Т.Г.Шевченко. Поема «Кавказ».

 

Тема:                    Т.Г.Шевченко. Поема «Кавказ».

Мета:                   ознайомити учнів із твором,  допомогти учням усвідомити ідейно – художній, його жанрову й стильову особливість; розвивати навички вдумливо читання, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного,   підготовки комп’ютерних слайдів, повідомлень; виховувати почуття національної свідомості; формувати переконання неприйняття насильства, осуду війн, особливо загарбницьких. 

Обладнання:     портрет письменника відповідного періоду, слайди, ілюстративний матеріал, аудіо записи, книжкова виставка.

Теорія література:  драма як жанр драматичної літератури, репліки, ремарки, діалог, монолог.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

 

ХІД  УРОКУ

 

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бліц – опитування (питання записані на мутимедійній дошці)

 

1. До якого періоду творчості належить поема «Сон»?
2. У формі чого побудована поема?
3. Що символізує форма сну?
4. Що шукає ліричний герой?
5. Де знайшов рай? Для кого він існує?
6. Які форми комічного використовує автор?
7. Який жанр добирає автор?
8. Поясніть, що символізують образи:
   • Сова (птах туги, страху, мудрості)
   • Біла пташка (душі загиблих козаків)
   • Цар волі (декабристи)

 

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

1. Хвилинка мудрості

• Зачитайте, які вислови про дружбу та друзів ви знайшли.

 

2. Вступне слово вчителя

Без дружби людина прожити не може і дня. У Т.Г.Шевченка завжди було багато друзів. Саме вони змінили його життя, подарували волю.

 

• Згадайте, хто був причетним до викупу Т.Г.Шевченка.
• Як це сталося?

За будь – яких складних ситуацій завжди знаходились люди, котрі допомагали, підтримували, розділяли погляди Шевченка. Це свідчить про те, що він був, мабуть, добрим товаришем, такою людиною, з якою хотілося спілкувати, дружити. Серед близьких друзів Тараса Григоровича був Яков де Бальмен.

•       Згадайте, що об’єднувало цих двох людей? (Яков де Бальмен був другом Т.Г.Шевченко, вони разом навчалися в Петербурзькій академії мистецтв. Саме Яков був першим ілюстратором першої рукописної збірки «Кобзар»)

Це був український шляхтич шотландського походження, граф. Освічений, обдарований, писав вірші, прекрасно малював. Не дивно, що, познайомишсь влітку 1843 року, Бальмен та Шевченко заприятелювали. Як граф, він мав пройти військову службу в ім’я «батюшки – царя». А як офіцер, Бальмен мусив відслужити службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищав свою незалежність.

 

3. Повідомлення учня

 

- Що ж відомо про війну на Кавказі?  

    З часів Івана Грозного російське самодержавство вело загарбницькі війни на Кавказі. Наприкінці XVIII століття, після завоювання Криму, почалося поступове «освоєння» Північного Кавказу. 1817 року Росія розпочала активні воєнні дії для підкорення всього Кавказу. Ця війна тривала півстоліття (до 1864 року) і вирізнялася неймовірною жорстокістю.

 За наказом командування солдати грабували й руйнували аули, вирубували сади й виноградники, витоптували поля й городи. Безжально розправлялися з мешканцями: дітей, жінок, молодь продавали в рабство, а чоловіків і старих людей убивали. Особливою жорстокістю вирізнялись окремі офіцери та генерали. Генерал Вельямінов запровадив звичай відрубувати голови горянам, за що платив солдатам по 10 рублів, а «трофеї» у вигляді відрубаних голів відправляв в Петербург до Академії наук. 

 Зі спогадів генерал – майора російської армії: «Из всех жителів обширного аула вряд ли кому – нибудь… удалось видеть восходящее солнце… Стар и млад, женщины, дети и грудные младенцы утонули в своей крови от остро отточенных штыков, никого не помиловавших, не пощадивших».

 Щоб не потрапляти в полон, горяни нерідко вдавалися до самогубства. Цілими селищами втікали в глибини скелястих ущелин, у дикі пустелі й болота, де гинули від голоду і хвороб. Російське самодержавство заселяло землі, щедро даруючи їх вірнопідданим дворянам.

