Розробка уроку на тему "Відокремлені означення."

Уроки № 59, 60

Тема: Відокремлені означення.

Мета: закріпити знання про відокремлення означень і вживання розділових знаків у реченнях з відокремленими означеннями; формувати правописні навички, виховувати поважливе ставлення до природи, прививати  захоплення її красою; розвивати логічне мислення, увагу, уяву, пам’ять.

Тип уроку:  уроки закріплення вивченого.

Обладання: підручник.

Хід уроків

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

* Бесіда.

• Що таке відокремлення?
• Які члени речення можуть бути відокремленими? 
• Як виділяються відокремлені члени речення при вимові?
• Якими розділовими знаками виділяються відокремлені члени речення на письмі?
• У яких випадках відокремлюються означення?
• Чи завжди відокремлюються поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами?
• У яких випадках відокремлюються виражені дієприкметниковими зворотами або одиничними дієприкметниками означення, що стоять перед означуваним словом?  Навести приклади.
• Чи обов’язково відокремлюються виражені прикметниками непоширені означення, що стоять після означуваного слова-іменника? Від чого це залежить? Що робить таке відокремлення обов’язковим?

* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Відокремлені члени речення” (с. 100).

Виконання вправи 234.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Попереджувальний диктант. Записані речення прочитати, правильно інтонуючи.

І. В саду шумнім, на вишні молодій звиса ягіддя, кругле й соковите. І трусить вечір в молодім саду антонівку  медову й круглобоку. А потім в ріст пішла уся трава, червонобока, тиха, грозова. Ідуть дощі легкі й прозорі на українському маю.

З творів  А.Малишка.

ІІ. Спить вода, натомлена і тиха. (О.Довгий.) Вода вся ожила,  прозора й молода. (А.Малишко.) Плюскоче хвилька тепла і жива, на камінці пісочок намива. (Л.Костенко.) Хвилі кидає в берег море важке і зелене. (О.Ольжич.) Прощай, синє море, безкрає, просторе! (Леся Українка.) Наліг туман на воду й береги, густий і непрозорий. (М.Рильський.) Саме в лісі найвиразніше видно  невідворотність  ворожої навали, пойменованої туманом. (Є.Гуцало.)  Вітер пісню, повну смутку, в чистім полі виє. (Б.Грінченко.)

* Пояснювальний диктант.

І. Троянди – білу, кремову й червону – я зрізав, не без жалю і вагань. (М.Рильський.) Квітнуть, дихають троянди, дивні без кінця. (Олександр Олесь.) І не перлину холодну серце народить моє, а світлу троянду, червону, живу і пахучу. (Л.Забашта.) Нарцис, закоханий в лілею, дививсь на неї, в’янув, млів. (Олександр Олесь.) На зламі квітоніжки звіробою засльозилась криваво-червона краплина, яскрава й мерехтлива. (Є.Гуцало.) Може, й справді квітнуть паперові, кинуті на синій фон, квітки. (М.Доленго.) Зігріта сонцем пророста в земних долонях і мачинка. (Д.Луценко.) Я згадую калину у гаю, жагу пісень – веселої й сумної. (Л.Дмитерко.)

ІІ. Весною чижик молоденький, такий співучий, проворненький, в садочку все собі скакав. (Л.Глібов.) І в ночах, таємниче-прозорих,  чорногузи на гребінь хати  виставляють свої дозори. (Б.Олійник.) Згадую я ночі, теплі і розкішні, співи  соловйові на розквітлій вишні. (Олександр Олесь.) Лютий, хижий птах-шуліка, гостродзьобий,  превеликий, злісний клекіт видає. (Н.Забіла.)

* Диктант із коментуванням. Відокремлені члени речення підкреслити. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

І. Вихор білий сніжинки гнав, хрусткі й тверді. (М.Бажан.) Морозний сніг, блискучий  та легкий, здається, падає на серце прямо. (М.Рильський.) Зима ударить, холодом затята. (А.Малишко.) І наче склом затовчений туман, упала перша паморозь на віти. (Л.Костенко.) Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений ввесь інеєм білим, прикритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом. (Панас Мирний.) Та хуга вдаряє, дедалі лютіша. (Л.Первомайський.) Вулиця, присипана сніжком, хрумтить і пахне стигло. (М.Рильський.) Занімілі під морозами, знов з узбіч бринять струмки. (А.Волощак.) Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї. (Олександр Олесь.) І плили, плили мандрівники в океан, морозами закутий. (М.Рильський.)

ІІ. Поля мої рідні, найкращії в світі, багаті на силу, на пишную вроду, засіяні хлібом і потом политі, робітницьким потом мойого народу! (Б.Грінченко.) Асфальтами залите вухо не знає імені “Народ”. (Л.Костенко.) Освячений дощами й зорепадом, нечутно розмовляє сад із садом. (Г.Фалькович.) Веселка була схожа на дугу, дбайливо розмальовану господарем, вбрану в красиві весільні стрічки. (Ю.Мушкетик.) Прибита росою курява  оксамитом укривала дорогу. (З.Тулуб.) Та на дорогу, золотом накриту,  машини виїжджають грузові. (Д.Павличко.) Роз’ятрений нудьгою, затоплений у задумі, плентавсь я тихою ходою берегом річки. (М.Коцюбинський.) Якось, сину, брів я полем, весь заглиблений у себе. (Б.Олійник.) Руки тата, важкі і добрі, ось на фото тримають мене. (П.Перебийніс.) Дотліває холод в моїй ватрі, я один замріяний іду... (В.Симоненко.) Я, небесами пійманий, тремчу. (Д.Павличко.)

* Робота з підручником.  Самостійне виконання вправи 235.

* Самостійна робота.  Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Відокремлені члени речення підкреслити.

Пл..ве густе надхмар’я, в..соке та бе..крає. (А.Малишко.) Пісня поля, давня і зна..ома, в моїм серці радісно бр..нить. (М.Гурець.) І степ старий, і гордий, і б..гатий, убрався скрізь в ясно-з..лені шати. (Б.Грінченко.) Ціле море соняхів, незліченних, золоточолих, розл..лося ст..пами, звернутих  л..цем до свого небесного взірця. (О.Гончар.) Як Одіссей, натомлений блуканням по морю синьому, я, стомлений ж..ттям, пр..ліг під тінню сокора старого, зарився в листя і забув про все. (М.Рильський.) Ц..кад сухі сюрчки, настирл..ві, ядучі, п..ляють во..ку ніч, немов сухий сушняк. (І.Драч.)

* Робота з підручником. Самостійне виконання вправи 239.

* Навчальний диктант.

Зима. Земля, скована морозом, покрилася білим  снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо  припало до землі. Сумно. Один вітер гуляє по волі, гуде та реве. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє  почорнілий бур’ян. Хутори видніють здалеку, обставлені ожередами соломи.

Короткий зимній день минав. Ясне сонце ховалося за гору, обдавало червоним заревом небо, чисте й високе. Зоря почала жовтіти, пригасати. Над землею розстилалася ніч, на небі схоплювалися зорі. Блискучі й ясні, вони так  вистилали все небо, мов хто висипав їх з коша. (За Панасом Мирним;  80 сл.)

ІV. Підведення підсумків уроків.

V. Домашнє завдання. Повторити п. 15, вправа  240.