Психологічно-розвивальне заняття "Чому діти погано поводяться та інструменти виходу із конфліктних ситуацій "

Чому діти погано поводяться та інструменти виходу із конфліктних ситуацій

План

1. Причини поганої поведінки дітей.
2. Дієві інструменти виходу із конфліктних ситуацій:

А) Оптимальна взаємодія

Б) Коло вибору

В) Я-висловлювання

        ВСТУП. Для життя в якому світі ми готуємо дітей?

        Світ, в якому ми живемо, сильно відрізняється від того, в якому жили наші батьки. І, напевно, наші діти будуть жити в іншому світі. Старі моделі поведінки в сучасному світі не діють, а до нових ми ще не звикли. Кар’єра людини дедалі менше залежить від слухняності і щораз більше пов’язана з ініціативністю та відповідальністю. Те, як житимуть наші діти, багато в чому залежить від методів виховання, які ми до них застосовуємо.

        Як ви гадаєте, що краще готує дитину до життя у вільному суспільстві: покарання за помилку чи підкріплення ініціативи? Наказ чи надане Право Вибору?

Причини поганої поведінки дітей

        Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя. З точки зору психології поведінка людини буває конструктивною та деструктивною. Якщо з конструктивною поведінкою все зрозуміло, то деструктивна характеризується тим, що є нестандартною і неприйнятною з боку суспільства.

        Всі ми, - особливо батьки, вихователі, педагоги, у повсякденному житті часто стикаємось з проявами поганої поведінки дітей.

        Для того, щоб зрозуміти сутність такої поведінки та виправити її, перш за все, важливо вивчити свою дитину. Тому що до  виховання потрібно підходити творчо та спокійно.

        Загалом, коли дитина погано поводиться, для цього є завжди конкретні і вагомі причини.  Американський психолог і педагог Рудольф Дрейкурс, у 40-х роках ХХ століття, після багаторічних спостережень за дітьми дійшов висновку: їхня поведінка починає виходити за межі «нормального», коли вони не в змозі впоратися з надлишком власних негативних емоцій або задовольнити потреби, як-от потреби у повазі, прийнятті, захопленні, увазі та звичайно, любові найближчих та значущих людей.

        Так він запропонував класифікацію мотивів «поганої» поведінки дітей. Їх лише 4:

1.      Привертання уваги
2.      Влада і вплив
3.      Помста
4.      Уникнення невдач

В таких випадках дитина потребує скоріше допомоги та підтримки, ніж критики та покарання.

Алгоритм визначення істинних мотивів поведінки дитини

1. ПРИВЕРТАННЯ УВАГИ. Словами дитини «Мені потрібна твоя особлива увага»

        Роздратування – ось почуття, яке дозволить визначити саме цей тип поведінки.

Перевірити цей мотив можна простим способом -  зробіть зауваження.  Після того, як ви зробили дитині зауваження і вона одразу припинила «погано» поводитись, -  значить вона досягнула своєї мети.

       Способи запобігання: довірче спілкування, щира зацікавленість, спільно проведений час, дієвим буде ваш приклад самоконтролю та розсудливості.

2. Але якщо після зауваження поведінка стала ще гіршою – то її мета «ВПЛИВ».

Словами дитини «Ти мені нічого не зробиш». Владолюбець просто випробовує вас. Перевірити цей мотив можна простим способом -  зробіть зауваження.  Після того, як ви зробили дитині зауваження і вона одразу припинила «погано» поводитись, -  значить вона досягнула своєї мети.

        Способи запобігання: вчити вмінню домовлятися, просити про допомогу, уникання боротьби за владу, не конфліктувати, раціонально розв’язувати проблемні питання.

3. Але якщо після зауваження поведінка стала ще гіршою – то її мета «ПОМСТА».

Дії  дитини «Шкодити у відповідь на образу» . Причини поганої поведінки месника глибші. Він викорінює внутрішній біль, якого йому завдали. І, відчувши свою нікчемність, страх, образу, людина схильна мстити.

Способи запобігання: не показувати вразливість, робити перший крок до примирення, вселяти відчуття потрібності та поваги.

4. УНИКНЕННЯ НЕВДАЧІ – це пасивна, безініціативна, цілком слухняна поведінка дітей.

Словами дитини «Навіть не буду пробувати – все одно не вдасться». Такі діти очікують у відповідь жалю та допомоги в елементарних речах. Це діти, яким не вдалося знайти місце в групі, незважаючи на їх кричущу поведінку, боротьбу за владу або спроби помститися, зрештою, стають пасивними і припиняють свої спроби влитися в колектив. Дитина ховається за демонстрацією реальної або уявної неповноцінності. Якщо така дитина зможе переконати батьків і вчителів у тому, що вона дійсно не здатна виконувати те-то і те-то,  до неї буде пред'являтися менше вимог, і можна буде уникнути багатьох можливих принижень і невдач. В даний час в школі повним-повнісінько таких дітей.

        Способи запобігання: знизити надмірні вимоги, підбадьорювати, хвалити за спробу, вселяти віру в успіх, підтримувати.

Висновок. Як би дитина себе не поводила, вона завжди потребує вашої поваги, прийняття та любові. І якщо ви усвідомлюєте, що саме ви відчули, то неважко буде розпізнати і усвідомити основну потребу дитини: з чим, проти чого, чи через що вона протестувала.

Створюйте відповідне середовище для виховання. Відомий педагог Шаталов якось сказав: « Аби засолити огірки, не потрібно ніяких особливих зусиль – їх просто варто опустити на деякий час у солону воду». Так і з вихованням: створіть середовище – і все само собою налагодиться.

.

