Розробка уроку: "А. Міцкевич «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі". 7 клас

Тема. А. Міцкевич «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі Міцкевича. Символічні образи, елементи фольклору у творі

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

інформаційну – формувати бажання й уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

комунікативну –  вдосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами;

загальнокультурну – розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, навички самостійної роботи, увагу;

соціальну –  спонукати  учнів до самостійного пошуку розв'язку навчальних завдань та формувати вміння пошуку раціонального варіанту вирішення окресленої проблеми;

формувати систему предметних компетентностей і компетенцій шляхом виконання  навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної:  сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів; виховувати силу духу, почуття честі та справедливості; емоційно сприймати, творчо осмислювати баладу основою якої є старовинна легенда; виявляти актуальні проблеми і художні особливості твору; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним життям і спільною метою народу; висловлювати власне ставлення до відображених у художньому творі подій;

літературознавчої:  познайомити учнів із життям і творчістю А. Міцкевича, розповісти про стосунки великого польського поета з видатними українськими та російськими митцями, про перебування Міцкевича на Черкащині; знати визначення вивчених теоретико-літературознавчих понять; розкрити основний зміст та проблематику балади; формувати навички  виразного читання та аналізу поетичного тексту;

культурологічної: виховувати повагу до історико-легендарного минулого нашої Батьківщини,  розширяти ерудицію учнів, виховувати їх загальну культуру  та такі чесноти, як совість, честь, гідність, справедливість, патріотизм, прагнення до свободи;

компаративної: формувати елементи навичок компаративного аналізу оригіналу та перекладів балади; порівнювати сюжети, образи, художні особливості творів; розвивати критичне мислення, естетичні смаки, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати  її; формувати особистість, яка здатна нести відповідальність за свої вчинки, приймати рішення, робити вибір в тій чи іншій ситуації.

Тип уроку : урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна презентація; портрети А. Міцкевича, О. С. Пушкіна, М. Максимовича, П. П. Гулака-Артемовського; ілюстрації до балад поета; твори Шопена; виставка книжок.

Писати про Міцкевича – означає говорити про прекрасне… про справедливість, жовніром якої він був, про обов’язок, героєм якого став, про свободу, виразником якої був.., про визволення, пророком якого він був.

В. Гюго

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчання

Слово вчителя. Діти, зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Сьогоднішню нашу зустріч ми присвятимо знайомству з життям і творчістю видатного польського поета-романтика А. Міцкевича. Ми поговоримо з вами про стосунки польського поета з російськими і українськими митцями, розширимо наші знання про А. Міцкевича, розглянемо його взаємини з нашою батьківщиною. Адже перебування  в Одесі, Києві, мандрівка Кримом збагатили поетичну палітру митця,  дали змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну. Куди б не закидала поета доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до величного Парижа – всюди думка його линула до рідної Польщі.

Звучить музика Ф. Шопена.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель. А. Міцкевич увійшов в історію польської та світової літератури як геніальний поет і великий мислитель. М. Горький ставив його ім’я поряд з іменами О. С. Пушкіна та Т.Г.Шевченка – письменників, що відтворювали думки і прагнення своїх народів, чия творчість мала епохальне значення в розвитку національної культури. Сьогодні, діти, ми торуємо свій шлях до А. Міцкевича. Кожний раз, коли ми звертаємося до нового автора, перед нами постає одне і те ж запитання: як збагнути душу поета, як його зрозуміти? На жаль, осягнути творчість А. Міцкевича за урок важко, тож давайте разом з вами відправимося у віртуальну «Подорож довжиною в життя» і спробуємо відповісти на проблемне запитання: чому А. Міцкевича називають «польським пілігримом», «громадянином світу»?

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Індивідуальні повідомлення дітей

Щоденник подорожі

Батьківщина Міцкевича

Учень. Яку країну вважають батьківщиною поета: Польщу, Литву, Білорусію? А.Міцкевич народився 24 грудня 1798 року на  хуторі Заосся, неподалік від міста Новогрудок в Білорусі. Раніше ці землі належали Литві. В ХІ ст. Литва і Польща злились в єдину державу. В родині поета польський патріотизм поєднувався з любов’ю до Литви, її природи і звичаїв. Батько поета походив з дрібної шляхти,  працював юристом; мати вела домашнє господарство і виховувала дітей. Навчатися Міцкевич розпочав у домініканській школі в Новогрудці. В шкільні роки відбуваються і перші спроби пера, і перші уроки патріотизму, які діти отримали вдома, уважно слухаючи патріотичні промови гостей про свободу та незалежність Польщі.

