Роберт Льюїс Стівенсон «Балада про вересовий напій». Утвердження духовної сили пиктів, їх героїзму в захисті національних цінностей.

Тема: Роберт Льюїс Стівенсон  «Балада про вересовий напій». Утвердження духовної сили пиктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. 

Мета: поглибити знання учнів про героїчну баладу, по­знайомивши їх з ідейно-художнім змістом твору Р.Л.Стівенсо­на «Вересовий мед»; показати мужність борців за незалежність рідної  країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним життям і спільною метою народу; удосконалювати навички виразного читання балад, текстологічного аналізу; розвивати логічне та асоціативне мислення, зв’язне мовлення; формувати  культуру відповіді: логічність,послідовність, емоційність; виховувати любов до рідного краю, почуття захоплення подвигом непримиренної боротьби з іноземними загарбника­ми.

Обладнання: портрет Р.Л.Стівенсона,  мультимедійна презентація

Тип уроку: вивчення та первинне закріплення знань і способів діяльності.

Випереджальне завдання: підготувати повідомлення «Англійська балада», «Р.Л.Стівенсон. Життя і творчість»

Епіграф уроку          

                                            Свого несчастя на негідне рабство не поміняю

                                                                                                          Есхіл

                                                     ХІД УРОКУ

I.    Організація класу

- Чим славиться український народ?

- Якби ви зустрічали іноземних гостей, як би ви продемонстрували їм свою гостинність і неповторність нашого народу?

II.   Перевірка домашнього завдання

Слайд1

- Літературна балада – це жанр  …..-….  поезії, ….-….. або ….. змісту, який виник у …. столітті

Слайд 2

- Виникнення літературних балад пов’язане з ….. …. творчістю.  .

- В основі сюжету цієї балади - розповідь про … мандрівку ….. із ….., яка помирає. Автор зображує  марення ….. хлопчика, який  баче  у лісі ….. короля. Провідна ідея балади – страх … перед …..  .. Ця балада має назву

 « ….. …..», а написав її …….

Слайд3

-У цій баладі розповідається про події доби …… В основу  сюжету покладено випадок, описаний в книзі  …..  «Історичні нотатки про Францію». У баладі докладно зображено  ….. забави, де присутні …. і ….. Примха …. могла коштувати …. рицарю …... Цей твір примушує замислитись над ціною ….. кохання. Автор цієї балади …., а назва її «……».

А сьогодні ми будемо говорити про англійськ у баладу

Роз­повідь підготовленого учня

(В Англії балада почала широко використовуватися під час війни Червоної і Білої Троянди (XV ст.). Темою творів цього жанру стали феодальні чвари, трагічні конфлікти, криваві зло­чини. Та найбільш улюбленими залишались балади про Робін Гуда, в яких оспівувалась справедливість героя, його любов до простого народу. В них було багато гумору, бо прості люди завжди любили посміятися. Така широка популярність цього жанру змушувала багатьох поетів писати твори, за формою схожі до народних балад. Подібні наслідування стали широко розповсюджуватися в кінціXVIII - на початку XIX ст. Найбільш вдалими виявилися твори Семюела Колріджа, Роберта Бернса, Оскара Уайльда, Роберта Стівенсона.

1. Оголошення теми, мети уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності  

Слайд

III.   Актуалізація опорних знань

 А сьогодні ми вирушаємо у складі екскурсійної групи у Шотландію. А традиції і досвід нашого народу стануть нам у пригоді для розуміння іншої культури І я сподіваюся що ви приготувалися і запаслися цікавими фактами про цю країну

 Слайд

• Робота з підручником стр. 61

Знайомство з деякими сторінками життя і твор­чості РЛ.Стівенсона.

Завдання для учнів класу: уважно прослухати повідомлення учнів (або учні переглядають запропоновану вчителем мультимедійну презентацію на тему «Р. Л.Стівенсон» ), заповнити анкету.

 Слайд

Запитання анкети (записані на дошці)

Роки життя:

Дата і місце народження:

Освіта:

Сфери діяльності:

Коло інтересів, захоплень:

Літературна діяльність:

Зв'язок поезії автора з фольклором Шотландії, Англії:

Повідомлення підготовлених учнів

Роберт Льюїс Стівенсон - один із найпопулярніших англійських письменників, а «Острів скарбів» - його найкра­щий пригодницький роман, яким уже понад століття зачиту­ються діти та юнацтво всього світу.

Стівенсон народився в Единбурзі, що в центрі Шотландії, у родині інженерів, кілька поколінь котрої були будівничими маяків. Хлопчик мріяв успадкувати фах своїх предків. Закінчивши школу, він поступив на інженерний факультет Единбурзького університету, закінчити який через слабке здо­ров'я йому не пощастило. З мрією довелося розпрощатися.

Натомість Стівенсон розпочав журналістську діяльність, писав рецензії, статті, робив огляди літератури до часописів і газет. Згодом він почав писати художню прозу.

Дуже часто Стівенсон поринає в минуле, змальовує роман­тичні пригоди і мандри своїх героїв, які наражаються на не­безпеку, виявляють героїзм і благородство, живуть яскравим і незвичайним життям. («Викрадений», «Чорна стріла» та ін.)

Любов до моря, яка наповнювала серця предків Стівенсо­на і виливалася в будівництві маяків, до кінця днів жила і в душі письменника. Останні роки свого життя він з родиною провів на теплих морях, подорожуючи і час від часу зупиняю­чись на екзотичних островах. Останнім із них був Самоа. Або­ригени цього острова називали його Тусітала.

Та письменник був відомий і як автор поетичних творів. Вони у Стівенсона тісно пов'язані з історією, народними ле­гендами і фольклором Шотландії та Англії.