Дієві інструменти виходу із конфліктних ситуацій

        Як би ми, батьки та педагоги,  не намагалися уникнути неправильних дій та стресових ситуацій у взаєминах  з дітьми, все одно це є частиною нашого життя. Тому так важливо навчитися конструктивно  взаємодіяти та співпрацювати.

        В таких випадках  нам на допомогу прийдуть ефективні прийоми регуляції емоційно нестабільних та  агресивних станів.

        Важливо навчитися правильно виражати та адекватно проявляти стани гніву, злості, роздратування тощо. Бійка, як і стримування своїх емоцій – способи неефективні.

        Варіантів виходу із конфліктних та суперечливих ситуацій чимало. Деякі з них вирішують ситуацію «тут і зараз», наприклад гра «Камінь, ножиці папір», «Коло вибору». Деякі – довго триваліші, але й ефективніші, наприклад «Оптимальна взаємодія»,                      « Я-речення» та інші.

А) Оптимальна взаємодія

      З'ясувати , яка саме ситуації викликають роздратування і ЩО саме у кожній із них можна СКАЗАТИ. Не зробити! А саме, які слова вимовити, поки це роздратування не переросло у гнів.

Якщо вже сталася бійка, то варто визначити почуття дитини та запропонувати інший спосіб його вираження.

1. ОЗВУЧИТИ СТАН ДИТИНИ. Наприклад,« Я бачу, ти розсердився! Наступного разу так і скажи!» - так вона навчиться розпізнавати свої почуття.
2. ПРИЄДНАТИСЯ ДО ЇЇ ПОЧУТТІВ. Наприклад, « Розумію твій стан, але чи можна було вчинити інакше?» - допускаємо інший варіант вирішення конфлікту.

3. ЗАПРОПОНУВАТИ АДЕКВАТНИЙ СПОСІБ ВИРАЖЕННЯ ГНІВУ. Наприклад,                    « Можна було б домовитися, порозумітися, врешті -  покликати дорослих» - спрямовуємо до діалогу.

4. ОБГОВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ. Бійка – крайня негативна форма поведінки, яка не має бути властива людині. Людина – розумна істота, вона має вчитися використовувати свої здібності розуму і волі.  Позбутися люті чудово допомагають фізичні вправи. Наступного разу, коли захочеш когось побити – спочатку пробіжися навколо школи, дому або поприсідай – так ти вгамуєш свою лють.

Б) «Коло вибору» - ефективний спосіб подолання конфліктів серед учнів. Пропонується вибір стратегій вирішення конфліктних ситуацій, які виникли «тут і тепер». Методика пропонує декілька варіантів виходу із ситуації, наприклад:

• Домовся
• Обговори
• Почекай і охолонь
• Попроси вибачення
• Переключись на інше
• Зупинись
• Залиш так, як є
• Зіграй у гру

Ці слова кріплять на круглих паперових чи фетрових заготовках та розміщують у класі (по колу, наприклад, у формі квітки). Кожен учень може використати цю вправу, коли виникає потреба. Методика містить різні формати та способи втілення. 

В) « Я – речення»  - один із найдієвіших засобів озвучення проблеми, що вчить керувати емоціями. Перший крок до вирішення проблеми – заспокоїтись. Другий крок – здатність висловити те, що ви відчуваєте у спокійній і продуктивній формі.

        Ми, на жаль, нечасто проговорюємо свої почуття, натомість віддаємо перевагу образам і хочемо, щоб інший учасник конфлікту сам здогадався, що з нами відбувається і чому ми ображаємось.

        Отже, формула «Я-речення»:

Коли ти…………

Я відчуваю …………

Тому що………….

Я хотіла б………….

Наприклад,  Коли ти на мене кричиш, я засмучуюсь, тому що це ображає мене. Я б хотіла, щоб ти говорив зі мною спокійним тоном, а не кричав.

Або

Коли ти ігноруєш мене, я відчуваю  приниження і це призводить до злості. Я б хотів зрозуміти причину такої поведінки.

«Я-речення» доречно використовувати не лише під час конфліктів, а й щоб виразити позитивні емоції.

Коли ти смієшся, я також відчуваю радість. Я б хотіла, щоб таких моментів було побільше.

ЛЕКСИКА у ВИСЛОВЛЮВАННЯХ

        Зазвичай, коли відбувається зіткнення протилежних інтересів, кожен з учасників намагається захистити свою позицію та свою персону, що не є ефективно.

        Для того, щоб конфлікт не набирав гостроти, потрібно знати , які слова у наших висловлюваннях допомагають, а які, навпаки – можуть призвести до ще більшої конфронтації.

        Слова «ТИ», «ЧОМУ», «ЯКЩО» - запрошують вступити в бій і захищатися.

-          «ТИ» - слово, яке атакує особистість, а не проблему, яку треба вирішити.

-          «ЧОМУ» - звичайний початок обвинувачення і дитина (дорослий) реагує обороною.

-          «ЯКЩО» - умова, яку ставлять перед дитино (дорослим) без її участі.

Порада – замініть ці слова на такі, як «ЯК ТІЛЬКИ» і «КОЛИ».

Наприклад, « Як тільки в класі буде прибрано, ми зможемо відкрити нову гру», «Коли завдання буде виконано, ти зможеш з'їсти тістечко».

Уникайте висловлювань та ситуацій, в яких сильний загрожує слабкому!

        Конфлікт не можна ліквідувати за допомогою чарівної палички. Тим більше конфлікт дитячий, тому що він заснований на емоціях, які в дітей дуже інтенсивні: вони витісняють голос розуму. Емоції дають установку на певний тип ставлення, і з цим важко впоратися.      Конфлікт можна погасити, доводячи опонентові, що його суперник - гідна людина, що він володіє великими достоїнствами, що йому важко, як і тобі, що він переживає з приводу того, що сталося.