Студентські роки

Учень. Після смерті батька сім’я зазнала матеріальної скрути. У 1815 році Міцкевича, як бідного шляхтича, зараховують на державні кошти студентом Віленського університету, де він навчається до 1819 року спочатку на математично-природничому, а згодом на історико-філологічному факультеті. В університетські роки Міцкевич вивчає багату і самобутню польську літературу, вважає, що література повинна в першу чергу цікавитися людиною, підносити її духовно. Саме в цей період поезія Міцкевича активно включається в революційну боротьбу польського народу.

Дружба двох вигнанців: Міцкевича та Шопена

Учень.  Польща ХІХ ст. Тяжке ярмо російської корони. І дух боротьби. Він усюди: і в студентських аудиторіях, і на міській бруківці, і в літературі, і в музиці. Кожен прагнув вибороти незалежність держави. Музикою протесту стають твори геніального польського композитора, сучасника Міцкевича, теж гнаного з рідного дому, котрий все життя присвятив Польщі, а вимушений був поневірятися на чужині, вмерти в Парижі, не дочекавшись зустрічі з рідною домівкою. Ми говоримо про Ф. Шопена, музика якого супроводжує наш урок.

Учень.  Коли Міцкевич перебував у Парижі, вони дуже часто спілкувалися. Музика Шопена трохи зменшувала біль розлуки з Батьківщиною, переносила його в рідну Польщу.  Шопен відкладав всі свої справи і часами грав для  співвітчизника. Завдяки Міцкевичу, народилося багато творів Шопена… Послухайте уривок з вірша Леопольда Стаффа «Міцкевич».

                                     Того не вибити в граніті.

                                     Не відтворити в бронзі й сталі:

                                     Як він страждав на цьому світі:

                                     Ніхто не кличе, їдьмо далі!..

                                     Він весь із онімілим смутком,

                                     З печаллю, що навік знебула, –

                                     Поміж сіреньким Новогрудком

                                     І чорним цвинтарем Стамбула.

Учень. Усе життя А. Міцкевича вмістилося між Новогрудком – містечком, де народився поет, і Стамбулом – містом, де він помер. Життя, що вмістилося між 24 грудня 1798 року та 26 листопада 1855 року. Дві межі: початок і кінець, а між ними – навчання в Віленському університеті, палкі промови в гуртках філареті (любителів чеснот), радість першої поетичної збірки «Балади і романси» 1822 року, гіркота розлуки з батьківщиною і нескінченні вимушені мандри-поневіряння Росією, Україною, Німеччиною, Швейцарією, Францією.

Перша поетична збірка

Учень.  А. Міцкевич мріяв про боротьбу, а зброєю йому слугувало слово. Ліричний герой Міцкевича бореться з байдужістю, ситістю, шукає стан природи, співзвучний власній душі. Перша поетична збірка поета приваблювала читачів істинними почуттями, вмінням оповити чарами таємничості навіть звичайні, буденні події. Досить виразно виступає в баладах фантастика. Але вона завжди поєднується з реальними деталями побуту і природи. До найкращих балад поета відносяться «Світязь», «Світязянка», «Рибка», «Чати», «Пані Твардовська».

