Урок № 2
Різноманітність клітин організму людини. Тканини
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1. Вправа «Вірю – не вірю».
Чи вірите Ви, що…..
1…..клітина є елементарною структурною і функціональною одиницею організму.
2….усі клітини побудовані за єдиним планом.
3…кожна клітина ззовні вкрита клітинною стінкою.
4…цитоплазма – в’язка, напіврідка речовина, в якій містяться органели.
5…рибосоми беруть участь в синтезі білків.
6…ендоплазматична сітка представлена системою плоских замкнених мішечків – цистерн, які обмежені мембраною.
7…всі клітини організму людини мають ядро.
8…мітохондрії вкриті подвійною мембраною.
9….комплексі Гольджі формуються мітохондрії.
10…включення – непостійні утворення клітини.
11….рибосом багато в клітинах тканин, які швидко ростуть.
12…основна функція мітохондрій – синтез енергії.
Відповіді:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
2.«Встанови відповідність»
Б. Установи відповідність між назвами органел та їх будовою
1.апарат Гольджі 2.мітохондрії 3.ендоплазматична сітка 4.лізосоми
|
А. складається із зовнішньої і внутрішньої мембран, між якими є міжмембранний простір Б. округлі одномембранні мішечки, наповнені травними ферментами В. система мембран, які утворюють велику кількість канальців і трубочок Г. складається з двох, а іноді більше центріолей Д. група мембранних мішечків — цистерн, зв’язаних з системою пухирців |
Вірна відповідь:1 – Д, 2 -А, 3 – В, 4 – Б
3. «Мозковий штурм»
4.Засвоєння нового матеріалу
1. Типи тканин організму людини
Бесіда
Пригадайте:
Завдання учням:
Проектування зображення на екран:
(1-3 – епітеліальні, 4-5- сполучні, 6-7- м’язові, 8 – нервова)
Лабораторне дослідження
Ознайомлення з препаратами тканин людини
Мета: ознайомитись з препаратами тканин людини, встановити особливості їх будови
Обладнання: мікропрепарати тканин людини, мікроскоп
Хід роботи
1. Підготуйте мікроскоп до роботи.
2. Розгляньте при малому збільшенні мікроскопа постійний мікропрепарат епітеліальної тканини. Розгляньте цю тканину за великого збільшення мікроскопа. Зверніть увагу на форму клітин, їх взаєморозташування, співвідношення клітин й міжклітинної речовини.
3. Таким же чином розгляньте мікропрепарати сполучних тканин: хрящової та кісткової. Зверніть увагуна будову міжклітинної речовини та розташування клітин.
4. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте постійний мікропрепарат нервових клітин спинного мозку. Знайдіть сіру речовину спинного мозку, що міститься в його центральній
частині. У сірій речовині знайдіть нейрони — великі клітини з відростками. При великому збільшенні мікроскопа розгляньте нейрони й замалюйте їх.
5. При малому збільшенні мікроскопа знайдіть на препаратах клітини м’язової тканини. Розгляньте цю тканину при великому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на форму клітин, взаєморозташування клітин та міжклітинної речовини. Порівняйте побачене з малюнками, зробіть підписи, вказавши тип м'язової тканини.
----------------------------- ------------------------------ ---------------------------
Робота в групах«Ажурна пилка»
Методична скринька
«Ажурна пилка» З усіх учнів класу вчитель створює 4 «домашні групи». Кожному дає табличку червоного, жовтого, синього або зеленого кольору таким чином,щоб кількість позначок різного кольору в кожній групі була приблизно однаковою (у кожній «домашній групі» всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній «експертній» - однакові). Завдання «домашніх груп опрацювати інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими. Потім вчитель об’єднує учнів у 4 «експертні групи» так, щоб у першу увійшли учні, що мають таблички із червоним кольором і працювали у «домашніх групах» 1,2,3,4; друга, що мають таблички із жовтим кольором, третя – зеленим кольором, четверта – синім кольором. Кожен із учасників ознайомлює зі змістом опрацьованої ним інформації. «Експертна група» аналізує матеріал в цілому. Потім учням пропонується повернутися в «домашні групи», щоб поділитися знаннями, отриманими в «експертній групі». Учні повинні донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї «домашньої групи» за визначений вчителем час. Завдання «домашніх груп» - корекція та остаточне узагальнення всієї інформації.
|
Завдання домашнім групам:
1 група – охарактеризувати особливості будови та функції епітеліальної тканини;
2 група – охарактеризувати особливості будови та функції сполучної тканини;
3 група – охарактеризувати особливості будови та функції м’язової тканини
4 група - охарактеризувати особливості будови та функції нервової тканини
Додатковий матеріал для опрацювання групами:
Епітеліальна тканина
Епітелій, епітеліальна тканина— шар клітин, що вистилає поверхню і порожнини тіла, а також слизисті оболонки внутрішніх органів, травної системи, дихальної системи, сечостатеві шляхи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.
