Розробка комплексно-хвильового уроку з української мови "Вживання професійних слів, термінів, стилістично та емоційно забарвлених слів. Архаїзми та неологізми"

Дата 18.02.2019      Предмет українська мова          Урок № 83           Клас 5

 

Тема:   Доречне вживання професійних слів, термінів, стилістично та емоційно забарвлених слів. Розвиток словникового складу: застарілі слова (архаїзми) і нові слова (неологізми).

 

Мета:

• сформувати уявлення здобувачів освіти про поняття «професійні слова», «терміни», «стилістично та емоційно забарвлені слова», «архаїзми», «неологізми»;
• удосконалювати вміння та навички учнів розпізнавати слова загальновживані і професійні, стилістично та емоційно забарвлені, застарілі і нові;
• розвивати розвивати мовленнєву культуру, вміння доцільно використовува­ти у зв’язному і писемному мовленні, збагачувати словниковий запас;
• формувати в учнів комунікативу, інформаційну та полікультурну  компетентності;
• виховувати  загальну мовну культуру, інтерес до мовних явищ, сприяти збагаченню естетичної сфери школярів, насолоджу­ватися художнім словом.

 

Тип уроку:       комплексно-хвильовий урок засвоєння нових знань на спільну тему «Весна».

 

Девіз уроку:  

СЛУХАТИ – УВАЖНО!

МІРКУВАТИ – ШВИДКО!

ВІДПОВІДАТИ – ПРАВИЛЬНО!

ПИСАТИ – ГАРНО!

НАДИХАТИСЬ – ВЕСНОЮ!

Очікувані результати:

• учні знають що вивчає лексикологія;
• розрізняють групи слів за походженням, значенням і вживанням;
• розпізнають професійні слова, терміни, стилістично та емоційно забарвлені сова, застарілі слова й неологізми;
• користуються словником;
• наводять приклади, доцільно вживають в мовленні вивчені лексичні засоби.

 

Обладнання: комп’ютер з доступом до мережі інтернет, тлумачний словник,  репродукція картини Ф. Захарова «Останній сніг», фрагмент фільму «Вогнем і мечем», таблиці «Групи слів за вживанням», «Групи стилістично забарвлених слів», підручник з української мови.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування на урок.

У слові народ втілив красу й багатство навколишнього світу.

 В. Сухомлинський

ІІ. Активізація уваги учнів, мотивація навчальної діяльності.

1. Читання вчителем твору Вадима Скомаровського «З чого починається весна».

Справді, з чого починається весна:

Може, з проліска на тихому осонні,

З пісні жайвора дзвінкої, мов струна,

Чи з мурашки, що проснулась на долоні?

Вже з-під снігу виповзає борозна,

Річка вже звільняється від криги.

З тепловію починається весна,

З перших крапель і тривалої відлиги.

Пропливає угорі гусиний клин,

І над лугом знову чайка квилить-кряче.

Вогку грудочку кмітливий селянин

Розминає в пучках довго і терпляче.

Ллється світло радісним потоком,

І струнка береза на краю шпиля

Пригощає прохолодним соком

Волохатого смугастого джмеля.

2. Запитання і завдання до твору. Використання репродукції картини «Останній сніг».

1) Визначте стиль і тип мовлення прочитаного тексту, обґрунтовуючи свою думку.

2) За допомогою яких слів поет передає прихід весни?

• Чому саме такі слова він добирає для змалювання приходу весни?
• Які образи для цього дібрали б ви?
• З чим у вас асоціюється при­хід весни?

3. Повідомлення теми і мети уроку.

 - Знаходячись урізних куточках нашої країни, вам, мабуть, доводилося спостерігати, що мова українців у різних областях дещо відрізняється. Різниться також мовлення представників різних професій, певних суспільних класів, вікових груп. Але здебільшого всі українці спілкуються словами, спільними для всіх.

 - Тема нашого уроку про те, які слова поширені в усіх стилях мовлення, а які закріпилися за одним з них, про терміни та професійні слова. Що означають слова кожної з груп, для чого вони вживаються в мовленні, ми дізнаємось наприкінці уроку. Наша тему уроку буде поєднана з весняною тематикою.

IIІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти.

 - На минулих уроках ми розпочали вивчати цікавий розділ мовознавства «Лексикологія»,  вчились працювати з тлумачним словником.

 - Але перш ніж ми перейдемо до нової теми уроку давайте згадаємо:

1. Метод «Мікрофон».

1) Що таке лексикологія?(Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови).

2) Що таке лексика? (Це сукупність усіх слів, словниковий склад мови).

3) Для чого існує тлумачний словник? (Щоб дізнаватись лексичне значення слова те, що слово означає).

4) Що таке власне українські слова? (Слова, які виникли на українському ґрунті. Цих слів немає в інших мовах).

5) Що таке запозичені слова? (слова, які увійшли до української мови з інших слів).

2. Перевірка домашнього завдання.

Гра «Хто більше». Три учні на дошці записують запозичені слова із домашньої вправи, решта дітей проводять взаємоперевірку в зошитах і перевіряють точність і правильність виконання завдання на дошці.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

 

1. Пояснення вчителя за таблицями «Групи слів за вживанням» та «Групи стилістично забарвлених слів».