2. Робота з питаннями теорії літератури

1. Який літературний жанр називається баладою? (Балада – невеликий за розміром ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного, соціально-побутового  або героїчного змісту з напруженим сюжетом).
2. Чим літературні балади відрізняються від народних? (В літературній баладі звучить голос автора, читач відчуває його ставлення до зображуваних подій і героїв. Літературний твір незмінний, фольклорний має варіанти).
3. Які фольклорні ознаки запозичили літературні балади? (В основі – історичні факти і легенди. Невеликий обсяг. Трагізм долі персонажів. Драматизм подій. Сюжетність: в основі сюжету – надзвичайний, трагічний випадок. Героїзм: герой гине, стверджуючи цим моральну перемогу над силами зла. Використання художніх засобів, які наявні в народних баладах: епітети, порівняння, метафори, антитези, анафори, рефрен, діалоги)
4. Яку країну вважають батьківщиною балади? (Жанр балади прийшов у світову поезію із Західної Європи. Батьківщиною балади вважають Францію. Cпочатку балади виникли як пісні до танцю).
5. Які письменники звертались до жанру літературної балади? (Франсуа Війон – Франція, Р.  Бернс – Англія, Й. Гете, Ф. Шиллер – Німеччина, А. Міцкевич – Польща, О. Пушкін – Росія, Т. Шевченко – Україна).
6. Міцкевич – поет-романтик. Які риси романтизму вам відомі? (Заперечення гнітючої дійсності, заклик до боротьби, поривання до ідеалу, використання елементів містики, звернення до фольклорних джерел).

Українські враження

Учень. Життя та діяльність Міцкевича пов’язані з Україною, де продовжувалися переговори між декабристами і польськими патріотами. На Україні, в Києві, Міцкевич зустрівся з діячами польських таємних організацій. Поетові дуже сподобалось стародавнє українське місто. Він побував у Лаврі та інших визначних місцях Києва. Відвідав Одесу, де діяли таємні організації та відбували заслання «неблагонадійні» з Москви та Петербурга. Побував Міцкевич в Єлисаветграді та Харкові, де познайомився з П. П. Гулаком-Артемовським – українським письменником, добрим знавцем польської літератури.

Учень. Особливо пам’ятною для поета була подорож до Криму, завдяки якій з’явився цикл «Кримські сонети» (1826 рік). Книга стала творчим успіхом поета і набула популярності в Україні.

Учень.  Перебування на Україні творчо збагатило Міцкевича. Він познайомився з українською мовою, зацікавився фольклором, народними звичаями і обрядами,  до яких він не раз звернеться у своїй творчості. На матеріалі українського життя напише він одну з найкращих балад – «Чати», яка має підзаголовок «Українська балада». Тут, на Україні, виникне у поета задум створити поему «Конрад Валленрод».

Перебування поета на Черкащині

Учень.  На Черкащину бурхлива доля приводить Міцкевича в лютому 1825 року, коли він подорожує до Одеси. Познайомившись у Києві з родиною Головінських, Міцкевич кілька днів гостював у їх маєтку в  Стеблеві. Очевидно, саме про Стеблів ці рядки із листа поета: «У Київській губернії звернув з дороги в село і оглядав вперше скали, про які ми знаємо тільки з книжок. Для мене це було нове і цікаве видовище: величезні брили граніту і похмурі поміж ними ущелини, що виходять далі на великі рівнини. Хочеться лише пожалкувати, що цю сцену я не спостеріг влітку, коли її прикрашають води, зелень і виноград». До сьогодні над чистими водами Росі височіють легендарні скелі: Бурлачка, Козак-камінь, Сфінкс, Нечуя-Левицького, Адама Міцкевича. Україна з її живописною природою нагадувала поету рідну Литву, край, де пройшли його дитячі і юнацькі роки. Не випадково Міцкевич з такою теплотою згадує у своїй поемі «Пан Тадеуш» про липу, що стояла перед домом Головінських на березі Росі:

Чи на Вкраїні я б ту липу упізнав.

Що сотню панночок і сотню хлопців бравих

Ховала в холодку при танцях і забавах,

Як вечір повивав блакитнооку Рось.

Учитель.  Ми вже говорили про знайомство в 1825 році Міцкевича з П. П. Гулаком-Артемовським, уродженцем міста Городище. Наслідком цього знайомства став переспів байкарем балади Міцкевича «Пані Твардовська», позначений українським колоритом і гумором. Добрим знайомим поета був М. Максимович, вчений-енциклопедист, перший ректор Київського університету, родом із Золотонощини. Міцкевич був присутній на захисті Максимовичем дисертації в Московському університеті у 1827 році.

Російські друзі  

Учень.  Дружньо зустріли Міцкевича і в літературних колах Москви і Петербурга.

