Урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп'ютерних технологій, мета якого допомогти учням усвідомити ідейно – художній зміст ранніх творів поета, їх жанрову й стильову приналежність; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, підготовки комп'ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття поваги до культурних надбань українського народу, залучати до вивчення літератури, історії.
Тема: Рання творчість Т.Г.Шевченка. Балада «Причинна»
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно – художній зміст ранніх творів поета, їх жанрову й стильову приналежність; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, підготовки комп’ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття поваги до культурних надбань українського народу, залучати до вивчення літератури, історії.
Обладнання: портрет письменника відповідного періоду, слайди, цитати відомих людей про письменника, ілюстративний матеріал, аудіо записи, книжкова виставка.
Теорія література: балада, фольклорна основа, романтизм, реальне і фантастичне, ліричний відступ.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.
ХІД УРОКУ
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя – учитель зачитує слова, спроектовані на мультимедійний дошці, слова супроводжуються портретами письменника
«Шевченко – явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий. Йдеться про особистий генотип культури країни, яка ніколи не мала своєї державності, що, зрештою, і привело до запізнілого й однобокого розуміння Шевченка Європою…»
В.Базилевський
Творчість Шевченка – це вісь непевності історичного часу, адже вона ввібрала в себе усі досягнення попередників, починаючи від біблійних пророків до Г.С.Сковороди, І.П.Котляревського, Г.Квітки – Основ’яненка та інших.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Запис теми в зошиті
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Зразок сенкану:
Тарас Шевченко – поет, художник, драматург
Патріотичний, безкомпромісний, талановитий.
Навчає, захоплює, дивує.
Вражає своїм талантом.
Кобзар.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Літературна спадщина митця – «величезний храм любові до сім’ї людської», цвіт душі автора. Художня діяльність Кобзаря творилась близько 25 років. Мала свої етапи й розвиток. У вітчизняній науковій традиції творчість Т.Г.Шевченка зазвичай поділяють на чотири періоди.
Прочитати частину статті підручника ( Підручник Погребенник В.Ф., Баліна К.Н. Українська література: Підручник для 9 кл. загально освіт. навч. зал. з мовами нац. меншин. – К.: Грамота, 2009.- 248с.:іл.) «Творчість Тараса Шевченка» стор. 162 – 2,3 абзац. Сформувати, які етапи в творчості письменника можна виділити.
Періодизація творчості Т.Г.Шевченка
(розроблена І.Я.Франком у праці «Тарас Шевченко»)
3. Слово вчителя
Якщо проаналізувати життя письменника в період з 1838 року по 1843 рік, то видно, що це час перебування митця за межами Батьківщини. Тому мотиви ранньої творчості Шевченка пов’язані з ностальгією за Україною, де він не був майже 10 років. Він згадував чарівні українські казки, легенди й перекази, чудову природу, розповіді рідного діда Івана про гайдамаків, серце пекло сирітська доля, панська несправедливість та жорстокість. Переживав за долю свого поневоленого народу.
Тому ранні твори Шевченка присвячені таким основним темам:
4. Робота з підручником
Прочитавши статтю підручника (стор. 163 – 164 «рання творчість»), знайти відповіді на питання (питання проектуються на мультимедійній дошці):
5. Слово вчителя
Отже, у ранніх творах Шевченко схилявся переважно до романтизму. Поета вабило незвичайне, яскраве, навіть таємниче, фантастичне. Це знайшло відображення в баладах раннього періоду Т.Г.Шевченка.
6. Робота в Мережі Інтернет (або з літературознавчим словником)
Пояснити етимологію понять «романтизм» (I варіант), «балада» (II варіант)
Романтизм – напрям у літературі,
Балада – ліро – епічний твір із драматично напруженим сюжетом, що має фольклорну основу.
7. Первинне сприйняття твору. Словникова робота.
Причинна – жінка, якій пороблено, не володіє собою, не тямить себе, не при розумі, іншими словами, божевільна.
V. ЗАГЛИБЛЕННЯ У ЗМІСТ ТВОРУ
Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади? (Поєднання реальних та фантастичних рис: олюднення природи: Дніпра, який «реве та стогне», «сердитий вітер завива», зорова картина шторму «додолу верби гне високі», гіпербола – хвилі підіймаються «горами», пояснення змісту другої та третьої строф: аналіз образів місяця, півня, сичів).
Робота за варіантами: I варіант - скласти цитатний план,
II варіант – аналіз композиції (підручник стор.167 – 168):
Пролог – пейзаж буря на Дніпрі.
Експозиція, зав’язка – знайомство з дівчиною – сиротою
Кульмінація – загибель дівчини.
Розв’язка – приїзд парубка, самогубство козака.
Визначте реальні та фантастичні риси балади:
Реальне |
Фантастичне |
Буря, Дніпро, природа, дівчина, ворожка; козак, який поїхав на війну, любов дівчини тощо |
Русалки; чари ворожки, що спричинили божевілля дівчини |
Які цитати з балади не впливають на розуміння змісту твору і також вказують на особисте ставлення письменника до героїні, думки про долю дівчат, яких козаки змушені були кидати напризволяще, бо йшли в похід?
Така її доля…О боже мій милий!
За що ти ж караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькі очі?..Прости сироту!
Такі відступи називаються ліричними.
Ліричний відступ – композиційно – стилістичний прийом, який полягає у відхиленні автора від прямої сюжетної лінії, авторська мова, розміркування, ставлення автора до зображуваного.
Виходячи з визначення «балада», слід звернути увагу, що цей твір має бути побудований на фольклорній основі. Заслухайте фінал балади, які фольклорні елементи ви можете виділити? («Поховали громадою»; за народними звичаями, посадили на могилі дівчини червону калину – символ дівчини, а над парубком – явір та ялину – символ неодруженого парубка).
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Продовжити речення:
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити уривок «Реве та стогне…» напам’ять, знати конспект, вивчити поняття, вміти аналізувати баладу.