 Офіційна література, преса, урядова пропаганда нав’язувала думку, що «російське воїнство» несе диким народам світло науки, високі моральні ідеали, блага цивілізації. 

4. Доповнення вчителя

Якось до Шевченка дійшла трагічна звістка – у бою з горянами загинув його друг Яков де Бальмен. В загибелі друга він звинувачував не кавказців, а російське самодержавство, на совісті якого десятки тисяч смертей російських солдатів і горян. 

Ця подія стала поштовхом до написання пристрасно емоційної поеми «Кавказ».

 

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Запис теми в зошиті. Тема та епіграфи спроектовано на екрані.

 

Т.Г.Шевченко. Сатирична поема «Кавказ».

Ідейно – художній зміст твору

 

Не вмирає душа наша, не вмирає воля

Т.Г.Шевченко

 

Борітеся – поборете!

Т.Г.Шевченко

 

  Ці рядки з поеми «Кавказ» стали відомими афоризмами, які цитують як пересічні громадяни, так використовують у своїх виступах навіть президенти різних країн.

 

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

       У поемі немає сюжети, якихось подій, героїв – персонажів, окрім самого оповідача – ліричного героя.              

 

2. Складання візитної картки твору

(Учні виконують завдання самостійно, спираючись на підручник  «Українська література 9 клас, Авраменко О.М., Дмитренко Г.К., 2009»).

 

 

• Час написання –                           1845
• Який це період творчості письменника – період «трьох літ» (1843-

                                                                            1847рр)

• Жанр –                                          сатирична поема
• Присвята –                                   загиблому другові Якову де Бальмену
• Що утверджував, розвінчував - утверджував нездоланність народу в 

(тема)                                           боротьбі за свободу, розвінчував 

                                                           загарбницьку психологію Російської

                                                           імперії.

IV. ЗАГЛИБЛЕННЯ У ЗМІСТ ТВОРУ

1. Робота над літературознавчими поняттями (робота з поняттями проводиться через залучання Інтернет – ресурсів   http://www.ukrcenter.com/  або http://www.ukrlit.vn.ua/info/dict/)

Як і поему «Сон» Шевченко пише твір «Кавказ» у формі сатиричної поеми, але з додаванням елементів лірики та героїки.

 

- Згадайте вивчені поняття.

 Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому різко висміяні 

          потворні явища в суспільному житті або риси характеру людини.

 Іронія – іносказання, яке виражає насмішку, подвійний смисл.

 

       Як уже було наголошено, у поемі немає сюжету, якихось подій, героїв – персонажів, окрім самого оповідача – ліричного героя. У змісті твору виділяється п’ять частин.

 

2. Робота учнів над заглибленням у ідейний зміст поеми.

Завдання:  доповнити назви частин поеми підтверджуючими цитатами (робота в групах)

 

1 група: I частина – «Прометей і орел»

2 група: II частина – «Молитва – звернення до Бога»

3 група: III частина – «Полювання на волю»

4 група: IV частина – «Самовикриття російської політики»(дискусія між

                                      колонізатором та ліричним героєм) 

5 група: V частина – «Яків де Бальмен»

 

Відповіді груп:

1 група – «Прометей і орел»

 

               За горами гори, хмарою повиті,

              Засіяні горем, кровію политі.

              Споконвіку  Прометея там орел карає.

              Щодень божий довбе ребра…

 

 Смисловим стержнем цієї частини є образ Прометея та орла.

• Що вам відомо про легендарного героя Прометея ?

(Розповідь учнів про міфічного героя: Прометей – у грецькій міфології віщий і добрий син титана Япета й німфи Клімени (Асії, Феміди). Допоміг Зевсові подолати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки з богами став на бік людей. Зевс забрав у людей вогонь, однак Прометей викрав його і відніс людям. Так рід людський було врятовано. Прометея за непослух Зевс наказав прикути до однієї зі скель Кавказу і пробити груди списом. Щоранку прилітав орел і скльовував його печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл убив орла й визволив титана. Прийнято вважати, що саме Прометей показав людям, як обробляти метал, навчив рахувати та писати, приручив тварин, навчив створювати ліки, майструвати кораблі, а головне, розбудив у людей дух і дав їм сили владарювати над світом)

 

 Образ Прометея породило поняття «прометеїзм», уособлює собою самовідданість, шляхетність почуттів і вчинків.

