Психологічний практикум щодо попередження педагогічного вигорання на тему: «Учитель – це покликання святіше за всі покликання, бо створює буття…»

Психологічний практикум щодо попередження педагогічного вигорання на тему:

 «Учитель – це покликання святіше

за всі покликання, бо створює буття…»

    Підготувала:

  практичний психолог

  Збаразької ОКС

    школи-інтернату 

   Лірук Н.Р                             

Мета:   Ознайомити учасників психологічного практикуму з можливими       причинами, наслідками  та   шляхами  профілактики   та  корекції    синдрому емоційного вигорання педагогічних працівників.

Вступ.

Професія учителя надзвичайно важка, виснажлива,не завжди вдячна та проте дуже потрібна,та вічна.  За словами апостола Павла Бог поставив учителів на четверте місце після апостолів пророків та євангелістів. Начало формыКонец формыПрофесійна діяльність педагога є однією з найбільш стресогенних професій сучасності. Професія педагога за своїм негативним впливом на стан фізичного та психічного здоров'я людини поступається тільки професіям шахтаря, хірурга, міліціонера та тюремного наглядача.

Спад професійної діяльності учителів спостерігається після 10-15 років роботи — так званий період педагогічної кризи, що супроводжується почуттям тривоги, самотності, зневіри в себе, домінуванням негативних переживань. Синдром «емоційного згорання» найчастіше розвивається у 40-річних людей, коли настає пік біологічного стану здоров’я.

Учитель це так би мовити, доля учня, (а доля повинна бути щасливою). Людина яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними і є справжнім учителем.

Симптоми емоційного вигорання:

Психофізичні симптоми:

- відчуття емоційного, фізичного виснаження;
- безсоння уночі та сонливість протягом дня;

- зниження рівня працездатності.

Соціально-психологічні симптоми:

- різкі перепади настрою, часті нервові «зриви» .

• незадоволення  своїм становищем (відчуття, що «щось не так,  як треба»);
• зниження стресостійкості.
       Поведінкові симптоми:
• конфліктні ситуації;
• знижена організованість( працівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить);
•  зміна режиму робочого дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде);

Поділ учасників психологічного практикуму на 5 груп.

1.                   Профілактика педагогічного вигорання за допомогою анімалотерапії.

Вправа «Лебедина наука».

Мета: Підвищити рівень згуртованості педагогічного колективу.

Інструкція:  на прикладі  лебединої науки сформулюйте   та   проаналізуйте відповідний принцип роботи у педагогічному колективі.

1. Змахуючи крилами, кожний лебідь створює додаткову підіймальну силу для того лебедя, що летить попереду. Летячи у формі літери “V”, зграя може подолати за день відстань принаймні на 70% більше, ніж тоді, коли кожен із птахів летів би сам.

2. Кожного разу, коли лебідь виходить за межі ключа, він відчуває, як важко летіти проти вітру самому і швидко повертається у стаю.

3. Коли вожак стомлюється, він відступає назад  і інший птах займає його місце попереду ключа. Важку роботу для своєї групи усі виконують по черзі.

4. Коли лебідь слабне чи поранений відстає від ключа, два інших невідступно летять за ним, щоб допомогти та захистити його. Вони залишаються з пораненим доки він не зможе летіти чи помре. Лише після цього вони вирушають далі самі, або з іншим ключем поки не наздоженуть свою стаю.

5. Ті лебеді, які летять позаду, кричать, підбадьорюючи тих, які спереду та втримують цим темп всього ключа.

2. Профілактика педагогічного вигорання за допомогою казкотерапії.

Вправа «Казковий вернісаж»

    Мета: активізувати образну пам'ять і творчу уяву, розвивати швидкість та гнучкість думки, вміння міркувати нестереотипно

 Усі ми родом із дитинства. І завжди з любов'ю та ніжністю згадуємо казки, які по­чули вдома, в дитячому садку, школі. Адже каз­ка — це не лише найпопулярніший фольклорний жанр, це чарівне джерело, що дає наснагу кожній творчій людині. Казка дарує радість і дорослим, і дітям. Тому пропоную вам вправу «Казковий вернісаж».

Кожна група по черзі витягує зі скриньки конверт, в якому лежить опис знайомої всім казки. Необхідно прочитати вголос цей опис і відгадати, про кого або про що йдеться. Отже, розпочинаємо вправу.

