Тема. Рідна мова чиста, як роса.
Мета: спонукати учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови і літератури; розвити в учнів бажання досконало знати мову свого народу; виховувати любов до рідного слова, рідної землі, Батьківщини.
Оформлення класу: На дошці портрет Т.Г.Шевченка, зображення калини та українського прапора, записи - висловлювання про мову «Хто не любить свою мову, той не любить свою Батьківщину», «О мово, пісне колискова! Тебе люблю, тобою дорожу!».
Стіл прикрашений українським рушником.
Тема. Рідна мова чиста, як роса.
Мета: спонукати учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови і літератури; розвити в учнів бажання досконало знати мову свого народу; виховувати любов до рідного слова, рідної землі, Батьківщини.
Оформлення класу: На дошці портрет Т.Г.Шевченка, зображення калини та українського прапора, записи - висловлювання про мову «Хто не любить свою мову, той не любить свою Батьківщину», «О мово, пісне колискова! Тебе люблю, тобою дорожу!».
Стіл прикрашений українським рушником.
Перебіг виховного заходу
Учитель :
Прислухайтеся: з ранку й до вечора навколо вас звучить мова. Ми всі так звикли до цього, що майже не помічаємо її звучання. Мово рідна! Ти ж, як море, нескінченна, могутня, глибинна. Ти є вічність. Ти є правда. Добро і краса нашого народу. Тож такою і будь вічно, мово рідна!
Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. У ній материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, велика ніжність.
Я знаю: мова мамина – свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це – жива вода народу.
(А.Адаменко)
Ведуча: Мова – одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.
“Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива. Як їх почує!...”,- писав Тарас Шевченко.
Ці рядки Кобзар написав у 1848 році під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листа з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, милою.
Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, – ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного.
Учитель:
Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.
1720 рік. Наказ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.
1755 рік. Заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.
1775 рік. Зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1863 рік. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії про заборону друку українською мовою.
1876 рік. Емський указ, за яким не допускалися ввезення із-за кордону, друкування та видання в імперії книг “на малоросійськом наречии”, заборонялися різні сценічні вистави і читання. Скасовувалися слова: Україна, козак, Запорізька Січ.
Ведуча: А чи знаєте ви, яке свято пов’язано з мовою?
За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. В Україні цей день започаткували з 2002 року. Рідна мова для кожного є оберегом, таїть у собі пам’ять народу, оберігає й передає із покоління в покоління духовні скарби. Мова – це наше минуле.
Учень :
Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!
Учениця :
Українська моя рідна мово!
В кожнім слові твоїм - цілий світ,
Бачу барви у нім веселкові
І калини червоної цвіт.
І тобі рости, не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа.
(Звучить пісня «Гімн українській мові»)
«Мікрофон» (відповідає той, в кого у руках мікрофон)
А що для вас означає мова?
Учитель: Мова й пісня – дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати пильніше й відчайдушніше, ніж свої кордони. Бо втративши кордон, державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи.
Як прекрасно звучить українська мова! Багато існує слів, є слова ніжні, вдячні, тремтливі.
Учень читає вірш Варвари Гринько « Мова»
Сію дитині
в серденько ласку.
Сійся-родися
ніжне «Будь ласка»,
вдячне «Спасибі»,
«Вибач» тремтливе –
слово у серці,
як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини»,—
щедро даруй ти
людям, дитино.
Мова барвиста,
мова багата,
рідна і тепла,
як батьківська хата.
Учитель:
У слові народ втілив красу і багатство навколишнього світу, свої думки, почуття, переживання, любов і ласку, ніжність і великодушність, гнів і ненависть.
Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмось.
(Л.Костенко)
Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань:
Учні називають слова вітань
“доброго ранку”, “доброго здоров’я”, “добридень”, “доброго вечора у вашій хаті”, “бувайте здорові”.
Хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте люди завжди були обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері уживали лише ті, слова які відповідали певній годині дня. Це ж стосується і щодо кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної приналежності. Скажімо, коли одинак вітається з гуртом людей, неодмінно вживає множину форму “здоровенькі будьте” чи “доброго вам здоров’я”.
На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно в Україні діти називали своїх батьків на “Ви”. Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.
Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно вислухати теми. Ввічливість, уважність і чемність – основна вимога мовного етикету.
Культура мовлення свідчить про загальний розвиток особистості.
Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.
Учениця:
Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне. Грамотне, багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.
Учень: Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіше від сльози
Вона хай буде.
М.Рильський
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА
Учні діляться на 3 групи.
Одна правильна відповідь = один бал.
Гра «Найрозумніший»:
Запитання для 1 групи:
Запитання для 2 групи:
Запитання для 3 групи:
Гра «Добери слово»
1 група:
2 група:
1. нерано. (пізно)
2. неголосно. (тихо)
3. поспіхом. (швидко).
3 група:
Мовні загадки-жарти для усіх:
* Які алфавіти складаються із 6 літер? (абетка, азбука)
* Як за допомогою трьох займенників можна зробити руки чистими?
(ви-ми-ти)
* Яка назва країни починається і закінчується займенниками я, між якими назва маленького коня? (Японія)
* Чим закінчується мама і сестра?(літерою а)
* Префікс від слова перенести, корінь від слова казати. (переказ)
* Корінь від слова лісок, суфікс від слова зимова, закінчення від слова червоний. (лісовий)
* Перша у нашій шараді частина -
Рідна у батька і неньки дитина
Друга частина-звук голосний,
Ти лиш його відгадати зумій.
Третю й четверту частину згадаєш,
Як із займенником частку з'єднаєш
Разом же все це - слова, та які!
Різні звучанням, за змістом близькі. (син-о-ні-ми)
* Ім’я з займенником з'єднаєш.
І назву слів ти прочитаєш.
Живуть слова ці завжди в парі,
Але не в згоді-а у сварці.
Розгадуючи пильним будь
І про сполучник не забудь. (Антон- і -ми)
Гра «Гонка за лідером».
Учитель: А зараз підрахуємо бали та з’ясуємо, яка команда перемогла.
Ведуча: Українська мова є національною мовою українського народу і бере свій початок із глибин віків. Кожна справжня людина вивчає і шанує рідну мову – дорогоцінний скарб, духовну спадщину, передану нам попередніми поколіннями .
Не ламай у лузі гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,
Тільки не зрікайся маминої мови....
Учитель: Отже, ми сьогодні згадали історію української мови, відчули серцем красу нашої рідної мови.
Учень:
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний вогонь,
Як вперше промовлене слово
На мові народу свого.
(В.Сосюра)
Звучить пісня «Батьківська мова»