Р. Стівенсона, палкого прибічника справедливості, глибоко непокоїли факти колонізаторського загарбання чужих земель. Так, в своїх останніх листах, що друкувалися в англійській га­зеті «Тайм», письменник критикував британських колонізаторів-визискувачів народу острова Самоа.

Слово вчителя

Та найдужче хвилю­вала його доля батьківщини - маленької гірської Шотландії. Як відомо, країна ще в 1707 році втратила свою незалежність, свій парламент, навіть свою літературну мову. Офіційною мо­вою стала англійська, а народу залишились тільки старі пісні, казки, легенди. Одна із них і стала основою балади Р.Стівен­сона «Вересовий трунок». А розповідала вона про легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів. Пикти, за пе­реказами, були дуже малі на зріст, але відважні і мужні.)

Слайд

4.    Учні класу презентують заповнені анкети

-Чим один народ відрізняється від іншого?

- чим треба володіти, щоб стати народним майстром? (секретами ремесла)

- Що таке секрет, таємниця? Чи є відмінності між цими поняттями?

- Що можно і  необхідно зберігати у таємниці?

Які риси характеру треба для цього мати?

Про давні таємниці, скарби, героїв та зрадників народ створював казки та легенди .Послухаємо одну з них

5.    Читання балади «Вересовий трунок» в перекладі Євгена Крижевича (вчителем або заздалегідь підготовленим учнем)

Слайд

  6. Робота над композиційною будовою твору   балади, дібрати цитати до кожної ілюстрації, розставити їх у хронологічній послідовності, визначити композиційні елементи.

Експозиція:

Із вересового квіту
Пикти* варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.
Варили і випивали
Той чарівний напій
І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.

Завʼязка:.

Та ось володар шотландський -
Жахались його вороги! -
Пішов на пиктів оружно,
Щоб знищить їх до ноги.
Він гнав їх, неначе ланей,
По вересових горбах,
Мчав по тілах спогорда.
Сіяв і смерть, і жах.
І знову настало літо,
Верес ізнов червонів,
Та трунок медовий варити
Вже більше ніхто не вмів.
В могилках, немов дитячих,
На кожній червоній горі,
Лежали під квітом червоним
Поснулі навік броварі.

Розвиток дії:

Їхав король шотландський
По вересовій землі;
Дзинчали завзято бджоли,
Курликали журавлі.
Та був можновладець похмурий,
Думу він думав свою:
"Владар вересового краю -
Чом з вересу трунку не п'ю?"

Раптом васал королівський
Натрапив на дивний схов:
В розколині між камінням
Двох броварів знайшов.
Витягли бідних пиктів
Миттю на білий світ -
Батька старого і сина,
Хлопця отрочих літ.

Кульмінація:

І хлопця скрутили міцно,
І дужий вояк розгойдав
Мале, мов дитяче, тіло,
І в буруни послав.
Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.
А батько стояв на кручі -
Останній пикт на землі.

Розвʼязка:

Владарю, казав я правду:
Від сина чекав біди.
Не вірив у мужність хлопця,
Який ще не мав бороди.
Мене ж не злякає тортура.
Смерть мені не страшна,
І вересового трунку
Зі мною помре таїна!

7.    Аналіз ідейно-художнього змісту балади

- Доведіть, що прочитаний твір - балада.

- Що є зачином балади? Який настрій створюють ці рядки?

- Чому вересове поле перетворилося на бойове?

- Яким чином автор підкреслює, що маленькі пикти загинули за Батьківщину?

-Що турбувало короля-завойовника після отримання ним здавалося б, незаперечної перемоги?

 -Яким автор змальовує останніх медоварів, що лишилися живими? Доберіть цитати з тексту.

- Чи свідчить фізична слабкість пиктів про неміч їх духу?

8. Дискусія

- Як ви розцінюєте вчинок старого батька? Чи варте життя його та сина таємниці виготовлення напою?

- Чим для старого пикта був верес?

Виберіть відповідь із запропонованих, обгрунтуйте її

Втіленням мирної праці пиктів.

Спогадом про криваве побоїще.

Символом рідної землі, культури загиблого народу, що не повинна дістатися ворогові.

-Чи можна вважати вчинок старого медовара подвигом?  Якщо так, то в ім'я чого цей подвиг?

9. Слово вчителя

Спробуємо пояснити назву балади. У ній (назві) не згадуються, здавалося б, головні герої - безстрашні пикти-медовари. Тож напою з вересу автор надає особливого значення. Що ж символізує вересів напій? ( Євген Крижевич на­зиває напій з вересу трунком, словом, що має спільний корінь з іншим - «отрута». Таке слововживання наштовхує на думку, що й справді таємниця виготовлення напою «отруїла» перемогу шотландського короля, звела її нанівець, адже зрештою моральні переваги на боці пикта.)

VI. Узагальнення вивченого матеріалу

Робота в групах

Завдання І варіанту: створити асоціативне гроно « Старий пикт»

Завдання для ІІ варіанту: створити асоціативне гроно «Король»

Р. Л. Стівенсон дуже любив свою Батьківщину та її минуле. Мандруючи рідним краєм, він збирав героїчні перекази та легенди. Багато із почутого і побаченого лягло в основу майбутніх творів. Так і легенда про піктів та їх чудовий напій з вересу перетворилася у прекрасну баладу. І саме життя поета можна порівняти з вересом – красивою, гордою і невибагливою квіткою, яка росте всупереч життєвим негараздам.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

1. Опрацювати статтю підручника про Р. Л. Стівенсона.
2. Виразно читати баладу.