Перебування в Росії відіграло дуже велику роль в художньому розвитку поета. Найзнаменнішою була зустріч А. Міцкевича у жовтні 1826 року з О.С.Пушкіним, яка незабаром переросла в міцну дружбу. Вони разом відвідують літературні вечори, діляться враженнями від прочитаних творів. Міцкевич перекладає вірші Пушкіна, а Пушкін – балади польського поета. У Росії Міцкевич сформувався, як поет дружби слов’янських народів. Тут він став глибше дивитися на питання національної незалежності Польщі.

Революційні легіони

Учитель.  Дуже насиченими були і останні роки життя поета…Останнім актом у політичній діяльності  Міцкевича була поїздка в 1855 році, під час російсько-турецької війни,  до Константинополя, де він хотів організувати польський легіон для боротьби з царатом.   Поет занедужав і помер у1855 році в Константинополі. Згодом його прах перевезуть до Польщі і поховають в замку Вавель. Міцкевича по праву можна назвати «громадянином світу». Чому? Тому, що він зробив вагомий внесок у світову культуру. Його творчість вийшла за національні рамки, вона має величезне загальнолюдське значення. А ми з вами повинні пишатися тим, що наш рідний край, наша Черкаська земля гостинно зустріла польського письменника, саме її він оспівав у багатьох своїх творах.

3. Проведемо літературну вікторину і перевіримо, чи були ви уважними на уроці.

1. Яким чином потрапив Міцкевич на Черкащину? (В лютому 1825 року  Міцкевич подорожує до Одеси. Познайомившись у Києві з родиною Головінських, Міцкевич гостює в їх маєтку  Стеблеві Корсунь-Шевченківського району).
2. Чому величні гранітні скелі на березі Росі носять ім’я А. Міцкевича? (Тому що Міцкевич, під час перебування в Стеблеві, любив оглядати скелі, брили граніту, похмурі ущелини, між якими несе свої води красуня Рось. Красу української землі відобразив він у своїх творах).
3. З якими вдатними особистостями пов’язане с. Стеблів  на Черкащині? (В Стеблеві народився І. Нечуй-Левицький, тут перебував А. Міцкевич, це батьківщина Василя Авраменка – видатного хореографа, генія українського національного танцю).
4. Хто з наших земляків перекладав твори А. Міцкевича? (П. П. Гулак-Артемовський, український письменник, байкар, уродженець Городища, переспівав баладу «Пані Твардовська» українською мовою. М. Старицький, М. Терещенко, О. Навроцький проникливо передавали думки і творчий темперамент А. Міцкевича).
5. Хто з відомих письменників гостював в маєтку М. Максимовича в Прохорівці? (Відомий історик, філолог, етнограф, ботанік Михайло Максимович підтримував тісні творчі зв’язки з П. Гулаком-Артемовським, А. Міцкевичем, М. Гоголем, Є. Гребінкою, Т. Шевченко. А. Міцкевич підтримував Максимовича, під час захисту дисертації в Московському університеті).
6. В якому році Міцкевич познайомився з Пушкіним? (В 1826 році. «Пушкін майже одного зі мною віку, в розмові надзвичайно дотепний і натхненний; читав багато і добре знає нашу літературу; про поезію у нього чисті, піднесені поняття» – писав поет своєму другові).
7. Перебуваючи в засланні, Міцкевич багато подорожує. Яка географія його мандрівок? (Петербург, Москва, Київ, Харків, Одеса, Крим, Черкащина с.Стеблів).
8. Яку назву має низка ліричних віршів, написана поетом в Стеблеві? («Подорожні»).
9. Яка балада А.Міцкевича має підзаголовок «Українська балада»? («Чати»).
10. Який польський композитор, сучасник Міцкевича, змушений був поневірятися на чужині, але серце заповів батьківщині? (Фредерік Шопен).
11. Яку країну, перебуваючи на Україні, згадував Міцкевич? (Україна з її живописною природою і побутом нагадувала поету рідну Литву. Край, де пройшли його дитячі і юнацькі роки).

А зараз ми познайомимося з однією з найкращих балад поета, баладою «Світязь».

