РОЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ У ГЕНДЕРНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

Про матеріал

Проблеми гендерного виховання особливо актуалізуються в умовах глобалізації освіти, модернізації загальноосвітньої школи, викликаної формувати у школярів громадянську відповідальність, гендерну рівноправність, ініціативність, самостійність, толерантність, здатність успішної соціалізації. Саме це сприяє формуванню в середовищі молоді гендерної культури як необхідної умови всебічної самореалізації особистості.

Перегляд файлу

 

       РОЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ У ГЕНДЕРНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

Проблеми гендерного виховання особливо актуалізуються в умовах глобалізації освіти, модернізації загальноосвітньої школи, викликаної формувати у школярів громадянську відповідальність, гендерну рівноправність, ініціативність, самостійність, толерантність, здатність успішної соціалізації. Саме це сприяє формуванню в середовищі молоді гендерної культури як необхідної умови всебічної самореалізації особистості.

Реалізація гендерного підходу в педагогіці полягає в оволодінні обсягом знань, необхідних учням для звільнення від упереджень, що стосуються статей..

Гендерне виховання складається з навчання, освіти (пропаганди і поширення гендерних знань і гендерної культури), стимулювання гендерної самоосвіти. Гендерна освіта вирішує такі завдання в контексті соціалізації:

 - ознайомлення молоді з цінностями, нормами і правилами межполового спілкування (норми релігії, розпорядження, літературні пасажі);

- формування адекватного розуміння дорослішання: його змісту, ознак, проявів і якостей;

- формування тілесної ідентичності особистості, психосоматичного потенціалу людини;

- розкриття особливостей жіночої та чоловічої психології, а також відмінностей в поведінці представників різних статей;

- формування у підростаючого покоління правильного уявлення про стосунки статей, що грунтуються на системі загальнолюдських і національних моральних цінностей.

Гендерне виховання - процес, спрямований на формування якостей і властивостей, що визначають необхідне суспільству ставлення людини до представників протилежної статі. Тому в сферу гендерного виховання входять не тільки такі специфічні відносини між представниками чоловічої та жіночої статі, як шлюбні, а й всі інші відносини в суспільному житті, роботі, відпочинку і т.д.

                               Хто бере участь у гендерному вихованні.

1. Сім'я. Дитина копіює своїх рідних, особливо намагаючись в усьому бути схожою на батька своєї статі. Малюк, який живе в благополучній, спокійною сім'ї, непомітно сам навчиться нормально сприймати відносини , тому що батьки подають йому добрий приклад. Хлопчик наслідує мужності батька, дівчинка - жіночності матері, і роблять вони це без будь-яких особливих настанов. Крім того, спостерігаючи в повсякденному житті своїх батьків, діти вчаться, як поводитися з людьми протилежної статі.

2. Педагогічний колектив дитячого садка. Статеве виховання, перш за все, має бути направлено на батьків, а вже потім на дітей. Педагог дає знання, відповідає на запитання дітей, що стосуються відносин статей, не соромлячись цієї розмови. Все, що говорить педагог, має бути правдою, але і це ще не все. Найважливіше, як ми говоримо про це з дітьми і ЯК на ділі підтверджуємо відкрито висловлену нами точку зору. Іншими словами, статеве виховання - це, перш за все формування правильного ставлення до питання, а не освоєння конкретних знань в цій області. Гендерний підхід знаходить своє відображення і при вихованні культурно-гігієнічних навичок.

3. Педагогічний колектив школи. Подолання гендерних стереотипів, які заважають успішному розвитку особистості дитини, хлопчика і дівчинки; розвиток партнерських відносин між статями, виховання їх в дусі толерантності. Створення таких умов для виховання юнаків і дівчат, в яких їх розвиток і духовно-ціннісна орієнтація будуть сприяти позитивному становленню індивідуальних чоловічих (маскулінних), жіночих (фемінінних) і андрогенних рис; відносно безболісному пристосуванню підростаючого покоління до реалій статево рольових відносин в суспільстві і ефективному статево рольовому відокремленню в соціумі.

