Завдання практичного психолога та соціального педагога в профілактиці суїцидальної поведінки підлітків

Завдання практичного психолога та соціального педагога в профілактиці суїцидальної поведінки підлітків. Мета: Розглянути методичні аспекти профілактичної роботи практичного психолога та соціального педагога з дітьми «групи ризику». Цільова група: працівники психологічної служби Хід проведення: Інформаційне повідомлення. Робота практичного психолога та соціального педагога з профілактики суїцидальної поведінки має декілька профілактичних рівнів: загальний, первинний, вторинний і третинний. Завданням загальної профілактики суїцидальної поведінки є сприяння успішній соціальній адаптації учнів, підвищення групової згуртованості дитячих колективів, створення позитивного психологічного клімату. На етапі загальної профілактики рекомендуємо проводити заходи, спрямовані на адаптацію учасників навчально-виховного процесу до умов навчального закладу, формуючи (підсилюючи вже існуючі) антисуїцидальні бар’єри. До Всесвітнього дня запобігання суїциду рекомендуємо провести наступні заходи: години психолога «Життя прекрасне» (цикл занять, присвячених життєвим цінностям); акції: «Я обираю життя!», «День позитиву» та флешмоби «Посмішка», «Життя видатних людей», «День без конфліктів» та інші). У рамках акцій рекомендуємо провести конкурс фотографій (на тему життєвих цінностей), диспути для старшокласників («Від протистояння до розуміння!», спільні з учителями історії, літератури, образотворчого мистецтва уроки (бесіди, твори-роздуми на основі літературних творів та історичних подій, виставки малюнків) тощо. З метою мирного врегулювання конфліктів ефективним буде створення у закладі шкільних служб порозуміння з навчанням учнів-медіаторів. На цьому етапі специфічна діагностика, яка виявляє суїцидальний ризик у поведінці дітей та учнівської молоді, не проводиться. Для первинного виявлення суїцидальних тенденцій достатньо спостереження й аналізу (з опорою на маркери суїцидального ризику) вже наявного діагностичного матеріалу (малюнки, твори тощо). Практичний психолог навчального закладу на етапі загальної профілактики суїциду здійснює таку роботу: • вивчає особливості соціально-психологічного статусу і адаптації учнів з метою своєчасної профілактики та ефективного подолання труднощів; • бере участь у створенні системи психолого-педагогічного супроводу учнів різновікових груп (розв’язання конфліктів, психолого-педагогічна підтримка, психологічне консультування); • надає консультації під час розробки й проведення загальношкільних і класних заходів, метою яких є сприяння формуванню позитивного образу Я, унікальної і неповторної особистості, комунікативної компетентності, ціннісного відношення до життя тощо. Первинна профілактика суїциду здійснюється стосовно дітей і підлітків «групи ризику» (наявні три і більше факторів суїцидального ризику). Не можна стверджувати, що ці діти обов’язково будуть реалізовувати суїцидальні наміри, проте, враховуючи комплекс суїцидальних факторів, необхідно стосовно цієї групи учнів здійснювати профілактичні дії. У першу чергу працівникам психологічної служби закладу необхідно провести комплекс заходів, що сприятимуть підвищенню компетентності педагогів і батьків стосовно розпізнавання маркерів суїцидального ризику та надати підтримку учням, які опинились у складній життєвій ситуації. З метою психологічної просвіти педагогічних працівників і батьків необхідно розробити пам’ятки, які будуть містити інформацію про те, як розпізнати гострий кризовий стан у дитини і що робити, якщо дитина висловлює суїцидальні наміри, запросити медичних працівників для проведення лекції з проблеми депресії і суїцидального ризику. З питань проблемних взаємин з дитиною для батьків і педагогів повинна бути організована консультативна психологічна допомога. Кожен окремий випадок працівники психологічної служби мають оцінити з точки зору складності, розподілити відповідальність, вирішити питання залучення інших спеціалістів, визначити приблизні терміни в які будуть вирішені проблеми дитини. Тобто все те, що включає супровід