захисна (епітелії шкіри)
секреція (епітелій, що входить до складу залоз)
всмоктування (епітелій шлунково-кишкового тракту)
виділення (епітелій органів виділення)
газообмін (епітелій легеневих пухирців)
Головні особливості епітеліальних тканин — швидка регенерація і відсутність кровоносних судин.
Поділяється на одношаровий, багатошаровий, війчастий і залозистий епітелій, а також розрізняють види за формою клітин тканини: кубічний, плоский, циліндричний.Одношаровий епітелій вкриває стінки судин і внутрішніх органів, бере участь в обміні речовин та частково виконує захисну функцію. Багатошаровий — утворює верхні шари шкіри. Відмежовує зовнішнє середовище від внутрішнього, захищає від механічних пошкоджень та проникнення мікроорганізмів. Крім того багатошаровий епітелій вистилає порожнину рота (найшвидше відновлюється). Війчаста епітеліальна тканина вистилає носову порожнину, затримує пил та різні частинки, вистилає й тонкий кишечник, де виконує всмоктувальну функцію. Залозистий входить доскладу залоз і забезпечує виділення гормонів і секретів.
М’язова тканина
М’язова тканина виконує рухову функцію. Клітини м’язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Розрізняють посмуговану, непосмуговану та серцеву м’язові тканини.
Непосмугована м’язова тканина складається з дрібних видовжених клітин. Вона утворює стінки кровоносних і лімфатичних судин, внутрішніх органів.
Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Структурною одиницею скелетної посмугованої м’язової тканини є м’язове волокно. Міофібрили розташовані точно паралельно одне одному. Скелетна посмугована м’язова тканина утворює скелетні м’язи, входить до складу язика, глотки, верхнього відділу стравоходу. Серцева м’язова тканина складає основу серцевого м’яза. Кардіоміоцит має одне або декілька ядер, розташованих на периферії клітини, і міофібрили в центральній частині. Клітини серцевого м’яза щільно притиснуті один до одного, завдяки чому забезпечуються їх узгоджені скорочення.
Сполучна тканина
Сполучна тканина — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.
Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.
Сполучна тканина бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини у різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функції. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та інші. До сполучної тканини відносяться також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.
Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з'єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, вкриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв'язки.
Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною і пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.
Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами, а рідка — кров'ю та лімфою.
Хрящова тканина складається з хрящових клітин (хондроцитів), які розміщуються по 2–3 серед основної речовини, що має консистенцію надзвичайно щільного гелю.
Кісткова тканина відрізняється особливою щільністю та особливими механічними властивостями; вона складається з кісткових клітин, замурованих у звапнену міжклітинну речовину.
Нервова тканина
Нервова тканина здійснює зв'язок організму з оточуючим середовищем, сприйняття і перетворення подразників у нервовий імпульс та передачу його ефектору. Нервова тканина забезпечує взаємодію тканин, органів та систем організму та їх регуляцію.
Нервова тканина складається з нервових клітин (нейронів) і розміщених між ними допоміжних клітин. Нейрони здатні сприймати подразнення, перетворювати його на нервові імпульси і проводити їх до інших нейронів або певних органів. Кожний нейрон складається з тіла і відростків. У тілі розташоване ядро й інші органели. Відростки можуть бути двох типів. Довгий, розгалужений на кінці, має назву аксон. Довжина аксона може сягати десятків сантиметрів, а інколи до 1 м. Його функція — проведення нервового збудження від тіла нейрона. Переважно короткі, деревоподібно розгалужені відростки нейрона називають дендритами; ними нервове збудження проводиться до тіла нейрона. Нейрони до поділу не здатні.
Інша частина нервової тканини — це нейроглія. Вона складається з клітин, що оточують нейрони. Нейроглія виконує опорну функцію та функцію живлення (трофічну) для нейронів. Кількість клітин нейроглії приблизно в 10 разів перевищує кількість нейронів. Відростки нервових клітин і клітини нейроглії утворюють білу речовину головного й спинного мозку.
Складання опорної схеми:
ПРИКЛАДИ
Формулювання висновку: у процесі ембріонального розвитку відбувається спеціалізація клітин за функціями. Сукупність клітин, спільних за походженням, подібних за будовою і функціями, називають тканиною. Розрізняють епітеліальну, сполучну, м’язову і нервову тканини
5.Узагальнення і закріплення знань
1.«Експрес – тести»
1.Епітеліальна тканина складається з клітин, які щільно прилягають одна до одної, та слаборозвиненої міжклітинної речовини:
а)так б)ні
2.Різновидом покривного епітелію є залозистий:
а)так б)ні
3.Багатошаровий епітелій вистилає стінки шлунка
а)так б)ні
4.Одношаровий епітелій вистилає протоки залоз, стінки кишечнику
а)так б)ні
5.Пухка сполучна тканина міститься в кровоносних судинах
а)так б)ні
6.Непосмугована м’язова тканина утворює серцевий м’яз
а)так б)ні
2. «Мозковий штурм»