Т.Г.Шевченко. Поема «Сон».

 

Тема:                    Т.Г.Шевченко. Поема «Сон».

Мета:                   ознайомити учнів із твором,  допомогти учням усвідомити ідейно – художній, його жанрову й стильову особливість; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного,   підготовки комп’ютерних слайдів, повідомлень; виховувати  почуття поваги до культурних надбань українського народу, залучати до вивчення літератури, історії.

Обладнання:     портрет письменника відповідного періоду, слайди, ілюстративний матеріал, аудіо записи, книжкова виставка.

Теорія література:  драма як жанр драматичної літератури, репліки, ремарки, діалог, монолог.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

 

ХІД  УРОКУ

 

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

1. Вступне слово вчителя

Подивіться зміст збірки «Кобзар». Знайдіть вірш під назвою «Сон».

• Що ви помітили? (Творів з такою назвою в збірці письменника декілька).
• Згадайте вже вивчений вами в 5 класі вірш під такою назвою, продекламуйте його напам’ять (Читання поезії «Сон» - «На панщині пшеницю жала»)
• Чому цей твір має таку назву?

Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, чому письменник назвав поему, яку ми сьогодні вивчаємо, «Сон».

 

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Запис теми в зошиті

Т.Г.Шевченко. Поема «Сон» -

перший в українській літературі твір політичної сатири

 

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Щоб робота була плідною, слід згадати набуті на попередніх уроках знання.
  1. Аналіз п’єси «Назар Стодоля».

 

Час написання –                     1843

Час дії -                                   ХVII століття, ніч на Різдво Христове

Місце дії -                               поблизу Чигирина, козацька слобода

Перший варіант п’єси –        твір «Данило Рева»

Підзаголовок –                        «малороссийкая дия Тараса Шевченка» 

Видано –                                  журнал «Основа», П,Куліш – перший 

                                                  видавець.

Жанр –                                     історично – побутова драма.

Період творчості автора –  кінець першого – початок другого.

Поєднання літературних напрямків – романтизм і реалізм. 

 

2. Презентація виготовлених афіш.

 

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

• Про свідчать такі слова Великого Кобзаря:

І на оновленій землі

Врага не буде,  супостата.

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій.

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом.

…спочинуть невольничі

Утомлені руки,

І коліна одпочинуть,

Кайданами куті!

( Мрії про нове вільне суспільство, в якому люди працюватимуть не на панів, а на себе, житимуть не у злиднях, а у достатку, всі будуть рівні).

 

         Давно в нашій країні немає царів, панів, кріпаків. Нам пощастило жити в новий час, в нових умовах, за новими правилами. І вирішуємо ми зовсім інші проблеми. То що ж твір Т.Г.Шевченка застарів? Ні, поет зобразив «вічні проблеми», які стосуються влади і простого народу, слави та безслав’я, правди та брехні. Недарма твір отримав від критиків високу оцінку.(Запис епіграфів до уроку)

Сміливий маніфест слова проти темного царства

І.Я.Франко

Ця поема написана Тарасом у якомусь душевному трансі…

Леонід Білецький

2. Складання візитної картки твору

 

 (Учні виконують завдання самостійно, спираючись на підручник – стор. 177-178).

• Час написання – 1844
• Який це період творчості письменника – період «трьох літ» (1843-1847рр)
• Жанр – комедія (сатирично – політична комедія)
• Засіб побудування – сон
• Композиція – вступ, 1 картина, 2 картина, 3 картина.

 

 

VII. ЗАГЛИБЛЕННЯ У ЗМІСТ ТВОРУ

1. Робота над літературознавчими поняттями

 

• Проаналізуємо жанр твору і з’ясуємо, чому автор обрав таку назву (Робота зі словником)

 Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому різко висміяні 

          потворні явища в суспільному житті або риси характеру людини.

Гумор – доброзичливе відображення смішного в життєвих явищах і

              людських характерах.

Іронія – іносказання, яке виражає насмішку, подвійний смисл.

