Роль практичного психолога у створенні безпечного освітнього середовища в закладах позашкільної освіти

Про матеріал

В праці описано роль практичного психолога у створенні безпечного освітнього середовища в закладах позашкільної освіти. Дана робота є переможцем у номінації "Безпечне освітнє середовище" в конкурсі "Парадигма освітніх інновацій - 2020". Стаття також містить розробки занять для дошкільників, батьків та педагогів.

Перегляд файлу

Роль практичного психолога у створенні безпечного освітнього середовища в закладах позашкільної освіти

автор:

практичний психолог,

керівник гуртка

Прачук Ірина Миколаївна

З огляду на процес реформування освіти та децентралізації влади, перед місцевими громадами постало одне з важливих питань - управління освітою. Створення нової системи ефективної освіти є питанням складним та відповідальним, аби досягти результату освітяни повинні мати чіткий інструментарій для виконання поставлених завдань.

В наш час дорослі і діти дуже часто стають свідками негативних явищ саме серед підлітків: кібертретирування, секстингу, булінгу, що викликає у батьків неабияке занепокоєння за психічний та фізичний стан своїх дітей, а педагогів і психологів змушує приймати відповідальні та дієві рішення для запобігання подібних ситуацій.

Тому цілком логічно, що виникла необхідність убезпечити та попередити негативний вплив на особистість дитини, особливо в умовах освітнього закладу, адже будь-яке соціальне середовище, зокрема й освітнє, впливає на перебіг у ньому життєдіяльності людини, оскільки складається із сукупності психологічних факторів та міжособистісних відносин.

Власне, за словами Міністра освіти: «Завдання освітян робити все, аби сучасні діти могли навчатися без страху і насилля, отримувати ціннісні життєві навички, які відповідають світу що змінюється… Принцип запобігання та реагування на насилля, жорстоке поводження та експлуатацію дітей має бути ключовим у організації освітнього процесу закладів освіти»^[1].

То що ж таке безпечне освітнє середовище? Щоб розібратися у цьому питанні спочатку слід зазначити, що таке загалом освітнє середовище?

Як визначив російський психолог Вітольд Ясвін освітнє середовище — це:

характеристика життя всередині освітнього закладу;
система впливів і умов формування особистості ;
система можливостей для розвитку особистості у соціальному та просторово-предметному оточенні.

В умовах сьогодення освітні заклади існують в центрі соціального середовища і не ізольована від будь-яких зовнішніх чи внутрішніх впливів, що можуть викликати як позитивні так і негативні зміни, нести небезпеку та ризик. Власне, для цього освітнє середовище потребує убезпечення та захисту.

Саме тому безпечне освітнє середовище – це дотримання прав психологічної, екологічної та інформаційної безпеки здобувачів освіти. Головні завдання педагогів та психологічної служби у створенні безпечного освітнього простору позашкільного закладу можна окреслити трьома постулатами:

попередження та запобігання психотравмуючих ситуацій в освітньому процесі;
створення психолого-педагогічних умов для запобігання негативного впливу екологічних чинників, що є визначальними у взаємодії зі світом природи;
контроль за якістю та запобігання проникненню інформації, що може сприяти виникненню негативних проявів серед дітей (булінгу, кібербулінгу, насильства).

Гарантом створення безпечного освітнього простору закладу має стати психологічна служба, основні завдання якої мають бути зосереджені у:

налагодженні та підвищенні якості міжособистісних відносин, а саме: розвитку довіри, доброзичливості, толерантності та запобіганні агресивності, конфліктності, маніпуляціям;
забезпеченні комфортності, а саме: оцінка та аналіз емоцій та почуттів, що домінують у взаємовідносинах дорослих та дітей в освітньому закладі, запобігання емоційному вигоранню та професійній деформації педагога;
задоволенні базових потреб: розвиток здібностей та можливостей, збереження та підвищення самооцінки, надання допомоги та підтримки, запобігання емоційному дискомфорту, ігноруванню особистих проблем і труднощів, втраті особистої гідності;
забезпеченні захисту, особливо для дітей певних категорій (діти з інвалідністю, діти з низьким рівнем інтелекту, мало соціалізовані діти), адже саме вони найчастіше піддаються насильству.