 

Загальновживана лексика (широкого вжитку)	Спеціальна лексика (обмеженого вжитку)
1. Морально-етичні поняття.	1. Арготизми (вживаються представниками кримінального класу). Хата, малина.
2. Процеси трудової та суспільної діяльності людей.	2. Жаргонізми (вживаються представниками певних соціальних груп). Параграф, молекула, квадрат.
3. Речі побуту.	3. Діалектизми (вживаються жителями певної місцевості). Газда, ровер.
4. Явища природи, почуття, дії, процеси.	4. Терміни, професіоналізми (вживаються представниками певних професій). Параграф, молекула, меридіан, весна, повінь.

• Більшість слів вживається в українській мові необмежено всіма людьми і є зрозумілою для всіх – це загальновживана лексика. До неї відносимо наступні поняття…(див. таблицю).
• Слова, які використовуються тільки певною групою людей – це лексика обмеженого вжитку.
• Наявні слова стилістично та емоційно нейтральні (сонце, гарний) та слова, які вживають лише в окремих стилях мовлення або в одному з них, називаються стилістично й емоційно забарвлені – для вжитку почуттів, емоцій, позитивних чи негативних оцінок (сонечко, гарненький). Емоційно забарвлені слова вживаються переважно в розмовному й художньому стилях.
• Слова, які властиві мовленню людей певної професії – професійні або професійно-виробнича лексика. (Це вільно володіти лексикою свого фаху, нею послуговуватися. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуаціях на виробництві).

 

Групи стилістично забарвлених слів

Назва групи	Стиль, у якому вживаємо слова	Приклади
Наукова лексика	Науковий	Доданок, радіус
Офіційно-ділова лексика	Офіційно-діловий	Інструкція, ініціювати
Суспільно-політична лексика	Публіцистичний	Парламентар, демократія, загальнодержавний
Розмовна лексика	Розмовний, художній	Мобіла, шкандибати

 

•             Переважно в науковому стилі мовлення вживають терміни. Терміном називають спеціальне слово, яке вживають для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знань (синтаксис, омоніми – мовознавство; чисельник, прямокутник – математика).

2. Колективна робота.

              - Наведіть власні приклади стилістично забарвлених слів використовуючи весняну тематику, складіть з ними речення (кращі речення записуються в зошитах і на дошці).

3. Робота з тлумачним словником.

   -  Користуючись словником пояснити значення слів з твору «З чого починається весна»: весна, борозна, клин, жайвір,  відлига. Значення запишіть у зошити.

4. Робота з підручником (Заболотний О. В. Українська мова 5 клас. Підручник для закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою, 2018 рік). Вправа 315.

 - Випишіть стилістично забарвлені слова. Визначте, у якому стилі може бути використане кожне з них.

5. Фізкультхвилинка.

(Діти заплющують очі та уявляють картину: рання весна, сонячне проміння)

                Сонечко прокинулось,

                Потягнулось,

                В різні боки повернулось,

                Потім весело всміхнулось,

                Кругом себе повернулось.

                Стали квіти проростати,

                Пташки стали щебетати, 

                Стали діти танцювати,

                Миле сонечко вітати.

6. Пояснення вчителя

 - З плином часу деякі речі виходять з ужитку, тому зникають і слова, які їх позначають (вельможа, князь, кольчуга, тощо.). Такі слова називають застарілими, або архаїзмами. Інколи слова набувають нових значень (дружина (військо) – дружина (жінка)). І навпаки, із розвитком науки, техніки, мистецтва з’являються нові предмети, явища, які вимагають відповідних назв (комп’ютер, плеєр, ноутбук). Таким чином виникають нові слова – неологізми.

7. Робота в групах на комп’ютері з мережею Інтернет. Об’єднання на 3 групи.

 - І група відшукує неологізми у сфері комп’ютерних технологій;

ІІ група відшукує неологізми у модельному бізнесі;

ІІІ група – неологізми у сфері мобільного зв’язку.

8. Самостійна робота.

 - Перегляньте фрагмент фільму «Вогнем і мечем» та випишіть у зошити застарілі слова.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Розподільний диктант.

- Учитель зачитує слова, які учні повинні розподілити на 4 колонки: діалектизми, професіоналізми, архаїзми та неологізми.

Акордеон, шолом, палітра, тостер, кольчуга, тріо, щит, штрек, меч, маркшейдер, рогач, кардіограма, веретено, відмінок, планшет, клуня, полонина, мікрохвильова піч, айфон, газда.

VІ. Підсумок уроку. Узагальнення вивченого.

1. Бесіда.

• Чим відрізняються загальновживані слова, діалектизми і професіоналізми?
• Чим відрізняються архаїзми від неологізмів?
• Доберіть власні приклади?

Ми любимо весну за веселу пісеньку струмочків, ласкаве сонячне проміння, за килим із шовкової трави, за життєву енергію.

Діти, бажаю вам весняного настрою, натхнення, сонячних посмішок і творчого пробудження.

VІІ. Оцінка результатів роботи на уроці, їх аналіз, формулювання рекомендацій щодо навчальних досягнень.

VIІІ. Домашнє завдання.

1. сс. підручника 133-137 чит, виконати письмово вправу 321 (обов’язково);
2. скласти розповідь про професію одного з батьків, використовуючи професіоналізми (на вибір);
3. записати і розіграти діалог «зустріч з пращуром-козаком», використовуючи архаїзми (на вибір);
4. написати твір «Рання весна» з використанням емоційно забарвленої лексики (на вибір).