Розробк заняття "Виготовлення казкових персонажів з жолудів"

Тема: Виготовлення казкових персонажів з жолудів

Мета (очікувані результати)  заняття:

навчити учнів працювати з природним матеріалом, створювати з нього природні вироби;

удосконалювати вміння з’єднувати окремі деталі в готовий виріб;

розвивати творчість і фантазію;

виховувати любов до казок та бажання створювати красиві речі з природного матеріалу власними руками.

Візуальний ряд:

Плакати із зображенням різних видів дерев та їх плодів, ілюстрації казкових персонажів.

Обладнання та матеріали: жолуді, клей ПВА, пластилін, ножиці, гілочки різної форми, мох, фанерна підставка

Тип заняття: комбіноване заняття

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Добрий день, діти!

Розпочався наш урок,

Тож прошу усіх діток:

Свого  часу не марнуйте –

Усмішку всім подаруйте!

•            Хороший настрій і щира посмішка допоможуть вам краще виконати

сьогоднішню роботу. А про що ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті, відгадайте із загадки:

Стоїть велетень у лісі

Такий дужий та міцний,

Ще й плоди , мов на горісі.

Відгадайте, хто такий?

(Вчитель показує картинки з зображенням дерев, діти шукають на них дуб)

А тепер пограємо у міні-вікторину «чомусики»

•              Дуб –  це  кущ чи дерево?
•              Це листяна чи хвойна рослина?
•              Чому дуб називають красенем?
•              Якщо доторкнутись до стовбура, який він?

ІІ. Актуалізація опорних знань

Дуб є символом сили і могутності. У фольклорі дуб символізував молодих хлопців, міцність і велику силу людини.

 Існує стара легенда про дуб. Красивий парубок покохав молодицю. Хотіли вони одружитися та кляті вороги на рідну землю набігли. І пішов парубок землю рідну захищати. Просив він дівчину, щоб пам’ятала та чекала його. Проте, не витримала молодиця і віддала своє серце іншому. Повернувся парубок додому і заплакав з відчаю. Не став їй докоряти, а лише просив Бога зробити його дубом в її садочку. Щоб виходила вона в садочок і слухала, як він плаче, щоб кожного мандрівника міг він своїми гілками вкрити і розповісти про свою долю.

І зробив його Бог дубом в тім садочку, і тепер, кожен раз коли відпочиваєш під дубом, чуєш розповідь про долю того парубка:

Господи!

Спасибі тобі,

Що не розлучив мене з коханою моєю не во плоті.

Буду я віками стояти, любов прославляти,

Добро людям давати,

Рани промивати,

Недуг проганяти.

Прости мені, Господи, хоробрим я був,

Молодицю кохав!

Забула вона мене, зрадила.

Користь роду людському несу,

В віках земную красу.

Здоровими вам кохання хранити!

Їжте мене, рота промивайте,

Від голоду спасу, теплом зігрію,

Недуг прожену, темні сили здолаю,

Від зливи я вкрию, серце заспокою!

Спаси і помилуй, Господи, рід людський!

Але це високе, могутнє дерево з гіллястими стеблами є не лише фольклорним персонажем

ІII. Теоретична частина

Дуб (Ouercus) – дерево-тотем у східних слов'ян; персонаж українського фольклору; символ міці, сили. Вважався священним деревом бога Перуна, тому зрубати його можна було лише з дозволу волхвів

Слов’яни-язичники вважали ліси, дубові гаї житлами богів. Тому їх інколи обгороджували, забороняли у гаях полювати, вирубувати дерева. У жертву богам приносили биків, кабанів, овець, про що свідчать знахідки Перунових дубів у 1909 та 1975 рр. Зокрема, у 1909 р. неподалік від Києва з дна Десни підняли 16–20-метровий дуб, у стовбур якого були забиті чотири щелепи кабана (з іклами). У давнину вони вважалися священними оберегами, які повинні були охороняти людину. Дерево, на думку вчених, мале ритуальне призначення, і вік його – понад тисячу років. Очевидно, неподалік від Києва знаходився священний дубовий гай.

З давніх-давен дуб вірно служив людям. Особливо цінувалася його міцна деревина, з якої виготовляли домашнє начиння, будували фортеці, житла. Дубова кора використовувалася як найкраща дубильна речовина для вичинки шкір, а листя давало гарні фарби. У голодні роки із кори, жолудів люди випікали навіть хліб. В Україні існував добрий звичай – на відзнаку народження хлопчика садити біля хати молодий дубочок.

Правила техніки безпеки та гігієни праці :

1. Для з'єднання деталей з природних матеріалів (зокрема, квітки, жолуді, шишки) дозволяється використовувати пластилін чи клей.

2.Заборонено пробувати навчальні матеріали на смак.

3. Не можна розкладати інструменти на столі. Інструменти слід зберігати у спеціальних коробках, пакетах, підставках, пристосуваннях.

4. Після використання інструментів їх слід повернути до місця зберігання.

IV. Практична робота учнів.

Роздивимся спочатку картинки різних казкових персонажів, нехай кожен обере для себе ту, яка найбільше сподобається.

Тепер із жолудів, паличок та моху виготовимо обрані фігурки. З’єднувати деталі можна за допомогою пластиліну та клею ПВА. Прикріплюємо готові поробки до фанерної підставки.

V. Підсумкова частина.

Які чудові вийшли у нас лісовички та звірята! Вони стануть окрасою нашого куточка живої природи. І ви повинні пам’ятати, що ліс потрібно берегти і виконувати правила його збереження. Я вдячна вам за роботу! Ви молодці!