РОЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ У ГЕНДЕРНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

 

       РОЛЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ У ГЕНДЕРНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

Проблеми гендерного виховання особливо актуалізуються в умовах глобалізації освіти, модернізації загальноосвітньої школи, викликаної формувати у школярів громадянську відповідальність, гендерну рівноправність, ініціативність, самостійність, толерантність, здатність успішної соціалізації. Саме це сприяє формуванню в середовищі молоді гендерної культури як необхідної умови всебічної самореалізації особистості.

Реалізація гендерного підходу в педагогіці полягає в оволодінні обсягом знань, необхідних учням для звільнення від упереджень, що стосуються статей..

Гендерне виховання складається з навчання, освіти (пропаганди і поширення гендерних знань і гендерної культури), стимулювання гендерної самоосвіти. Гендерна освіта вирішує такі завдання в контексті соціалізації:

 - ознайомлення молоді з цінностями, нормами і правилами межполового спілкування (норми релігії, розпорядження, літературні пасажі);

- формування адекватного розуміння дорослішання: його змісту, ознак, проявів і якостей;

- формування тілесної ідентичності особистості, психосоматичного потенціалу людини;

- розкриття особливостей жіночої та чоловічої психології, а також відмінностей в поведінці представників різних статей;

- формування у підростаючого покоління правильного уявлення про стосунки статей, що грунтуються на системі загальнолюдських і національних моральних цінностей.

Гендерне виховання - процес, спрямований на формування якостей і властивостей, що визначають необхідне суспільству ставлення людини до представників протилежної статі. Тому в сферу гендерного виховання входять не тільки такі специфічні відносини між представниками чоловічої та жіночої статі, як шлюбні, а й всі інші відносини в суспільному житті, роботі, відпочинку і т.д.

                               Хто бере участь у гендерному вихованні.

1. Сім'я. Дитина копіює своїх рідних, особливо намагаючись в усьому бути схожою на батька своєї статі. Малюк, який живе в благополучній, спокійною сім'ї, непомітно сам навчиться нормально сприймати відносини , тому що батьки подають йому добрий приклад. Хлопчик наслідує мужності батька, дівчинка - жіночності матері, і роблять вони це без будь-яких особливих настанов. Крім того, спостерігаючи в повсякденному житті своїх батьків, діти вчаться, як поводитися з людьми протилежної статі.

2. Педагогічний колектив дитячого садка. Статеве виховання, перш за все, має бути направлено на батьків, а вже потім на дітей. Педагог дає знання, відповідає на запитання дітей, що стосуються відносин статей, не соромлячись цієї розмови. Все, що говорить педагог, має бути правдою, але і це ще не все. Найважливіше, як ми говоримо про це з дітьми і ЯК на ділі підтверджуємо відкрито висловлену нами точку зору. Іншими словами, статеве виховання - це, перш за все формування правильного ставлення до питання, а не освоєння конкретних знань в цій області. Гендерний підхід знаходить своє відображення і при вихованні культурно-гігієнічних навичок.

3. Педагогічний колектив школи. Подолання гендерних стереотипів, які заважають успішному розвитку особистості дитини, хлопчика і дівчинки; розвиток партнерських відносин між статями, виховання їх в дусі толерантності. Створення таких умов для виховання юнаків і дівчат, в яких їх розвиток і духовно-ціннісна орієнтація будуть сприяти позитивному становленню індивідуальних чоловічих (маскулінних), жіночих (фемінінних) і андрогенних рис; відносно безболісному пристосуванню підростаючого покоління до реалій статево рольових відносин в суспільстві і ефективному статево рольовому відокремленню в соціумі.

4. Лікар. Лікар повинен допомагати удосконалювати зміст і техніку бесіди з усіма дітьми, що потребують поради. Головне завдання медичних працівників, знайомих з питаннями психогігієни статі, полягає в консультації вихователів: підготовці батьків, педагогів, інших фахівців і працівників дитячих установ і організацій в області медико-гігієнічних питань статевого виховання.