4. Робота над змістом балади «Світязь»

• Як ви гадаєте, ілюстрацію до якої балади намалював художник? (До балади «Світязь»)
• Розкажіть про цей мальовничий куточок України. (Озеро Світязь – один із мальовничих куточків України. Воно належить до групи Шацьких озер, які розташовані у Волинській області. Це найглибше, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро України. Його площа 26 км2, найбільша глибина більше 59 м. Утворилося  воно  внаслідок провалу шарів земної кори в підземні пустоти. Версія геологів про походження унікального озера співпадає з народною легендою. В різні часи територія, на якій розташовано Світязь, належала до різних країн: Білорусії, Литви, Польщі)
• Яку легенду взяв за основу свого твору Міцкевич? (З озером пов’язано багато переказів, легенд, повір’їв. В основу балади «Світязь» покладено народну легенду про жителів старовинного міста, які, не бажаючи потрапити у полон до російських завойовників, перетворилися на водяні рослини)
• Як описав озеро А. Міцкевич? Зачитайте.
• Які художні засоби допомагають уявити його красу? (Епітети, порівняння, метафори)
• У чому полягає таємниця озера Світязь? (На дні його поховане старовинне місто, мешканці якого, не бажаючи потрапити у полон до ворогів, прийняли смерть і перетворилися на білі купави)
• Якими ви уявляєте жінок-захисниць міста Світязь? (Мужніми, сильними духом, з почуттям гідності, сміливими, волелюбними, відданими своїй Батьківщині)
• Чи можливо назвати їх патріотами? (Так, вони віддали своє життя заради свого міста)
• Що вони вважають за ганьбу? (Підкоритися ворогам, здати своє місто)
• Знайдіть опис білих купав, на які перетворилися жінки. Якими художніми засобами увиразнено їхню красу?

Так врятувався народ безборонний,  
Так ми уникли неслави. 
Бачиш квітки? То дівчата і жони, 
Змінені в білі купави. 
Мов сніжно-білі метелики, линуть 
Скрізь над водою німою, 
В листі зеленім, як віття ялини, 
Всипане снігом зимою.

• Чому народна фантазія перетворила жінок саме на квіти?
• Як ви гадаєте, символом чого є білі купави, прозвані в народі «цар-зіллям»? (Квіти – це не лише пам'ять про героїзм світязянок, але і символ сили патріотизму як вічного духовного оберегу народу)

Хто лиш сягнув там рукою у воду, 
Вирвав вологі стеблини, 
Раптом, хворобою вбитий страшною, 
Згинув тієї ж хвилини. 

• Чому в баладі не згадується ім’я героїні? (Княжна – виразник ідеалів всього народу)
• Хто насправді отримав перемогу – ворог чи народ? (Народ, тому що він не піддався ворогові, вибравши смерть на волі, аніж життя у полоні)

5. Робота над композицією балади «Світязь»

Експозиція – таємнича атмосфера твору, опис озера Світязь.

Зав’язка – проникнення у таємницю, перехід до далекого невідомого минулого.

Розвиток дії – розповідь світязянки, «оживлення» історії та подій давнини.

Кульмінація – смерть замість неволі. Утвердження ідеї свободи, протесту проти гноблення.

Розв’язка – життя народу, волю якого вбити неможливо, триває.

6. Створення візитної картки балади «Світязь»

Автор – Адам Міцкевич

Назва балади – «Світязь»

Джерела – фольклор, історія, вірування.

Тема твору – розповідь про жителів старовинного міста, які, не бажаючи потрапити в полон до ворогів, перетворилися на білі купави.

Ідея – уславлення єдності та стійкості народу у боротьбі з іноземними загарбниками.

Персонажі – жителі міста та російські завойовники .

Художні засоби – епітети, метафори, порівняння, використання діалогів, образи-символи.

7. Робота над образами-символами

Вода – символ плодючості, початку і кінця всього сущого на землі. У християнстві – символ очищення від гріхів, смерті і воскресіння. У баладі з озером (водою) пов’язана тема смерті і відродження народу, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

Синій (блакитний) колір – символ безкінечності, суму, довіри. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, вірність. «Безодня блакить» озера – це згадка про сумне минуле, про загибель держави, міста, народу. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.

Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, життя, вічності, святості.

У християнстві – спорідненість з Богом (ангели та святі у білому).

