Родинне свято ,,Батьки і діти, діти і батьки – нерозділиме вічне коло"

Тема: Родинне свято ,,Батьки і діти, діти і батьки – нерозділиме вічне коло"

Мета: розширити й поглибити знання учнів про значення родини в житті людини. Виховувати глибокі почуття  любові та поваги до батька і матері, дідуся й бабусі, роду свого; бажання берегти родину, як часточку великої родини українського народу.

Обладнання: на столі, застеленому білою скатертиною, ікона Божої Матері неустанної помочі, свічка, букет із калини та колосків, на вишитому рушнику- калач.

Пісня,,Зеленеє жито, зелене..."

Вчитель:                          – Добрий день, шановна родино, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашій родинній зустрічі

Всі: Батьки і діти, діти і батьки – нерозділиме вічне коло.

Учні:

1.Я знов повертаюсь до тебе в думках

   Чарівне і вічне життя загадкове.

    Шукаю коріння у твоїх літах,

   Дитинство моє веселкове.

2. Батьки і діти – серця одні.

    Батьки і діти – душі пісні.

    Батьки і діти – страждань політ.

    Батьки і діти – родини цвіт.

3.Усі відчуваєм тяжіння життя,

    Яких би не були ми націй і роду

    Та є найперша основа буття,

     Що роду нема переводу.

Вчитель: – Перші поняття про щастя, добро, ласку нерозривно пов'язані з образом найдорожчих  для нас людей – матері і батька. З'являється на світ дитятко і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її немовлятку. Співає мама колискову, а з неї починається потяг людини до добра, творчості й снаги. Разом з матір'ю ростить, леліє свою крихітку і батько. А чи знаєте ви, що батько у нас в Україні завжди був головою сім'ї? Від батька починався і продовжувався рід. У родині його шанували, з ним радилися, до нього зверталися по допомогу. Дуже гарно сказав про це Богдан Лепкий у своєму вірші ,,Батько і мати".

4.Батько розуму навчає, мати приголубить.

   Ніхто так мене на світі, як вони не любить.

  Дай же, Боже, щоб я виріс, в школі гарно вчився,

  Щоб я батькові і неньці добре відплатився.

Пісня ,,Я часто ночами..."

Діалог:

Вчитель – Хто ти, хлопчику маленький

5.Учень – Син я України-неньки!

          Українцем я зовуся й тою назвою горджуся!

Вчитель - А почім тебе пізнати?

Учень :- За українським звичаєм,

        В мене вдача щира й сміла,

        І відвага духа й тіла.

        І душа моя здорова,

        Українська в мене мова.

Вчитель – А скажи, де край твій рідний?

Учень :- Там, де неба круг лагідний,

        Там, де сонце сяє ясно.

        На вкраїнські діти красні!

        Де лани, степи безкраї, де орел буйний літає,

        Де Карпат вершки високі, де потоків дна глибокі.

        Де Дністер і хвилі Прута, де Дніпро, старий Славута,

        Де високії могили, що в них голови зложили

        Мої предки в лютім бою – за Вкраїну любу свою.

Вчитель : – Хто ти, дівчинко, така?

5.Учениця : – Українка я маленька, Україна моя ненька!

        В неї щира я дитина, добра, люба та єдина.

        Вірна я дочка народу, славна, з козацького роду.

        Щиро я свій край кохаю, роду іншого не маю.

        Там я завжди буду жити, рідний край буду любити,

        Бо Вкраїна – мати моя!

Пісня ,,Гей, Україно"

7.Не шуми, зелений вітре, -

Хай почує вся земля,

Як дитина слово перше,

Слово ,,мама" промовля.

8. Біля кого найтепліше?

Біля мами, - кажуть діти,

Завше радісно, як літом.

Навіть вмитися сльозами,

Теж найкраще біля мами.

9. Хто тебе так щиро любить,

І вбирає, і голубить,

І кладе у постіль спати?

Всі: - Мати!

10.Хто стеріг тебе від злого

відмовляв собі усього,

щоб тобі віддати?

Всі: - Мати!

11. Хто тебе узяв за руку

і до школи на науку

вів, щоб розуму навчати?

Всі: - Мати!

Вірш ,,Мамина доця"

Вірш ,,Мамо"

Вірш ,,Мій татусь"

Вірш ,,Свою маму я люблю"

Вірш ,,Роботяща мама"

Пісня ,,В щасливу пору..."

Вчитель: – Шанувати наших батьків велить книга книг Біблія. Шанування батьків – один із неоплатних боргів дітей і найсвятіший обов'язок людини. Наші батьки – це мама і тато, це батьки наших батьків – дідусь і бабуся. Про них ми можемо сказати:

 Ви нелегке життя прожили

 Багато недоспали ви ночей,

 Аби довести нас до ума, до науки...

Тож стараймося говорити своїм рідним найніжніші, найлагідніші слова.

12.А коли згрубіла ваша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей.

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

13.