дитини, яка потрапила в складні життєві обставини, де додатковим завданням є профілактика суїцидального ризику. Практичний психолог навчального закладу на етапі первинної профілактики суїциду проводить таку роботу: • відповідно до результатів спостережень, поточної діагностики, звернень учителів, запитів батьків визначає учнів «групи ризику», в тому числі тих, які мають комплекс суїцидальних факторів; • проводить додаткову діагностику, яка дозволить оцінити патохарактерологічні особливості, рівень тривожності й агресивності, ступінь дезадаптації та ризику щодо суїциду, здійснює аналіз діагностичних даних та розробку рекомендацій; • бере участь у організації і проведенні консиліуму; • надає рекомендації для розробки індивідуальної програми супроводу учня (психологічна складова), • проводить з учнями «групи ризику» індивідуальні та групові корекційно-розвивальні заняття з метою врегулювання емоційного напруження, корекції комунікативної компетентності, образу Я, розвитку фрустраційної толерантності тощо; • розробляє пам’ятку для батьків і педагогічних працівників «Як розпізнати гострий кризовий стан дитини і що з цим робити»; • організовує за потреби зустрічі педагогічних працівників з іншими спеціалістами. Вторинна профілактика суїцидальної поведінки здійснюється з групою учнів, які знаходяться у складних життєвих обставинах і проявляють опосередковано (через записки, записи у щоденнику, малюнки, спілкуванні у соціальних мережах) чи прямо говорять про суїцидальні наміри. Основна її мета – запобігання суїциду. У першу чергу практичний психолог має оцінити ризик самогубства. Розрізняють такі рівні ризику: ♦ незначний (наявність суїцидальних думок без конкретних планів); ♦ середній (наявність суїцидальних думок, наявність плану без терміну реалізації); ♦ високий (є думки, розроблений план, продумані терміни та засоби реалізації). Залежно від рівня ризику необхідно застосовувати відповідні дії та стратегію. При незначному ризику суїциду рекомендуємо практичному психологу запропонувати учню емоційну підтримку, пропрацювати суїцидальні почуття, сфокусувати увагу на сильних сторонах учня. При середньому рівні ризику суїциду рекомендуємо практичному психологу запропонувати учню емоційну підтримку, пропрацювати суїцидальні почуття, укріпити бажання жити (через амбівалентні почуття), обговорити альтернативи самогубства, встановити зв’язок з родиною та друзями учня. При високому рівні ризику суїциду практичний психолог має постійно знаходитись з учнем, не залишаючи його ні на хвилину; при необхідності обмежити доступ до можливих засобів самогубства; викликати швидку допомогу і організувати госпіталізацію; інформувати родину. Для педагогів необхідно організувати індивідуальні та групові консультації з метою розробки стратегії взаємодії з «групою ризику» на період подолання кризової ситуації. Для батьків – індивідуальні консультації. У випадку необхідності надання психотерапевтичної чи медичної допомоги родині у практичного психолога має бути необхідна інформація (номери телефонів, адреси, умови надання допомоги). Педагогічні працівники та персонал навчального закладу можуть бути включені в суїцидальний випадок та потребувати вираження своїх почуттів та переживань. Працівники психологічної служби, керуючись принципом конфіденційності, мають запропонувати їм таку можливість під час консультацій. Може так статись, що всі дії працівників психологічної служби та працівників навчального закладу не змінять намірів суїцидально налаштованого учня і він спробує здійснити задумане, тоді перед практичним психологом та соціальним педагогом постане додаткове завдання супроводу однокласників, учнів закладу, учителів та рідних учня, який здійснив суїцидальну спробу чи власне самогубство. Третинна профілактика суїциду передбачає заходи, які б знизили наслідки та зменшили вірогідність парасуїциду, соціальну та психологічну реабілітацію суїциданта та його соціального оточення. Здійснюється вона з учнями, які здійснили спробу суїциду, так як за умови збереження джерела болю (фрустрації, конфлікту тощо) учень може здійснити другу спробу «втечі» від проблеми. Практичний психолог навчального закладу на етапі третинної профілактики суїциду проводить таку роботу: • визначити тип постсуїцидального стану учня; • розробити алгоритм соціально-психологічного супроводу (в тому числі, залучення медичних працівників); • участь у роботі консиліуму щодо суїцидального випадку (в організації та роботі антикризової команди (штабу); • індивідуальна корекційна робота з учнем (за розробленою і затвердженою керівником психологічної служби програмою); • організація групової роботи в класі і включення в неї учня з метою відновлення навиків адаптації (комунікативний тренінг, тренінг фрустраційної толерантності); • організація консультацій для дотичних до випадку педагогічних працівників, батьків та учнів (консультування в рамках антикризового штабу); • моніторинг емоційного стану підлітка (методом спостереження, інтерв’ю, опитування). Найбільш небезпечним періодом вважаються 1-3 тижні після суїцидальної спроби. На думку Д. С. Ісаєва та К. В. Шерстньова, існують три головних компоненти постсуїциду: актуальність конфлікту; ступінь фіксованості суїцидальних тенденцій; ставлення до здійсненої спроби. Завданням працівників психологічної служби є отримання інформації стосовно кожного компоненту з метою передбачення подальшого розвитку подій. Як практичний психолог так і соціальний педагог виконують певну функція з профілактики суїцидальної поведінки підлітків. (дивись таблицю) Взаємозв’язок спеціалістів психологічної служби практичний психолог соціальний педагог кл. керівник І. Сприяє профілактичній роботі з попередження суїцидальної поведінки учнів. Вивчає соціальне оточення, проводить анкетування, активну профілактичну роботу з превенції суїцидальних думок в учнів. Проводить постійні спостереження, різноманітні виховні заходи з недопущення виникнення суїцидальних думок і поведінки. ІІ. Здійснює спостереження, діагностичні обстеження учнів з суїцидальною поведінкою, активну психологічну просвіту. Здійснює індивідуальну і групову корекційну роботу з учнями. Консультує. Здійснює соціально-перетворювальну роботу з оточенням учнів суїцидального ризику, а також профілактичну роботу (тренінги, акції), як з учнями так і з батьками. Пропагує позитивні життєві цінності. ІІ. Здійснює спостереження, діагностичні обстеження учнів з суїцидальною поведінкою, активну психологічну просвіту. Здійснює індивідуальну і групову корекційну роботу з учнями. Консультує. ІІІ. Взаємодіє зі спеціалістами (психотерапевт, психіатр) щодо психічного стану учнів з суїцидальною поведінкою, здійснює реабілітаційні заходи. Прогнозує посилення негативних чи позитивних аспектів соціальної ситуації, вибудовує оптимальні шляхи соціально-педагогічної корекції учнів з суїцидальною поведінкою. Тематика просвітньої роботи з вчителями Семінари  «Запобігання проявам насильства серед учнівської молоді»;  «Вибір адекватних методів педагогічної дії»;  «Конфлікти між учителями і підлітками»;  «Як допомогти дитині при загрозі суїциду?»;  «Цінність особистості»;  «Як підняти соціальний статус учня в групі»;  «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітка»;  « Педагогічні прийоми створення ситуації успіху”;  «Вікові особливості прояву суїцидальної поведінки»;  «Психологічний клімат у класі»;  «Дитина з проблемної родини»;  «Емоційні розлади у дітей». Педагогічна майстерня  «Конфлікти між вчителями і підлітками»;  «Дитина із неблагополучної сім'ї»;  «Як допомогти вашій дитині?»;  «Що робити, якщо ми все перепробували?»;  «Вибір адекватних методів педагогічної дії»  Тематика просвітницької роботи з батьками Виступи на батьківських зборах  “У родині – підліток”;  “Емоційні порушення в дітей”;  “Депресивні стани в дітей та підлітків”;  “Алкоголізм і наркоманія в підлітковому віці”;  “Наші помилки у вихованні дітей”;  “Як допомогти підлітку впоратися з емоціями”;  “Спілкуватися з дитиною: як?”;  “Що таке суїцид? Як з ним боротися?”;  “Чим і як захоплюються підлітки?”;  “Безпека в інтернеті”;  “Профілактика насильства в сім’ї”;  “Вихід із конфлікту”.  