди сварили за якісь чудернацькі випадки.

 Зажурилося маленьке янголятко. Сіло під хмаринку і гірко заплакало з відчаю. У цей час відчинилися великі золоті ворота і вийшов Святий Миколай. Янголятко дуже любило Святого Миколая. Він завжди мав лагідне слово для кожного янгола, всіх пильнував, усім допомагав. Маленьке янголятко Миколай при зустрічі часто гладив по голівці й поправляв йому ореол.

 — Так, Святий Миколай дуже добрий, — думало маленьке янголятко. — Він про всіх дбає, дарунки усім роздає.

 Серце янголятка так наповнилося любов´ю до Святого Миколая, що воно хотіло зробити йому щось приємне, надзвичайне. Але що?

 Довго думало янголятко, аж поки вирішило, що найкращим подарунком для Святого Отця будуть теплі капці, бо ж йому доводиться багато мандрувати взимку, в пекучий мороз, щоб вручити усім дітям дарунки.

 Але з чого їх зробити? Аж тут незвичайна думка промайнула у його голівці, і янголятко швиденько кудись подалося...

 У переддень Святого Миколая старші янголи почали сварити янголятко: — Хто тобі дозволив?! — грізно запитували вони.

 — Нитки веселки! Тому вона наче зблідла. Ой буде тобі, буде! — дорікали всі. — Святий Миколай, напевно, за це покарає.

 Тієї ж хвилини увійшов Святий Миколай.

 Маленьке янголятко не знало, де й заховатися. Воно не хотіло жодної шкоди наробити, воно справді бажало тільки добра, а тепер за це ще й покарають. Раптом маленьке янголятко почуло, що Святий Миколай його кличе. Може, хоче сварити? Підійшло воно до Святого.

 А ні, Святий Миколай узяв коробку, витягнув капці й узув. Ще й хвалить-вихваляє, які вони тепленькі та м’якенькі. Янголятко не вірило своїм вухам.

 Тоді Святий Миколай посадив янголятко на коліна і сказав:

 — Ти, маленьке янголятко, показало цим дарунком своє добре серце і свою любов до мене, тому я візьму тебе із собою на землю, допоможеш мені роздавати дітям дарунки!

 Маленьке янголятко з радості нетямилося, навіть забуло подякувати. Воно сиділо в Святого Миколая на колінах і до всіх весело усміхалося.

 Тому, діти, коли ви між своїми дарунками знайдете іграшку, залиту шоколадом, або книжечку з оберненим образком, не журіться. Це, напевно, разом зі Святим Миколаєм завітало до вас і маленьке янголятко.

3. Бесіда за прочитаною казкою.

Сподобалася вам казка? А янголятко? Як воно намагалося допомогти старшим?

(Спочатку на фабриці мішало шоколад, але дуже розплюскувало і тому його проганяли)

А що при цьому казали старші янголи? (— Краще іди допомагай у друкарні!)

А як його зустрічали у друкарні? (— Нам більше допомоги не потрібно, — випрошують його. — Іди допомагай на іграшковій фабриці!)

Що думало янголятко, коли його проганяли і з іграшкової фабрики? (— Так, Святий Миколай дуже добрий, — думало маленьке янголятко. — Він про всіх дбає, дарунки усім роздає.)

А що сказав Святий Миколай, отримавши подарунок янголятка? (— Ти, маленьке янголятко, показало цим дарунком своє добре серце і свою любов до мене, тому я візьму тебе із собою на землю, допоможеш мені роздавати дітям дарунки!)

Як ви думаєте, ви передали слова героїв казки дослівно? Без змін? Нічого не додали?

Отже, ви передали слова, сказані героями дослівно і без змін. Як же називаються ці слова? Сьогодні на  уроці про них і дізнаємось.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

1. Робота з підручником. Рубрика «Запам’ятаймо!» с. 86 – 87.
2. Робота біля дошки. Виписати речення з прямою мовою з казки «Капці для Святого Миколая».

1. Тоді янголи випихають маленького з фабрики: «Краще іди допомагай у друкарні!»
2. «Нам більше допомоги не потрібно, – випрошують його. – Іди допомагай на іграшковій фабриці!»
3. «Так, Святий Миколай дуже добрий, – думало маленьке янголятко. – Він про всіх дбає, дарунки усім роздає».
4. У переддень Святого Миколая старші янголи почали сварити янголятко: «Хто тобі дозволив?!» – грізно запитували вони.
5. «Нитки веселки! Тому вона наче зблідла. Ой буде тобі, буде! – дорікали всі. – Святий Миколай, напевно, за це покарає».

6.) Тоді Святий Миколай посадив янголятко на коліна і сказав: «Ти, маленьке янголятко, показало цим дарунком своє добре серце і свою любов до мене, тому я візьму тебе із собою на землю, допоможеш мені роздавати дітям дарунки!»

3. Робота з підручником. Виконати вправу 194.
4. Візит поштаря. «Дарунок від Святого Миколая».

Ой, діти, тут якийсь лист. «Для учнів 5 класу Шелюгівської школи». Єва, прочитай, будь ласка.

«Здрастуйте, любі дітки!

Пише вам листа сам Святий Миколай. Ви чули про мене? Тоді давайте познайомимось ближче.

Я вже старий, сивий дідусь, але дуже люблю малят. А особливо – слухняних і ввічливих дітлахів.

Я вірю, що ви саме такі: чемні і добрі. На жаль, я не встиг цього року до вас завітати, тому передаю свій подарунок поштою. Сподіваюся він вам сподобається.

Колись я жив на землі і мав трохи грошей. Я їх не витрачав ні на цукерки, ні на іграшки, а дарував людям, які цього потребували. Та дарував так, щоб вони не знали, хто це зробив. Тому я зараз приходжу до дітей переважно тільки вночі, коли вони сплять і кладу подарунки під подушку. Інколи я передаю подарунки через своїх помічників – янголят, або листонош (як у вашому випадку), бо сам не маю часу за одну ніч обходити всі двори.

Повірте, якщо будете гарними дітьми і надалі, то я неодмінно завітаю до вас з подарунками знову. Будете мене чекати у наступному році?

До нових зустрічей!

     Щасти вам !...

      Святий Миколай»

Діти, давайте подивимось, що у цьому пакунку. Цукерки! Пропоную на перерві поласувати ними. А тепер запишіть домашнє завдання.

ІV. Домашнє завдання. Вивчити правила §21, виконати вправу 199, написати казку про пряму мову (за бажанням).

V. Оцінювання.