Робота на тему : "Сучасні підходи до розвитку читацьких інтересів школярів

Сучасні  підходи  до  розвитку  читацьких інтересів школярів

Шкільна бібліотека – це осередок фундаменту  освіти,  фактор становлення особистості учня,  формування його компетентності.  І тому  головним завданням  роботи шкільної бібліотеки  є  виховання у школярів

інформаційної культури, культури читання; формування вміння користуватись бібліотекою, книгою, її довідковим апаратом; сприянню успішному засвоєнню ними навчальних програм.  Але найважливішим  завданням бібліотеки є: надавати підростаючому поколінню глибокі й міцні знання з основ наук, виробляти навички і вміння застосовувати їх на практиці. Вирішальну роль у цьому процесі відіграє книга, її виховний вплив на підростаюче покоління.

  В бібліотеці школи складений навчально - тематичний план для учнів 1-11 класів, який допомагає проводити заняття з виховання культури читання школярів. Учні поступово набувають і поглиблюють знання про книгу і

роботу бібліотеки: від загального знайомства з бібліотекою до знання змісту окремих розділів книжкового фонду й вибору книг за допомогою  картотеки «Що нам читати?», до використання систематичного та алфавітного каталогів. Знання школярів поглиблюються з класу в клас, наступні заняття проводяться на більш складному матеріалі

 Наступним  завданням роботи шкільної бібліотеки у розвитку читацьких інтересів школярів, є складання рекомендаційних списків літератури. Він має бути  розділений  на певну категорію читачів. Такий список  включає в себе твори, відповідно для учнів,як початкової школи ,так і для середньої та старшої ланки читачів-користувачів. Характерною особливістю складання  рекомендаційних списків літератури  для молодших школярів є те, що вони можуть бути оформлені  у вигляді малюнків до творів, аплікацій, репродукцій.  Таким чином маленький читач  зможе  відразу зацікавитися даним  твором.  Для учнів середніх та старших класів рекомендаційний список літератури може включати в себе не тільки назву твору та прізвище автора, але й 

короткий біографічний опис  письменника,  коротку довідку написання інших творів даного автора. Але при складанні списку важливо мати на увазі, як він буде використовуватися в бібліотеці:

• як самостійний  матеріал для популяризації книг;
• як доповнення до книжкової виставки, тематичної полиці;
• як відповідь на запит окремого читача.

 Таким чином  рекомендаційний список літератури допомагає учневі зорієнтуватися  у виборі книг і поглибити свої знання з літератури.

Важливою формою для розвитку читацьких інтересів школярів є вміння користуватися  бібліографічними картотеками, які створені  у  шкільній бібліотеці. Шкільний бібліотекар, зі свого власного досвіду, повинен сам вирішувати,які картотеки  необхідно створити  у бібліотеці.  Можливо використання  різних видів картотек:

• картотеки літератури з актуальних тем;
• картотека з краєзнавства;
• картотека з бібліографічних  матеріалів;
• картотека газетних і  журнальних статей;
• картотека з народознавства.

Ще  в  свій час  Н.К. Крупська  писала: « Якщо бібліотекар хоче прийти на допомогу читачам, він повинен знати індивідуальність  кожної книги  та індивідуальність кожного читача, який бере книгу. Обов’язок бібліотекаря – знати книгу та читачів». І вона була повністю права. Не знаючи книгу,ми не можемо рекомендувати її учневі. Тому постійно потрібно перебувати у стані пошуку цікавої інформації про книгу та її автора, вивчати і знати  інтереси  читацької аудиторії. Бо, як писав  Василь Олександрович Сухомлинський:

«Кожна  дитина – унікальний  світ, який потребує використання  не стандартного , а особливого педагогічного «ключика». І тому багато чого залежить від того, наскільки майстерно шкільний бібліотекар разом із педагогами школи прилучає дитину до книги, вчить оволодівати мистецтвом

читання, активно популяризує  книжку, закріплює читацькі навички, формує національну свідомість, характер,  моральні якості.

Пріоритетним  завданням бібліотеки є уміння  учнів самостійно працювати  з книгою, вміти користуватися бібліографією, вміщеною у книзі, тим самим самостійно набувати знання.

Тому, неоцінена роль у самоосвіті, в безперервному підвищенні  знань з певної галузі науки, техніки, мистецтва належить книзі.  І цьому  буде сприяти прищеплення учням навиків ББЗ  через проведення бібліотечних уроків. Складається план проведення таких уроків, відповідно до  урахування вікових особливостей учнів-читачів.  Бібліотечно-бібліографічна освіта учнів початкової школи передбачена програмою читання і здійснюється безпосередньо на уроках позакласного читання, літературу яких , підбирає бібліотекар.