4. Лікар. Лікар повинен допомагати удосконалювати зміст і техніку бесіди з усіма дітьми, що потребують поради. Головне завдання медичних працівників, знайомих з питаннями психогігієни статі, полягає в консультації вихователів: підготовці батьків, педагогів, інших фахівців і працівників дитячих установ і організацій в області медико-гігієнічних питань статевого виховання.

5. Психолог. Психологічна освіта учнів і педагогів по всьому спектру гендерних проблем, діагностика формування гендерної складової особистісного розвитку учнів; консультування учнів, батьків і педагогів з питань гендерних відмінностей і гендерних відносин; корекційно-тренінгова робота з розвитку гендерної самосвідомості учнів та гендерної толерантності з придбання досвіду ефективного гендерної взаємодії і подолання негативних наслідків гендерних стереотипів.

6. Оточення дитини. Дитині допомагає усвідомити себе відповідно до свого статевою ознакою і діяти відповідно до нього все оточення. Під оточенням розуміються: однолітки, дорослі, музиканти, пісні яких дитина слухає, сценаристи фільмів і мультфільмів, художники, письменники і поети, модельєри і т.д.

Сучасне сімейне і шкільне виховання вимагає необхідного обліку статевих особливостей дітей. На жаль, у вітчизняній педагогіці і психології даному питанню приділяється недостатня увага. Аналіз теорії і практики виховання і навчання показав, що в умовах ігнорування закономірностей розвитку статі виховання не досягає своїх цілей. І ніякі нові педагогічні технології не здатні поліпшити результати навчально-виховного процесу, якщо вони спираються на безстатеву педагогіку.

Батькам і вчителям необхідно враховувати такі фактори, обумовлені відмінностями статевої психіки.

* Шкільна адаптація у хлопчиків гірше, ніж у дівчаток.

* До кінця навчального року стомлюваність у хлопчиків виражена більше, ніж у дівчаток.

* Інтерес до вирішення складних завдань у хлопчиків вище при матеріальному, а у дівчаток при емоційному заохоченні успіху. Хлопчики краще справляються з роботою в поодинці, а дівчинки - в змішаній по статі групі.

* Вплив освітнього рівня сім'ї та допомоги педагогів на дівчаток вище, ніж на хлопчиків.

* Рівень домагань у хлопчиків вище, вони більш автономні і як би запрограмовані не любити заохочувані дорослими види діяльності.

* Хлопчики на фрустрацію частіше реагують зменшенням спілкування, а дівчатка - більш жорсткою, спрямованою на досягнення мети поведінкою.

* Дівчата привертають увагу хлопчиків гучним сміхом. А у хлопчиків увага до дівчаток виражається зовні агресивно.

* Хлопчики більш успішні в математичних і зорово-просторових операціях, а у дівчаток вище мовні здібності.

* У хлопчиків рівень невротизма вище, ніж у дівчаток.

* Хлопчики люблять активні ігри серед однолітків, вміють знайти в грі своє місце, викликати інтерес до себе. Дівчаткам важливі схвалення з боку подружок, наявність красивого одягу, володіння гарними іграшками, аксесуарами.

* Особливо яскраво статеві відмінності проявляються у віці статевої гомогенізації - дев'ять-десять років. Виникає сильна потреба в кооперації з людьми своєї статі. Відбувається це на тлі перших гормональних зрушень, що передують пубертатного періоду. У родині статева гомогенізація проявляється прагненням до тісного контакту з батьками своєї статі.

* У молодшому шкільному віці інтереси дітей різко поляризовані за статевою ознакою, як наслідок різностатева дружба - рідкісне явище.

Аналіз психолого-педагогічної літератури і досвід експериментальної роботи в школі дозволили сформулювати наступні рекомендації до диференційованого підходу у вихованні та навчанні хлопчиків і дівчаток.

* Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони різні навіть за біологічним віком - дівчатка зазвичай старше ровесників-хлопчиків.

* Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, сприймають на дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне - по-різному осмислюють все, з чим стикаються в цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми - дорослі.

* Пам'ятайте, що, коли жінка виховує і навчає хлопчиків (а чоловік - дівчаток), їй (йому) мало знадобиться власний дитячий досвід, і порівнювати себе з дітьми - невірно і марно.

* Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і ретельності виконання завдання.

* Не забувайте не тільки розповідати, але й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.

* Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам у школі і в побуті, включати момент пошуку, що вимагає кмітливості. Не треба заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Слід підвести дитину до того, щоб вона сама відкрила принцип рішення, нехай навіть наробивши помилок.

* З дівчатками, якщо їм важко, треба разом до початку роботи розібрати принцип виконання завдання. Разом з тим дівчаток треба поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (роботу по дому виконувати точно, як мама, в школі вирішувати типові завдання, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань.

* Ніколи не сваріть дитину за нездатність щось зрозуміти або зробити, не використовуйте образливих слів, спілкуючись з нею при цьому з висоти свого авторитету. Це зараз вона знає і вміє гірше вас. Прийде час, і в якихось областях вона буде знати і вміти більше вас.

* Пам'ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і  тривожність хлопчиків.

* Лаючи хлопчика, викладіть коротко і точно, чим ви незадоволені, тому що він не може довго утримувати емоційну напругу. Його мозок як би відключить слуховий канал, і дитина перестане вас слухати і чути.

* Не поспішайте висловлювати своє негативне ставлення до дівчинки - бурхлива емоційна реакція завадить їй зрозуміти, за що її лають. Спочатку розберіть, у чому її помилка.

* Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або з незначних приводів через втому (виснаження правої «емоційної» півкулі мозку). Хлопчики в цьому випадку виснажуються інтелектуально (зниження активності лівої, «раціонально-логічної» півкулі). Лаяти їх за це не тільки марно, але й аморально.

* Діти часто по-різному реагують на похвалу. Хлопчикам важлива оцінка їх дій. Емоційно значущою для них буде наступна оцінка вчинку: «Молодець, правильно (швидко, добре, відмінно) зробив!» Дівчаткам важливе ставлення значущих людей (батьків, вихователів, педагогів) до їх вчинку: «Розумниця, мені дуже подобається те, що ти зробила ! »

* Заохочуйте рольові ігри відповідно майбутнього статусу чоловіка і жінки, так як це модель майбутнього життя вашої дитини.

* Не порівнюйте дитину з іншими, хваліть її за успіхи і досягнення. Якщо ж ви лаєте дитину, розгляньте її вчинок і не зачіпайте людських якостей (чи не ти поганий, а погано те, що ти зробив).

* Вчіться разом з дитиною, об'єднуйтеся з ним проти об'єктивних труднощів, станьте її союзником, а не противником, то не будьте стороннім спостерігачем.

* При перших невдачах не нервуйте самі і не нервуйте дитину. Намагайтеся знайти об'єктивні причини труднощів і дивіться в майбутнє з оптимізмом.

* Майте на увазі, що педагог, який лає дитину за те, що вона чогось не знає або не вміє, подібний до лікаря, який лає хворого за те, що він хворий.

* Якщо у вас труднощі в спілкуванні з дитиною, якщо ви не розумієте один одного, не поспішайте звинувачувати в цьому її. Можливо, ви ставитеся до різних типів функціональної організації мозку, а значить, по-різному мислите, сприймаєте, відчуваєте, тобто справа не тільки в неї, а й в вас. Вона не погана, а просто інша.

* Не забувайте, що ваша оцінка поведінки або результатів діяльності дитини завжди суб'єктивна. І завжди може знайтися хтось інший, хто побачить в дитині щось хороше, що не помітили ви.

* Ми часто любимо в дитині результати своєї праці. І якщо результатів немає, винна не дитина, а ми, бо не зуміли її навчити. Бійтеся переносити свою некомпетентність, свої невдачі на дитину. На жаль, ми любимо тих, кого вміємо навчити.