Практична ж сторона організації безпечного освітнього простору має формуватися з урахуванням теорії розвитку дитини, описану в працях багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних авторів (Е. Еріксон, Л. Виготський, Ж. Піаже та ін.). Першочергові завдання що постають перед психологічною службою - це адаптація до умов закладу, соціалізація, підтримка дружніх стосунків, співпраця, повага до однолітків і педагогів, відповідальність. Важливо створити такі умови у яких би діти розуміли, що позашкільний освітній заклад є безпечним місцем, де можна себе відчувати захищено та безпечно. Окрім цього, освітнє середовище має відображати філософію концепції Нової української школи та освітню програму.

Зокрема, систематичний психологічний супровід зорієнтований у трьох напрямках:

робота з дітьми різних вікових категорій: індивідуальна робота, проведення гурткових занять за навчальною розвиваючою програмою «Я хочу вчитись» (дод. 1), експрес-тренінги, робота в малих групах;
робота з педагогами: психологічні дайджести, менторінг, робота у «Світовому кафе», ранкові зустрічі з педагогами, тренінгові заняття (дод.3);
робота з батьками: використання просвітницької програми «Найкраща мама в світі» (дод. 2), «Батьківська пошта», індивідуальні та групові бесіди.

Отже, підсумовуючи усе вище сказане можемо зробити висновок, що головною метою позашкільного освітнього закладу є навчання дітей та дорослих безпечній взаємодії у освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків та дорослих (батьків, опікунів або працівників закладів освіти). В процесі реформування системи освіти, важливим кроком є побудова безпечного освітнього простору та зменшення рівня конфліктів між учасниками освітнього процесу.

Додаток 1

Заняття з розвиваючої програми для дошкільників «Я хочу вчитись»

«Корекція внутрішньогрупових конфліктів»

Мета: вчити дітей ефективної взаємодії, розвивати вміння співвідносити предмети та явища, розвивати пам’ять методом «групування».

Хід заняття

І Організаційний момент

Привітання «В нашій групі друзі всі…»

(Мета: згуртувати колектив, налаштувати дітей на роботу)

ІІ Основна частина

Діти, сьогодні ми отримали лист від учня Лісової школи – Вовчика.

Зачитування листа вчителем.

"Любі друзі, останніми днями у мене стільки неприємностей. Посварився з молодшим братом, тато покарав, мама вилаяла. А за що? Тільки те і зробив, що вдарив братика, щоб не чіпав мої речі.

А сьогодні Лисеня покликало грати мене у футбол. Спочатку все було добре, а потім, коли я почав програвати, то розсердився і штовхнув Лисеня, але він теж віддав здачу. Як раз в цей момент повз нас проходив Учитель Їжак. Як побачив він нас, як крикне:

- Це що за півні?

Коли ми почули його голос, то відразу перестали битися стоїмо перед ним замурзані, заплакані і злі один на одного. А Учитель і каже:

- Хто бійку почав, не буду з'ясовувати, знаю, що кожен по-своєму розповідати буде. А ось що робити, щоб злість прогнати, скажу та ще й інших навчу.

Повів Учитель нас в школу, допоміг вмити, синці та подряпини зеленкою замазав. Ми начебто заспокоїлися трохи, та все одно один на одного ще сердимся.

- Є у мене "Сердита подушка", давно в шафі лежить, свого часу чекає. Мені її Лісовик рік тому подарував. Вона вже йому не потрібна стала, видно, подобрішав дідок. Так ось, у кого з'являються Злинки, той в цю подушку їх вибивати буде.

- Як це? – здивовано запитали ми.

- Зараз покажу! Хто хоче перший позбутися своїх злинок? - запитав Їжак. Я вирішив спробувати перший.

- Чим ти бився, кулаками? Ось і будеш кулаками з усієї сили подушку вибивати та сміятися, з кожним ударом "ха" викрикувати. Тоді Злинки всі вискочать! - пояснив Учитель. - А ти, Лисеня, допомагай йому, говори чарівні слова: "Сильніше, сильніше, сильніше!" Всім завдання зрозумілі?

- Начебто зрозумілі, - відповіли ми і почали.

- Тоді як тільки я сигнал подам, тоді й почнемо. А коли пропищить два рази, значить, пора зупинятися, - продовжив свої інструкції Їжак.