Тому у  цій роботі бібліотекарю допоможе проведення  бібліотечно – бібліографічних уроків. Тематика цих уроків різноманітна. Ось деякі із них.

Урок 1. Як книга прийшла до людей.

Урок 2. Знайомство з бібліотекою. Фонди бібліотеки.

Урок 3. Як вибрати необхідну та цікаву книгу?

Урок 4. Бібліографія та анотація до книги.

Урок 5. Твоя домашня бібліотека.

Урок 6. У гості до дитячих журналів.

Урок 7. Знайомство з довідковою літературою.

Урок 8. Робота з каталогом. Види каталогів.

Урок 9. Що таке щоденник читача та як його вести?

Урок 10. Як правильно відремонтувати книгу?

Така серія бібліотечних уроків допомагає  шкільному бібліотекарю зорієнтувати  школярів у книжковому світі, сприяє відвідуванню бібліотеки, навчає користуватися довідковою літературою  і каталогом, в цілому залучає до книги, формує вдумливого та  уважного читача.  Набуті  бібліотечно -

бібліографічні знання  і навички учні використовують під час підготовки самостійних робіт, написання рефератів.

В  основі  індивідуальної роботи  з  молодшими читачами  по залученню до читання,   лежить спільна робота бібліотекаря, учителя, батьків. Найбільш поширеною формою особистісного спілкування з юним читачем є бесіда:

- при записі читачів до бібліотеки;

- при рекомендації у виборі книг;

- при поверненні літератури, коли дитина ділиться враженнями  від прочитаного.

Індивідуальні бесіди про значення книги у житті, про бібліотеку є основою у діяльності кожного шкільного бібліотекаря. У бесіді  можна використовувати різноманітні прийоми, залежно від її мети, характеру літературного твору, вікових і індивідуальних особливостей читача.

Найпоширенішою формою вивчення читацьких інтересів є анкетування. Питання для анкет бібліотекар складає самостійно, але й може разом з класним керівником, вчителем  літератури. Анкетування читачів дає нам можливість  дізнатися, що саме полюбляє читати дитина і чи взагалі  читає? Та разом з тим дитина висловлює свою думку, щодо роботи шкільної бібліотеки. Це допомагає нам у подальшій роботі. Цікавою була анкета серед учнів 5-8 класів «Чиїми рекомендаціями при виборі книг ти користуєшся?». Аналіз вивчення таких анкет показав, що на першому місці:  рекомендації  вчителів – література програмного характеру,  на другому місці – рекомендації бібліотекаря,  далі – рекомендації друзів, потім поради батьків і на останньому місці  - повідомлення газет, радіо, телебачення.   Цікаві  відповіді вдалося отримати на запитання « Книги яких авторів ви хотіли б бачити у фонді  шкільної бібліотеки ?». Це були такі письменники як Всеволод Нестайко,  Олена Пчілка,  Павло Глазовий,  Наталя Забіла, Даніель Дефо, Конан Дойль, Марк Твен, Павло Загребельний та багато інших.

Не менш цікавим і  ефективним методом залучення читачів до бібліотеки, особливо учнів початкової та середньої школи,  є книжкові виставки, огляди літератури, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні особистісно-ролеві та літературні ігри ( конкурси, вікторини, подорожі по книгах), усні журнали, літературні вечори,  ярмарки, які  носять  тематичний характер  тощо.

Під час організації виставок для дітей середнього шкільного віку, бібліотекарю варто враховувати те, що найпоширенішим видом запиту в цьому віці є тематичний. Організовуючи такі виставки, слід розкривати теми виставки в цитаті, в підзаголовках розділів, у назвах самих книг, що експонуються. В оформленні виставки можна використовувати роботи дітей: малюнки, ляльки, іграшки, ліплення,а також слайди, відеоматеріали. Виставка має експонуватися протягом певного часу. Вона покликана пробуджувати в читачів інтерес до літератури.  Виставка також має розкривати школярам книжкові фонди бібліотеки

Тематика книжкових виставок залежить від подій нашого часу та  знаменних і пам’ятних дат країни.  Це може бути: виставка-прем’єра книги, виставка-вернісаж, виставка-роздум ( над темою, над проблемою,над книгою), виставка-вікторина, виставка-загадка, виставка – кросворд  та  інші.