 

- Який елемент смішного використовує автор? Аргументуйте свою думку.

• Знайдіть приклади сатири у творі (картини «генерального мордо биття», портрети царя, вельмож…)
• Яку мету перед собою ставить ліричний герой? (пошуки раю на землі)

 

Аналіз змісту твору:

 Встановити прогалини в «сюжетному ланцюжку» поеми «Сон» (показано на екрані)

1.

 

 

 2.

 

 

 

3.

 

 

4.

 

 

 

5.

 

6.

 

 

7.

 

 

 

2.Заповнення схеми:

1. Вступ. Загальна характеристика російського самодержавства: «Той мурує, той руйнує…»)
2. Основна частина. Подорож Україною: «Летим. Дивлюся, аж світає…»)
3. Картини Сибіру, де мучаться політичні в’язні, декабристи.
4. Міський пейзаж: муштра солдатів.  
5. Свято з феєрверком.
6. У царському палаці.
7. Мандри Петербургом.

 

• Отже, де зміг побувати ліричний герой?
• Чи може людина за один день здійснити таку подорож?
• У якому разі це можливо (У мрії чи уві сні)
• Чому автор обрав таку форму? Що дозволяє пояснити така форма? (Можливість побувати одразу в кількох місцях, можливість показати широку панораму життя; життя, яке змалював автор, нагадує страшний летаргічний сон, від якого слід країни пробудити.)

 

3. Завдання пошуково – дослідницького характеру: аналіз змісту

 

• Перечитайте самостійно вступ. Разом із ким летить герой – оповідач (совою).
• Чому? Що символізує собою символ сови? (Символ мудрості, істини, а за народною мораллю – тривоги: «Сичі в гаю перекликались»).
• Який контраст у змалюванні життя на Україні змальовує автор?
• Згадайте, яке місце в політиці царя відігравав Сибір? (Туди висилали на заслання політичних в’язнів).
• Чому Сибір названо домовиною?
• Як поет малює царів колишніх і сучасних авторові, панство? («Проклятий! Проклятий!», «Первому вторая…», «неситий», цар Микола – то «медвідь», то «кошеня» . Цариця – «чапля». Обоє сердиті й надуті, «мов сичі»).
• Як ставиться до діяльності Петра 1 та Катерини II?
• Яке авторське ставлення до царя, цариці, панства?

 

ФАКТ

 Дружина Миколи 1 Олександра Федорівна справді була хворобливою і худою, нездужала на нервовий  тик. Перший напад хвороби стався під час коронування царської пари на престол і був викликаний шоком від несподіваної звістки про повстання декабристів.

- За що висміює поет «тупорилих віршомазів»?

 

- Яка роль у поемі відведена гротескній сцені , названій Іваном Франком «генеральним мордобитієм»?

 

(Шевченко розкриває суть експлуататорського гноблення, приниження людини. На вершині піраміди злочинів всесильний цар. Коли поруч багнети солдат, він «медведик»,а  коли один, то перетворюється на жалюгідне кошеня.

 

- Проаналізуйте, як Шевченко показав зв’язок долі українських козаків з історією міста Петербурга?  

 

4. Проблемно – ситуативне завдання

 

- Проаналізувавши зміст поеми, визначте тему твору.

Тема – розкриття дійсності суті російського імператорського режиму.

 

- Визначте ідейно – композиційне значення епіграфа до поеми.

 

VIII. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Бліц – опитування

 

1. У формі чого побудована поема?
2. Що символізує форма сну?
3. Що шукає ліричний герой?
4. Де знайшов рай? Для кого він існує?
5. Які форми комічного використовує автор?
6. Який жанр добирає автор?    

 

 

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

1. Інтерактивна вправа «Мікрофон» - мої враження від поеми:

 

• Сподобалось
• Схвилювало
• Вразило
• Здивувало

 

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Знати конспект уроку
2. Вміти аналізувати поему.
3. Прочитати поему «Кавказ»
4. «Хвилина мудрості» - вислови про друзів, дружбу.