Ми стояли в очікуванні. Сигнал пропищав, і я став подушку кулаками бити, та "ха" викрикувати. А Лисеня допомагало, кричало "Сильніше, сильніше, сильніше". Шуму було на весь ліс, збіглися всі учні, стоять, дивляться, дивуються. Що відбувається, не розуміють. Пролунав подвійний сигнал. Ми завмерли.

- А тепер послухай, Вовченя, як поживають твої Злинки в подушці, що роблять? - запропонував Учитель.

- Тихо сидять! - ледве віддихавшись, сказав я.

- Тоді помінятися місцями, пора! Лисеня почали! - скомандував Їжак і просигналив.

Тут і всі учні підключилися, стали разом кричати чарівні слова, та ще й в долоні прихлопувати. Пролунав подвійний сигнал. Лисеня прислухається до подушки, сміється:

- А мої Злинки сидять, розмовляють!

- Всі Злинки втекли чи залишилися ще? - запитав Учитель.

- Всі втекли !!! - радісно відповіли ми.

- Злинки з'являються з різних причин, накопичуються, але тепер ми знаємо секрет, як прогнати їх. Ця "Сердита подушка" буде в школі вам допомагати, ваші Злинки збирати.

Отак, любі друзі, Учитель Їжак допоміг мені вигнати свої злинки. А у вас є «сердита подушка»? Чекаю ваших відповідей па-па!

Вправа «Сердита подушка»

(Мета: м’язова релаксація)

Запропонувати дітям вибити сердиту подушку під керівництвом психолога

А ще, Вовчик окрім листа надіслав нам нові завдання, давайте спробуємо їх виконати.

Вправа «Що добре, а що погано?»

(Мета: вчитись співвідносити предмети та явища)

Діти розглядають ілюстрації різних предметів та явищ та дають їм позитивну чи негативну оцінку.

Вправа «Лісовий врожай»

(Мета: розвивати пам’ять методом «групування»)

Психолог показує групи предметів, діти повинні назвати,що вони побачили та запам’ятали.

ІІІ завершальна частина

Вправа «Обійми мене». Діти обмінюються обіймами по колу.

Додаток 2

Заняття із просвітницької програми для батьків «Найкраща мама в світі»

Тема: Мамо - я тут!

Мета: звернути увагу батьків на проблеми спілкування в сім’ї, навчити ефективних методів взаємодії з дітьми.

Обладнання: клубок ниток, папір А4, кольорові олівці, фарби

Вправа «Клубок» (10 хв.)

Учасники стають у коло. Ведучий бере клубок у руки, трохи розпускає нитку й міцно її тримає. Далі, передаючи клубок одному з учасників, ведучий ставить запитання. Учасник відповідає, а потім тримаючи нитку, передає клубок наступному і ставить теж запитання. Так продовжується доти, доки всі не будуть залучені до гри.

Після цього, дивлячись на переплетення ниток, усі роблять висновок про складності в спілкуванні, про включення до цього процесу, про необхідність розуміння між членами сім’ї.

Інформаційна частина(10 хв.)

Виховання дитини – тяжка праця , але виправляти допущені помилки і перевиховувати – ще складніше. Багато батьків розуміють свої помилки надто пізно , зустрічаючи холод і байдужість своєї дорослої дитини.

Шістьом із десяти дітей не вистачає батьківської уваги - вони хотіли б, щоб батьки проводили з ними більше часу. Такий висновок зробили співробітники Британського інституту сім`ї та виховання на підставі результатів дослідження.

Часто батьки самі підштовхують дітей до насилля . Якщо байдужість – постійний гість у домі , то неодмінно з’являється непереборне бажання покласти їй край. І приходить момент , коли відчай засліплює , змушує діяти , забувши про наслідки.

Байдужість батьків до дітей це явище, яке можна спостерігати не тільки в неблагополучних сім'ях, як прийнято думати. У багатьох досить забезпечених сім'ях батьки майже нічого не знають про своїх дітей. Вони не спілкуються з ними, проводять мало часу разом, намагаються не вникати в проблеми своїх дітей. Причини такої поведінки батьків абсолютно різні. Так само як і наслідки неуважного виховання вельми різні. Багато залежить від умов життя дітей і батьків, а також ступеня байдужості.