5. Психолог. Психологічна освіта учнів і педагогів по всьому спектру гендерних проблем, діагностика формування гендерної складової особистісного розвитку учнів; консультування учнів, батьків і педагогів з питань гендерних відмінностей і гендерних відносин; корекційно-тренінгова робота з розвитку гендерної самосвідомості учнів та гендерної толерантності з придбання досвіду ефективного гендерної взаємодії і подолання негативних наслідків гендерних стереотипів.

6. Оточення дитини. Дитині допомагає усвідомити себе відповідно до свого статевою ознакою і діяти відповідно до нього все оточення. Під оточенням розуміються: однолітки, дорослі, музиканти, пісні яких дитина слухає, сценаристи фільмів і мультфільмів, художники, письменники і поети, модельєри і т.д.

Сучасне сімейне і шкільне виховання вимагає необхідного обліку статевих особливостей дітей. На жаль, у вітчизняній педагогіці і психології даному питанню приділяється недостатня увага. Аналіз теорії і практики виховання і навчання показав, що в умовах ігнорування закономірностей розвитку статі виховання не досягає своїх цілей. І ніякі нові педагогічні технології не здатні поліпшити результати навчально-виховного процесу, якщо вони спираються на безстатеву педагогіку.

Батькам і вчителям необхідно враховувати такі фактори, обумовлені відмінностями статевої психіки.

* Шкільна адаптація у хлопчиків гірше, ніж у дівчаток.

* До кінця навчального року стомлюваність у хлопчиків виражена більше, ніж у дівчаток.

* Інтерес до вирішення складних завдань у хлопчиків вище при матеріальному, а у дівчаток при емоційному заохоченні успіху. Хлопчики краще справляються з роботою в поодинці, а дівчинки - в змішаній по статі групі.

* Вплив освітнього рівня сім'ї та допомоги педагогів на дівчаток вище, ніж на хлопчиків.

* Рівень домагань у хлопчиків вище, вони більш автономні і як би запрограмовані не любити заохочувані дорослими види діяльності.

* Хлопчики на фрустрацію частіше реагують зменшенням спілкування, а дівчатка - більш жорсткою, спрямованою на досягнення мети поведінкою.

* Дівчата привертають увагу хлопчиків гучним сміхом. А у хлопчиків увага до дівчаток виражається зовні агресивно.

* Хлопчики більш успішні в математичних і зорово-просторових операціях, а у дівчаток вище мовні здібності.

* У хлопчиків рівень невротизма вище, ніж у дівчаток.

* Хлопчики люблять активні ігри серед однолітків, вміють знайти в грі своє місце, викликати інтерес до себе. Дівчаткам важливі схвалення з боку подружок, наявність красивого одягу, володіння гарними іграшками, аксесуарами.

* Особливо яскраво статеві відмінності проявляються у віці статевої гомогенізації - дев'ять-десять років. Виникає сильна потреба в кооперації з людьми своєї статі. Відбувається це на тлі перших гормональних зрушень, що передують пубертатного періоду. У родині статева гомогенізація проявляється прагненням до тісного контакту з батьками своєї статі.

* У молодшому шкільному віці інтереси дітей різко поляризовані за статевою ознакою, як наслідок різностатева дружба - рідкісне явище.

Аналіз психолого-педагогічної літератури і досвід експериментальної роботи в школі дозволили сформулювати наступні рекомендації до диференційованого підходу у вихованні та навчанні хлопчиків і дівчаток.

* Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони різні навіть за біологічним віком - дівчатка зазвичай старше ровесників-хлопчиків.

* Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, сприймають на дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне - по-різному осмислюють все, з чим стикаються в цьому світі. І вже, звичайно, не так, як ми - дорослі.

* Пам'ятайте, що, коли жінка виховує і навчає хлопчиків (а чоловік - дівчаток), їй (йому) мало знадобиться власний дитячий досвід, і порівнювати себе з дітьми - невірно і марно.

* Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчиків акуратності і ретельності виконання завдання.

* Не забувайте не тільки розповідати, але й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.

* Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам у школі і в побуті, включати момент пошуку, що вимагає кмітливості. Не треба заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Слід підвести дитину до того, щоб вона сама відкрила принцип рішення, нехай навіть наробивши помилок.

* З дівчатками, якщо їм важко, треба разом до початку роботи розібрати принцип виконання завдання. Разом з тим дівчаток треба поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (роботу по дому виконувати точно, як мама, в школі вирішувати типові завдання, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань.

* Ніколи не сваріть дитину за нездатність щось зрозуміти або зробити, не використовуйте образливих слів, спілкуючись з нею при цьому з висоти свого авторитету. Це зараз вона знає і вміє гірше вас. Прийде час, і в якихось областях вона буде знати і вміти більше вас.

* Пам'ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і  тривожність хлопчиків.

* Лаючи хлопчика, викладіть коротко і точно, чим ви незадоволені, тому що він не може довго утримувати емоційну напругу. Його мозок як би відключить слуховий канал, і дитина перестане вас слухати і чути.

* Не поспішайте висловлювати своє негативне ставлення до дівчинки - бурхлива емоційна реакція завадить їй зрозуміти, за що її лають. Спочатку розберіть, у чому її помилка.

* Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або з незначних приводів через втому (виснаження правої «емоційної» півкулі мозку). Хлопчики в цьому випадку виснажуються інтелектуально (зниження активності лівої, «раціонально-логічної» півкулі). Лаяти їх за це не тільки марно, але й аморально.

* Діти часто по-різному реагують на похвалу. Хлопчикам важлива оцінка їх дій. Емоційно значущою для них буде наступна оцінка вчинку: «Молодець, правильно (швидко, добре, відмінно) зробив!» Дівчаткам важливе ставлення значущих людей (батьків, вихователів, педагогів) до їх вчинку: «Розумниця, мені дуже подобається те, що ти зробила ! »

* Заохочуйте рольові ігри відповідно майбутнього статусу чоловіка і жінки, так як це модель майбутнього життя вашої дитини.

* Не порівнюйте дитину з іншими, хваліть її за успіхи і досягнення. Якщо ж ви лаєте дитину, розгляньте її вчинок і не зачіпайте людських якостей (чи не ти поганий, а погано те, що ти зробив).

* Вчіться разом з дитиною, об'єднуйтеся з ним проти об'єктивних труднощів, станьте її союзником, а не противником, то не будьте стороннім спостерігачем.

* При перших невдачах не нервуйте самі і не нервуйте дитину. Намагайтеся знайти об'єктивні причини труднощів і дивіться в майбутнє з оптимізмом.

* Майте на увазі, що педагог, який лає дитину за те, що вона чогось не знає або не вміє, подібний до лікаря, який лає хворого за те, що він хворий.

* Якщо у вас труднощі в спілкуванні з дитиною, якщо ви не розумієте один одного, не поспішайте звинувачувати в цьому її. Можливо, ви ставитеся до різних типів функціональної організації мозку, а значить, по-різному мислите, сприймаєте, відчуваєте, тобто справа не тільки в неї, а й в вас. Вона не погана, а просто інша.

* Не забувайте, що ваша оцінка поведінки або результатів діяльності дитини завжди суб'єктивна. І завжди може знайтися хтось інший, хто побачить в дитині щось хороше, що не помітили ви.

* Ми часто любимо в дитині результати своєї праці. І якщо результатів немає, винна не дитина, а ми, бо не зуміли її навчити. Бійтеся переносити свою некомпетентність, свої невдачі на дитину. На жаль, ми любимо тих, кого вміємо навчити.

* Не спокушайтеся - ви не ідеал, а значить, не зразок для наслідування у всьому і завжди. Тому не змушуйте дитину бути схожою на вас.

* Перш ніж лаяти дитину за невміння, спробуйте зрозуміти природу її ускладнень.

* Не викривайте в невмінні, а допомагайте знайти шляхи вирішення проблеми.

* Пам'ятайте, що під час вступу дитини до школи її цілі і мотиви відрізняються від цілей і мотивів дорослого: дитина ще не в змозі ставити пізнавальні цілі.

* Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншою.

Впровадженню гендерного підходу в практику конкретної школи може допомогти шкільна виховна програма. Її реалізації сприяють:

- розширення гендерно - інформаційного простору;

- поглиблення гендерної компетентності батьків і педагогів.

Одна з особливостей гендерного виховання може полягати в тому, що воно здійснюється шляхом організації спільного, роздільного та частково роздільного навчання обох статей. Тематика гендеру може бути присутньою і на заняттях спортом, комп'ютерних курсах, під час класних годин. На досить високому рівні гендерного виховання дітей прищеплюють навички толерантного спілкування в мікрогрупах, розвивають дружні відносини, виховують взаємопідтримку, взаємодопомогу, поглиблюють соціально-емоційні контакти між дітьми обох статей. У середніх і старших класах проводять різні виховні заходи на гендерну тематику - спеціальні проекти, гуртки, конференції; здійснюють індивідуальні та групові форми виховної роботи, використовуючи різні навчально-виховні методи (бесіда, діалог, рольові ігри, тренінги, проекти, обговорення в групах, колаж та ін.), які застосовують в гетеро- і гомогенних групах.

Таким чином, гендерний підхід у школі спрямований на досягнення наступних цілей:

а) організація рівноправної співпраці юнаків і дівчат в загальній діяльності;

б) створення умов для партнерства;

в) заохочення різнобічної участі батьків обох статей в шкільному вихованні дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗПИСКА-ДОЗВІЛ

Я, _Подобєд Марина Борисівна _________________________________________________________________

____________________________________________________________________,

вчитель _англійської мови _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

дозволяю друкувати мій матеріал «Роль сучасної школи у гендерному вихованні дітей» _________________________________________

_____________________________________________________________________

у всеукраїнському науково-методичному журналі «Педагогічна майстерня» ____________________________

_____________________________________________________________________

Видавничої групи «Основа».

 Так, я передплачую журнал(и) ВГ «Основа», додаю копію передплатної квитанції

 Передаю свій матеріал на безоплатній основі

Гарантую, що цей матеріал є моєю власною авторською розробкою і не переданий до інших видавництв. Так.

 

Дата 25 листпада 2018 року     Підпис М.Б. Подобєд

 

 

АНКЕТА АВТОРА ВИДАВНИЧОЇ ГРУПИ «ОСНОВА»

Прізвище __Подобєд _________________________________________________________

Ім ’я__Марина _________________________ По  батькові_Борисівна__________________________

Місце роботи (повна назва закладу) Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12 Покровської міської ради Донецької області ___________________________________

_____________________________________________________________________

Посада вчитель англійської мови _____________________________________________________________

Кваліфікаційна категорія, звання  вища категорія, старший учитель _______________________________________

_____________________________________________________________________

Домашня адреса Донецька область місто Покровськ проспект Шахтобудівників буд. 42 кв. 50 _____________________________________________________

_____________________________________________________________________

Поштовий індекс_85300____________ телефон дом. (0958392816_______) __________________

Телефон служб. (    52-12-59____)________________ e-mail marinamars02@gmail.com_________________________

 

 Так. Я передаю персональні дані, зазначені у цій розписці-анкеті, та надаю дозвіл на їх подальше використання та обробку (з метою реалізації цивільно-правових відносин, адміністративно-правових відносин, податкових відносин, відносин у сфері бухгалтерського обліку і у сфері інших відносин, що вимагають обробки персональних даних), довічне зберігання та видалення.