Ви знатимете: Основні ознаки безсполучникового складного речення Ви вмітимете: Знаходити безсполучникові складні речення, визначати смислові відношення між їхніми частинами; правильно вживати розділові знаки (кому, крапку з комою, тире, двокрапку); знаходити і виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила; будувати безсполучникові складні речення, використовувати їхні виражальні можливості в мовленні.
Все раділо, стрічаючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий (Панас Мирний). [ ]; [ ] Якщо частини безсполучникового складного речення дуже поширені та в середині їх уже є свої розділові знаки Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою (Т.Шевченко). [ ]; [ ] Якщо частини безсполучникового складного речення далекі за змістом
Вітер з гаєм розмовляє шепче з осокою пливе човен по Дунаю один за водою Літа орел літа сизий попід небесами гуля Максим гуля батько степами – лісами У неділю вранці–рано поле крилося туманом у тумані на могилі як тополя похилилась молодиця молодая Ген стогне завірюха котить верне полем стоїть Катря серед поля дала сльозам волю У гаю гаю вітру немає місяць високо зіроньки сяють (З тв. Т.Шевченка) , , . , ; , ; . , , , . , , , ; , . , ; , .
Закон життя один: вірно служити своїй державі (М.Стельмах). [ ]: [ пояснення ] Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т.Шевченко). [ ]: [ причина ] Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні надягли (Д.Іванов). [ ]: [ доповнення ] Коли наступна частина пояснює зміст першої Якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій Коли наступна частина доповнює зміст першої Наприклад:
Зірвіть квітку інакше не зірвана вона ганебно зів'яне сама. Не бреши брехня ніколи не виходить на добре. У любові є такі вади ворогувати і знову примирення. Не забувай добре ім'я цінніше за найбільше багатство. Пам'ятай смак визначається не по шкарлупі, а по ядру. Затям доброзичливість вартісніша за золото і срібло. Знай лише добрий добро в серці має. : : : : : : :
Древо міцне корінням – людина трудовим корінням (Народна творчість). Є здоров'я – є все (Народна творчість). [ умова ] - [ ] Посієш впору – матимеш зерна гору (Народна творчість) [ час ] - [ ] . Продержало з тиждень морозом – земля заклякла – як кістка (Панас Мирний). [ ] - [ наслідок ] Коли зміст однієї частини речення протиставляється (або зіставляється) змістові другої Коли перша частина вказує на умову або час дії, про яку йдеться у другій частині Коли друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій частині Наприклад:
Розум без книги На годину спізнилися Умієш їздити Замолоду працюєш Брови нависли На старість пануєш За рік не доженеш Умій падати Злоба на мислі Більше хліба мати Птах без крил Глибше орати Глибше орати - більше хліба мати Розум без книги - птах без крил На годину спізнилися - за рік не доженеш Умієш їздити - умій падати Замолоду працюєш - на старість пануєш Брови нависли - злоба на мислі