Мати піде, в серці лишить рану,

Всохне корінь твій і верховіття.

Заклинаю: бережіте маму,

 Діти світу, матір бережіть!

Вчитель: – Кожен з нас носить у своєму серці найдорожчий образ матері. і хоч твої скроні посріблила сивина, і хоч доля закинула тебе далеко від рідної домівки, а тобі так само, як і в дитинстві, хочеться   припасти до її плеча, поцілувати її стомлені руки і попросити тихо: ,,Поговори зі мною,мамо"...

Вірш ,,Дякую за все" Надії Амбросімової  читає батько Артема .

Пісня ,,Заспівай мені, мамо моя"

Вчитель: – З раннього дитинства до глибокої старості нас супроводжує сміх. Дуже часто його причиною є житейські, сімейні обставини. Увага! Починає працювати наша контора сміху. Друзі, послухайте наші жарти!

    Добрий син

      Наварила мама вареників, стоїть і дивиться, як син їх уминає.

- Їжте, мамо, вареники, чого ви стоїте?

- Та не хочу, мені аби ти наївся.

- Та ви, мамо, не турбуйтеся. Я вам багато не даю, тут лише два лишилося.

   Став кращим

• Мамо, мене вже в школі більше не називають найгіршим учнем у класі.
• Молодець, синку, молодець. Ти  став краще вчитись, поводитись, тому і не  звуть тебе більше найгіршим.
• Та ні, мамо, не тому. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться і поводиться ще гірше за мене.

До школи

- Вставай, синку, а то до школи спізнишся.

- Не спізнюся, школа цілий день відчинена.

- Васильку, треба ж руки ще помити. Як ти підеш з такими руками?

- Та це не обов'язково.

- Як то не обов'язково?

- Бо я у школі руки не підіймаю.

Буйні предки

 

Вдарив батько з пересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього.

- Тебе, татку, бив твій тато?

- Бив, та ще й немало.

- Ну, а тата твого били?

- Теж перепадало.

І сказало хлопченятко, заломивши ручки.

• Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

Пісня ,,Для вас, рідненькі"

Вчитель: – Діти! Згадаймо ще раз про маму наших батьків – дорогу нам бабусю. Скільки вона пережила, але якою ніжною і щирою залишилася. Часто на її плечі лягають усі домашні клопоти. Вона готує, в'яже, вишиває,онуків доглядає. Їм вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться.

Вірш ,,Вишиванка"

Вірш ,,Рукавички"

Вірш ,,Бабуся"

Вчитель:- Дорогі бабусі! Ніжні й щирі слова вам говорили ваші онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям. Прийміть від них цю сповідь.

Вірш ,,Милі наші" читає мама учня Сашка.

14.Нехай всі родини, як пишний ,,вінок",

Щастям барвистим будуть багаті.

15. Бабусю, шануйте та дідуся!

Матусю, любіть і тата!

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата.

16.Хай тішаться внуками бабця та дід!

Хай татко та мама радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній ваш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!

Пісня ,,Поклонися"

17.Срібні дзвіночки молитву дзвонять,

Зложим в молитві щиро долоні,

Ніч проминула і сонце світить

Вислухай, Мати, що просять діти.

Молитва ( всі)

 

 

 

Богородице Мати!

О, Пречистая Діво!

Тобі дяку складати

Я беруся несміло.

Я молюся до Тебе

За татуся і за неньку,

Зачинательку роду

За бабусю рідненьку.

Даруй, Матінко Божа,

Їм життя довге й миле,

Кожна днина пригожа

Додає їм хай сили.

Хай ніколи, ніколи

Вони горя не знають,

Поможи їм, молюся,

Преподобна, благаю!

Любов наша до них

Завжди світла і чиста

Молю серцем, душею,

Будь же з ними, Пречиста.

Вчитель:- На закінчення нашого свята згадаємо народні прислів'я про близьких нам людей:

- Матері ні купити, ні заслужити.

- За науку цілуй батька й матір в руку.

- До батька по розум, до матері по серце.

- У кого рідненька ненька, у того і голівка біленька.

- Хто батька і матір не слуха, той загрузне в болоті по вуха.

Вчитель:– Народна мудрість каже: ,,Три біди є в людини – смерть, старість і погані діти." Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому. А від поганих дітей можна дім захистити, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, але й від дітей.  Хоч ви ще не зовсім дорослі, і вам ще далеко до старості, але пам'ятайте: все, що робиш для когось, робиш для себе. Все повернеться до вас, зроблене вами і погане, і добре. Тож завжди намагайтесь бути слухняними, вихованими, ввічливими і добрими, турбуйтесь про батьків і не завдавайте їм прикрощів.

Вчитель:– Дорогі рідні! На завершення нашого свята разом із дітьми

Бажаю 100 і більше років вам прожити

Без горя, сліз і без журби,

Хай з вами буде щастя і здоров'я

Сьогодні, завтра, назавжди!

Пісня ,,Многая літа"