* Не спокушайтеся - ви не ідеал, а значить, не зразок для наслідування у всьому і завжди. Тому не змушуйте дитину бути схожою на вас.

* Перш ніж лаяти дитину за невміння, спробуйте зрозуміти природу її ускладнень.

* Не викривайте в невмінні, а допомагайте знайти шляхи вирішення проблеми.

* Пам'ятайте, що під час вступу дитини до школи її цілі і мотиви відрізняються від цілей і мотивів дорослого: дитина ще не в змозі ставити пізнавальні цілі.

* Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншою.

Впровадженню гендерного підходу в практику конкретної школи може допомогти шкільна виховна програма. Її реалізації сприяють:

- розширення гендерно - інформаційного простору;

- поглиблення гендерної компетентності батьків і педагогів.

Одна з особливостей гендерного виховання може полягати в тому, що воно здійснюється шляхом організації спільного, роздільного та частково роздільного навчання обох статей. Тематика гендеру може бути присутньою і на заняттях спортом, комп'ютерних курсах, під час класних годин. На досить високому рівні гендерного виховання дітей прищеплюють навички толерантного спілкування в мікрогрупах, розвивають дружні відносини, виховують взаємопідтримку, взаємодопомогу, поглиблюють соціально-емоційні контакти між дітьми обох статей. У середніх і старших класах проводять різні виховні заходи на гендерну тематику - спеціальні проекти, гуртки, конференції; здійснюють індивідуальні та групові форми виховної роботи, використовуючи різні навчально-виховні методи (бесіда, діалог, рольові ігри, тренінги, проекти, обговорення в групах, колаж та ін.), які застосовують в гетеро- і гомогенних групах.

Таким чином, гендерний підхід у школі спрямований на досягнення наступних цілей:

а) організація рівноправної співпраці юнаків і дівчат в загальній діяльності;

б) створення умов для партнерства;

в) заохочення різнобічної участі батьків обох статей в шкільному вихованні дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗПИСКА-ДОЗВІЛ

Я, _Подобєд Марина Борисівна _________________________________________________________________

____________________________________________________________________,

вчитель _англійської мови _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

дозволяю друкувати мій матеріал «Роль сучасної школи у гендерному вихованні дітей» _________________________________________

_____________________________________________________________________

у всеукраїнському науково-методичному журналі «Педагогічна майстерня» ____________________________

_____________________________________________________________________

Видавничої групи «Основа».

 Так, я передплачую журнал(и) ВГ «Основа», додаю копію передплатної квитанції

 Передаю свій матеріал на безоплатній основі

Гарантую, що цей матеріал є моєю власною авторською розробкою і не переданий до інших видавництв. Так.

 

Дата 25 листпада 2018 року     Підпис М.Б. Подобєд

 

 

АНКЕТА АВТОРА ВИДАВНИЧОЇ ГРУПИ «ОСНОВА»

Прізвище __Подобєд _________________________________________________________

Ім ’я__Марина _________________________ По  батькові_Борисівна__________________________

Місце роботи (повна назва закладу) Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 Покровської міської ради Донецької області ___________________________________

_____________________________________________________________________

Посада вчитель англійської мови _____________________________________________________________

Кваліфікаційна категорія, звання  вища категорія, старший учитель _______________________________________

_____________________________________________________________________

Домашня адреса Донецька область місто Покровськ проспект Шахтобудівників буд. 42 кв. 50 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________

Поштовий індекс_85300____________ телефон дом. (0958392816_______) __________________

Телефон служб. (    52-12-59____)________________ e-mail marinamars02@gmail.com_________________________

 

Так. Я передаю персональні дані, зазначені у цій розписці-анкеті, та надаю дозвіл на їх подальше використання та обробку (з метою реалізації цивільно-правових відносин, адміністративно-правових відносин, податкових відносин, відносин у сфері бухгалтерського обліку і у сфері інших відносин, що вимагають обробки персональних даних), довічне зберігання та видалення.

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
31 травня 2020
Переглядів
236
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку