Відділ  освіти освіти, молоді та спорту                 

Корсунь – Шевченківської міської ради 

Черкаської області

Корсунь – Шевченківська гімназія  № 2 з початковою школою

 

 

Погорєла   Наталія  Олексіївна,

                                                    учитель   української   мови                                                 та   літератури

 

 

 

 

( навчальний посібник з культури мовлення ) 

 

 

Матеріали схвалені на засіданні педагогічної ради школи.

Протокол № … від   . 03. 2023 року

З того, як говорить та чи інша людина, 

можна уявити собі загальний розвиток цієї людини,  її освіту й культуру».

                                     Б. Антоненко - Давидович

 

«Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання громадян України в суспільноісторичну спільноту» (Із Концепції мовної освіти України).

Українська мова – основа нашого духовного багатства та інтелектуального потенціалу, акумулятор соціального досвіду, один із найголовніших засобів самовираження особистості.

Питання культури мовлення не втрачає своєї актуальності, адже боротьба за чистоту мови – це боротьба за культуру взагалі. Тому одним із найважливіших завдань школи є виховання людини, яка, добре знаючи рідну мову, уміла б правильно добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети й обставин спілкування. 

Згідно з Концепцією загальної середньої освіти та Нової української школи, учні на практичному рівні повинні володіти українською мовою, тобто вільно, правильно користуватися нею. 

Даний навчальний посібник покликаний допомогти організувати роботу вчителя - словесника так, щоб кожен урок сприяв свідомому, успішному оволодінню нормами літературної мови, спонукав школярів до самоконтролю над точністю, змістовністю, логічністю, виразністю, багатством, тобто правильністю власного мовлення.

Добірка цікавих вправ та завдань допоможе вчителю зробити процес навчання більш ефективним, цікавим і різноманітним, що сприятиме розвиткові творчих здібностей учнів, умінню критично мислити, обґрунтовувати свою позицію, послуговуючись при цьому нормами й можливими варіантами літературної мови в її усному й писемному різновидах; формувати вміння користуватися довідниками з культури мовлення та інтернет - ресурсами.

Отже, актуальність роботи  пов’язана  з тим, що кожен учень має бути грамотною людиною.  А ось досягти цього не так легко. Звичайно, багато залежить від самого учня, однак майстерність учителя відіграє  чи не вирішальну роль, тому що він не тільки вчить, а й повсякденно спонукає дітей підвищувати мовну грамотність.

Ідея даної роботи   полягає в тому, що формування освіченої, творчої  особистості залежить від того, наскільки ця особистість володіє рідною мовою.

Мета:  представити вчителям цікавий теоретичний матеріал, систему тренувальних вправ і завдань, інтерактивних вправ та інтернет-ресурсів, які будуть корисні  в організації навчального процесу та будуть мати для них практичну цінність.

ЗМІСТ

 

І. Вступ…………………………………………………………………………..  4

ІІ. Система  тренувальних  завдань…………………………………………  6       Тема 1. Вступ. Мовна культура –  культура особистості …………………….19     

Тема 2. Орфоепічні норми…………………………………………………….30

Тема 3. Лексичні норми………………………………………………………..59

Тема 4. Уживання фразеологізмів у мовленні………………………………

Тема 5. Редагування власних і чужих висловлень.  Типи помилок

(повторення)…………………………………………………………………..

Використана література……………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  ВСТУП

                                      Як парость виноградної лози,                                       Плекайте мову.                                        Пильно й ненастанно                                       Політь бур’ян.                                        Чистіша від сльози                                        Вона хай буде.

                                                                  М. Рильський

 

       Державотворчі процеси в Україні тісно пов’язані з розвитком та утвердженням української мови як державної.

       «Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма нашого організування. Мова – душа кожної національності, її святощі, її національний скарб…

         У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання. Мова – це не тільки простий символ  розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова - найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного « Я». І поки живе мова – житиме й народ»(Огієнко Іван. Українська культура. – К.,1991. – С. 239-240).

Зазнавши впродовж свого розвитку обмежень, переслідувань і заборон в різних імперіях,  українська мова виборювала своє право на існування. 

Тепер у незалежній Україні українська мова в усій її чистоті й красі має посісти належне їй місце.

Нині культура мови – це проблема, що є предметом публічного обговорення та пильної уваги науковців, письменників, учителів-словесників та й взагалі людей, небайдужих до виражальних можливостей слова або до престижу своєї мови.

    Відродження української мови, культури, традицій, національної духовності починається у школі, тому велика роль тут належить учителюсловеснику.

   Мові високої культури властиві багатий словниковий запас, різноманітність граматичних форм і синтаксичних конструкцій, логічність і послідовність, правильність і чіткість, точність, доречність і виразність.

Високий рівень культури мовлення свідчить про розвинений інтелект і загальну культуру особистості та суспільства в цілому. Кожен повинен плекати культуру мовлення.

Перебуваючи десятиліттями  під владою Росії, вивчаючи у школах та ВНЗ на вищому рівні мову російську, українці відійшли від норм української мови. В основному українська мова – це суржик. Сьогодні молоде покоління намагається спілкуватися мовою своєї держави, вивчати її норми та застосовувати як в усній, так і в писемній формі. Адже це необхідність. 

Завдання вчителя-словесника полягає в тому, щоб прищепити учням любов до рідної мови, бажання  плекати її культуру, дотримуватися  літературної норми. Важливо виробити  в  учнів навички виявляти помилки й усувати зі свого мовлення елементи, що спотворюють його.

   Практичний посібник із культури українського мовлення спрямований на те,  щоб виховати в учнів бажання вивчати рідну мову, дотримуватися  норм безпомилкового слововживання, запобігти використанню неправильних граматичних форм та порушення норм українського літературного мовлення на всіх рівнях мовної системи.

   Тут розміщені вправи й завдання репродуктивного, дослідницького, проблемного, творчого характеру, мовленнєві та ігрові завдання, завдання на розвиток усного й писемного мовлення, завдання на розвиток логічного, критичного, креативного мислення шляхом підбору завдань, які активізують пізнавальну діяльність учнів. 

  Завдання практичного посібника відповідають культурологічному принципу навчання рідної мови, які враховують одвічні духовні цінності і традиції українського народу.

Запропоновані завдання і вправи як усні, так і письмові спрямовані на вміння правильно вести діалог, збагачувати мовлення синонімами, антонімами і фразеологізмами, дотримуватися правильного наголошення слів, уникати мовних кальок, писати  есе, творчі роботи, редагувати тексти практичного спрямування.

 

 

 

 

 

 

 

Кожен, хто прагне досягти успіху, створити себе, неодмінно    має володіти культурою мови, тобто навчитися    дотриимуватись усталених норм усної і писемної форм літературної мови, використовувати усі її виражальні засоби залежно від стилю, жанру, типу. Культура мови – мовознавча дисципліна, яка на основі даних лексики, фонетики, граматики, стилістики формує критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць і явищ, виробляє механізми нормування і кодифікації (ведення в словники та у мовну практику). Культура мови – це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально-інтелектуальної глибини і місткості, показником чого є наявність і фіксованість її норм – орфоепічноорфографічних, лексико- семантичних, граматичних і стилістичних – у канонічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях. Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної мови та ціле спрямоване майстерне використання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мовлення і відповідна лінгво- методична наука про це, бо «лише прозорість мови дає змісту можливість діяти легко, сильно, художньо». Культура мови залежить від уміння граматично правильно будувати фразу, знайти потрібне слово і вимовити його відповідно до норми сучасної літературної вимови. Головне завдання  культури мови – виховання навичок літературного спілкування, пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні, неприйняття спотвореної мови або суржику. Високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності. Культура мовлення – це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності. Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості.

 

Тема 1.  Вступ. Мовна культура –  культура   особистості.  Культура мови й час. Основні    комунікативні ознаки культури мовлення            (змістовність, чистота, правильність, багатство, точність, доречність, доступність, естетичність).          Шляхи підвищення культури мови

 

 

Вправа 1. 

Прочитайте текст, з’ясуйте, що є важливим для ділової                людини у досягненні успіху. 

Вибір професії передбачає вільне володіння українською літературною мовою взагалі та мовою певної професії зокрема, забезпечення високого рівня культури мовлення. Сучасна ділова людина має пам'ятати, що вона представляє  молоду державу на світовому рівні й розбудовує її, а мова будьякої держави – це її візитівка. З нами говоритимуть на рівних лише тоді, коли ми доведемо словом і ділом, що Україна спроможна посісти належне їй місце в Європі й у світі як держава, громадяни  якої себе поважають, усвідомлюють себе народом, покликаним самою історією відродитися і гідно увійти в цивілізований світ. І державна мова в цьому процесі відіграє дуже важливу роль. «Яка мова, така й рада», – засвідчує народна мудрість. Корисно дослухатися і до думки корифеїв, зокрема видатного українського мовознавця О. Потебні, який ще в минулому столітті пророче сказав: «Денаціоналізація (українства) зводиться до поганого виховання; до моральної хвороби; до неповного користування наявними засобами сприймання, засвоєння, впливу; до послаблення енергії думки; до мерзенності запустіння на місці витіснених, але нічим не замінених форм свідомості; до послаблення зв’язку молодих поколінь з дорослими, що замінюється лише слабким зв’язком з чужими; до дезорганізації суспільства, аморальності, спідлення». 

Сьогодні відкриваються можливості для зміцнення й розбудови української державності. Це означає розширення перспектив для    ділової        співпраці, Вправа 2 . 

Виберіть із дужок один варіант слова, обґрунтуйте свій вибір.

Кожен народ, хоч (і, й) є часткою людства (і, й) живе за законами загальнолюдського розуму, має право (й, і) повинен розмірковувати (наді, над) власними проблемами, які висуває (переді, перед) нами історія. 

Такою непростою, болісною проблемою (у, в, на) Україні є мовна ситуація, що склалася (в, у) молодій суверенній державі. 

Не будемо (з, зі) ораторським надривом говорити про цю ситуацію, бо стукіт наших небайдужих сердець може потьмарити розум. На часі – спрямовувати енергію (у, в) наукове, виважено зріле, історично реальне річище розв'язання проблем функціонування державної мови. 

Не розрада (і, й) розпука, не звинувачення урбанізованого         українства (у, в)       втраті національної совісті, а велика освітня робота, надолужування втраченого за століття (у, в) культурі, мові повинні стати матеріальною силою національного відродження... 

З величезною прикрістю доводиться констатувати, що досі юридичного підтвердження (у, в) законодавчих актах не одержала вимога про володіння мовою не на побутовому рівні, а на рівні професійному... (Ф. С. Бацевич).

Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні.  Для початку слід:   виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і            самоаналізу;  не говорити квапливо – без пауз, "ковтаючи" слова;  частіше "заглядати у словник" (М.Рильський), правопис,                  посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова;  читати вголос (особливо прозорі тексти), із дотриманням усіх           аспектів нормативності;  заучувати напам’ять художні твори, причому не тільки віршовані;  оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема             ділового мовлення;  привчити себе до систематичного запису власних думок та           спостережень, щоденних записів тощо;

***    Користуючись     хмарою    слів    склади    есе    «Рідна     мова,

виробити звичку читання з "олівцем у руках" – жоден цікавий і           вартісний вираз не повинен бути втрачений для вас. Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, бажання майстерно володіти нею, з відчуттям власної відповідальності за рідну мову.

Вправа 3. 

Прочитайте два діалогічні тексти і скажіть, чи    написані вони сучасною літературною мовою? Обґрунтуйте  відповідь. 

1. - Щастя, дитинко, це доля... 

-   А що таке доля? 

-   Доля – це такий квіт, що його тяжко дістати. 

-   А гарний він, цей квіт? 

-   Чи гарний, кажеш? Авжеж, що гарний. Як дивитися на нього, то очі радуються, на серці робиться весело, і дивишся – не надивишся. 

-   Мамо, я хочу цього гарного квіту... (Лепкий). 

2. - Чому ж ти, Петре, не вивчив уроку?

-   Підручника не було.  

-   А де ж він подівся? 

-   Батько привезли на зиму сіно і привалили... 

-   То коли ж ти все-таки підготуєш урок?  - Коли корова сіно з’’їсть (Нар. творчість). 

 

Вправа 4 .         Виявіть суржик, відредагуйте.

1.       При співставленні показників виявились неточності у підрахунках. 