Тематика просвітницької роботи з учнями Години спілкування  “Що я знаю про себе?”;  “Життєві цінності”;  “Життя – найвищща цінність”;  “Цінність особистості”;  “Шлях до успіху”;  “Я маю відчувати і висловлювати свої думки”;  “Невпевненість у собі”;  “Спілкування з дорослими”;  “Спілкування з однолітками”;  “Стрес і депресія”;  “Безпека в інтернеті”;  “Учимося знімати втому”;  “Як переборювати тривогу?”;  “Протидія булінгу в дитячому колективі”;  «Профілактика насильства в учнівському колективі»;  “Як дружити, щоб не нажити собі ворогів”. Тренінги  “Я та інші”;  “Спілкуватися – це здорово”;  “Вчимося розуміти й поважати інших”;  “Конфлікти та шляхи його подолання”;  “Життєві труднощі та шляхи їх подолання”;  “Як навчитися жити без бійки?”  “Толерантність”;  “Гарні мого “Я”;  “Шлях до себе”. Диспути  “Я – це я”;  “Я маю відчувати і виражати свої почуття”;  “Невпевненість у собі”;  “Підліток і дорослий”;  “Конфлікт та його розв'язання”.  За результатами спостережень та діагностики. Тематика індивідуальних консультацій з вчителями, батьками, учнями  Рекомендації вчителям про вибір індивідуального педагогічного стилю спілкування з певною дитиною.  Рекомендації батькам щодо перебудови сімейних стосунків, зміни стилю виховання.  Рекомендації вчителям щодо створення сприятливого психологічного клімату в класі.  Рекомендації вчителям щодо підвищення соціального статусу дитини в класі, самооцінки.  Рекомендації батькам, вчителям щодо профілактики порушень психічного здоров’я.  Консультативна робота з батьками, педагогами, мета якої – визначення особливостей суїцидальної поведінки залежно від вікової періодизації. Тематика корекційно-розвивальної роботи з учнями  Розвиток позитивної самооцінки, цінності особистості, її соціального статусу в групі.  Навчання конструктивних поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях.  Навчання технік керування емоціями, зняття м’язового й емоційного напруження. На всіх етапах роботи психологічною службою проводиться систематичний контроль і облік змін в особистості й поведінці учнів. При повторних проявах суїцидальних спроб підлітка збирають дані та переадресовують фахівцям-медикам (психоневрологу, психіатру та психотерапевту) Робота в 5 групах. Визначити напрямки роботи з профілактики суїцидальної поведінки Ситуація 1 Через постійні конфлікти з вчителями підліток заявляє: «Ви мене не розумієте. Постійно караєте несправедливо. Нічого, трішки вам залишилось мене терпіти». Ваші дії у такій ситуації. Ситуація 2 Учениця 10 класу після смерті батька відгородилася від однокласників, друзів: на перерві сидить одна і ні з ким не спілкується. Вона не бачить сенс у житті, тому хоче вчинити самогубство. Ваші дії у такій ситуації. Ситуація 3 П’ятнадцятирічна дівчинка після опіку стравохода (вона випила пляшку ацетону під час скандалу з матір’ю) розповідала: «Я була готова на все, аби тільки змусити її замовчати, я навіть вимовити не можу, як вона мене обзивала». Ваші дії у такій ситуації. Ситуація 4 Учень має комплекс неповноцінності. У класі його постійно цькують, вдома батьки розлучилися. Йому хочеться звільнитися від клейма неповноцінного, він відчуває провину за розлучення батьків. В усіх негараздах винен він. Тому вирішує вчинити самогубство. Ваші дії у такій ситуації. Ситуація 5 Дівчинка-підліток закохалася у старшокласника, але той не відповідає взаємністю. Через нерозділене кохання вона почала відставати в навчанні. Вдома через це виникають проблеми з батьками. Ви випадково дізналися, що вона не бачить іншого виходу з ситуації, як вчинити самогубство. Ваші дії у даній ситуації. Список використаних джерел 1. Кельнер С.С. Підлітковий суїцид// Шкільному психологу. Усе для роботи.- 2015.-№ 11 (83) 2. Надання психологічної допомоги молоді, яка схильна до суїциду чи здійснила спробу суїциду: Методичні рекомендації.- Харків: ХОНМІБО, 2007.-76 с. 3. Попова О., Фесун С. Профілактика суїцидальної поведінки підлітків//Психолог.-2016.-№7-8 (583-584) 4. Профілактика стресів перед іспитами та підготовка до них: Методичні рекомендації. – Харків: ХОНМІБО, 2006.-28 с. 5. Соціально-психологічний супровід дітей “групи ризику”.- Харків, 2013.-63 с.