Роль сім'ї у формуванні креативності дитини

Вєсько Ольга Миколаївна ,

учитель фізичної культури

Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІІ  ступенів №18 Артемівської міської ради  Донецької області

РОЛЬ СІМ’Ї В РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ Креативність – творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до прийняття і створенню нових ідей, які відходять від традиційних схем мислення, а також здатність вирішувати проблеми, які виникають.

 Креативність – це здатність добиватись цілі, знаходити вихід в нібито безвихідній ситуації використовуючи предмети, обставини, - незвичайними засобами. В більш широкому сенсі – нестандартне рішення проблеми.

 Велику роль в розвитку креативності має досвід, який отримується дитиною від батьків. Діти – це відображення морального життя в сім'ї. Реалізація творчих імпульсів дитини залежить від впливу батьків та дорослих вдома, в дитячому садку, школі. Безумовно, результати розвитку таких здібностей будуть кращими, якщо сім'я, дитячий садок і школа будуть працювати разом. Завдяки спілкуванню з дорослими у дитини обов'язково повинно сформуватися «здорове самовідчуття людини», якій є що внести  в цей світ та людині, яку світ зустрічає з радістю. Іншими словами, створюємо ситуації успіху

 Американські психологи порівнювали умови, які вели до розвитку високої креативності та високого інтелекту у дітей. В ході дослідження було виявлено, що рівень матеріального статусу сім'ї не має значення. Більший вплив має професія батьків, їх соціальний статус, позиції по відношенню до дітей. (Треба довести до батьків – що потрібно перш за все приділяти увагу дітям). Діти – це відображення морального життя батьків. Батьки креативних дітей знаходять в своїх дітях менше недоліків, ніж батьки інтелектуалів. (Синдром відмінника (все робити за правилами) таким дітям буде складно в соціумі.)

 Батьки креативних дітей головну увагу віддавали внутрішнім якостям дитини. Доведено, що мама має великий вплив на розвиток творчості у хлопчиків, а тато – на розвиток творчих здібностей у дівчаток.

 Незважаючи на недостатність часу, пропонуйте своїм батькам декілька порад стосовно розвитку творчості і креативу у дітей:

• відповідайте на запитання дітей чесно;
• серйозні питання дитини сприймайте серйозно;
• виділіть спеціальне місце вдома, де дитина зможе демонструвати свої роботи;
• не лайте дитину за безлад в кімнаті, на столі, якщо це пов’язано з творчою діяльністю, якщо робота ще не закінчена;
• виділіть кімнату або частину для його занять;
• покажіть любов до дитини такої, яка вона є, а не за її досягнення, результати;
• довіряйте дитині виконання посильної роботи;
• беріть дитину в поїздки по цікавим місцям;
• допомагайте дитині поліпшити результат його роботи;
• допоможіть дитині спілкуватися з дітьми різних соціальних та культурних рівнів;
• ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за всіх;
• не принижуйте дитину;
• допоможіть знайти книги та матеріали для улюблених занять;
• привчіть її мислити самостійно;
• долучайте дитину до придумування різний історій та фантазування;
• кожен день знаходьте для дитини час побути наодинці;
• дозволяйте приймати участь і плануванні сімейних подорожей;
• більше грати;
• більше підтримуйте та хваліть дитину;
• привчайте спілкуватися з дорослими будь – якого віку;
• дайте можливість дитині більшу частину роботи виконувати самостійно;
• доручайте дитині знаходити проблеми, а потім вирішувати їх.

Якщо проаналізувати особливості батьківського впливу на формування креативності у дітей, можна зробити висновок і дати рекомендації, які будуть стимулювати дитячу творчість:

• батькам і дорослим необхідно прислухатись до питань дитини, чим дитина хотіла б займатись;
• немає нічого гіршого батьківської фрази: «Ти задаєш багато питань!»
• розвивайте у дитини різноманітні інтереси (Наприклад, японці активно долучають дітей до занять музикою, ритмікою, сценічним мистецтвом, спортом.

Створити впевнену в собі, успішну, самостійну, оптимістичну та креативну дитину  - це задача і педагога в тісному контакті з батьками, тому тендем

батьки + педагог + діти повинен бути міцним та надійним. Опираючись на свій досвід роботи з батьками я розробила схему: «Створення ситуації успіху», яка була виправдана своїми результатами, дала певний результат у моїй роботі.

Хочу поділитися своїм педагогічним досвідом, спрямованим на розвиток психомоторної обдарованості та креативності у дітей на прикладі роботи з батьками зразкового ансамблю танцю «Непосиди». А починалося все із звичайного гуртка оздоровчої гімнастики. Нам вже 15 років, в ансамблі понад 100 учасників. Заняття в гуртку розвивають фізичні якості ( координацію руху, гнучкість, витривалість, спритність та ін.), поставу, всі основні системи організму дітей, моральні якості (цілеспрямованість, відповідальність, працелюбність), формують виконавчу дисципліну, організаторські здібності, якості лідера, артистизм, розвивають творчі здібності, фантазію та креативність у дітей. За цей час ми стали переможцями багатьох обласних, Всеукраїнських та Міжнародних змагань, конкурсів та фестивалів. Саме «ми» - діти          батьки і я. Разом ми виграли та втілили в життя обласний проект міні – гранту «Талант будити треба на світанку». Зробили ремонт в танцювальному залі, щоб  дітям було комфортно займатися. Разом ми моделюємо сценічні костюми. Тому наші діти почувають себе впевнено та комфортно на виступах. Разом ми організуємо участь у змаганнях та конкурсах, разом відпочиваємо. Батьки відвідують заняття з оздоровчої гімнастики під моїм керівництвом. Такі батьки обов’язково будуть піклуватися про здоров’я своєї дитини. Батьки беруть участь в наших постановах, проводять майстер – класи своїх спортивних умінь та виготовлення декорацій.

Разом ми виростили таке міцне, різнобарвне велике дерево під назвою «Непосиди». Коріння – адміністрація школи, яка створює умови для існування, підтримує талант дітей. Стовбур –керівник, гілочки – батьки (головна духовна сила), а різнобарвне листячко – це діти як результат сумісної праці. Щоб діти почували себе впевненими в житті потрібно створювати ситуацію успіху (схема 1). Робити «вкид»  в своїх дітей саме зараз, приділяти час для своїх дітей, розвивати їх творчі здібності та психомоторну обдарованість.

 Я вдячна своїм батькам за те, що вони дають дітям можливість відчувати себе щасливими. Бо людина, яка займається улюбленою справою, знайшла себе в житті – це щаслива людина. В майбутньому вона буде приносити користь суспільству.