1. Назвіть казку, в якій різні за своїм соці­альним статусом герої займали по черзі помеш­кання, створене в незвичайному архітектурному стилі? І все було б добре, якби до помешкання не повернувся його попередній власник зі своїм охоронцем. Тому героям казки довелося залиши­ти незаконно зайняту територію. («Рукавичка».)

2. Герой якої казки постійно виконує заба­ганки своєї норовливої дружини? Проте, хоч би як він намагався задовольнити амбіції своєї супутниці, вона щоразу підвищує рівень вимог. Врешті вони опиняються на початковому етапі задоволення власних потреб. («Золота рибка».)

3. В якій казці головна героїня постійно й на­хабно обмовляла тих, хто робив їй добро? А коли вона, тікаючи від покарання, незаконно зайняла чуже помешкання, то різні впливові особи на­магалися провести з нею роботу з подолання її асоціальної поведінки. Вдалося це лише най­меншому з усіх учасників експерименту. («Коза-дереза».)

4. Назвіть казку, де ідеться про спортсмена, котрий вирушає на змагання з бігу з перешко­дами. Хитрість і витримка дозволили йому дуже близько підійти до фінішу, проте фінал — трагіч­ний. Виявивши занадто велику самовпевненість, він гине. («Колобок».)

5. Назвіть казку, в якій головна героїня мог­ла перевтілюватися в різні образи задля свого судженого. Проте одного разу його нерозсудли­вість та імпульсивність у поведінці призводять до тривалої розлуки з нареченою. Та долаючи різні перешкоди, двоє коханих усе ж таки єдна­ють свої долі. («Царівна-жаба».)

3.                   Профілактика педагогічного вигорання за допомогою нашої індавідуальності та неповторності.

 Кожна людина індивідуальна та по-своєму неповторна. Не раз отримуючи одну і ту ж інформацію ми усі сприймаємо її по-різному і в залежності від нашого  типу темпераменту, настрою, переваги тих чи інших емоцій реагуємо на неї.

 Вправа «Плітки»та експеримент з серветкою.

Кажуть, що справжня жінка з нічого може створити три речі: салат, капелюшок та скандал. Ми з вами справжні жінки…  У кожному колективі є багато різних непередбачуваних конфліктних ситуацій а причиною є різне сприйняття однієї і тієї ж  інформації. 

4. Профілактика педагогічного вигорання за допомогою музикотерапії.

Музика — єдине мистецтво, яке проникає в серце так глибоко, що може змальовувати переживання наших душ.

Прослуховуючи музичні твори спробуємо з допомогою арттерапії встановити їх забарвлення.

5 . Профілактика педагогічного вигорання за допомогою мудрості віків.

Притча

Був чудовий тихий вечір. Біля відчиненого вікна сидів чоловік, поринувшись в глибокі роздуми: що таке життя? На тротуарі з’явилася група студентів. які жваво обговорювали різні теми . Проходячи повз вікно один з них сказав: що життя-це постійне навчання.

 «Правильно», - сказав про себе чоловік. Та все ж та відповідь не задовольнила його розуму. У пошуках відповіді він звів свої очі до неба і погляд його зупинився на павукові, який сидів у своєму троні над вікном, павук ніби сказав: життя-це вічна плутанина, але цією плутаниною я швидко рухаюся з місця на місце, досягаючи навіть царських палат.  Після довгих і безрезультатних роздумів наш вчений вийшов на двір.    Він проходячи густим гаєм почув прекрасний спів, який ніби говорив: життя - це постійний спів. Ідучи далі чоловік побачив на лузі вола, який жадібно їв траву і нарікав на свою долю: життя – це взаємне поїдання. сьогодні я ім траву,  а завтра зїдять мене. Вертаючись додому чоловік почув розпачливий плач дитини. Від болю стиснулося його серце, а якийсь тихий голос шепотів йому: життя -  це сльози і переживання. Потім він повернувся додому і поклавши голову на подушку. Сам собі сказав:  Життя – вічний пошук.

Висновок: Отож бажаю вам знайти себе в цьому житті і бути красивими душею.

 І квіткою милуюся і гаєм,

Захоплено дивлюся в небеса,

Та ліпшої краси не знаю,

Ніж серця людського краса.