27 травня о 18:00Вебінар: Цифрові технології для формувального оцінювання в НУШ

Виступ «Особливості вікового розвитку учнів 1 – 11 класів»

Про матеріал
В матеріалі розглянуто відові особливості розвитку здобувачів оствіи 1 - 11 класів
Перегляд файлу

Ліпко А.В.

«Особливості вікового розвитку учнів 1 – 11 класів»

Доброго дня шановні колеги! Сьогодні хотілося б поговорити з вами на тему вікових особливостей учнів,  а саме обговорити що є нормою а що є відхиленням на тому чи іншому віковому періоді та що ж робити вчителеві з учнями того чи іншого віку. Існує велика кількість вікових періодизацій, і всі ми їх розглядати не будемо,  а зупинимося лише на тих періодах розвитку особистості, які цікавлять саме нас – педагогів. А саме молодший шкільний вік, середній шкільний вік або підлітковий та старший шкільний вік або юність.

Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи. Віковими особливостями дітей 1 - 4 класів можна вважати:

  • незначний соціальний та моральний досвід,
  • підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до морально-етичних впливів,
  • імпульсивність та безпосередність поведінки дитини,
  • бажання постійно розширювати коло спілкування,
  • розрив між знаннями моральних принципів і відповідною поведінкою - найхарактерніша властивість дитини цього віку.

Патологічними у віковому розвитку учнів молодшої школи є:

  • Низька пізнавальна активність, яка поєднується з особистісною незрілістю.
  • Негативне ставлення до уроків, відмова від виконання завдань з бажанням звернути на себе увагу за допомогою грубості, неслухняності.
  • Наявність до кінця молодшого шкільного віку значних прогалин в знаннях, які супроводжуються небажанням вчитися.
  • Тяга і інтерес до того, що несе агресію і жорстокість. Асоціальна поведінка.
  • Бурхливі реакції на будь-які заборони або вимоги.

Ці аспекти необхідно враховувати у роботі з дітьми. Молодший школяр дуже довірливий. Як правило, він безмежно вірить вчителю, який є для нього незаперечним авторитетом. Тому дуже важливо, щоб учитель у всіх відношеннях був прикладом для дітей.

Середній шкільний вік (від 10 - 11 до 15 років) – перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V - IX класи) і характеризується загальним піднесенням життєдіяльності та глибокою перебудовою всього організму. Душевний світ підлітка характеризується психологією напівдитини-напівдорослого: у своєму розвитку він вже "відійшов" від дітей, але ще "не пристав" до дорослих. Період надзвичайно складний як для самого підлітка, так і для оточуючих його людей.

Які ж характеристики є нормою для поведінки підлітків?

  • підвищена чутливість до оточуючих впливів;
  • Підвищена роздратованість;
  • слабкість гальмівних механізмів ;
  • загальна неврівноваженості;
  • періодична апатія, в’ялість;
  • надмірні емоційні реакції.

Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості, яке найперше характеризується почуттям дорослості. Підліток потребує нового ставлення до себе і різними способами виражає протести проти старого ставлення до нього дорослих.  Дорослий втрачає авторитет, втрачає можливість впливу на підлітка, а в формуванні особистості підлітка залишаються негативні наслідки (відхилення, патологія):

  1. Інфантильні судження, слабкі функції саморегуляції та самоконтролю, відсутність вольових зусиль (дитячі судження, не може довести розпочату справу до кінця)
  2. Складна поведінка, яка супроводжується інфантильністю з афективною збудженістю (коли поведінка не відповідає віку, дитячість)
  3. Ранні статеві потяги, схильність до алкоголізму, бродяжництва.
  4. Повне негативне ставлення до навчання.
  5. Асоціальна поведінка, яке імітує неналежний образ дорослого життя.

Що ж необхідно робити, щоб цього не сталося? Дорослому потрібно будувати взаємовідносини із підлітком, як з іншим дорослим – дружнього характеру, змістовної співпраці з характерними для них нормами взаємної поваги, довіри, допомоги. Підліток чекає розуміння з боку дорослих. Співпраця дозволить дорослому поставити підлітка у становище свого помічника, товариша у різних справах, а самому стати для нього взірцем і другом.

Старший шкільний вік (15 - 18 років). Юнацький вік – це період формування світогляду, переконань, характеру і життєвого самовизначення. Юність – період самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, пора пошуків, надій, мрій. У старшокласників, як правило, яскраво виражено вибіркове ставлення до навчальних предметів. У підлітковому віці таке ставлення до навчальних предметів здебільшого визначається особистісними властивостями вчителя, якістю, рівнем викладання. Самостійність мислення, тобто бажання робити власні висновки. Дорослі, вчителі часто відкидають, ще не зовсім зрілі висновки, створю­ючи своєю безтактністю передумови для конфліктів і непорозумінь. Процес нормативної автономії теж може протікати достатньо болісно. Юнаки й дівчата палко захищають власні переконання, моральні цінності. Вони дуже чутливі до несправедливості з боку вчителів: неоднакове ставлення до учнів, завищення та заниження оцінок, критичні судження щодо їх особистості. Через це вони нерідко обирають підкреслено максималістські позиції, висловлюють крайні погляди з того чи іншого питання, сперечаються.

Почуття дорослості стає більш глибоким, гострішим, виразні­шим. З'являється прагнення виразити свою індивідуальність; у деяких молодих людей це прагнення набуває гіпертрофованого характеру. Це і є патологією у цьому віці,  а саме:

  • будь-яким способом привернути до себе увагу;
  • утвердження своєї самобутності;
  • втрата почуття міри;
  • демонстративне захоплення речами, нерідко і не зовсім безневинними;
  • асоціальні прояви, різні види залежностей.

Тут потрібна терпимість і допомога дорослих. А як же бути вчителям у такому випадку?

Навчальний процес необхідно будувати таким чином, щоб у старшокласника була можливість виявляти свою позицію, аргументувати власну точку зору, доводити правильність або хибність окремих положень, ставити запитання вчителеві, вміти чути позицію й точку зору іншої людини, рецензувати відповіді товаришів, допомагати однокласникам та ділитися власними знаннями з іншими. 

Як ми бачимо розвиток особистості на кожному з періодів відрізняється, і лише знаючи в враховуючи вікові особливості учнів можливо побудувати ефективний навчально – виховний процес та уникнути розгортання конфліктів у трикутнику педагог-батьки-діти. Але якщо все ж таки конфлікту уникнути не вдалося, не забувайте про те що у вас у школах є практичні психологи, які можуть вам допомогти у вирішенні цих конфліктів.

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Виховна робота
Додано
23 травня
Переглядів
7
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку