Пряма й непряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Про матеріал

Конспект уроку з української мови у 9 класі на тему : "Пряма й непряма мова. Розділові знаки при прямій мові"

Перегляд файлу

Тема. Пряма й непряма мова. Розділові знаки при прямій мові. Культура мовлення й стилістика. Інтонація речень із прямою мовою

Мета: формувати ключові та предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань: поглиблювати знайомство учнів з особливостями будови речень з прямою й непрямою мовою, учити правильно інтонувати їх; удосконалювати вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з прямою мовою; сприймати й відтворювати текст, що містить пряму мову; розвивати логічне мислення, пам'ять і увагу; учити самоорганізовуватись до пошукової діяльності, орієнтуватись в інформаційному просторі, формулювати мету власної діяльності та робити висновки; виховувати любов і повагу до мови, ввічливість, повагу до співрозмовників.

Обладнання: підручник, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда

Який розділ мовознавчої науки вивчає речення?
Яка синтаксична одиниця називається реченням?
Які основні ознаки речення?
Чим може ускладнюватися просте речення?

Метод «Мозковий штурм»

Назвіть пунктограми, що можуть вживатися в простому ускладненому реченні.

(Кома в реченнях з однорідними членами, крапка з комою в реченнях з однорідними членами; двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами; кома в реченнях зі звертаннями; знак оклику в реченнях зі звертаннями, коми в реченнях із вставними словами й словосполученнями; кома, тире й дужки в реченнях із вставленими конструкціями; кома в реченнях з відокремленими реченнями; тире в реченнях з поширеними прикладками; кома в реченнях з уточнювальними членами речення.)

Пунктуаційний практикум

Спишіть речення, розставте розділові знаки. Свій вибір аргументуйте.

Розлившись безбережним морем понад землею й позапалювавши на небі незлічимі свічечки ніч пустилася на чари. Дмухнула по лугах і покрила густими сивими туманами пари що стояли непорушно мов полки готові в далекий похід. Широчезною долонею вона погладила по ланах і полях. І колосисті лани жита й пшениці похилившись із легким шелестом під тією долонею вирівнялися й стали тихі непорушні. Здавалося вся природа стишилась завмерла на мить у якомусь німому очікуванні (За І. Франком).

Підкресліть орфограми. Поясніть написання цих слів.

ІІІ. Мотивація навчання

Прочитайте виразно вірш «Наша мова солов’їна». Які почуття викликала ця поезія?

Яка особливість будови речень?

Солов'ї розливаються ніжно У зеленім веснянім гаю, Син до матері каже:

Ця пісня

Дуже схожа на мову твою.

Посміхається мати до сина:

– Пам'ятай, моє миле дитя, Рідна мова завжди солов'їна, Зігріває людей все життя.

Наша мова живе й буде жити, Бо вона, ніби подих весни –

Пам'ятай ти завжди про це, сину, Рідне слово теплом огорни.

В. Кленц

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Опрацювання навчального матеріалу

Учитель. У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма (непряма мова).

Робота з опорною схемою «Пряма мова»

Розгляньте схему й сформулюйте визначення прямої мови.

Відтворює

Супроводжується

Утворює

Розміщується

чуже висловлювання, у якому збережено його лексичні, синтаксичні та

інтонаційні особливості

словами автора, які вказують, кому вона належить, за яких обставин і як вона була висловлена

разом зі словами автора речення з прямою мовою

після слів автора, перед ними або всередині них

До булави треба голови!

казали запорожці

«До булави треба голови!» – казали

запорожці.

Лінгвістичне дослідження

Порівняйте речення. Чим вони відрізняються? Яке з речень точніше передає інформацію?

«От розбійники! – басить дід. – Чайок не можна зобиджати. То ж санітари морські»

(Ю. Збанацький).

Дід сказав дітям, що чайок не можна зобиджати, бо вони є морськими санітарами. Дід переконував дітей в необхідності охороняти чайок як морських санітарів.

Висновок. Непряма мова – це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. Непряма мова не відтворює лексичних, синтаксичних особливостей, емоційного забарвлення чужого висловлювання.

Творчий переказ

Прочитайте текст. Знайдіть речення з прямою мовою. Яку будову вони мають.

Перекажіть зміст, замінивши речення з прямою мовою на речення з непрямою.

Подорожували якось разом Вода, Вогонь і Честь. Прийшли на роздоріжжя, де їм треба було розійтися. Вогонь сказав: «Якщо загубите мене і захочете знайти, то підіть у той бік, де відчуваєте тепло». «А коли мій загубите слід, то шукайте разом з тими, хто хоче втамувати спрагу», – мовила Вода.

Честь стояла мовчки, слухаючи своїх друзів. «За якими ознаками тебе знайти, коли загубимо?» – запитали Вода і Вогонь. «Той, хто загубить мене, – тихо мовила Честь, – уже ніколи знайти не зможе. Я буваю тільки з тими, хто мене не втрачає» (Нар. творчість).

Творче конструювання

Перебудуйте подані синтаксичні одиниці спочатку на речення з прямою мовою, а потім на речення з непрямою. Прокоментуйте різницю між ними та їхнім інтонаційним оформленням.

О земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді! (М. Рильський). Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті (П. Тичина).

Поясніть розділові знаки.

Лінгвістичне повідомлення

Опрацюйте опорний конспект. Підготуйте повідомлення на тему «Розділові знаки в реченнях з прямою мовою». У якості прикладів використовуйте речення з довідки.

Місце прямої мови	Схеми	Приклади
Пряма мова стоїть перед словами автора	«П», – а. «П?» – а. «П!» – а. «П…» – а.
Пряма мова стоїть після слів автора	А: «П». А: «П?» А: «П!» А: «П…»
Пряма мова стоїть усередині слів автора	А: «П», – а. А: «П?» – а. А: «П!» – а. А: «П…» – а.
Слова автора розривають пряму мову	«П, – а, – п». «П, – а, – п?» «П… – а, – п». «П, – а, – п…» «П, – а, – п!»
Слова автора розривають пряму мову, яка складається з кількох речень	«П, – а. – П». «П… – а. – П». «П? – а. – П». «П(!?),– а: – П». «П? – а. – П».

Довідка. У цілого війська девіз був один: «За волю, за рідну Вкраїну!» (Леся Українка). «Ні, світла не здолає тьма», – сказав давно поет ( Л. Дмитерко). «Мамо, – питаю,

то льони цвітуть?» (О. Гончар). «Я б сонце засліпив, – розхвастався Ліхтар, – якби мене хтось підіймав до хмар!» (В. Симоненко). Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде», – промовив сусід (С. Васильченко).«Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом» (А. Головко). «Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман. – Сідайте!» (Б. Лепкий).
1. Пунктуаційний практикум

Запишіть речення, розставте розділові знаки. Свій вибір аргументуйте.

А куди ви їдете, люди добрі? осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський). Помилуйте! йому Ягнятко каже На світі я ще й году не прожив (Л. Глібов). Прощавайте, люди добрі! Прощавайте! голосно прощався з козаками бранець Повісять мене вражі ляхи ні за нюх абаки (Я. Качура). Нема Січі; очерети у Дніпра питають Де-то наші діти ділись, де вони гуляють? (Т. Шевченко). Ну що, покатати тебе на літаку? запитав Михайло в брата і, побачивши благальні очі Андріяна, додав Тобі не можна, малий іще (О.Копиленко). Та й

дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую Ой мені лишенько! жахнулася Катря обік мене (Марко Вовчок). Наші діти вчив Макаренко це майбутні творці історії…

Дослідження-відновлення

Відновіть речення, уставляючи подані в довідці слова автора, попередньо з’ясувавши їх місце відповідно до змісту. Поясніть розділові знаки.

Яку ви любите найбільше мову?
Хто в тій діброві гуляє?
Оце так! А ще кого ти любиш?
Глядіть, лишень не перехваліть його.
Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним.

Довідка . І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї; оторопів Ярослав, потім запитав грубо, щоб приголомшити її і приглушити власні болі; доводив Сухомлинський; я всіх питаю із щирою душею; сміється Катря дівчатам.

Увага! Якщо слова автора вжито перед прямою мовою, то в них спочатку стоїть підмет, а потім – присудок, якщо ж після чи всередині, то спочатку вживається присудок, а потім підмет.

(Я всіх питаю із щирою душею: «Яку ви любите найбільше мову?» (Д. Білоус). І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї: «Хто в тій діброві гуляє?» (В. Шевчук). «Оце так! Оторопів Ярослав, – потім запитав грубо, щоб приголомшити її і приглушити власні болі: – А ще кого ти любиш?» (М. Стельмах).

«Глядіть, лишень не перехваліть його, – сміється Катря дівчатам (Марко Вовчок).

«Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним, – доводив Сухомлинський.)

Учитель. Пряма мова і слова автора вимовляються з різною інтонацією. Пряма мова передається розповідними, питальними й спонукальними реченнями й вимовляється з відповідною інтонацією.

Слова автора завжди супроводжуються розповідною інтонацією. Темп і паузи залежать від місця слів автора.

8. Робота з опорною схемою

Опрацюйте схему. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації.

Слова автора розміщуються	Вимовляються	Приклади
перед прямою мовою	вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою	Я так завзято благаю слово: «Не мовчи! Бо краще вмерти, все сказавши, аніж мовчати, живучи» (Г.Чубач).
після прямої мови	вимовляються трохи прискорено і з пониженням голосу	«Любіть Україну, всім серцем любіть!» – закликав Володимир Сосюра.
усередині прямої мови	виділяються паузами з обох боків, вимовляються з інтонацією вставних слів, у кінці голос знижується	«Дорогі мої пташата, – ледь стримуючи сльози, думав Василь Олександрович, – спасибі вам за ніжність, і щирість, і вашу доброту» (І. Цюпа).

11. Виконання вправ із підручника

VІ. Підсумок уроку

Творча робота

Побудуйте речення з прямою мовою, взявши за основу вислів Костянтина Паустовського: «Людина, байдужа до рідної мови, – дикун». Поясніть розділові знаки. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.