Але існує і протилежна символіка – це знак смерті, порожнечі, мовчання. Слов’яни одягали покійників у білий одяг.

«Біле нас щось огортає» – ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу.

Білі квіти (лілії, купави) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому», ­­­­чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.

 Поет розвинув фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.        

Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.

Білі купави у «листі зеленім» – це втілення віри поета у свій народ, у його відродження, продовження мирного та вільного життя.

Цар-зілля – символ смерті і відродження.

Герої балади А.Міцкевича нагадують казкового птаха Фенікс, який приносить себе у жертву,  щоб потім відродитися з попелу. Ніколи не зможе загинути народ, який відстоює свою свободу та незалежність, який готовий жертвувати життям заради майбутнього.

8. Роль фантастики у баладі.

Зачитайте фрагменти, в яких використовується фантастика. Як ви їх розумієте?

«Вабить це озеро, тихе й погоже... Страшно і слухати навіть» – загадкова атмосфера.

«Часом пори там почуєш нічної ... Тужне благання дівоче » – згадка про минуле, таємниця.

«Бог захистить нас... Я буду вам оборонцем!...» – янгол – символ Божої охорони народу, який захищає свою свободу.

«Боже,- гукнула я,- боже! ... Бачу: землі вже немає» – Бог допоміг людям у справі здобуття незалежності.

«Хто лиш сягнув там рукою у воду... Так його вславлено чари» – помста ворогам.

9. Порівняльний аналіз балад «Світязь» А. Міцкевича та Р. Стівенсона «Вересовий трунок».

1. В чому полягає ідейно-тематична близькість балад? (Героїчна загибель останніх піктів і жителів Світязя. Оспівування патріотизму, волелюбності та мужності людей, які не підкорилися загарбникам)
2. Чи схожі сюжети балад? (В основі балад – легендарно-історичні події, сторінки боротьби народів за незалежність)
3. Чи подібні образи в баладах «Вересовий трунок» і «Світязь»? (І останніх піктів, і жінок Світязя зображено в переломний момент їхньої долі, коли життя ставить їх перед важливим вибором. Герої балад протестують проти неволі, кидають виклик ворогові)
4. За яким принципом побудовані балади? (За принципом контрасту)
5. Чому у головних героїв відсутні імена? (Уособлюють весь народ)
6. Чому долі героїв трагічні? (Не було іншого вибору)
7. До якого типу балад можна віднести ці твори? (Героїчні балади)
8. За допомогою яких художніх засобів автори створили художній світ своїх балад?
9. Чи актуальні проблеми, порушені в баладах?

10. Творче завдання (Допишіть фрази, які розкривають ідеї твору)

Без волі немає… (життя).

Неволя – …(загибель) для народу.

Людина – …(частина) народу.

Краще смерть, ніж життя без …(свободи).

Сила народу в його …(єдності).

Які приказки і прислів’я ви знаєте на цю тему?

V. Підсумок уроку

Слово вчителя.  Балади Міцкевича поставили його ім’я на вершину світової слави.  В них він підніс людську особистість, зобразив духовне життя народу, вдаючись до змалювання незвичайних фантастичних явищ і обставин. Міцкевич своїм поетичним словом запалював серця людей і освітлював їм шлях до дружби і братерства. Зірка поета світить і нашому поколінню, а його поезії актуальні і зараз, тому що закликають до добра, дружби, братерства, взаєморозуміння.

Ти не як пам’ятник над нами

У голубій височині, –

Ти з нами поруч, наш Адаме,

Ідеш в безсмертні наші дні.

Ти з Олександром, ти з Тарасом

Дивився мудро в даль віків.

Тому не поржавіє з часом

Ваш вічний вайделотський спів.

Ти не лише всесвітній подив

Не тільки слава ти із слав, –

Це ж ти «Трибуною народів»

Серця народів потрясав!

І в час, коли земної кулі

Одна єднається сім’я.

Лунає у всесвітнім гулі

Твоє, Міцкевичу, ім’я!

                              Максим Рильський

VІ. Домашнє завдання

Виразно читати баладу А. Міцкевича.

Прочитати біографію Стівенсона та його баладу «Вересовий мед».