Існує кілька причин, за якими батьки байдужі до своїх дітей або не приділяють їм достатньої уваги.

Фізіологічна особливість
Приклад виховання своїх власних батьків або опікунів
Різні залежності
Брак часу — основна причина браку уваги до дітей

Проблеми у майбутньому

Наслідки неуважного виховання або потурання можуть вирости у великі проблеми для дитини і вплинути на все її життя в майбутньому.

Діти незнайомі з основними правилами дисципліни, тому мають проблеми соціального характеру.
Діти невпевнені в собі, бо не відчувають, що їх люблять і цінують.
Діти байдуже ставляться до навколишнього світу.
Діти можуть вирости безвідповідальними і безпринципними.
Діти, які не відчувають любові та підтримки батьків найчастіше схильні до суїциду.

Батьки повинні переглянути свої погляди на виховання , дати дитині моральну підтримку, частіше перебувати поруч, повірити в її успіх.

За словами Л.Немоловської : « Дитинство , дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїм уявленням про добро і зло, про гарне і погане, у них свої критерії краси, у них, навіть, свій вимір часу: у дитинстві і день здається роком, а рік – вічністю. Щоб мати доступ в цей казковий палац на ім’я «Дитинство», Ви повинні перевтілитись, стати,певним чином, дитиною – і тільки за цієї умови Вам доступна буде мудра влада над дитиною – людиною».

Творча майстерня (15 хв.)

Батьки повинні намалювати ті образи-символи, які характеризують їхнє ставлення до власних дітей, батьків, чоловіка, роботи. Обговорення.

Створення проекту «Батьківська пошта» (15 хв.)

Мета: забезпечення динамічного і дієвого зворотнього зв’язку в роботі позашкільного навчального закладу. Батьки створюють інформаційні скриньки для спілкування з педагогами.

Рефлексія (5 хв.)

Учасникам пропонується за 10-ти бальною шкалою оцінити знання, отримані під час цього заняття. Учасники повинні прокоментувати кожен бал.

Вправа «Усмішка по колу» (5 хв.)

Додаток 3

Тренінгове заняття для педагогів

Тема: Булінг. Роль пeдагога у створенні безпечного освітнього середовища

Мета: ознайомити педагогів із поняттям та формами булінгу, розвивати вміння правильно реагувати на прояви булінгу, формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Хід заняття

Доброго дня, шановні учасники тренінгу. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему – тему насильства та жорстокості серед учнів. В наш час дорослі і діти дуже часто стають свідками негативних явищ саме серед підлітків.

Тому цілком логічно, що виникла необхідність убезпечити та попередити негативний вплив на особистість дитини, особливо в умовах освітнього закладу, Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом спробуємо знайти шляхи вирішення цієї проблеми.

Вправа «Візитівка» (15 хв.)

Мета: познайомити учасників заняття між собою.

Вправа проводиться з педагогами, які знайомі між собою. Учасникам тренінгу пропонується зробити ескіз своєї візитівки та написати на ній девіз, який допомагає їм працювати з дітьми або займатися педагогічною діяльністю. Головна умова – не показувати свої візитівки іншим людям Тренер збирає всі візитівки і, показуючи їх одна за одною, зачитує девізи та пропонує відгадати хто автор. Після того, як всі візитівки будуть ідентифіковані власники прикріплюють їх собі на одяг.

Визначення правил групи. Кожен із учасників записує своє правило на пелюстці, які потім прикріплюються на велику квітку.

Вправа очікування «Квітуче дерево» (10 хв.)

Мета: визначення очікувань від тренінгового заняття та активізація пізнавального інтересу. Учасникам пропонується написати на стікерах у формі квітки свої очікування від сьогоднішнього заняття. Потім кожен учасник прикріплює стікер на схематичне зображення «дерева» на плакаті. Учасники заняття озвучують свої очікування по колу: «Я очікую від заняття...».

Міні-лекція

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків зустрічався з цим явищем у дитинстві. Це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Нерідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Головні компоненти булінгу:

агресивна і негативна поведінка;
здійснюється регулярно;
відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;
така поведінка є навмисною.

Як розпізнати агресора:

якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;
виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
не дуже гарно вчаться;
мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Мозковий штурм (10 хв.)

