Тип уроку: нетрадиційний урок – виставка.
Мета: узагальнити й систематизувати знання про типи мовлення, вдосконалити вміння складати текст – опис на основі власних спостережень в художньому стилі; формувати в учнів уміння сприймати та оцінювати інформацію; вести тривалі спостереження за довкіллям, а також передавати свої враження через добір матеріалу да теми та комунікативних доцільних мовних засобів для побудови художнього опису; вчити черпати творчу наснагу в дивовижній красі рідної природи, виховувати любов і повагу до неї.
Тема. Підготовка до твору – опису предмета в художньому стилі
Мета: узагальнити й систематизувати знання про типи мовлення, вдосконалити вміння складати текст – опис на основі власних спостережень в художньому стилі; формувати в учнів уміння сприймати та оцінювати інформацію; вести тривалі спостереження за довкіллям, а також передавати свої враження через добір матеріалу да теми та комунікативних доцільних мовних засобів для побудови художнього опису; вчити черпати творчу наснагу в дивовижній красі рідної природи, виховувати любов і повагу до неї.
Тип уроку: нетрадиційний урок – виставка.
Обладнання: живі квіти, малюнки, листівки, репродукції картин, музичний супровід, тлумачний словник, схеми.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Організаційний момент
2. Оголошення теми, мети і завдань уроку
Учитель. Діти, який у вас настрій? Піднесений? Святковий? Прошу зібрати всю свою енергію, думки, щоб провести сьогодні цікавий урок мислення, урок розвитку ваших почуттів та емоцій, а водночас опрацювати матеріал, який спрямований на підготовку написання твору – опису поняття в художньому стилі. Вам, звичайно, цікаво дізнатися, що це за поняття, але для цього вам потрібно зробити тільки одне маленьке дослідження, і тоді вся таємничість зникне.
У першу чергу, для того, щоб вас підбадьорити, запишемо гасло уроку в зошит, причому уважно вдумайтесь у його слова, бо там ви вже зустрінете слово – підказку.
А тепер звернімо увагу на дошку, там зображено веселку – символ радості, щастя, яка дарує усім людям з давніх – давен різнобарв’я, по усіх куточка Землі розносять у своїх відерках непомітні її мешканці - ельфи та гномики. Вони розфарбовують чарівними пензликами увесь світ. А як ви думаєте, на що вони найбільше, на що вони найчастіше використовують фарби, розводячи їх до різних відтінків? (Відповіді дітей)
Учитель. Так, звичайно, на квіти. Адже це найпрекрасніші створіння природи, тож хай вони нас сьогодні супроводжують на уроці й милують своєю красою, ніжністю, а оскільки квітка – це усмішка сонця, то і його ми запросим у наше віконце.
А чи всі добре розумієте лексичне значення цього поняття? Спробуйте його розкрити. (Діти усно повідомляють свої трактування, а згодом звіряються зі словником і записують визначення в зошит).
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель. Першу загадку уроку ми відгадали і зрозуміли, що наступним завданням нашого уроку буде таке: повторити опис як тип мовлення, з’ясувати основні його ознаки за зразком – моделлю.
Бесіда
Учні пояснюють, що таке опис, його ознаки, спираючись на цю модель.
Учитель. Ми вже пригадали, що зробити опис означає розповісти про основні й постійні ознаки поняття, над якими ми працюємо, а також нам відомо, що є два види описів: науковий і художній.
Тому ми підходимо до розв’язання третього завдання: вимоги до художнього стилю.
Художній опис правдиво зображає предмет, але в яскравій формі, на основі особистих вражень автора, його ставлення до зображуваного. У таких описах обов’язково використовуються художні засоби (епітет, метафора, порівняння), різні за метою висловлювання речення.
Текст 1. Жоржина – улюблена доня осені. Вранці вона прокинулась, розчесала свою пелехату голівку й кокетливо посміхнулась до сонечка. Розправила тонкі, звужені на кінцях пелюстки, струсила росу. Своє золоте очко соромливо прикрила пелюстками. Ох і нелегко гнучкому стебельцю тримати таку пишну і вельми розумну голівку! А поруч з квіткою пнуться до сонця пуп’янки. І їм же хочеться зацвісти та покрасуватися. А листки на квітці великі, різьблені по краях. Сонце вже скупо дарує своє тепло, але квітка з жадібністю тягнеться до його проміння, бо знає, що, як тільки вдарять перші морози, її краса загине.
Текст 2. Жоржина – рід багаторічних трав’янистих рослин родини складноцвітих із коренями, які утворюють бульбовидні розрощення. Стебла заввишки від 20 до 200 см. Суцвіття – кошик на довгому квітконосі.
ІІІ. Засвоєння нового матеріалу
Учитель. Тепер перед нами постало розв’язання останнього, найскладнішого завдання – навчитися описувати красу квітки в художньому стилі. А для того, щоб щось створити, передовсім, нам треба придбати засоби для праці, тому спробуймо на мить стати художниками, позичити такого чарівного пензлика у гномиків і запастися фарбами, які нам будуть необхідні для розмальовування наших красунь.
Самодиктант. Утворити ланцюжок кольорів – відтінків. Повторити правопис складних прикметників.
Наприклад: блідо – жовтий, синій – синій, темно – зелений, яскраво – червоний, світло – жовтий. синьо – жовтий, червоно – синій, ніжно – білий.
Учитель. До нас на урок сьогодні завітала незвична гостя – Королева Природа. Запросимо її оплесками. А ось і Королева. Що ж вона нам принесла?
Королева Природа. Дорогі діти, я дуже рада бачити вас веселими, здоровими, життєрадісними. Але я б хотіла попроси вас, щоб і ви мені покращили настрій своїми знаннями з мови, довели, що ви є не байдужі до моїх володінь, а також спостережливі знавці Природи. Тому спробуйте відповісти, які кольори дарує Природа своїм маленьким помічникам для їх копіткої роботи. Спершу я вам буду підказувати, а згодом пограємо у гру «Хто швидше?»
Діти виконують завдання. (Королева Природа показує предмети, а діти називають кольори, які утворилися від них, а в кожній тематичній групі хтось записує тематичний словничок кольорів)
Рожевий Червоний рубіновий пурпуровий гранатовий малиновий вишневий |
трав’яний зелений малахітовий смарагдовий салатовий |
Золотий Жовтий бронзовий лимонний помаранчевий жовтогарячий вогнистий оранжевий |
Каштановий коричневий багряний шоколадний Синій голубий небесний кришталевий срібний сапфіровий волошковий |
Королева Природа. Так. Тепер мені уже радісно, суму ніби й не було.
А тепер давайте пограймося у таку гру: «Передай далі».
(Діти одне за одним називають квіти, а згодом парують їх за порами року. Хтось один в тематичній групі дарує Королеві свій букетик у кошику. Королева дякує і сідає за почесне місце)
Слово вчителя. Квіти ваблять наші очі дивовижною красою, зігрівають наші серця своє надзвичайною ніжністю, тендітністю. Але для того, щоб якнайкраще описати квітку в художньому стилі, недостатньо знати її назву та кольори – відтінки, тому скористаємося словами В.Симоненка.
Слів на описи не трачу, словом не передаси
Їх земної, безсловесної, дивовижної краси.
Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,
Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.
Ними кожен свою радість, власне щастя назива –
Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.
Учитель. Прислухайтесь: квіти, що у кожного з вас на столах, щось шепочуть, вони хочуть нам повідати якісь таємниці свого життя, знання яких допоможуть нам підготувати твір – опис.
Кожна квітка, як і людина, має свою історію життя, яка бере свій початок з давніх – давен і записана у легендах.
Цю книгу легенд досліджують етнографи. Вони й спробують нам розтлумачити їх значення.
Перша сторінка
Етнограф. Свій початок квітка бере ще з античних часів, до нас прийшли легенди про такі квіти, як нарцис, гладіолус, тюльпан. А ми з вами послухаємо легенду про королеву квітів – троянду.
Учень переказує легенду.
Закохана в Амура, богиня полювання Діана приревнувала його до напрочуд красивої німфи Розалії. І ось одного разу, в лихому гніві, вона схопила нещасну, потягла її в найближчий терновий кущ і, зранивши її страшними колючками, позбавила німфу життя.
Дізнавшись про гірку долю коханої, Амур подався на місце злочину і, знайшовши Розалію мертвою, у невтішному горі заплакав. Сльози його капали на терен, мов роса, і – о, диво! – зрошуваний ним кущ почав розквітати дивними квітами. Ці квіти були бліді та червоні троянди, символи кохання, невинності і болю.
Друга сторінка.
Етнограф. Наступний етап розповіді про життя квітів пов’язаний із впровадженням християнства. Так, існує католицька легенда про походження такої квітки, як безсмертник.
Вічна квітка
Був час на землі, коли поміж квітами почалися незгоди. Запишалися Лілія, Тюльпан, Троянда, Гладіолус, що тільки вони потрібні людям, бо приносять їм насолоду своєю красою і незрівнянними пахощами.
«Нащо засмічувати землю отим сміттям: Любистком, Волошками. Деревієм, Незабудками, Барвінком? Ні вигляду, ні запаху! Вся земля має цвісти нами», - категорично розсудили пишні квіти. Почалася справжня квіткова війна, і багато квітів назавжди зникло з лиця землі. І ось одного разу зібралися посланці всіх квіткових родів та й пішли до Бога на раду. Кожний доводив свою правоту. Суперечкам не було кінця. одні брали красою, а інші – лікувальними властивостями. Лише одна безіменна квіточка сиділа мовчки й не озивалася. Бог це помітив, і коли вислухав усіх, то звернувся саме до неї:
Бог згідливо кивав головою.
Бог, схвильований такою любов’ю цієї маленької квіточки до людей, запитав:
Від того часу став Безсмертник тією квіткою, що дарує нам свою красу і здоров’я цілий рік.
Третя сторінка
Етнограф. Є також власне українські легенди про походження квітів. Будь ласка послухайте легенду «Про Ружу, Мальву і Півонію».
(Розігрується сценка)
Колись ці гарні квіти були дівчатами – сестрами. Вони славилися своїм вмінням виліковувати від хвороб серця. Але брались лікувати тільки тих людей, які не вчиняли зла людям. Одного разу серед ночі постукав хтось до них у двері.
Відчинили дівчата двері, і влетів до хати Вітер – вітровисько.
Дівчата перезирнулись.
Тоді дмухнув Вітер на сестер, і стали вони замороженими квітами.
Навесні люди висадили їх у землю: мальву коло вікон ближче, півонію у саду коло джерельця, а ружу коло воріт – до сонця.
Так і ростуть сестри, милують око своєю красою.
Учитель. Але про життя квітів знають не тільки етнографи, а й науковці, які досліджують їх характер, силу, ауру. Тож звернемося до них за порадами.
1-й науковець. Так, ще з давніх – давен існувала азбука квітів, бо кожна щось означала, тому, даруючи ту чи іншу квітку. ми повинні пам’ятати про її значення.
Червона троянда – символ кохання.
Жовта троянда – символ багатства.
Гвоздика – символ наполегливості.
Ромашка – символ ніжності.
Лілія – символ невинності.
Конвалія – символ щастя.
Польові квіти – символ здоров’я.
Учитель. Діти, а хто назве, які бувають польові квіти. (Відповіді дітей)
2-й науковець. Крім того, людина, яка народилась в певний місяць року, має свій талісман серед квітів. Так, хто народився в січні, віддає перевагу такій квітці, як гвоздика, у лютому – фіалці, березні – тюльпану, квітні – гіацинтам, травні – конвалії, червні – лілії, липні – троянді, серпні – гладіолусу, вересні – айстрі, жовтні - жоржинам, листопаді – хризантемам, грудні – нарцисам.
3-й науковець. А найбільша сила квітів – у їх цілющій силі. Інколи гуляючи лісами, гаями, полями чи парками, ми не помічаємо, скільки навколо нас лікарів, що можуть нас вилікувати від бронхітів, ларингітів, ангін чи просто нежитю. Тому будьте спостережливими й уважними й запам’ятовуйте, що чай із цвіту акації лікує усі легеневі захворювання, квіточки та листочки бузку мають як знеболюючі, так і жарознижувальні властивості, відвар квітів і гілок вересу успішно лікує захворювання серця, нормалізує сон.
Широко в медицині застосовується напій з квітів волошки для покращення зору, лікування кон’юктивіту. Ліки з кульбаби особливо радять вживати дітям алергікам, а матерям немовлят варто пити з них чай, щоб вони мали молоко для своєї малечі. Тендітна й ніжна лілія дарує людям силу у суглобах, особливо якщо її пелюстки замочити у спирту й протирати ними болючі місця. А квіточка з такою неоднозначною назвою, як чорнобиль, має не тільки лікувальні властивості, а й широко використовується як приправа до різноманітних страв. У свіжому вигляді ля маринування огірків, помідорів, а в засушеному для присмачування страв із птиці, салатів і навіть вина.
Учитель. Не можна любити свою землю, дивлячись на неї байдужими очима. Цю істину стверджує і творчість наших художників слова і пензлика. Тому, спостерігаючи за красою майстрів пензля, ми водночас послухаємо, присвячені красі квіткового світу поезії, які підготували діти.
Учні читають вірші про квіти.
Учитель. Ми повинні пам’ятати, що квітка, як і людина, любить тепло, опіку, ласку і ніжність і не любить самотність. Саме тому люди й створюють букети, композиції чи ікебани.
Всі ці слова у нашій мові запозичені. Так, букет – це французьке слово, яке означає в себе на батьківщині «сукупність квітів», композиція за походженням латинське – «будова, структура», а ікебана – японське, що в перекладі означає «мистецтво створювати суцвіття».
(З цими словами діти ознайомлюються з дошки і записують у зошит)
Учитель. Тепер, коли ми так багато дізнались про квіти, нам варто скласти план – схему твору – опису цього поняття у художньому стилі.
Вступ.
У яку пору року і де цвіте квітка.
Основна частина
Висновок
Чим схвилювала мене ця квітка, і чим найбільше вразила?
Учитель. Також нам потрібно пригадати, що ми не можемо обійтись в художньому описі без таких мовних засобів, як епітети, порівняння чи метафори, тому давайте уявно намалюємо свою квітку епітетів. (Дітям роздано по одній пелюстці, на якій вони будуть писати свій епітет, згодом пелюстки збирає вчитель і наклеює на дошку у вигляді квітки).
Учитель. А щоб легше вам було підбирати порівняння й метафори, спробуймо пограти в таку розподільчо – рольову гру. Дівчата пригадують той момент, коли їм дарують квіти, а хлопці – коли вони їх дарують. Запишіть у зошит асоціації, які у вас виникають при цих спогадах (свято, радість, день народження, літо, поляна, усмішка).
Учитель. А тепер зачитаємо лист, який нам приніс листоноша. Це твір – опис квітки в художньому стилі, який нам надіслала шестикласниця, адже його вона написала рік тому на такому ж уроці.
ІV. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Рефлексія
V. Домашнє завдання.
Творче завдання: напишіть опис-троянди в науковому стилі.