Індивідуальна робота з учнями молодших класів будується на читанні  книг з програми позакласного читання.  До тем  позакласного читання підбирається література і створюються цикли тематичних поличок, змінних виставок. В кінці такого читання слід поставити запитання: «Чи сподобалася ця книга?»,  « Який інтерес визвала у тебе прочитана книжка?», « Який герой твору тобі сподобався над усе?» та  інші. Короткий зміст книги,  вихідні дані, прізвище та ім’я автора книги, слід вписувати в щоденник читача, який  дитина повинна вести.   В кінці начального року можна провести захист читацьких щоденників, виявити переможців.

Також необхідно раз у місяць проводити аналіз читацьких формулярів. При цьому виявляється  картина читацьких інтересів дітей. У формуляр  вкладається  індивідуальний рекомендаційний лист, в якому бібліотекар  рекомендує прочитати ту чи іншу книжку, згідно  інтересів читача.

Вивчати  читацькі інтереси  допомагають і зустрічі  в бібліотеці:  « Моя улюблена книга», «Мій улюблений літературний герой»,  «Книжка, яку я взяв би в життя». Аналіз творів, який  робиться  на таких  зустрічах,  допомагає  познайомитись зі святом  захоплень  читачів. При проведенні таких зустрічей, необхідно провести бесіду із запитаннями:

1. Ваш улюблений письменник.
2. За що ви його любите?
3. Які герої з прочитаних книжок вам подобаються? Чому?
4. Які твори прочитали за останній час?
5. Назвіть ваші улюблені книжки.
6. Про що  б ви хотіли прочитати.

За  названими учнями письменниками  і книжками  можна  визначити, які життєві  питання  хвилюють підростаюче  покоління наших днів. Треба вчити молодь читати,  читати свідомо,  розумно. Про начитаність людини судять не за  кількістю прочитаних книжок, а по тому, як вона зуміла розібратися в них.

Треба радити не просто читати їх, а й більше думати за змістом, над характером персонажів творів, намагатися самостійно  оцінити книжку – чи цікава вона, чим захоплює.

В приміщенні шкільної бібліотеки слід  оформити   стенд « Умій читати книжку», на я кому розмістити розділи з такими порадами :

-  Зверни увагу: на автора  книжки, її назву; на загальний  зміст книжки; на думки і вчинки героїв, їхню працю; на найцікавіші епізоди, описані у творі.

- Під час читання: найцікавіші  думки, описи, епізоди; перелік подій,що стосуються головного героя.

- Як писати відгук на книжку: перш, ніж писати відгук, переглянь книжку і перевір себе ще раз. Відгук пиши самостійно. Відгук не повинен передавати зміст книжки.

Велике значення у прищепленні  любові до читання має проведення конференції для дітей і батьків. Можна розглянути тему: « Як організувати домашнє читання дітей». До цієї теми бажано підібрати  питання , на які слід особливо звернути увагу. Це такі,як:

1.Книжка в духовному житті людини.

2.Про роль книжки в збагаченні ерудиції.

3.Книга в нашій сім’ї.

Щоб сформувати компетентного читача необхідно дотримуватись певної форми діяльності.  У цьому можуть допомогти :

1. Бесіди – діалоги  та обговорення книжок, де діти діляться про прочитане, визначають  ставлення  автора до героїв, своє ставлення, свої  моральні позиції. При цьому  у читача виробляється правильна життєва позиція, моральне уявлення про добро і зло.
2. Малювання ілюстрацій до твору,  коли цей твір читає бібліотекар чи учитель, допомагає дитині насолоджуватися мовою твору, героями, брати участь у творчих завданнях. 
3. Конкурси, вікторини  «Зоряний дощ»,  «Літературна вітальня», допомагають читачам підвищувати свою читацьку ерудованість.
4. Ігри  у вірші  та рими «Читаємо разом», «Продовж рядок», «Закінчи фразу», конкурс читців  допомагають читачеві  у створенні своїх віршів, творів.
5. Театралізація творів ,де діти виконують ролі літературних героїв, перетворюються на «акторів», «письменників», «художників», розвивають творчі  здібності учнів – читачів.

Отже, традиційними формами роботи для залучення учнів до читання стали читання вголос, бесіди, читацькі конференції,обговорення книг,огляди літератури, книжкові виставки.  Але поряд з традиційними формами роботи,  слід використовувати й нові форми роботи ,такі як: дебати, діалоги, урок-роздум, година спілкування, філософський стіл, урок-диспут, усні журнали,подорожі в історію, інформаційний – коктейль ( проведення  бібліотечних уроків мультимедійними засобами).

Використання  бібліотекарем активних форм роботи , по залученню учнів до читання,  дає позитивні результати.  Учні  з  задоволенням  приходять до бібліотеки.  Тому що в бібліотеці  можна не тільки  взяти улюблену книжку, почитати газети чи журнали, але  й просто відпочити,  послухати музику,  поспілкуватись.

 .