"Робота з тривожністю" Заняття з 11 класом.

Робота з тривожністю. Заняття з 11 класом

Тривога та страх. Боятися та тривожитися - це нормально. Більше того, без тривоги та страху ми б не вижили. Тому видалити її зі свого життя повністю не вийде. Тревога оберігає нас від необдуманих рішень та дій. Але якщо тривоги занадто багато, вона не дозволяє нам повноцінно жити.

Як можна взаємодіяти з власною тривогою?Є таке явище як емоційне зараження, тому буде доцільно зменшити або перервати контакт з людиною, що панікує або заражає тривогою вас. Важливо приділяти увагу фізичній ативності. Коли ми подивимось на людину через тепловий сканер в момент найбільших емоцій, то стане очевидно, що в моменти тривоги епіцентр тепла знаходиться біля серця та мозку. Це біологічно: зумовлено кров надходить до найважливіших органів у тілі людини.

В арсеналі людини є 3 реакції на небезпеку:стій,біжи,бийся. Це нам дісталося від предків, і ця реакція зумовила нам успішне виживання. У сучасному світі не завжди стресор реальний або об`єктивний.

Техніка Mindefulnes у роботі з тривогою. Базова техніка з арсеналу Mindefulnes – це “усвідомлене дихання”. Налаштуйтесь на вправу, сядьте зручно, розслабтесь. Відчуйте контакт ваших ступнів з підлогою, постарайтесь зберегти цю позу до кінця вправи. Закрийте очі, якщо підчас виконання ви будете відчувати сонливість, то відкрийте очі. Обережно покладіть руки долонями на живіт. Сконцентруйтесь уважно на зоні біля пупка. Спостерігайте за ритмом свого дихання, за тим як живіт плавно піднімається та опускається. Старайтесь концентрувати увагу на кожному вдиху та видиху.

Сконцентруйтесь на фізичних почуттях. Якщо вам не комфортно слідкувати за диханням в області живота, то перемістіть свою увагу та руки собі на груди, спробуйте спостерігати за грудним диханням. Дихайте невимушено – не потрібно спеціально робити вдих чи видих довшим або сповільнювати дихання. Живіть цією миттю, забудьте про минуле, не думайте про майбутнє, спробуйте нічого не контролювати. Не потрібно аналізувати своє дихання чи намагатися керувати ним.

В якийсь момент ви спіймаєте себе на тому, що думки вас відволікають. Увага переміщується то на минуле, то на майбутнє, то на оцінку того, що відбувається. Не звинувачуйте себе ні в чому, відволікатись – це нормально, так влаштований наш мозок. Просто відзначте, для себе на що саме ви відволіклися, відпустіть свої думки, і знову плавно перенесіть свою увагу на дихання. Коли закінчите вправу похваліть себе. Подякуйте собі за цей досвід, яким би він не був. Ця коротенька вправа дуже важлива для поповнення ваших внутрішніх ресурсів.