10 клас
Мета: після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на українських землях; характеризувати життя українців на фронті і в тилу.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття: «горлицький прорив»,«брусиловський прорив» .
Обладнання: підручник, атлас.
Хід уроку.
Етап заняття |
Діяльність вчителя |
Діяльність учнів |
||||||||
Організаційний момент (3 хв) |
||||||||||
Перевірка д/з (5 хв) |
Заслуховування доповідей учнів. |
2 учня підготували повідомлення про діяльність керівників УСС — Д. Вітовського та Г. Коссака. |
||||||||
Актуалізація опорних знань (3 хв) |
Запитання:
- Укажіть, які українські політичні сили підтримали у війні Австро-Угорщину, а які — Російську імперію. - Коли і за яких умов було створено легіон УСС? Хто був першим його командиром? - Коли відбулася Галицька битва? Яким був її результат? |
Пригадують вивчений матеріал, відповідають на запитання. |
||||||||
Вивчення нової теми (25 хв) |
План
Завдання: - Що ви дізналися із джерел про здобуття російськими військами фортеці Перемишль? Яким був її результат для обох воюючих сторін? - Поміркуйте, якими були причини значних втрат російської армії в 1915 р. - Із якими проблемами зіткнулася російська армія в ході та після битви під Перемишлем? Чим вони були викликані? - Як наведені джерела відображають життя на фронті?
Творче завдання: Спираючись на розповідь учителя та матеріал підручника, напишіть, яким би міг бути представлений Горлицький прорив у щоденнику одного з російських генералів. Розпочніть спогади зі слів: «Навесні 1915 р. назавжди залишиться в моїй пам’яті Велика трагедія Російської армії — відступ із Галичини…».
Робота з картою: Воєнні дії 1915—1917 рр. не обійшлися без участі легіону УСС. Простежте на карті (атласу) бойовий шлях цього легіону.
Аналізуємо інформацію Із Львівського альманаху «Шлях»:
Дим із наших і Московських шрапнелей сховав гору, мов мрякою. Зносився над нею, мов над вулканом. Щохвилі прошибали той дим блискавиці — то тріскали все нові шрапнелі. Не поодиноко, а так, як пащі цілих батарей, плювали ними, по чотири, по шість, по десять. А їм відповідала гора стовпами землі. У стовпах тої маси були столітні потрощені на тріски смереки, від міліонів літ нерушене каміння, а між тим людські руки, голови, ноги — людське м’ясо…
Запитання: - Що ви дізналися із джерела про битву за гору Маківку? - Чому саме цю битву вважають «бойовим хрещенням» легіону УСС?
Запитиання:
- Що ви дізналися про результат та наслідки Брусиловського прориву з тексту джерела? - Чому військовий успіх О. Брусилова не привів до остаточного розгрому Австро-Угорщини? Як це пояснює сам головнокомандувач Південно-Західного фронту? |
Опрацьовують джерела з роздавального матеріалу, відповідають на запитання в групах або за методом «мікрофону».
Працюють з картою атласу.
Кілька активних учнів виконують творче завдання.
Решта – працюють з картою атласу.
Відповідають на запитання до свідчення.
Один з учнів зачитує джерело (додаток 2). Учні відповідають на запитання. |
||||||||
Закріплення нових знань (5 хв) |
Проблемне завдання:
1. На прикладі битви за гору Маківку доведіть або спростуйте твердження про те, що Перша світова війна для українців була братовбивчою. |
Відповідають на запитання |
||||||||
Висновки і узагальнення (5 хв) |
Вчитель робить короткий висновок. |
Можуть задавати запитання. |
||||||||
Домашнє завдання (2 хв) |
§12, пункт 1. Заповнити таблицю «Воєнні дії на території України в роки Першої світової війни»
|
Запис у щоденники |
Роздавальний матеріал
Додаток 1
Р. Е. Дюпюї та Т. Н. Дюпюї про взяття фортеці Перемишль
…Здобуття Перемишля стало значною перемогою росіян, яка суттєво змінила ситуацію. Перш за все вдалося взяти в полон 120-тисячний гарнізон, що завдало відчутних утрат противнику…
Зі «Спогадів» О. Брусилова
…Ця битва під Перемишлем, що без перерви тривала більше місяця, була останньою, про яку я міг би сказати, що в ній брала участь регулярна навчена армія, підготовлена в мирний час. За три з половиною місяці кадровий склад офіцерів та солдатів зазнав значних утрат… кадри поповнювались за рахунок прибулих із запасних полків, офіцерський склад поповнювався за рахунок тільки-но призначених прапорщиків, освітній рівень яких був невисоким…
Зі спогадів А. І. Денікіна
Пригадую битву під Перемишлем у середині травня. Одинадцять днів жорстоких боїв 4-ї стрілецької дивізії… одинадцять днів страшного гулу німецької важкої артилерії, яка буквально зривала цілі ряди шанців разом із їхніми захисниками. Ми майже не відповідали — нічим. Полки, виснажені до останнього ступеня, відбивали ми одну атаку за іншою,— штиками або стрільбою в упор, лилася кров, ряди рідшали, росли могильні пагорби… два полки майже знищені одним вогнем.
Додаток 2
Зі спогадів О. Брусилова про прорив російської армії 1916 р.
Якби ми мали справжнього верховного вождя, і всі головнокомандувачі діяли за його наказом, то мої армії, не зустрічаючи достатньо сильної протидії, настільки висунулися б уперед, і стратегічний стан ворога був би таким тяжким, що навіть без бою йому довелося б відходити до своїх кордонів, і перебіг війни набув би зовсім іншого обороту, а її кінець значно б прискорився. Тепер же доводилося боротися самому із супротивником, який поступово зміцнювався. Мені потроху посилали підкріплення з бездіяльних фронтів, але й супротивник не барився, і оскільки він користувався можливістю швидшого перекидання військ, то кількість їхня зростала в значно більшій прогресії, ніж у мене, і кількістю своєю, незважаючи на величезні втрати полоненими, убитими та пораненими, супротивник став значно перевищувати сили мого фронту… Загалом, від 22 травня до 30 липня дорученими мені арміями було взято лише 8255 офіцерів, 370 153 солдати, 496 одиниць зброї, 144 кулемети і 367 бомбометів і мінометів, близько 400 зарядних ящиків, близько 100 прожекторів і велику кількість гвинтівок, патронів, снарядів і різної іншої військової здобичі. До того часу завершила операція армій Південно-Західного фронту з володіння зимовою, надзвичайно укріпленою ворожою позицією, яка вважалася нашими ворогами безумовно неприступною. На півночі фронту нами було повернено значну частину нашої території, а центром і лівим флангом знову завойовано частину Східної Галичини й усю Буковину. Безпосереднім результатом цих удалих дій був вихід Румунії з нейтрального становища та приєднання її до нас.