2.       В кращу сторону відмічаю курсантів Бондаренка і Корнійчука. 

3.       Студент Тищенко являється відмінником навчання. 

4.       Відповідаючим за організацію міроприємства назначаю товариша Сидоренко. 

5.       Бухгалтер запевнила, що заключі дані співпадають. 

6.       Наш бувший директор став народним депутатом. 

7.       У нас самі низькі ціни. 

8.       Мене дуже зацікавив номер журналу, вийшовший у квітні. 

9.       Просимо всіх зібратися у п’ятнадцять годин тридцять хвилин. 

10.   Засідання проводилося дві неділі тому назад.

 *** Перегляньте матеріал, Заповніть пропуски у таблиці.

https://docs.google.com/presentation/d/15wXH8UyT4UD-- As_AZrUW6mbvvHJCJfvhpMKlqXIPt4/edit#slide=id.p1

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих  правил реалізації мовної системи, закріплених в процесі  суспільної комунікації. Правильність – один із важливих показників культури мовлення ділової людини, що залежить від дотримання мовних норм.  Мовна норма – це сукупність мовних одиниць різних рівнів (фонетичних, лексичних, граматичних), поєднуваних у висловлювання за правилами, прийнятими в суспільстві, що послуговується цією мовою. Дотримуватися мовних норм – це дотримуватися загальноприйнятої поведінки «так говорять».  Порушення мовних норм призводить до:  -                утруднення спілкування;  -                нерозуміння мовців одне одного;  - погіршення ділового іміджу мовця;  - висміювання мовних звичок особи.  Мовні норми пов’язані з мовним чуттям і суспільними правилами мовного спілкування. Саме завдяки мовним нормам кожна національна мова вирізняється з-поміж інших

 

Типи   норм  літературної  мови

 

Норми літературної мови	Тлумачення норми	Приклади
Орфоепічні
Орфографічні
Лексичні
Стилістичні
Граматичні
Пунктуаційні

 

 

	Вправа	5 .   Знайдіть і виправте помилки. Поясніть, які норми сучасної  української літературної мови порушено в поданих    словосполученнях.

У відповідності до ст. 10 Конституції України; згідно чинного законодавства; у залежності від ухвали; по відношенню до представників бізнесу; не дивлячись на протести; у порівнянні з минулим місяцем. 

 Вірна відповідь; приймати (прийняти) міри; тимчасово призупинити співпрацю з партнером. 

Існуюче законодавство; існуючі ціни; виконуючий обов'язки директора; страйкуючі на майдані люди; з наступаючим Новим роком; головуючий (зборів, засідання); організуючий центр; відстаючий учень; біжучий рядок

*** Перевірте себе, скориставшись таблицею.

 

Вправа  6. 

Виявіть порушення мовних норм у наведених   реченнях.   Відредагуйте.  

1.     Це був його перший дебют. 

2.     Нас цікавлять службовці, постійно підвищуючі свій професійний рівень.

3.     У зимову сесію ми здаємо шість заліків. 

4.     В грудні ми плануємо поїхати до Єгипта.

5.     Роботу не було виконано через тяжкі погодні умови.

6.     Керівництво факультетом проводить заходи по покращенню успішності. 

7.     Густий дощ і холодний вітер заважав нам іти вперед. 

8.     Вимушені відмовити Вам, тому що Ваша пропозиція нам потрібна як торішній сніг. 9. Ми виготовляємо більш надійніші замки. 

 

 

                                 https://www.youtube.com/watch?v=f8S5s0-2AXk

 

 

         Вправа 7. 

         Перепишіть речення. Які функції мови вони характеризують? 

1.   Хто не знає, нехай людей спитає. 

2.   Добре тому жити, хто вміє гарно говорити. 

3.   Мова – втілення думки.  4. Що багатша думка, то багатша мова.

 

 

Вправа 8. 

Виправте помилки у реченнях. 

1. У концерті беруть участь багато студентів. 2. Кожен працівник або службовець повинні знати правила ділового спілкування. 3. І служба, і навчання є для нас однаково важливою. 4. Частина робіт були відправлені на конкурс. 5. Значна кількість документів повинні бути затвердженими. 6. Курсант Ткаченко і курсант Романюк іде у звільнення. 7. Не була подана ні заява, ні автобіографія.

 

Вправа 9. 

Відредагуйте речення.  

1. Позавчора я отримав повідомлення про грошовий перевод, але до цих пір не можу його отримати із-за поганої роботи пошти. 2. Розповідаючи друзям про давню пригоду, Мишкові здалося, що все те відбувалося не в далекі роки, а ось тепер. 3. Підписку на газети і журнали можна оформити на протязі двох місяців. 

 

 

Очі —                                     Замки —                                Двері —

Кватирку або вікно —          Книгу —                                Пляшку — 

Довідка:  розплющують, відмикають, розгортають, прочиняють, відчиняють,                   відкорковують.

 

Вправа 11. 

Виберіть правильний варіант. Поясніть значення.  

Протягом року – на протязі року; закривати (відкривати) книжку – розгортати (згортати) книжку; корк (на дорозі) – затор (на дорозі); відчиняти (зачиняти) двері, вікна – відкривати (закривати) двері, вікна; кидатися в очі (про річ, що привернула нашу увагу) – впадати у вічі (про річ, що привернула нашу увагу); примусити піти – заставити піти; купувати в розстрочку – купувати на виплат (на виплату); брати участь – приймати участь, задавати питання – ставити питання; піти за хлібом – піти по хліб. 

 

*** Відомий український науковець Іван Ющук зауважує, що «утверджувати державну мову можна двома способами: шляхом заборони вживання інших мов або шляхом виховання україномовної інтелігенції».  Який шлях кращий і чому? Чи завжди це так?

Мова – це ________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________. Мовлення – це ____________________________________________________   _________________________________________________________________ _________________________________________________________________

Мова виконує низку функцій. Яка з них у переліку пропущена? Доповніть і дати визначення функцій 

1.       Комунікативна – ________________________________________________

2.       ………………… (когнітивна) –  ___________________________________

3.       ……………………_______________________________________________

4.       Світоглядна – ___________________________________________________

5.       Ідентифікаційна – _______________________________________________

6.       Експресивна – __________________________________________________

7.       Метамовна – ____________________________________________________

8.       …………. – _________________________________________________

9.       Історико-культурна (кумулятивна)- _________________________________

10.   Номінативна – _________________________________________________

11.   Естетична – __________________________________________________ 

12.   Магічно-містична – ____________________________________________ 

13.   Етно-культурна – ______________________________________________. 

 

Українська літературна мова реалізується в ___________________________та _________________________________________________ формах. 

Ознаки літературної мови: 

унормованість          –          наявність          усталених         мовних          норм;

уніфікованість__________________________________________________; наддіалектність_________________________________________________; поліфункціональність____________________________________________; стилістична диференціація________________________________________.

 

 

Тема 2.  Орфоепічні норми. Орфоепічні помилки. Вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень.  Наголос в українській мові. Засоби милозвучності української мови.

 

Вправа 1. 

 «Редактор»

Виправте помилки у вимові окремих носіїв мови. Поясніть, які це помилки (фонологічні чи фонетичні), з’ясуйте причини їх. Правильну вимову слів запишіть фонетичною транскрипцією. 

«Лєкція», «кобзарь», «чяшка», «двінадцять», «дзякую», «досиць»,

«чяс»,         «стулець», «чєревики», «кроф», «діфка», «робе», «хвіртка», «калідор»,«обновляний», «зеркало».

 

 

Вправа 2. 

 «Транскрибувальник»

Запишіть слова фонетичною транскрипцією, з’ясуйте вимову звука [о] в поданих словах. 

Копійка, босоніжка, дорога, годує, тобі, потужний, Олесь, кожух, потрібний, мотузок, у бою, до воріт, лоза, поріг.

 

Вправа 3. 

 «Оратор»

***Прочитайте подані слова, дотримуючись норм літературної вимови глухих і дзвінких приголосних в українській мові. 

Хліб, сторож, похід, перелаз, чуб, батіг; берізка, ложка, кігті, берегти, сядьте, слизько; розкидати, безпечний, безтактний, з кавою, без тебе, зцідити; просьба, молотьба, футбол, екзамен, лічба, рюкзак.

 

***Прочитайте слова зі звуком [ч], не допускаючи його пом’якшення. 

Ніч, меч, багач, обруч, ткач; ключик, курча, панчохи, бачок, чудовий; підручник, водичка, річка, блюдечко, сонячний.

Вправа 4. 

Прочитайте текст. Висловте  свою щодо необхідності   вивчення та дотримання норм вимови.  

Орфоепія і культура усного мовлення. 

Суспільний характер орфоепічних норм

Орфоепія має важливе практичне значення, оскільки її норми, як і орфографічні, граматичні, та інші норми літературної мови, допомагають мові бути засобом спілкування. Порушення орфоепічних норм знижує якість мови. 

Орфоепія поряд з орфографією становить одну із сторін культури мови. Унормована вимова сприяє розвиткові широкого мовного спілкування, піднесенню культури народу. 

Дотримання норм літературної вимови має велике значення, становить один із суттєво важливих показників загальної культури особи, створює необхідні передумови для ефективного користування літературним мовленням У різних сферах суспільної практики – від побуту до закладів освіти, культури, науки, державного управління. 

Орфоепічні норми нерідко порушуються через вплив місцевої, діалектної вимови, що засвоюється людиною поряд з літературною вимовою ще в дитинстві. 

Нерідко орфоепічні норми порушуються під впливом орфографії: слова вимовляються так, як вони написані, без урахування розбіжності між вимовою і написанням окремих слів. 

У поширенні й опануванні орфоепічних норм першорядна роль належить школі, вчителеві, який повинен наполегливо прищеплювати дітям орфоепічні  норми, розвиваючи цим їхню мовну культуру. Не слід забувати, що засвоєння правил вимови відбувається важче, ніж вивчення правил написання слів. 

 Суспільний характер орфоепічних норм

Дотримання орфоепічних норм удосконалює мову як засіб спілкування, сприяє витонченості, стрункості мови, полегшує обмін думками, допомагає уникати непорозумінь у мовленні, усувати їх. Знання орфоепічних норм забезпечує чітке логічне оформлення думки і мовне її вираження. 

Досконале володіння нормами літературної вимови необхідне промовцю для успішного виступу перед великою аудиторією. Вимова оратора відрізняється від звичайної повсякденної більшою старанністю, строгішою нормативністю, що виявляється в уникненні регіональних особливостей, подоланні особистих мовних вад. 

Виступ перед аудиторією потребує такої вимови, яка була б дохідливою, ненав’язливою, добре сприймалася на слух і не заважала засвоєнню змісту. Якщо в оратора правильна вимова, то увага слухачів буде спрямована на зміст сказаного, а не на розпізнавання слів. 

Однак навіть людина з бездоганною літературною вимовою та дикцією може не справитися з виголошенням чогось. Це пояснюється тим, що деякі сполучення звуків і окремі звуки, коли часто повторюються, стають неприємними для слуху, втомлюють слухачів, наприклад, збіг кількох приголосних, повтор однакових слів або однакових їх закінчень.

v   Що вивчає орфоепія як розділ мовознавства?  v   Чим спричинені відхилення в орфоепії?  v   Що є предметом вивчення орфоепії?  v   У чому сутність правил орфоепії?  v   Назвіть основні ознаки вимови голосних звуків.  v Назвіть основні ознаки приголосних фонем.  v   Назвіть основні ознаки вимови звукосполучень.  v Поясніть зв’язки між орфоепією і культурою усного        мовлення?

 

Акцентологічні норми регулюють місце    наголосу в словах. Наголосом називають вимову        певного складу з більшою силою голосу.
Система наголосів в українській мові доволі складна. Наголоси сучасної української літературної мови склалися історично на основі вимови, властивої середньонаддніпрянським говорам. Якщо виникають сумніви щодо місця наголосу в слові, потрібно звертатися до орфоепічного або орфографічного словника, проте можна виділити деякі закономірності в наголошуванні слів.

       

            

                             https://www.youtube.com/watch?v=OMwQfVPZsIk  https://youtu.be/LPeI620LSf4

 

Наголос в українській мові — вільний і постійний.  Вільний — означає, що у різних словах він може      припадати на різні склади.     Наприклад, а́збука, абе́тка,  алфа́ві́т.      Вільний наголос буває таким:  рухомим (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова; наприклад, може змінювати своє місце в різних формах слова: село́ — сі́л, по́ле — поля́, сторі́нка — сторінки́);  нерухомим (залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова);  Постійний (у всіх формах слова припадає на той самий склад: фа́брика, фа́брику, фа́брикам).

Вправа 5.  Перепишіть. У поданих словах поставте наголос. Запам'ятайте          наголошення цих слів.

Кілометр, несемо, добуток, спина, слина, рукопис, сантиметр, Водохреще, веретено, вільха, засуха, безпринципний, горошина, відгомін, жалюзі, довідник, дивлячись, дрова, завжди, камбала, люстро, закрутка, зручний, новий, обіцянка, пільговий, феномен, центнер.

 

На допомогу вчителю:

Кілометр, несемо, добуток, спина, слина, рукопис,        сантиметр, Водохреще,          веретено, вільха, засуха,        безпринципний, горошина, відгомін, жалюзі, довідник, дивлячись, дрова, завжди, камбала, люстро, закрутка, зручний, новий, обіцянка, пільговий, феномен, центнер.

 

Вправа 6. 

Поставте наголос у поданих словах. Перевірте себе за словником.    Значення  незрозумілих  слів  теж  з’ясуйте за словником.

Експерт, данина, бурштиновий, босоніж, благовіст, весняний, гальмо, гальма, листопад, кишка, індустрія, ознака, олень, ненависний, перепис, підлітковий, привезти, псевдонім, розпірка, ринковий, симетрія, цінник, стовідсотковий, тулуб, тризуб, ярмарковий, хаос (безлад), читання, шофер. 

 

На допомогу вчителю:

Експерт, данина, бурштиновий, босоніж, благовіст, весняний, гальмо, гальма, листопад, кишка, індустрія, ознака, олень, ненависний, перепис, підлітковий, привезти, псевдонім, розпірка, ринковий, симетрія, цінник, стовідсотковий, тулуб, тризуб, ярмарковий, хаос (безлад), читання, шофер. 

Вправа 7. 

Розподіліть слова в три колонки: з наголосом на першому складі з  наголосом на другому складі, з наголосом на третьому складі.

Виправдання, навчання, заробіток, чіткий, старий, слина, покрик, течія, жаркий, дочка, зозла, здавна, кілометр, сантиметр, сімдесят, фаховий, позаторік, абияк, вимога, перебіг подій, визнання, кидати, центнер, розголос, відвезти, віршовий, ідемо, ідете, низина, обіцянка, начинка, подруга, правопис.

 

На допомогу вчителю:

 

Наголос на 1-му складі	Наголос на 2-му складі	Наголос на 3-му складі
виправдання слина покрик зозла здавна кидати центнер розголос начинка подруга	навчання чіткий старий жаркий дочка позаторік абияк вимога  перебіг подій визнання правопис	заробіток течія кілометр сантиметр сімдесят фаховий відвезти  віршовий ідемо ідете низина  обіцянка

 

Вправа 8.

Визначте функції наголосу в поданих прикладах.  

Квартал – квартал, людський – людський, гаряче – гаряче, черговий – черговий, колос – колос, пересипати – пересипати, високо – високо, апостроф – апостроф, ріки –ріки. 

 

          Вправа 9.

         Робота з текстом 

           Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. 

В усному мовленні важливу роль відводять наголосові. Правильне наголошування важливе для збереження не тільки внормованості, а й характерного для українця мелодійного, пісенно-плинного ладу мовлення Виділяють такі типи наголосу в українській мові:

-                     словесний, який полягає у виділенні одного складу в слові з допомогою артикуляційних засобів, властивих мові,— м’язової напруженості мовного апарату, збільшення сили видиху, зміни висоти тону або подовження голосного звука; 

-                     логічний наголос є важливим засобом змістовної виразності; з його допомогою різними засобами (посиленням голосу, зміною висоти голосу, підвищенням або зниженням, паузою, переважно перед словом) виділяють важливі щодо змісту слова. Речення «Брат приїде завтра» можна інтонувати по-різному: логічно виділити слово брат (а не сестра), приїде (а не прийде чи прилетить), завтра (а не сьогодні чи в понеділок); 

-                     фразовий; з його допомогою виділяють найважливіше щодо змісту слово у фразі; 

-                     емфатичний наголос; це виділення групи слів, слова чи навіть його частини для відтворення емоційного стану мовця. Він найчастіше передається своєрідною мелодикою, подовженням голосного звука (розу-уумний же ти! Рятуй-те-е!), іноді приголосного (ех ти, гер-рой! Роз-з-зійдись!)

(О. Гетьман)

 

Український наголос (словесний) переважно визначають як динамічний, тобто силовий. Це означає, що один зі складів вимовляють завжди з більшою силою голосу, він є наголошений.

Вимова складу з більшою силою голосу називаєтьсянаголосом.   

В українській мові наголос є вільним, тобто не закріпленим за певним складом (як у французькій чи польській). У різних словах він може падати на перший, на другий, на третій склади тощо: мА-ти, о-сЕ-ля, ав-то-мо-бІль . 

Також слід пам’ятатати, що в українській мові наголос рухомий, тобто може змінюватися в межах одного слова. За допомогою цього розрізняють різні форми слова, наприклад: рікА – рІки

Є слова з подвійним наголосом, які необхідно пам’ятати:бАйдуже – байдУже, зАвжди – завждИ, мАбуть – мабУть, кОрисний – корИсний та ін..

Зі зміною наголосу може змінитися лексичне (Атлас – атлАс) і граматичне (сЕстри – сестрИ) значення слова.

 

 

•        Яка роль наголосу в усному мовленні?

•        Які типи наголосу є в українській мові? 

•        Поясніть значення терміну «динамічний наголос».

•        Наведіть власні приклади слів з подвійним наголосом.

•        Запишіть пари слів, у яких від наголосу залежить лексичне значення. 

•        Як називаються такі слова? (омографи)

 

 

Вправа 10. 

Спостереження над мовою

     Поясніть значення слів з відповідним наголосом.

Образи – обрАзи – образИ, схОдили – сходИли, вАрений – варЕний, пЕчений – печЕний, нездійснЕнний – нездІйснений, гАряче — гарЯче, кОса – косА, п'Ята – п'ятА, Атлас – атлАс, дорогА – дорОга,  Орган – оргАн.

    ***Складіть з виділеними словами речення.

  

              

Вивчай наголоси разом з родиною Лепетунів за посиланням:              

                                           https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos/

 

              

 

        

	Вправа	11.                       - дослідження
	Конструювання

             Доберіть до поданих слів ті, від яких вони утворені, запишіть парами, поставте наголос. 

Зразок: АгронОмія –  агронОм                

   Агрономія, кулінарія, пекарський, підлітковий, догмат, аркушик, курятина, зубожіння, український, Васильківщина, Хмельниччина, довідник, витрати, добуток, обіцянка ненавидіти,  корисний, текстовий, черговий, ярмарковий, крицевий

         *** Зробіть висновок про наголошування таких слів. Чи можна сказати, що закономірність простежується в усіх словах?

 

Вправа 12.

Зорово - слуховий словниковий диктант  

   Подивіться фрагмент відео  (від 04хв 11с до 05хв 51 с). 

***Запишіть слова іншомовного походження, які запам’ятали з відео, поставте в них наголос. 

 

                                                                               

                          https://www.youtube.com/watch?v=CYHFtuRWRQo&list  

 

 

 

 

Запам’ятайте !!!

 

пОмИлка зАвждИ назАвждИ правОпИсний прОстИй слІзьмИ рОзбІр		АлфавіІт, веснЯнИй доповІдАч зАвждИ дОговОру жАлібнИй  м‘Я’зовИй			пЕрвІсний
					перЕстАрок пОмИлка прОстИй тАкОж

 

 

Вправа 13.

Розподільне  письмо

     Випишіть у два стовпчики:

а) слова, які мають паралельне наголошування;

б) слова, які мають один наголос. Поставте наголос.

Картка № 1

Випадок, робота, шофер, розбір, договір, партер, алфавіт, дідуся, сантиметр, колія, низина, загадка.

Картка № 2

Рукопис, аркуш, дошка, посланець, зачин, доповідач, подруга, діалог, літопис, землезнавство, володар, кілометр.

Картка № 3

Живопис, завдання, читання, метеостанція, анапест, шляхом, козаченько, простий, приятель, сімдесят, бесіда, черговий.

 

Вправа 14.

  «Право  вибору»                                                                           

       Уставте з дужок потрібне слово. Складіть із ними речення.

1.    ... — такий, що його можна виправити; ... — призначений для виправлення кого-небудь (випрáвний — виправнúй).

2.    ... — організація, товариство; ... — користь (вигóда — вúгода). 

3.    ... — пристрасність, запальність, азарт; ... — вибуховий пристрій, хвороба тварин (зáпал — запáл). 

Поміркуй та перевір себе!!! 1.    Яка роль наголосу в слові? 2.    Які ознаки наголосу виділяють учені? 3.    Поясніть такі характеристики наголосу, як: вільний,    рухливий, головний, побічний, смисловий (або фразовий,  логічний). 4. Чи згодні ви із коментарем В.Русанівського?

4.    ... — якого не можна простити, вибачити; ... — якому щось не вибачили

         

« Іноді про наголос говорять, що це паспорт слова. Справді. За допомогою наголосу можна розрізняти слова, що складаються з однакових звуків (замок і замок). Словесний наголос називають «биттям серця» в слові. Погодимося із таким порівнянням: наголос зумовлює звукове обличчя слова            

(В. Русанівський). »

 

 

 

 

Увага! фонетичні (	Однією з характерних рис української літературної мови	приголосних  Йван; день
	стала її милозвучність (евфонія). Мова, як і музика, повинна бути милозвучною! Українська мова є однією з небагатьох мов, що від природи мають внутрішні засоби гарного звучання. Велика кількість голосних у словах, м’які приголосні, спрощення звуків роблять нашу мову дуже приємною для слуху.  Милозвучність – звукова організація мовлення, яка надає йому особливого мелодійного звучання.  Евфонія - приємне звучання окремих мовних елементів . Правила милозвучності:  1.Звуки в словах та реченнях організовуються так, щоб їх було легко вимовляти і щоб вони були розбірливі для того, хто слухає. Це одна з найважливіших умов милозвучності мови.  2.Українська мова уникає збігу голосних.  3.Українська мова уникає важкого для вимови збігу приголосних. Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то, як правило, насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних). Для створення мелодійного звучання мовлення служать різні засоби: позиційне чергування голосних і прийменників у-в; сполучників і-й ): указати — вказати, Іван — у день, рука в руку; підняв угору, піднявся вгору; степ і море, море й степ; дощ іде, дощ не йде.

Засоби  милозвучності   української мови

 

 

Вправа 15.

Робота з текстом. Запиши у вигляді тез чи схем. 

 

У сучасній українській літературній мові для досягнення милозвучності використовується ціла низка засобів:

		спрощення приголосних звуків при їх збігу [стн], [ждн], [здн], [стл],  [рдц], [скн], [зкн]: честь – чесний, тиждень – тижневий, виїзд – виїзний, щастя – щасливий, сердечний – серце, тиск – тиснути, бризкати – бризнути;
		вставні голосні звуки [о], [е]: вихор – вихр, капель – капль, сосон – сосн, свекор – свекр, вітер – вітр;
		приставні звуки: голосний [і] та приголосні [в], [г]: іржа – ржа, іржання – ржання, імла – мла, вугілля – угілля, вогонь – огонь, вуста – уста, вугор – угор, вузол – узол, вісь – ось, вівця – овця, він – он, гайда – айда;
		паралельні форми самостійних і службових частин мови: Україна – Вкраїна, Єлизавета – Лисавета, Івану – Іванові, іти – йти, червонім –
	червономузнає – зна, ходім – ходімо, пишіте – пишіть, , робити – робить, більше – більш, знову – знов, хоч – хоча, чом – чому;
	паралельні форми префіксів в-(у-), ув-(уві-, вві-), під-(піді-), над- (наді),  об-(обі-), від-(віді-), од-(оді-), роз-(розі-), з-(із-, зі-, зо-): вміти – уміти, увійти – ввійти, підняти – підібрати, надписати – надіслати, об’їхати – обігріти, відчинити – відібрати, од – одійти, розбити – розігріти, зробити – зійти;
	паралельні                                                                                            форми прийменників в(у), ув(уві, вві), під(піді, підо), над(наді), об(обі), з(із, зі, зо), перед(переді, передо): в Олени – у газеті, бачив уві сні – бачила вві сні, під землею – піді мною, над ним – наді мною, об підлогу – обі призьбу, з далекого – із далекого, зо мною – зі сходу, перед хатою – переді мною;
	паралельні форми сполучників і – й: життя і краса, Тимофій і Сергій, мохнаті й наїжачені, зайшла й охопила;
	варіанти дієслівних афіксів -ти-(-ть-), -ся-(-сь-): жить – жити, дивлюсь – дивлюся;
	паралельні форми часток би(б), же(ж): співав би – співала б, прийшов же – прийшла ж.

 

Замість крапок вставте прийменники з, зі(зо) або із

… одним студентом; свій погляд я …любовю повертав; …її приїздом; він рухався … швидкістю 60 кілометрів за годину; лист … Бразилії; узяв книжку … столу; …знаком

якості; …дві сотні; …мною

 

Конструювання - відновлення

 Запишіть текст, розкриваючи дужки. Поясніть свій вибір звукових варіантів слів.

Як (од,від)спів(а,ає) хурделицями зима, як (від,од)дзвонить вона ожеледцем – тоненькою і блискучою, мов кришталь, кригою на кущах та деревах, і сонечко (в,у)гріє землю та води, (з,зі)бираєть(ся,сь) Данило Коряк до лісу до своєї сторожки. Там він має оберіга(ти,ть) (од,від) (у,в)сякої напасті цілий лан лісової розсади: дрібненьких дубків, що недавно ще спали (у,в) жолудях, а весною проклюнули(ся,сь) (із,з) землі двома-трьома листочками та (й,і) пішли (в,у) ріст, берізок, в’язків, кленочків, осичок і приземкуватих пухнастих сосонок, схожих на їжаків. Збираєть(ся,сь) Данило довго, бо треба йому (в,у)зяти (з,зі,зо) собою чимало (в,у)сякого начиння. А зібравши(сь,ся), вирушає (в,у) дорогу, кликнувши за собою малого, проте бідового песика Кузьку – вік-бо справді як той жучок, що живе на колосках,

– рудий та криволапий. (І,й) (й,і)дуть.

 

Вправа 18.

 «Без права на помилку»

Знайдіть і усуньте помилки в наведених реченнях. Поясніть причину їх виникнення.

üВ своїх стіхах, й поезіях автор звертається до актуальних тем. 

üВ цьому лісі наше вніманіє привлекли підсніжники, дуби, клени, і інші дерева. 

üНаше село славиться на усю Україну рясними вишневими садами й левадами. Цвітник зустрів нас яркими цветами синіх ірисів, троянд й півоній. 

üУчні зібрались на збори поговорити і щоб рішити проблеми з успішністю.

üПовернувшись із школи, собака зустрів мене радісним гавкітом.

üЧитаючи цей твір, моє вніманіє найбільше привлєкла головна героїня.

üНайперше я хотіла би подякувати вас за надану фінансову підтримку. 

üВ честь ювілею знаменітого ученого, було видано збірник научних праць. 

üМені так і не получилося позбутися від цієї губітєльної привички.

üПо дорученню директора я вирушив в командіровку.

üВ цій промові я висловив своє власне ставлення.

 

 

 

Вправа19.

Творчий диктант

Прослухайте уривок з оповідання на лінгвістичну тему А. Матвієнко.

Випишіть з нього всі прийменникові форми, що розглядалися на цьому уроці. Красива й елегантна

Прийменник «в» може виступати в українській мові у п’яти варіантах: в, у, ув, уві, вві. Сполучник «і» перетворюється, коли треба, на свій приголосний варіант, і це дає змогу усунути збіг двох, а то й трьох голосних.

Не менш, ніж «у», має різновид і прийменник «з». Кажуть звичайно: з тобою, але зі мною чи зо мною З усіх можливих різновидів того самого прийменника завжди мимохіть вибираєш той, який зручніший.

Так само змінюються й деякі інші прийменники, приєднуючи до себе голосний звук або випускаючи його. Кажуть: під тобою і піді мною, над тобою й наді мною, перед тобою і переді мною.

Недаремно українську мову у світі вважають однією з наймилозвучніших. Велику роль у цьому відіграє також її здатність урівноважувати сполучення голосних так, щоб можна було говорити легко і плавно, без найменших зусиль вимовляючи всі її звукосполучення.

 

Вправа 20. 

«Право вибору»  

Перепишіть сполуки слів, вибравши потрібний прийменник або сполучник.

Сторінка у/в підручнику; збірка «Тиша і/й грім»; знайди і/й підкресли; Яна і/й Юля; і/й доки мені чекати; щоправда, у/в нас спекотно; конвалії і/й жоржини; напиши у/в Твіттері; представник у/в області; гра у/в рулетку; він і/й є чемпіон; гроші — у/в кишені; моря і/й озера; у/в основних положеннях; побували у/в Осло; цукор додайте у/в каву; і/й туди і/й сюди; іди і/й читай; ці і/й інші ініціативи; у/в чистовику; ми і/й тут перші; бути у/в авангарді.

 

Вправа 21.

Розподільний диктант

Завдання: записати слова у два стовпчики: І — ті, в яких чергуються початкові у-в, ІІ — ті, в яких не буває чергування:

Університет, взимку, вправа, учитель, Угорщина, Владивосток, уряд, враження, уранці, упіймати, вродливий, урочисто, вступ, умовити.

 

Вправа 22. 

Тест

1)  Знайдіть рядок, у якому не дотримано правил чергування у - в.

А. Виріс в селі, десь в саду, позичив вчора;

Б. загубився у хвилях, бувала у Л ьвові, відобразити у творі; В. прочитала в оголошенні; кинувся у вогонь, працювала  в цеху; Г. записався в гурток, послабила увагу, зайшла в учительську.

 

2)  Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях слід ужити прийменник зі.

А. Працював (з, зі, із) друзями, прибрати (з, зі, із) столу, стрибнути (з, зі, із) моста, відчинятися (з, зі, із) скрипом;

Б. вітер (з, зі, із) сходу, (з, зі, із) зброєю в руках, розпочати (з, зі, із) гри, написав (з, зі, із) помилками;

В. іти (з, зі, із) мною, борщ (з, зі, із) щавлю, прибути (з, зі,із) Львова, товар (з, зі, із) знаком якості;

Г. (з, зі, із) шкури вилазити, вийшов (з, зі, із) села, виготовити (з, зі, із) шовку, капає (з, зі, із) стріхи.

3)  Позначте рядок, у якому допущено помилки в чергуванні у - в; з - зі; і - й.

А. Ішли літа; перекладати зі словником; день у день, дивитися у вікно;

Б. жити в Уфі; діти в школі; поговори зі мною; світ учить розуму;

В. купалася у хвилях; одна дорога й озеро; Володимир і Ярослав; росла в гаю;

Г. прочитала у книжці; тести із англійської мови; вокзал в Одесі; переконала в своєму.

 

4)  Позначте рядок, у якому чергування і - й, у - в відповідає правопису.

А. Піднявся вгору, вірю у тебе, уклали угоду;

Б. дощ іде, море і степ, дні й ночі;

В. батьки і діти, купатися в хвилях, в будень і свято; Г. у нього в очах, навчається в інституті, сказав усе.

 

5)  У якому рядку звуки [у] - [в] розрізняють значення слів?

А. Вправа, вклад;  

Б. урожай, вчинок; 

В. вголос, увечері; 

Г. уміння, учення; Д. враження, вступ;  Е. устав, уряд.

 

6)  Прийменник у слід уживати у словосполученнях яких рядків?

А. Експонат (в, у) музеї, птах (в, у) небі, участь (в, у) форумі; 

Б. поїхати (в, у) відрядження, наймиліше (в, у) світі, здали  (у, в) архів; 

В. побувати (в, у) Львові, квітник (в, у) саду, залишиться  (у, в) спогадах; 

Г. оселя (в, у) рушниках, віра (в, у) безсмертя, вишня (в, у) цвіту; 

Д. прийшов (в, у) дім, прочитав (в, у) журналі, зустрілися (в, у) фойє; 

Е. дізнався (в, у) фахівця, книга (в, у) професора, відлитий (в, у) бронзі.

 

7)  Чергування перших звуків можливе у всіх словах яких рядків?

А. Україночка, увічливий, імення, вщухнути, ущент;

Б. йти, вбрід, удосвіта, вклеєний, вчительство;

В. взаємини, узбіччя, ураган, ідеолог, власник;

Г. вродливиця, учасник, інакший, взуття, урочище; Д. уперше, впродовж, ймовірно, все одно, вчений; Е. втрьох, вдосконалити, вбрання, уява, укладач.

 

8)  Чергування і - й дотримано в яких рядках?

А. Троянди й виноград, атом і ядро, мить і вічність, сучасник і свідок;

Б. злагода і єдність, дуб і береза, гуде й шумить, Олена і Єгор;

В. тихо і тепло, мороз й сніг, графіка і орфографія, Ірина й Ярослав;

Г. правда і кривда, у книзі йдеться, прозаїки й поети, Леся і Юрій;

Д. любов й ненависть, гори й яри, ґречний й привітний, день й ніч;

Е. пава і ґава, ліс і степ, Клара й Яків, досвідчений вчитель.

 

Вправа 23.

«Право вибору»

Спишіть, ставлячи дієслова, що в дужках, у формі умовного способу.

https://webpen.com.ua     ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Поясніть, як ви утворили умовний спосіб дієслів.

Вправа 24.

Запишіть словосполучення, правильно вживаючи –ся, -сь.  Поясніть вибір

Купаємось/ся  у  морі, купаємося/сь в озері; голивсь/ся учора, голитися двічі, план виконувався/сь бригадою, вітатися/сь з друзями, нестися/сь коридорами, цех будувався/сь заводом, я стверджуюся/сь, я утверждаюся/сь, хлопчик не забарився/сь умитися/сь, прибратися/сь, там три верби схилилися/сь, мов журяться вони.

 

Вправа 25.

Спишіть, розкриваючи дужки, доберіть один з варіантів  прийменника.

1.   Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову,

Я тоді (з, із, зі) твоїм ім’ям вмираю,

І (в, у) твоєму імені живу. (В. Симоненко.)

2.   Понад хатами (з, зі, із) степу летіло гайвороння (у, в) ліс на ночівлю. (А. Головко.)

3.   Ми ходили (по, за) (ягоди).

Уживання прийменників з, із, зі (зо) 1. З уживається перед словом, що починається на голосний: вийшов з автомобіля; узгодив з управлінням; вирішили з орендою приміщення. 2. З уживається перед приголосним (крім с, ш): одна з них мала вже приїхати; наш керівник – з Херсона; але: вийшов зі школи. 3. Із уживається між приголосними (переважно з, с, ц, ч, ш, щ): із сиром пироги; взяв із шафи; разом із часописом; приїхав із Сімферополя. 4. Зі вживається перед сполученням приголосних, серед яких є з, с, ц, ч, ш, щ: зустрівся зі старостами груп; виїхав зі Сходу; пізно прийшов зі школи. 5. Зо (фонетичний варіант зі) вживається з числівниками два, три та займенником мною: зустрівся зо (зі) мною; разів зо два.

4. Студенти нашої групи мріють поїхати (до, на) (море).

 

Вправа 26.

Поставте пропущені З, ІЗ, ЗІ (ЗО).

Пролетіло десятків … три качок; знаю … власного досвіду; ніч … суботи на неділю; кожна … фірм; ходімо … мною; надійшли позитивні оцінки роботи … Львова, Тернополя; передав листа … щирим вітанням; перші … прибулих; дійшли згоди … арбітром; … мною нічого не станеться; вийшов … жовто-блакитним прапором; … першого дня; почав … узагальнень; звітувати … сьомого червня; засидівся ... своїми колегами; учора виїхав … Сочі; … діда-прадіда так повелося.

 

Вправа 27.

Виберіть потрібні прийменники, подані в дужках.

 

Нацбанк України ввів (в, у) обіг пам’ятні монети номіналом 2 і 5 гривень. Монета номіналом 2 гривні виготовлена (з, із, зі) золота 999,9 проби. Інша, номіналом 5 гривень, виготовлена (з, із, зі) срібла 925 проби. Загалом (у, в) 2009 році Нацбанк випустив пам’ятні монети 23 найменувань і 28 видів. (У, В) вільному обігу їх, звісно, не знайти. (З, Із, Зі) грошима люди пов’язують свої бажання і сподівання, а ще (у, в) цьому емоційному плетиві завжди присутня й віра (у, в) здійснення тих прагнень. Зважте, (у, в) цій пошуковій справі існують і певні застереження. Про це мовиться (у, в) переказах про скарби запорожців.

 

Вправа 28.

Розподільний   диктант

Запишіть подані словосполучення у два стовпчики, добираючи з дужок потрібні займенники: а) із (зі); б) з.

Хтось (з, із, зі) нас, дорога (з, із, зі) міста, тесляр (з, із, зі) хутора, Олена (з, із, зі) матір'ю, розмовляла (з, із, зі) батьком, онук (з, із, зі) дідусем, оглядач (з, із, зі) Львова, зустрілася (з, із, зі) артистами, вийшов (з, із, зі) двору, іти (з, із, зі) іншими, привітали (з, із, зі) святом, прощатися (з, із, зі) світом, (з, із, зі) щирим серцем.

 

Вправа 29.

«Право вибору»

Поставте на місці крапок потрібний прийменник, поясніть, чим ви при цьому керувались.

1. Стоїть гора високая, ... горою гай, зелений гай, густесенький, неначе справжній рай (Л. Глібов). 2. Там ... горі високій Росте дерен широкий, А ... того дерена вийшла дівка молода (Нар. творчість). 3. Ой, не гудіть ... мною, голуби, не клопочіть молодої голови (Нар. пісня). 4. Ой, коню, мій коню, не грай ... мною, не неси мене ... чистому полю (Нар. балада).

 

Слова для довідок: під, на, з-під, наді, піді, по.

 

Вправа 30.

Творча робота

Складіть речення, у яких би прийменники з — в (у), перед — після, під — над, до — після разом з іменниками, числівниками, займенниками виражали антонімічні відношення.

 

 

Вправа 31.

Конструювання

Перепишіть речення, відповідно до змісту доберіть з дужок прийменники. поставте іменник чи займенник у потрібному відмінку. Свій вибір обґрунтуйте. Визначте відмінок, з яким уживається той чи той прийменник. 

Через посередництво російської мови  великої сили набули конструкції з прийменником по. Серед них можна виділити такі, що виражають порівняно нові відношення: виступ по центральному телебаченню, проректор з навчальної роботи та ін. Однак велику групу становлять конструкції, у яких прийменник по замінили інші українські прийменники (а часто необхідно вживати взагалі безприйменникові вислови). Нижче наводимо фрази, що ілюструють найтиповіші відхилення у вживанні прийменника по:

1.І вітряк (із-за, з-за, зі) (гай) крилами махає, і дуб зелений, мов козак, (із, з, зі) (гай) вийшов та гуляє (попід, під, понад) (гора) (Т. Шевченко). 2. Пливи, косо, тихо (по, за) (вода), а я піду услід (по, за) (ти) (Нар. творчість).             3. (Над, наді) (я) ясні зорі (в, у, уві) (Десна) кинули вінки, і купальська синь прозора їх несе, немов роки (М. Стельмах). 4. (Над, наді, надо) (я) небес бірюза, (під, піді, підо) (я) шовкова трава. Здрастуй, земле, умита дощами             (О. Підсуха).

 

Неправильно	Правильно
План по заготівлі	План заготівлі
По технічним причинам	Через технічні причини
Заходи по забезпеченню	Заходи щодо (для) забезпечення
Змагання по стрільбі	Змагання зі стрільби
Досвід по роботі з батьками	Досвід роботи з батьками
Працюють по багато років	Працюють багато років
По заявках	Відповідно до заявок
По виготовленню	Для виготовлення
По праці й честь	За працю й шана
По створенню	Для створення
План по продажу м'яса	План продажу м'яса
Мешкаю по вулиці	Мешкаю на вулиці (а йду по вулиці)
Раз по раз	Раз у раз, щоразу
По всіх правилах	За всіма правилами
По наказу директора	За наказом (відповідно  до наказу) директора
По нашим підрахункам	За нашими підрахунками
По темі	На тему

      

Прийменник по функціонує в українській та російській мовах, однак у російській мові це один з найуніверсальніших прийменників і конструкції з ним виражають велику кількість найрізноманітніших відношень. В українській мові прийменник по вживають з іменниками, займенниками, числівниками; конструкції з ним виражають такі відношення: а)часові: по обіді, мавідпустку по 15березня, приїду по святах         (іноді можна замінити іменником у родовому відмінку з прийменни-ком після – після свят); б) об’єктні: погладив по голівці, по коліна у воді; в) мети: пішов по воду, пішла по гриби (і за грибами), поїхав по рибу; г) кількісні відношення: по 25 осіб у групі; працює по10 годин на добу; д) найчастіше вживаємо цей прийменник на позначення просторових відношень: по садочку ходжу, по діброві вітер віє.

https://www.youtube.com/watch?v=8LAlp0b5G9M

 

 

Вправа 32.

Виправте словосполучення,  у складі яких прийменник ПО   вжито недоречно або помилково.

Завдання по мові; мешкати по вулиці; автобус по замовленню; по кордону; методичні рекомендації по вивченню авторського права; операція по приватизації; комісія по перевірці фактів...; комітет по освіті й культурі; документи по розслідуванню справи; розіслали запит по міністерствах.

 

 

https://webpen.com.ua/pages/Antonenko-Davudovich/15_AntonenkoDavidovich_priymmennik,spoluchnik,chastka.html

 

 

 

 

 

 

 

Тема 3.   Лексичні норми. Лексичні й граматичні помилки, їх розмежування. Уживання слів у невластивому їм значенні. Лексика обмеженого користування (жаргонізми, арго). Використання іншомовних слів у різних стилях мовлення. Слова, близькі за звучанням (пароніми). Робота з тлумачним словником.

Лексичні норми – це норми слововживання, прийняті в сучасній українській літературній мові. Вони регулюють вибір слова відповідно до змісту і мети висловлення. До типових лексичних вад тексту відносять такі:  стилістично немотивована тавтологія - повтор слова, спільнокореневих слів        в        одному        або    сусідніх      реченнях: Школярам доручили прибрати шкільний двір;  немотивований плеоназм - дублювання значення у двох словах: Кожному гостеві нашого закладу подарували пам’ятний сувенір;  стилістично немотивоване багатослів'я - уживання зайвих слів: Похід князя Ігоря на половців відбувся у квітні місяці;  уживання слів у невластивому значенні: Молоко дуже корисливе для дитячого організму; Я рахую, що...; вірні рішення; задати запитання;  порушення сполучуваності слів, часто засноване на інтерференційних явищах: Ми зайняли перше місце на конкурсі;  уживання слів, не властивих літературній українській мові (немотивовані діалектизми,    полонізми, росіянізми): Треба приймати участь        у різних міроприємствах;  уживання слів, не властивих зображуваній епосі: Солдати князя Ігоря були відважними;  некоректне вживання фразеологізмів: Я і природа - це дві сторони медальйона.

 

 

Вправа 32. 

Рольова гра «Учитель»

Можлива помилка	Приклад
Уживання слова у невластивому для нього значенні	Він      дуже      тактичний      у висловлюваннях	своїх
Порушення                        лексичної сполучуваності	Ми      урочисто       покрокували прогулянку в парк	на
Уживання в одному реченні близьких спільнокореневих слів, однакових слів (тавтологія)	Цей письменник пише цікаві твори для дітей
Дублювання змісту у словах	За перше місце на змаганнях мені подарували пам’ятний подарунок
Уживання слова, не властивого описуваній епосі	Кочові племена нападали на українські села, використовуючи заборонену техніку
Уживання слів, не властивих українській літературній мові	Подай мені, пожалуста, полотенце!

Опрацювання таблиці можливих лексичних помилок. Виправте помилки.

 

Вправа 33.

 «Редактор»

Виправте лексичні помилки у тексті.І група

1. Ви сьогодні гарно виглядаєте. 2. Школярам доручили святково прибрати шкільний спортзал. 3. Ну, я рахую, що Сашко вчинив невірно. 4. На протязі кількох років Світланка відвідувала художню студію. 5. Ми приймали участь у акції «Від серця до серця». 6. Ми швидко подружилися з друзями. 7. У Миколки гарний стрункий ніс.

 

II група

1. Ми вручили ветеранам вітальну адресу. 2. Моєму старшому братові задали додому написати свою автобіографію. 3. Хватить тобі чуш молоти! 4. На класну годину до нас завітали письменники і поети з обласного центру.             5. Моя мама приймає активну участь у роботі шкільного батьківського комітету. 6. Це міроприємство мене зовсім не зацікавило. 7. Адресант укинув у поштову скриньку листа й полегшено зітхнув.

 

Вправа 34.

Рольова гра «Редактори»

     Виправте текст, скориставшись словами для довідок.

На березі озера лежав жовтий пісок. Оддалік виднівся невеликий жовтого кольору дачний будиночок. Поряд ріс сад, у якому дерева були просто обліплені якимись жовтими плодами, мабуть, дуже смачними. А над усім цим сяяло жовте сонечко, посилаючи на землю ласкаві жовті промінці. Засмаглі, майже жовті діти бавилися у воді.

 

Слова для довідок: оливкового, жовтогарячими, золоте, золотаві, бронзові.

 

 

Вправа 35.

Творча робота. Моделювання

Складіть речення, у яких подані слова мали б наведені значення.

1.   Хвилюватися: а) покриватися хвилями; б) бути занепокоєним, збудженим.

2.   Захоплений: а) узятий, схоплений; б) схвильований, сповнений радості.

3.   Топити: а) палити в печі; б) занурювати у воду.

 

  

Власне висловлення. Лексичні норми https://www.youtube.com/watch?v=oZmM-93-Ysc

 

 

 

Вправа 36.

Мовне спостереження

  Зверни увагу на підкреслені слова, заміни їх. Як називається такий тип помилок.

Яскравим прикладом щодо цього аргументу є кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні». У творі яскраво протиставлено два головні герої.

Погодьтеся, більшість українських      письменників       того   часу писали здебільшого про красу природи.

У своїй кіноповісті «Зачарована Десна» він описує свою безмежну любов до природи.

Та згодом письменник напише іншу повість.

Тому нам слід задуматися над нашим підкоренням планети.

По-друге, вплив на природу може призвести до негативних наслідків. Прикладом цього може слугувати політика Хрущова. Коли він вирішив догнати і перегнати Америку, то він підписав кукурудзяну реформу.

Для мене взірцем є мій батько.

Одні все життя живуть в одному місці, ходять в одну школу. Добра людина – це яка робить добрі справи, тобто добродійка.  

 

 

     Тавтологія – неусвідомлюваний, мимовільний або, навпаки, навмисний повтор у межах словосполучення, речення того самого чи однокореневих слів або різнокореневих слів з тотожним, аналогічним і под. значенням. Це може бути виявом недостатньої культури мови. Тавтологію характеризує невдале пояснення слова або поняття через інші слова чи поняття, які в результаті не сприяють розумінню сказаного. 

Наприклад: Право – це юриспруденція; Лінгвістика - це мовознавство; Старий – це той, хто постарів, не молодий.

 

 

Вправа 37.

Мовне спостереження

Зверни увагу на підкреслені слова, заміни їх. Як називається такий тип помилок.

Молодий юнак заради грошей убив стару жінку.

На сьогодні креативна творчість вітається в нормальних фірмах, тому що вони хочуть отримати добрі прибутки.

Наша сучасна модерна цивілізація звикла до всіх вигод і комфорту, забуваючи про те, що все це може закінчитися зовсім скоро.

У кожної людини є чимало потенціальних можливостей для досягнення успіхів у житті.

Особисто на мою думку.

Відродивши духовність душі.

Підкорювати вершини заради свого власного успіху.

 

     Плеоназм – вираз, у якому є близькозначні, хоч і різні за звучанням слова, одне з яких зайве. У цілому плеоназми в мовленні - явище негативне, окрім випадків, коли вони вживаються з певною стилістичною метою. 

Типовими тавтологіями є, наприклад, такі: вільна вакансія - у слові вакансія вже є значення «вільний»; вакансія - «вільне місце, посада»;  корективи та поправки - значенням слова корективи є «поправка, часткове виправлення чи зміна»;  перша прем'єра - слово прем'єра означає «перший показ театральної вистави», отже, слово перша зайве; підсумковий результат - слова є синонімами, у слові результат є значення «підсумок»; прейскурант цін - слово прейскурант означає «поточні ціни, перелік цін», отже, має в собі значення «ціна»;  ставитися по творчі ідеї - слово ідея містить елемент значення «творчість», ідеї не можуть бути нетворчими.

 

 

Вправа 38.

Мовне спостереження

Зверни увагу на підкреслені слова, заміни їх. Як називається такий тип помилок.

Письменник написав свої твори (а чиї ж твори він ще може написати?). У власній кіноповісті «Зачарована Десна» Олександр Довженко показав складне й в той самий час прекрасне дитинство.

В той же самий час багато людей не вважають потрібним допомогати іншим, щоб не получити взамін невдячності.

На протязі всього періоду життя хлопець намагався боротися зі злом. І до цих пір п'єса «Наталка Полтавка» не сходить зі сцен театрів.

 

інформації.	Багатослів'я - явище, близьке до плеоназму й тавтології,
	сутність якого полягає у використанні зайвих слів у писемному мовленні, що не додають до висловлення ніякої нової
Вправа 39. Творча робота. Редагування

Виправте помилки, які допущені в реченнях.

Ці люди думають, що володарюють над природою. Але це так низько.

Проте його приземленість дала про себе знати, а прагнення підкорити світ природи      врешті-решт погубило його    щастя.         На     мою   думку, добро заключається в любові.

Як би він не старався, не давалось з того пагорбу того, що від нього очікувалося. Першою домівкою для первісних людей були пещери, а їжею - м'ясо диких тварин. Польоти людини в космос кожного разу

_розрушують озоновий шар. Отже, навіть цей приклад доказує нам, що будьякі спроби підкорення природи закінчуються дуже небажано для людей.

На мою думку, нам треба тільки згадати, як батьки залучають не кидати сміття на вулиці й не вбивати маленьких комах.

Зараз ми живемо в затишних будинках, харчуємося здоровою їжею і маємо всі умови для комфорту.

Прикладом може слугувати й те, що в давні часи відбувалися цілі війни для завоювання чужих земель.

Тому і відправлялися у свої далекі мандри, усе більше і більше прикріплюючи свою душу до природи.

Ні, бо усяка вихована та порядна людина повинна поважати природу.

Зла, безпорядна людина може досягти успіху швидше, але ненадовго.

Ці люди думають, що володарюють над природою. Але це так низько.

Ми щохвилини лише шкодимо їй, тому задумайтесь, чи є це вірним і потрібним.

 

Вправа 40.

«Виправ   помилки»

Відредагувати речення , усунувши невиправдані повтори та вживання зайвих слів.

Квіти вражали барвистістю веселкових барв . Я дружу і товаришую зі своїми друзями . У складі складного речення учні неправильно розставили розділові знаки . Нам усім потрібно краще працювати , щоб покращити наше життя . У читальному залі нашої бібліотеки читач  завжди може прочитати цікавий матеріал .

Письменник відтворив  у своїх творах творчий геній людини , красу рідного краю . У поемі „ Гайдамаки” Т.Шевченко зобразив повстання під назвою Коліївщина , у якому прийняли участь найбідніші верстви сільської бідноти . Він дуже гарно намалював сатиричну карикатуру . У школі  на посаду вчителя української мови та літератури була вільна вакансія. Промовець промовляв слова урочисто і зрозуміло .

У своїй автобіографії Т. Шевченко описує своє життя . На вулиці яскраво зазеленіла зелень . Герой твору є новим героєм в усій літературі .Аж тут прилетів до горобців чужий горобець – невідомий . Горобець був якийсь не схожий на інших горобців .

Кожний літературний персонаж має свої індивідуальні риси . Ми пам’ятаємо і не забуваємо ваші поради . Картина увійшла до ста великих картин світу . Це місто  є одним із найзеленіших міст світу . Письменник змалював у романі найбіднішу бідноту .

 

 

Вправа 41.

Гра  «Позмагаймося   з  письменником»

           Вставити  пропущені   члени   речення, досягнувши   найбільшої   точності   та   виразності. Скористайтесь  словами   в  дужках.

1. У  Миколи   в   зіницях   синім  полум’ям   радість ( цвіла, пломеніла, ясніла ).  2. В  поле   вийшов   косар   на  світанні, ждуть  його  жита             ( обважнілі, доспілі, стиглі ).  3. ( Косий, сильний, холодний ) дощ ( періщить, стукає, б'ється ) у   шибку, земля   (кисне, мокне, парує ) у   воді.             4. Зранку  довелось   не   йти, а (чалапати, брести, плентатись ) по   сніговій   каші.  5. Вигріваються  на  сонці  осокори  у ( тузі, смутку, журбі), а  дуби, мов  полководці, вийшли  з  вітром  на (дуель, двобій, поєдинок).         6.       Вересневі  дні     (з  бажанням, охоче. без  примусу)  стелять  щедрі  скатерті. 7. (Догорають, дотлівають, дожевріють)         літечка        (межі,         кордони,     краї). 8. Десь  там    у (багряній,          червоній,    пурпуровій)         пожежі  (пломеніє,   палає, горить)  і  моє  деревце. 9. Край  віконця  любисток  пророста  весною, (поривається, тягнеться  до  сонця ( блакитне, голубе, ясно-синє) стебло.

 

граматичної норми - словотворчої, морфологічної, синтаксичної.

1.   Неправильне утворення відмінкових форм іменника: Сварки Кайдашів повязані з грушою. 

2.   Неправильне утворення   ступенів     порівняння         прикметників     і прислівників: Найбільш цікавішою книгою мені здається Кобзар. 

3.   Уживання ненормативних форм дієслів: Хлопчик помітив нас і побіжав ще швидше. Багато випускників хотять продовжити навчання.

4.   Неправильне утворення дієприслівників: Читати лежа шкідливо. 

5.   Нечіткі смислові зв’язки: Письменник закликає народ до боротьби проти своїх поневолювачів.  

6.   Дієприслівниковий зворот, не пов'язаний з присудком однією дійовою особою: Притиснувши руку до дерева, кров зупинилася.  7. Відрив означального підрядного речення від пояснюваного ним слова: Калитка жаліє наймитові шматка хліба, який працює на нього. 

8. Сплутування ознак непрямої і прямої мови: Кайдашиха бігла по селу і кричала, що мене вбили.  9. Неправильна побудова неповного речення, яке входить до складного: На стіні висить картина, а посеред кімнати – стіл. 

10.    Відсутність необхідного порівняльного звороту: Осінь цього року тепліша. 

11.    Порушення цілосності дієприкметникового звороту: Осінь цього року тепліша.  

12.    Закінчення під час відмінювання чол. та жін. імен по батькові: Андрієвич – Андрійович, Петрівної – Петрівни.  

13.    Помилки у вживання прийменників: Учитель поставив хлопчика в приклад - …за приклад. Завдяки несерйозному ставленню – через несерйозне ставлення)  

14.    Помилки в узгодженні (в роді, числі, відмінку): Кулі були різних кольорів: червоний, синій, жовтий. – …червоного, синього…). 

15.    Неправильне вживання числівника з іменником: чотири автобуса -

…-и

 

 

Неправильно побудоване речення або граматична помилка в реченні  https://www.youtube.com/watch?v=FBU8xnGodFk

 

 

 

 

Вправа 42. 

Дослідження-пошук

Розкрити дужки  і скласти словосполучення.

1.                 Навчати (мова); впливати (рішення); дякувати (батьки); вітати (друзі); опановувати (знання); ігнорувати (думка); милуватися (село); запобігати (помилки).

2.                 Припливати, добратися, досягти      – берег; говорити; розмовляти, розповідати -  сестра; надіятися, сподіватися, уповати – друг.

 

 

Вправа 43. 

Дослідження-пошук

Прочитайте речення. Знайдіть і випишіть у зошит просторічні слова. З’ясуйте, яким стилем написаний текст. З якою метою О. Вишня вжив просторічні слова? 

Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього круга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать. Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись. (О. Вишня)

 

Вправа 44. 

Творче редагування. 

Відредагуйте речення відповідно до норм сучасної літературної мови.  

1 група

1. Запанували всюди бур’яни, уже і душі теж забур’яніли. І степ наш захопили братани, хай би вовки їх в тім степу поїли (Г. Щипківський). 2. То справжній кайф: без охорон протовпитися у вагон (Л. Череватенко). 3. Доля палко переконує щораз, що ось-ось настане радісна житуха. А надія тільки зробить реверанс, а зневіра все кусається, як муха (В. Березінський).

2 група

1. Я ото хотів посовєтуваться, бо в мене щось у машині стукає             (Л. Перлулайнен). 2. Чого це ви такі нервні? Перше преступленіє тягне за собою друге, а потім прийде наказаніє (М. Стельмах). 3. Живемо ми кльово, жити нам любо в селі нашім тихім (О. Некраса).  

Молодіжний сленг            https://www.youtube.com/watch?v=YqR8RTePx8o

 

 

 

 

 

Арґо — штучно створювана умовна говірка якої-небудь вузької замкненої соціальної або професійної групи, незрозуміла для сторонніх. У вужчому розумінні це мова «соціального дна», декласованих та антисоціальних елементів.  

Приклади арґо: батузник — мотуз, кідро — відро, лоботи — чоботи, пасорити — пасти, ставреник — вареник.

Коли ж що напхом з'язикаєш

І в тереб добре зживотаєш,

То на веселі занутрить (І. Котляревський).

Жарґон — різновид мовлення, вживаного переважно в усному спілкуванні в середовищах окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення; уживається і як синонім до арґо, сленґу.  

Приклади: кріт — шпигун; фейс – обличчя; бабки, лаве, кеш  — гроші; тачка —автомашина, чілити відпочивати, рофлити — жартувати, зачекінитись — зареєструватися.

Сленґ — теж саме, що й жарґон, арґо: клава — клавіатура, мама —

матриця, забанити — заборонити доступ, занести в «чорний список».

 

 

 

Вправа 45. 

Дослідження-зіставлення. 

До поданих форм просторічних слів доберіть та запишіть літературні відповідники (робота в парах).

Нікчемний, ланець, католик!

Гульвіса, пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик!

За кучму сю твою велику

Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе муне і чорт!

І очі видеру із лоба. 

(Дідона про Енея. І. Котляревський «Енеїда»)

Джерелами засмічення мовлення можуть бути діалектизми; слова іншомовного походження, використані невміло чи без

потреби;  жаргонізми; сленг;  просторічні слова;  вульгаризми;  словапаразити.

 

Значну частину української лексики становлять пароніми.       Пароніми (від гр. рara – біля, поряд та опуmа – ім’я) – слова близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням: кампанія – компанія; афект – ефект; негода – незгода. Треба мати на увазі, що не всі слова, схожі за звучанням, можна вважати паронімами. До паронімів належать лиш ті слова, що мають невелику відмінність у вимові. У них є спільна частина: мова – мовлення; віра – вірність; ціна – цінність. Звукова близькість паронімів призводить до того, що їх помилково вживають один замість одного: замість пригода – нагода, замість факткажуть фактор і навпаки.

 

 

Вправа 46. 

Гра «Вгадай слова-пароніми»

 

1.               Письмове привітання (переважно ювілейне); місце проживання особи чи знаходження установи, а також відповідний напис на конверті або посилці.(адрес - адреса)

2.               Урядова особа, уповноважена для зносин з іншими державами; синоніми іменника «дипломник» (студент, який готує дипломну роботу). (дипломат - дипломант) 

3.               Синонім слів «товариство», «група», а також «об'єднання» (підприємців); синонім слова «заходи» (для здійснення завдання). (компанія - кампанія) 4. Синонім слова «грамотний»; антонім слова «усний»; (уживається, наприклад, у словосполученнях зі словами «мова», «стіл»); прикметник (того ж кореня), що вживається у словосполученнях з іменниками «приладдя» (для писання), а також «робота», «праця». (писемний - письмовий)

5. Те, що має відношення до тактики (зокрема ведення бою); той, хто володіє почуттям міри, синонім слів «правильний», «делікатний» (у поведінці, наприклад). (тактичний - тактовний)

 

 Вправа 47. 

Творче  конструювання. 

 

Пов’яжіть кожний прикметник із відповідним іменником, що в дужках. Як називаються близькі за звучанням, але різні за значенням слова?

1.   Димовий, димний, димучий, димчастий (порох, труба, камінь, вулкан).

2.   Водний, водянистий, водяний (чорнило, шлях, жук).

3.   Діловий, діловитий (людина, розмова). 4. Особливий, особовий, особистий (присутність, займенник, випадок).

 

 

Вправа 48. 

Дослідження - конструювання. 

Перпишіть, вставляючи в реченнях на місці пропусків один із наведених у дужках паронімів. 

1.З піснями і музикою зупинилася .... весела на галявині. Виборча .... пройшла організовано (кампанія, компанія). 

2.Мій .... , мабуть, помилився і відправив лист на стару адресу.

Рекомендовані листи .... повинен одержувати особисто (адресат, адресант). 

3.Через ліс проходив найнебезпечніший для ворога .... шляху. Молоді ялини були вкриті зеленою з голубим .... хвоєю (відтінок, відтинок). 

4.Гнійний .... – дуже небезпечна хвороба. Хворому  вчора вирізали .... (апендикс, апендицит). 

 

Вправа 49. 

Дослідження - редагування. 

Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть особливості паронімів.

1.     До (реєстру, регістру) словника не входять стилістично замінені слова.

2.     Номер, ім’я і тоннажність траулера занесені до більшості (реєстрів, регістрів) світу.

3.     Встановлення газових лічильників стимулює (економічне, економне) витрачання газу.

4.     Міжнародне право є незмінним інструментом організацій міжнародних економічних (відношень, стосунків).

5.     Працівникові, який дістав виробничу травму, встановлено 45 % втрати (професіональної, професійної) працездатності.

 

Вправа 50. 

Мовний інтенсив

Доберіть із довідки синоніми до слів-паронімів. Запишіть їх у дужках.    Людний — людяний, авторитарний — авторитетний, мимохідь — мимохіть, фамільний — фамільярний, чудесний — чудний, уява — уявлення, привітальний — привітний, визначальний — визначний, таємний — таємничий, розбещений — розпещений, дефективний — дефектний, рідкісні — рідкісний, глуз — глузд, гармонійний — гармонічний, вирішальний — рішучий, ославлювати — уславлювати, настійливий — настійний, ефективний — ефектний, дружний — дружній.

    Довідка: гуманний, дивний, безцеремонний, фантазія, образ, багатолюдний, розум, ненормальний, смішний, смисл, владний, основний, вітальний, завзятий, доцільний, корисний, дійовий, результативний, глузування, впливовий, обмовляти, підпільний, морально зіпсований, побіжно, злагоджений, милозвучний, істотний, зіпсований, видатний, співзвучний, рівномірний, доброзичливий, прихильний, одностайний, непохитний, невідкладний, неповноцінний, панібратський, возвеличувати, секретний, найважливіший, головний, вражаючий, доброзичливий, згуртований, смілий, енергійний, доброзичливий, добрий, недисциплінований, розріджений, несвідомо, наполегливий, прекрасний, щирий, неслухняний, мимоволі, вередливий, родовий, незрозумілий, ганьбити, загадковий, незвичайний.

 

Вправа 51. 

Творче  редагування

Відредагуйте речення. Поясніть свої правки, користуючись словником паронімів у додатках.

1. Відкривши очі, він побачив, що світло в кімнаті вже виключено. 2. Через відкрите вікно залетіла бджола. 3. Вулиці нашого міста гарно освічені.             4. Особливо людяні площі й вулиці міста у свята. 5. Найважче лічити душу людини. 6. За минулий місяць споживацький кошик ще трохи подорожчав.        

7. Я люблю вивчати природні науки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4. Уживання фразеологізмів у мовленні. Джерела української фразеології.  Фразеологізми-антоніми та синоніми.                   Національний колорит українських фразеологізмів.

Фразеологізм — стійке сполучення двох і більше слів, яке в  процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула, передає одне значення і, як правило, має певне емоційне забарвлення. Фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі — почуватися щасливим; брати за душу — розчулювати; мокрим рядном накрити — лаяти; права рука — найближчий помічник; як сніг на голову— зненацька.

 

 

«Тлумач»

Випишіть із поданих речень фразеологізми і з'ясуйте їхнє значення. Визначте, які стилістичні функції ці мовні засоби виконують у художньому тексті:

1. Бурлаки і бурлачки позвикали вже до такої страви и їли, аж за вухами лящало. 2. І молодиці-цокотухи тут баляндраси понесли... 3. Присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув. 4. Ані заговорить любо, ані присунеться близько, як чоловік до жінки. Іно  важким духом дихає. 5. А щоб я пішла за тебе, то навряд. Я ж кажу, що наше сватання ще вилами писане. 6. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. 7. Тепер, пане добродзею, оділлються вовкові овечі сльози. 8. А от розкажи про те, як ти по дорозі від однієї трактористки гарбуза дістав. 9. Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! 10. Мабуть, всі чорти — бурлаки та ще й розум мають, знають, де зимують раки,— од жінок втікають. 11. Голова зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб.       12. Поки було треба, щоб він за їх у громаді галасував, дак вони його манили всякими обіцянками. 

 

Вправа 53. 

Встановити  відповідність

Перепишіть. У дужках напишіть походження фразеологізмів, розкрийте їх зміст.

Зразок. Відкрити збори (офіційно-діловий), під кутом зору (науковий), діяти тихою сапою (професіоналізм).

       

Загострити питання; говорити ні те ні се; надати слово; вимушена по- сада; з'явитись на арені; як з гуся вода; берегти, як зіницю ока; дамоклів меч; по перше число.

 

Вправа 54. 

Встановити  відповідність «походження - фразеологізм»

 

1.   вирази повсякденного побуту 2.   професійні вирази 3.   світ природи 4.   Біблія, Євангеліє 5.   антична міфологія 6.   художня літернатура 7.   крилаті вислови 8.   афоризми видатних людей 9.   народні прислів’я та приказки

А. Що посієш, те й пожнеш. Б. Ґедзь укусив, кіт наплакав, доходить як до жирафи. В. Не можна двічі увійти в одну річку. Г. Світ ловив мене, та не спіймав. Ґ. за шмат гнилої ковбаси, баба Палажка і баба Параска, барон Мюнхаузен. Д. Адамове ребро, замість хліба дати камінь, терновий вінець. Є. Грати першу скрипку, зняти полуду з очей, скласти зброю, пійматися на гачок. Ж. Сізіфова праця, проскурове ложе, ахіллесова п’ята, дамоклів меч.

 

 

Вправа 55. 

Спостереження  -  аналіз

Прочитайте пропоновані уривки. Визначте відмінності між ними. Який текст, на вашу думку, емоційно більш насичений і сприятливі ший для сприйняття? Зробіть висновок про значення фразеологізмів у художньому творі.

1)Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа. Веселому, жартівливому меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.

—Карпе! — промовив Лаврін.— А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.

—Посватаю, кого трапиться,— знехотя обізвався Карпо.

—Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

—То сватай, як тобі треба,— сказав Карпо.

— Якби на мене, то я б сватав Палажку,— сказав Лаврін.

В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!

—Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, стан кривий, як у баби.

—То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.

—І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.

—То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

—Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем,— сказав Карпо.

—То       бери Химку.        Ця     як      брикне,       то      й перекинешся,— сказав Лаврін.

—Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть (І. НечуйЛевицький).  

 

2) Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа.

Веселому, жартівливому меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.

—Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.

—Посватаю, кого трапиться,— знехотя обізвався Карпо.

—Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

—То сватай, як тобі треба,— сказав Карпо.

—Якби на мене, то я б сватав Палажку,— сказав Лаврін. — В Палажки рівні брови; а моргає як. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна!

—Коли в Палажки очі витрішкуваті і стан кривий.

—То сватай Хіврю. Хівря доладна і гарна. —І вже доладна! Як ходить, то ногами тупає, а як говорить, то носом.

 

Вправа 56. 

Творча  робота

Стійке словосполучення бабине літо має два значення: 1) погожі дні на початку осені, 2) павутиння, що літає в цей період.

 

Вправа 57. 

«Знайди пару»

           

Стомитися Втекти дорікати червоніти ледарювати викривати тремтіти мовчати

не чути ні рук ні ніг очі колоти надути губи тримати язик за зубами робити з мухи слона дрижаків упіймати виводити на чисту воду пекти раків

         

Вправа 58. 

Дослідження - спостереження

Прочитати (прослухати) речення. Вказати в них фразеологізми. Розкрити значення, вказати походження фразеологізмів (з античної міфології, Біблії, фольклору), у разі потреби скориставшись словником. 1. Давно вже не течуть молочні ріки для мене в киселевих берегах...  2. Співай, ридай і будь готовий замість лаврового терновий вінець узяти на чоло.  3. Чи можете утямки взяти ви, що горя мав я вище голови?  4. Над кордоном тиша висне, мов дамоклів меч.

Для довідок.

Потрапити (впасти) у Лету — бути забутим. Молочні ріки в киселевих берегах — символ добробуту й благополуччя. Лавровий вінок — символ перемоги у змаганні. Терновий вінок — символ страждань. Брати втямки — усвідомити, збагнути. Вище голови — багато. Дамоклів меч – щось невідворотне.

«Право  вибору»

 Пояснивши значення поданих фразеологізмів, дібрати до кожного фразеологізм – синонім. З'ясувати синтаксичну роль фразеологізму в складеному реченні.

1. Валяти (клеїти, строїти) дурня (ганяти вітер по вулицях; давати горобцям дулі; ханьки м'яти).  2. Носитися як курка з яйцем (як дурень зі ступою; як циган (чорт, старець) з писаною торбою; носитися як з писанкою; як чорт з грішною душею).  3. Не всі дома (нема смальцю в голові, нема царя в голові; блекоти (дурману) об'ївся; нема клепки).

Для довідок.

1. Робити дурниці, безглузді вчинки. 2. Приділяти надмірну увагу чомусь незначному. 3. Про того, хто безглуздо себе поводить.

 

Вправа 60. 

Спостереження - трансформування

    Пояснивши    значення     кожного     з        фразеологізмів,    дібрати фразеологізми - антоніми. Скласти й записати речення з однією з утворених антонімічних пар.  

1.   За тридев'ять земель (під самим носом).

2.   Хоч у вухо бгай (хоч кілок на голові теши; хоч черепком вухо ріж).

3.   Вивести кінці (сховати кінці у воду).

4.   Пороху не вигадає (не винайде) (не в тім'я битий).

5.   Не видавиш слова (проворний на язик; язик без кісток). 6. Не викурити й ладаном (не заманити й калачем).

 

Для довідок. 1. Дуже далеко. 2. Про того, хто лагідний, покірний, податливий. 3. З'ясувати щось. 4. Про того, хто позбавлений кмітливості, розумово обмежений. 5. Про того, хто мовчазний, небалакучий. 6. Не можна позбутися, вигнати.

 

Фразеологізми – антоніми     https://learningapps.org/1708954 Фразеологізми - синоніми     https://learningapps.org/1708954

 

Вправа 61. 

«Наведи  порядок»

До слів лівого стовпчика доберіть відповідний за значенням фразеологізм із правого. Закінчіть фразеологізм.

Надути... . Бити... . Пекти... . Сидіти... . Вилетіло... .Скалити.... Розмотати.... Махнути... . Ходити... . ЗаваритиКусати... . Втратити... . Накивати... . Вилетіло... . Дерти... . Перемивати... . Взятись... . Точити... .

Намилити... . Згущувати... . Клацати... . Сходити... .Давати... . Набирати... . Викликати... . Влучити... .Виходити... . Зав'язати... .

 

Слова для довідок: раків, байдики, губи, на шиї, п 'ятами, з голови, носа, кісточки, за розум, зуби, шию, фарби, зубами, зі сцени, бій, висоту, вогонь на себе, у ціль, на фінішну пряму, вузол, клубок, голову, лікті, рукою, за вус, хлором, кашу.

 

Для українців хліб завжди був святинею, символом добробуту, гостинності, здоров’я. Та й народні уявлення про матеріальні статки або скруту обов’язково пов’язувались із хлібом. Їсти сухий хліб – жити у нестатках, у бідності, нужді; мати хліб (шматок, кусок і т. ін.) хліба –             1) добувати засоби до існування, заробляти на прожиття; 2) жити, не відчуваючи нестатків; їсти чужий хліб – бути на чиїх- небудь харчах; недаром хліб їсти – приносити користь.

А які вам, вашій сім'ї, родині відомі  фразеологізми з опорним словом «хліб»?

 

 

 

Мовним вираженням світогляду українського народу  вважають стійкі народні порівняння. Вродливу дівчину

називають так: як сонце, зіронька на небі, гарна як квітка навесні (в полі, лузі), як маків цвіт, гарна мов змальована. Вродливий хлопець - гарний як вогонь (іскра, сіно в годину), рум’яний як бублик. Міць людини, особливо чоловіка, порівнюють з деякими тваринами (дужий як ведмідь , великий як ведмідь, здоровий як віл, сильний як лев, міцний як кінь), рослинами (міцний як дуб, здоровий як горіх, дужий як вода, росте як з води, дужий як мороз). Багато порівнянь присвячено одягу людини. Український народ висміює неохайний одяг (обдертий як циган , підтикана як віник з дерези). Святковий одяг викликав радість і похвалу (як лялька, лялечка).

 

Вправа 63. 

Творче  реконструювання «Латка»

Прочитайте речення, додаючи замість крапок фразеологізми.

•  Місто він знає як...

•  Нові будинки ростуть як...

•  Крутиться з ранку до вечора як...  

•  Ми з сестрою схожі як...  

•  Приїзд давніх друзів був як...

•  Дощу цієї весни було мало як.:.

•  Після ранкової зарядки сон як...

•  Коли ми піднятися на гору, село було видно як...

•  Навколо була пітьма хоч...

•  Працювали діти в саду не на...

•  Нашу річку можна перейти вбрід, води в ній як...

•  Будинок нашої бабусі стоїть від нашого за...

•  Сашкові був потрібний цей велосипед як...  

•  Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до...

•  Надворі завивала хуртовина, ніхто не хотів туди і...

      Слова для довідок: гриби після дощу, свої п 'ять пальців, муха в окропі,дві краплі води, сніг на голову, кіт наплакав, на долоні, курці по коліна, вітром здуло, два кроки,страх, а на совість, в око стрель, п 'яте колесо до воза.

 

Вправа 64. 

Робота з текстом

Прочитайте виразно побажання. Чи відомі вони вам? З якою метою вживаються? 

А батьковi твоєму, щоб жито родило!

Доброму чоловiку продовж, Боже, вiку!

Хлiб-сiль вам! Щоб вам жилося-булося, щоб у вашiм житi колосся велося!

Щоб тебе добра година знала!

Не поминай лихом, а добром, як схочеш.

Чим хата багата, тим i приймає!

Сiдайте, щоб рої сiдали!

Приповідка — жартівливий вислів, переважно у віршованій формі; те саме, що приказка. У фразелогізмах-побажаннях виражені поетичнiсть, виразнiсть художнього свiтосприйняття i тонкої життєвої спостережливостi.  Серед примовок виділяють:  1.                     формули вітань та прощань: «Вітайте, Витку! Скидайте свитку!»; «Будьте здорові, майтеся гаразд; що вам забракне, вдайтеся до нас»; 2.                     формули припрошування, запрошення до столу, зичення смачного, подяки за частування, запрошення сісти тощо: «Їжте, мачайте, а за решту вибачайте»; «Спасибі за закуску, що з’їв курку й гуску»; «Сідайте, щоб усе добре сідало»; 3.                     формули побажань, віншувань, тостів: «Хай тебе Бог провадить і в найбільше болото посадить!»; «На щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб було ліпше, як торік»; 4.                     формули прокльонів: «А три дні би вас дома не було!»; «А попав би вас Бог пирогами!»; 5.                     узвичаєні відповіді на певне питання, прохання, репліки, які супроводжують формули вітань, побажань, припрошувань, наприклад: «Хліб та сіль!» « — Їмо, та свій, а ти біля порога постій!»; 6.                     формули дражніння: «Братова три дні хату не мела, мого брата ізвела»; 7.                     словосполучення: «У городі бузина, а в Києві дядько, тим я тебе полюбила, що на п’яті перстень» (З енциклопедії).   Українські побажання вживаються в різних ритуалах календарної та сімейної обрядовості: для примноження худоби і домашньої птиці, рясного врожаю в полі та в городі; багатства, здоров'я, довгого віку, гараздів у господарстві та сім'ї, народження дітей тощо. Побажання можуть бути адресовані всій родині і конкретним особам (господині, господарю, дочці, сину, батькам, молодятам, породіллі, новонародженому) з урахуванням їх статево-вікових і професійних інтересів. Побажання-прохання можуть бути дуже короткими і складатися лише із звертання-прохання (“Дай, Боже, нам урожаю!”), а також складних речень ("Дай тобi, Боже, щоб ти був здоровий, як вода, багатий, як земля, щоб тобi з води й роси йшло" (Г.Барвiнок). Побажання-прохання увійшли до українських колядок і щедрівок, жниварських пісень, примовлянь.

Роди, Боже, овес, ячмень i гречку, хоч усього потрошечку.

 

 

Приповідкидослідники     називають   “мудрими дітьми минулих віків”, “мудрословом”. Олександр Потебня вважав, що це елемент байки чи прислів'я. Основою їх виникнення була, головним чином, віра первісної людини в магічну, чудодійну силу слова. Наприклад: Іди, доле, за водою, а я піду за тобою; ні за цапову душу; ані дрібка солі.

 

 

Вправа 65. 

«Втречені   імена»

          Прочитайте приказки та прислів'я, додаючи замість крапок  потрібні імена.

•                     З нашої... ні серця, ні ласки. •                     Сиди, ..., бо ще рано. •                     Не лакомся, ..., на дурницю. •                     По ... й свита. •                     Заплач, ..., дам копійку. •                     Вискочив як ... з конопель. •                     Од ... та й ніколи. •                     На ... о цін порі, як рак свисне на горі. •                     За царя ..., як земля була тонка. •                     За царя ..,, як людей було трохи. •                     Ні сюди ..., ні туди ....

•  Товчеться, як ... в пеклі. •  Казала.:., як удасться. •  У всякої... свої одговори •  Який ..., така й слава. •  Парочка ... та ... . •  Ти тому про ..., а він тобі про .... •  Сиди ..., ще не смеркло. •  Ой не ходи, ..., та й на вечорниці. •  Мудрий, як... . •  Хапай, ..., поки тепле. •  Говорив ... рябої кобили сон. •  Мели, ..., доки вітру стане.

Для довідок: Параска, Тетяна, Гриць, Савка, Матвійко, Пилип, Микола,

Юрій, Панько, Горох, Микита, Марко, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Хома, Ярема, Векла, Гриць, Соломон, Петро,

 

Вправа 66. 

Гра «Хто більше?»

            Об'єднайтесь у групи і позмагайтеся: пригадайте і запишіть якомога більше приказок і прислів'їв за поданими темами.

Про користь праці та знання: Без діла слабіє сила ...

Про дружбу: В лиху годину узнаєш вірну людину...  

Про відвагу, уміння: Сміливі завжди мають щастя...  

Про моральні (духовні) цінності: Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним...

Про здоров’я тощо…

Вправа 67. 

Робота з текстом

З якого твору цей уривок? Знайдіть фразеологізми, поясніть їхні значення. Випишіть фразеологічні синоніми. Якими фразеологізмами можна замінити виділені слова?

Вибравши слушну хвилину, я тихцем метнувся у сіни, ви хопив ночовки, заарканив їх мотузочком і пометлявся до дітвори. Яка то була втіха вибратися на самісіньку маківку пагорба, всістись на свого самоката і — гайда, гайда, гайда на весь дух донизу!..

На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вчора ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього..

Після цього ми з дідом перезирнулись, усміхнулись, мати посварилась на мене бровами і кулаком, а бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав покаятися і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у  голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, на в'язах стирчала макітра... 

(М. Стельмах).

 

Вправа 68. 

«Не бійтесь заглядати у словник…»

Перекладіть фразеологізми українською мовою, користуючись українсько-російським і російсько-українським словником І. С. Олійника і М. М. Сидоренка. Поясніть їх значення і запишіть українські відповідники.      До зари; куй железо, пока горячо; куда ни шло; разводить тары-бары; ранняя  птичка носок прочищает, а поздняя глаза продирает; с незапамятных времен; я про сапоги, а он про пироги.

 

Вправа 69. 

Робота з текстом

Перекладіть українською мовою, використавши матеріал, поданий у довідці. Складіть із окремими фразеологізмами кілька (2-3) речень. Запишіть їх. Поясніть стилістичну роль стійких словосполучень.    Ни в коем случае. Что ни на єсть лучший. Ни в жизнь. Не в добрый час. Не будь зтого. Не к месту. Не по вкусу. Не по правде. Ни на миг. Какой ни єсть.

Довідка. Ні на мить. Не до смаку. Коли б не це. Щоякнайкращий. Ні за що в світі. Лихої години. Ні в якім разі (або в жодному разі). Не до речі. Не до вподоби. Хоч би там який.

Фразеологізми. Секрети визначення. Українська мова https://www.youtube.com/watch?v=j31cfzUkGaM

 

 

Вправа 70. 

Гра «Будь уважним і кмітливим»

На картках записано початок фразеологізмів, учням потрібно дописати їх, а також розподілити за тематичними групами.

1.       Не терши, не м'явши, не ... (їсти калача).

2.       Без труда ... (нема плода).

3.       Гора з горою не сходиться, а ... (людина з людиною зійдеться).

4.       Працювати не розгинаючи ... (спини).

5.       Грошей мало — не біда, як ... (є друзів череда).

6.       Щоб рибу їсти, треба ... (в воду лізти).

7.       Не краса красить, а ... (розум).

8.       Близько лікоть, та ... (не вкусиш).

9.       Діло майстра ... (величає).

10.   Не май сто кіп у полі, май ... (друзів доволі).

11.   Наука в ліс не веде, а з ... (лісу виводить).

12.   Печені голуби не ... (летять до губи).

13.   Хто знання має, той і... (мур ламає).

14.   Без роботи день ... (роком стає).

15.   На друга старого нема ...

Для вас, допитливі !!! Чи знаєте ви, що означає вислів «перейти Рубікон»?  А який шлях називають тернистим? Багато  цікавої та корисної інформації про фразеологізми   можна знайти на сторінках таких книжок:  1)                Антоніна Мовчун «Мовні скарби»;  2)                Віктор Ужченко «Народження і життя фразеологізму»;  3) Алла Коваль і Віктор Коптілов «Крилаті слова».  Про те, що вас найбільше вразило в цих книжках, що сподобалося, і розкажіть однокласникам.

 

 

 

  

 

 

 

 

 

Використана  література

 

1.                 Бойко  Г. К., Погорєла Н. О. Українська  фразеологія (факультативний курс для 8 класу). – Корсунь – Шевченківський, 2020. – 123 с.

2.                 Захарова Тетяна. Культура мовлення (практичний посібник. для 5 класу). Березівка. – 2022.

3.                 Максимець О. М., Адамович А. Є. Практикум з української мови (за професійним спрямуванням). - Мелітополь: ФО-П Однорог Т. В., 2019. - 118с.

4.                 „Практикум із культури мовлення”( Програма курсу за вибором для 8-9  класів) // Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (Лист Інституту модернізації змісту освіти від 22.12.2016 року № 2.1/12 – Г - 885) Автори:  Яковчук О.В.,  Желєзняк Н.П.,  Надточій О.Л.Рецензенти: Котусенко О.Ю., Нечипоренко А.Ф., Шляхова В.В.,  Роєнко О.П.

 

 

 

Інтернет - джерела

1.   https://www.youtube.com/channel/UCv8l9yc_4-jrwUf3SDym2SQ

2.   Тренажер з правопису української мови   

3.   https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-na-temu-zasobi-milozvuchnostiukra-nsko-movi-115123.html  (презентація)

4.   https://naurok.com.ua/praktichniy-posibnik-kultura-movlennya-272991.html

5.   https://www.youtube.com/watch?v=oZmM-93-Ysc

6.   https://miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/10-klas/poniattia-normi-v-suchasniiukrayinskii-literaturnii-movi-326692/normativne-i-nenormativne-movlennia-tipinorm-leksichna-norma

7.   https://znovuzno.blogspot.com/p/blog-page_8.html (блог Кунашенко  Наталії Григорівни).

8.   https://naurok.com.ua/praktichniy-posibnik-kultura-movlennya-272991.html.