- Що, на вашу думку, символізує образ Прометея в поемі? (страждання і непокору кавказців, а також їхнє непереможне прагнення до волі).

- Що криється під образом орла? Згадайте, яким було зображення герба Російської імперії. (символ російського самодержавства).

- Виходячи з цих образів, якими ж є учасники цього конфлікту: кавказці та Російське самодержавство?

 

2 група «Молитва – звернення до Бога»

 

Коли одпочити

Ляжеш, Боже, утомлений?

І нам даси жити!

…………………………..

Ми віруєм твоїй силі

І духу живому.

Встане правда! Встане воля!

І тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

 

  - Який ідейний зміст заключний у цій частині?

(Для християн є традиційним заклик церкви до смиренності й покори перед Творцем. Але розхвильована душа не знаходить спокою і шукає відповіді. У відчаї поет кидає докір Богові).

 

3 група «Полювання на волю»

Отам – то милостивії ми

Ненагодовану і голу

Застукали сердешну волю

Та й цькуємо.

…………………………..

Слава! Слава!

Хортам, і гончим, і псарям,

І нашим батюшкам – царям

Слава.  (має на увазі «ганьба»)

 

- Що собою символізує розповідь від 3 особи?

(Автор дає змогу висловитися головному ініціатору війни Миколі I: «Мы, Николай 1…». Це іронія і сарказм. Полювання – улюблене заняття поміщиків та імператора. Довго полювали за волею кавказці хортами, гончими, псарями, аж поки не зацькували).

 

- Якими словами автор підтримує горців?

(Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!)

 

 З цих слів видно, яка за характером ця війна.

- Визначте її характер

 

 (З боку самодержавства – загарбницька; з  боку горців – священна, визвольна, справедлива.)

 

 

4 група  «Самовикриття російської політики»

 

У нас же світа, як на те –

Одна Сибір неісходима,

А тюрм! А люду!.. Що й лічить!

Од молдованина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

 

• Які аргументи висувають учасники діалогу – дискусії?

(Царський чиновник вмовляє горян припинити опір і самохіть скоритися Російській імперії; розповідає про блага, здобутки держави. Колонізатора дратує, що він тут не повний господар).

 

5 група  «Яків де Бальмен»

Довелось запить

З московської чащі отруту.

3. Завдання пошуково – дослідницького характеру: аналіз змісту

- Виходячи з ідейного змісту твору кожної частини, спробуйте дослідити, які художні образотворчі засоби використав поет.(Робота виконується все в тих же групах).

1 група: I частина 

2 група: II частина 

3 група: III частина 

4 група: IV частина 

5 група: V частина 

Висновок.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

 «Незакінчене речення»

1. У поемі немає сюжети, якихось подій, героїв – персонажів, окрім… (самого оповідача – ліричного героя).
2. Поема присвячена… (загиблому другові Якову де Бальмену)
3. Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому…(різко висміяні 

          потворні явища в суспільному житті або риси характеру людини).

4. Смисловим стержнем першої частини є образ…(Прометея та орла).
5. Поняття «прометеїзм» уособлює собою…(самовідданість, шляхетність почуттів і вчинків)
6. Не вмирає душа наш…(не вмирає воля).

 

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

1. «Гарячий репортаж» - пояснити вислови відомих людей про твір

«Кавказ» вибухає перед читачем як вулкан, що з нутра свого кидає то полум’я, дим, сірку, то знову гарячу лаву, в якій стопились всілякі елементи.

По силі вибуховості, безпосередності «Кавказ» не має рівного собі твору. Ця поема валить, трощить, палить, вбиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь, поки в сердечнім спомині друга не знайде кінцевого тихого акорду.»

Богдан Лепкий

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон» - мої враження від поеми:

• Схвилювало
• Вразило
• Здивувало

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Знати конспект уроку
2. Вміти аналізувати поему.
3. Зробити колаж до поеми.