Мета: навчитись правильно діяти у ситуації булінгу, вчитись знаходити вихід.

Учасники діляться на групи та опрацьовують історії.

– Доброго вечора! Мене звати Наталя. Мені нещодавно виповнилося 14 років. Моє хобі – це спілкування в соціальних мережах. Десь місяць тому через соціальні мережі я познайомилася з чоловіком, якому 35 років. Спочатку я з ним охоче спілкувалася. Це тривало майже тиждень. Потім мені стало нудно і я відмовилася від спілкування з ним. Він цього не зрозумів і постійно мені пише, телефонує. Одного разу навіть чекав біля будинку. Це трапилось тому, що я всю особисту інформацію написала в соціальній мережі. Тепер мені дуже боязко. Що я можу зробити, аби він перестав мене переслідувати?
– Доброго дня! Мене звати Ярослава. Мені 12 років. Мої проблеми почалися після того, як я перейшла на початку навчального року до нової школи. Всі мої однокласники утискають мене, ображають, інколи, навіть б’ють. Це все відбувається через те, що я дуже погано розмовляю, бо маю певні проблеми зі здоров’ям. Але ж я в цьому не винна. Як мені знайти з ними спільну мову? Насправді, я дуже хочу з ними дружити.
Я навчаюся в 8 класі. Всі вчителі дуже люблять наш клас. Наші діти – дуже добрі. Правда, є два однокласника – Тарас та Славік – які постійно ображають наших дівчат, б’ють хлопчиків. Вони і мене теж били та ображали, але тепер вже ні. Все змінилося через те, що в цьому навчальному році до нас прийшов новий хлопчик. Він перейшов з іншої школи. Його звати Вінсет. Він «не наш». Він темношкірий. У дитинстві він із мамою переїхав в Україну та зараз він живе із мамою, бабусею та дідусем. Коли Вінсет до нас перейшов, Тарас та Славік його одразу не полюбили, по-перше через інший колір шкіри. Вони постійно його ображають «негром», «рабом», «виродком». Часто б’ють його. Я не одноразово бачив, як Вінсет плакав. Я розумію, що це неправильно, але втручатися в цю ситуацію я не дуже хочу. Насправді, мені дуже шкода Вінсета. Він хороший і гарно грає у футбол. Але я з ним не спілкуюся, через те, що думаю, що Тарас та Славік будуть знову наді мною знущатися.
Добрий день. Мене звати Олег. Я вирішив до Вас звернутися, через те, що у мого кращого друга є проблема. Його звати Саша. Це мій однокласник. Нам по 12 років. Останнім часом його сильно ображають однокласники. Вони постійно забирають у нього гроші, які мама дає йому та змушують кожного дня просити ці гроші у мами. Він дуже сильно боявся мені про це розповісти, через те що старші йому сказали, якщо Саша комусь про це скаже, то вони його поб’ють. Тепер ми разом не знаємо, як вирішити його проблему.

Після опрацювання учасники дають відповіді на запитання

Хто є агресором у даній ситуації? Хто жертва? Шляхи вирішення проблеми.

Вправа «Найближчі люди» (2 хв.)

Мета: показати приховані резерви підтримки людини.

Тренер пропонує учасникам подумати до кого вони б могли звернутися в скрутну годину по допомогу. Більшість учасників буде називати рідних людей або людей з найближчого оточення. Завдання тренера показати, що в кожної людини є кілька осіб на кого вони можуть покластися в складній ситуації. Найчастіше це рідні люди або люди з їх найближчого оточення.

Інформаційна довідка «Телефони довіри»

Мета: донести інформацію про те, куди можуть звертатись діти та педагоги спостерігаючи чи потрапивши у ситуацію булінгу.

Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися: у своєму навчальному закладі – до соціального педагога, практичного психолога, класного керівника, медіатора, вчителя, медичного працівника; в поліції – до дільничного інспектора, працівників кримінальної поліції у справах дітей; до працівників служби у справах дітей державної адміністрації; неурядових громадських організацій; зверніться також за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друг або подруга, родичі, вчитель).

Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 0 800 500 225 або 772 (безкоштовно) в межах України (з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 20.00, в суботу – з 10.00 до 16.00).

Шерінг

Мета: отримання зворотного зв’язку.

Учасники відповідають на запитання: