Рання творчість Т.Г.Шевченка. Балада «Причинна»
Про матеріал
Урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп'ютерних технологій, мета якого допомогти учням усвідомити ідейно – художній зміст ранніх творів поета, їх жанрову й стильову приналежність; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, підготовки комп'ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття поваги до культурних надбань українського народу, залучати до вивчення літератури, історії.
Тема: Рання творчість Т.Г.Шевченка. Балада «Причинна»
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно – художній зміст ранніх творів поета, їх жанрову й стильову приналежність; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, підготовки комп’ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття поваги до культурних надбань українського народу, залучати до вивчення літератури, історії.
Обладнання: портрет письменника відповідного періоду, слайди, цитати відомих людей про письменника, ілюстративний матеріал, аудіо записи, книжкова виставка.
Теорія література: балада, фольклорна основа, романтизм, реальне і фантастичне, ліричний відступ.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.
ХІД УРОКУ
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя – учитель зачитує слова, спроектовані на мультимедійний дошці, слова супроводжуються портретами письменника
«Шевченко – явище унікальне. Його немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий. Йдеться про особистий генотип культури країни, яка ніколи не мала своєї державності, що, зрештою, і привело до запізнілого й однобокого розуміння Шевченка Європою…»
В.Базилевський
Творчість Шевченка – це вісь непевності історичного часу, адже вона ввібрала в себе усі досягнення попередників, починаючи від біблійних пророків до Г.С.Сковороди, І.П.Котляревського, Г.Квітки – Основ’яненка та інших.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Запис теми в зошиті
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
- «Хвилинка мудрості» - розповідь «Цікаві факти з життя митця»
- Перевірка складеного сенкану:
Зразок сенкану:
Тарас Шевченко – поет, художник, драматург
Патріотичний, безкомпромісний, талановитий.
Навчає, захоплює, дивує.
Вражає своїм талантом.
Кобзар.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
- Міні – лекція вчителя
Літературна спадщина митця – «величезний храм любові до сім’ї людської», цвіт душі автора. Художня діяльність Кобзаря творилась близько 25 років. Мала свої етапи й розвиток. У вітчизняній науковій традиції творчість Т.Г.Шевченка зазвичай поділяють на чотири періоди.
- Робота з підручником
Прочитати частину статті підручника ( Підручник Погребенник В.Ф., Баліна К.Н. Українська література: Підручник для 9 кл. загально освіт. навч. зал. з мовами нац. меншин. – К.: Грамота, 2009.- 248с.:іл.) «Творчість Тараса Шевченка» стор. 162 – 2,3 абзац. Сформувати, які етапи в творчості письменника можна виділити.
Періодизація творчості Т.Г.Шевченка
(розроблена І.Я.Франком у праці «Тарас Шевченко»)
- 1838 – 1843 – ранній період
- 1843 – 1847 – період «трьох літ»
- 1847 – 1857 – «невольнича муза» (період заслання)
- 1857 – 1861 – пізній період
3. Слово вчителя
Якщо проаналізувати життя письменника в період з 1838 року по 1843 рік, то видно, що це час перебування митця за межами Батьківщини. Тому мотиви ранньої творчості Шевченка пов’язані з ностальгією за Україною, де він не був майже 10 років. Він згадував чарівні українські казки, легенди й перекази, чудову природу, розповіді рідного діда Івана про гайдамаків, серце пекло сирітська доля, панська несправедливість та жорстокість. Переживав за долю свого поневоленого народу.
Тому ранні твори Шевченка присвячені таким основним темам:
- Сирітство і соціальна несправедливість.
- Трагічна доля жінки й розбещеність панів.
- Героїчне минуле України.
- Роль поета й поезії в суспільному житті.
4. Робота з підручником
Прочитавши статтю підручника (стор. 163 – 164 «рання творчість»), знайти відповіді на питання (питання проектуються на мультимедійній дошці):
- В яку епоху увійшов у літературу? (Романтизм).
- Які зразки поетичних жанрів використовував? (Балада, поема, Вірші «з нагоди»).
- Яка збірка і в якому році стала дебютом поета, де вийшла? (У 1840 році вийшла в Петербурзі збірка «Кобзар»).
- Чому збірка мала саме таку назву? («Кобзар» - усвідомлене перейняття Шевченком героїчних тонів фольклорних дум і пісень, яскравими носіями яких були кобзарі).
- Скільки творів і які за жанрами увійшло до збірки? ( Вісім творів: заспів – роздум «Думи мої, думи мої…», ліро – епічна поема «Катерина», балада «Тополя», вірш – послання « До Основ’яненка»…).
5. Слово вчителя
Отже, у ранніх творах Шевченко схилявся переважно до романтизму. Поета вабило незвичайне, яскраве, навіть таємниче, фантастичне. Це знайшло відображення в баладах раннього періоду Т.Г.Шевченка.
6. Робота в Мережі Інтернет (або з літературознавчим словником)
Пояснити етимологію понять «романтизм» (I варіант), «балада» (II варіант)
Романтизм – напрям у літературі,
Балада – ліро – епічний твір із драматично напруженим сюжетом, що має фольклорну основу.
7. Первинне сприйняття твору. Словникова робота.
Причинна – жінка, якій пороблено, не володіє собою, не тямить себе, не при розумі, іншими словами, божевільна.
- Прослухайте початок балади «Причинна» - пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України імені Григорія Верьовки.
- Виразне і вдумливе самостійне читання.
- Творче сприйняття почутого: подумайте, які б фарби ви використали, як би були художником?
- Порівняйте підібрані вами кольори з тим, що створив художник В.Касіян: аналіз живописного полотна до балади Т.Г.Шевченка (слайд на мультимедійній дошці).
V. ЗАГЛИБЛЕННЯ У ЗМІСТ ТВОРУ
- Ідейно – художній аналіз твору.
Доведіть, що початок твору має ознаки романтизму і балади? (Поєднання реальних та фантастичних рис: олюднення природи: Дніпра, який «реве та стогне», «сердитий вітер завива», зорова картина шторму «додолу верби гне високі», гіпербола – хвилі підіймаються «горами», пояснення змісту другої та третьої строф: аналіз образів місяця, півня, сичів).
- Самостійне читання балади.
Робота за варіантами: I варіант - скласти цитатний план,
II варіант – аналіз композиції (підручник стор.167 – 168):
Пролог – пейзаж буря на Дніпрі.
Експозиція, зав’язка – знайомство з дівчиною – сиротою
Кульмінація – загибель дівчини.
Розв’язка – приїзд парубка, самогубство козака.
- Завдання пошуково – дослідницького характеру.
Визначте реальні та фантастичні риси балади:
|
Реальне |
Фантастичне |
|
Буря, Дніпро, природа, дівчина, ворожка; козак, який поїхав на війну, любов дівчини тощо |
Русалки; чари ворожки, що спричинили божевілля дівчини |
- Словникова робота
Які цитати з балади не впливають на розуміння змісту твору і також вказують на особисте ставлення письменника до героїні, думки про долю дівчат, яких козаки змушені були кидати напризволяще, бо йшли в похід?
Така її доля…О боже мій милий!
За що ти ж караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькі очі?..Прости сироту!
Такі відступи називаються ліричними.
Ліричний відступ – композиційно – стилістичний прийом, який полягає у відхиленні автора від прямої сюжетної лінії, авторська мова, розміркування, ставлення автора до зображуваного.
- Знайдіть у баладі ліричні відступи, визначте їх теми, головні думки.
Виходячи з визначення «балада», слід звернути увагу, що цей твір має бути побудований на фольклорній основі. Заслухайте фінал балади, які фольклорні елементи ви можете виділити? («Поховали громадою»; за народними звичаями, посадили на могилі дівчини червону калину – символ дівчини, а над парубком – явір та ялину – символ неодруженого парубка).
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Продовжити речення:
- Романтизм – це…
- Балада – це…
- Причинна – означає…
- Ліричний відступ - …
- Балада починається рядками - …
- Твір «Причинна» належить до періоду …
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
- Інтерактивна вправа «Мікрофон» - мої враження від балади:
- Сподобалось
- Схвилювало
- Вразило
- Здивувало
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити уривок «Реве та стогне…» напам’ять, знати конспект, вивчити поняття, вміти аналізувати баладу.