Уроки № 62, 63

Зв’язне мовлення

Усний докладний переказ тексту наукового стилю

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати  такі текстотворчі вміння, як уміння визначати тему й головну думки тексту, з’ясовувати стиль та основний і допоміжні типи мовлення, самостійо складати план тексту,  добирати адекватні змісту та прослуханому зразкові виражальні засоби мови, реалізувати задум (усно відтворювати вихідний текст-зразок); формувати вміння усно переказувати текст зі збереженням стильових вимог;  виховувати повагу до науки; розвивати  слухову пам’ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів.

Хід уроків

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тексту вчителем.

*З’ясування лексичного  значення вжитих у тексті переказу  слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми та головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту, з’ясування стильових ознак. Визначення покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Самостійне складання плану прослуханого  тексту.

*Повторне читання вчителем тексту.

ІІІ. Усне переказування тексту за планом.

ІV. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.  Повторити п. 14-15.

Тексти наукового стилю для усного докладного  переказу

1. Топографія Запорізького краю

Простір землі, зайнятий запорізькими козаками,  мав переважно степовий  характер. Характерним явищем степів є так звані балки, яри й байраки.  Балками називали тут більш чи менш  глибокі долини з пологими берегами, вкриті травою, інколи лісом. Балки служать природними жолобами для стоку води  з відкритих степових місць у ріки, річки, озера, лимани. Геологічною мовою балками називають вкриті лісовою чи трав’яною рослинністю яри.

Ярами ж називаються балки з крутими, оголеними  берегами, що обвалюються  від весняних і дощових розливів і тому пропускають воду в шари свого підгрунтя. Байраками називаються ті самі яри, але неодмінно вкриті лісом, більш чи менш високим і густим.

Довжина балок значна. Вони завжди йдуть у напрямку до Чорного чи Азовського  моря.

В історії запорізьких козаків балки, яри й байраки мали певне значення.  У балках чи біля балок  закладали спочатку бурдюги, тобто землянки, потім зимівники й нарешті села сімейних запорожців. Головним чином будівництво сіл відбувалось  біля балок по обох берегах Дніпра, тоді біля балок  по берегах степових річок.

Усіх балок, ярів і байраків у степах запорізьких козаків  була справді  незліченна кількість. За даними ХVІІ й ХVІІІ століть балок з правого берега Дніпра було 95, а з лівого – 36. З найперших відомими були такі: Хортицька, Люта, Золота, Крейдяна, Верхня Солонецька й Нижня Солонецька.  Зі степових балок найвідомішими були  Дубова чи Гайдамацька, що виходила до притоки Інгульця, а також балка Княжі Байраки, що починається від притоки Інгульця Жовтих Вод.

За переказом, ця балка отримала свою назву  від котрогось із князів Вишневецьких, який висушив усі водяні джерела у власній землі, щоб заморити спрагою своїх селян. В історії запорізьких козаків балка Княжі Байраки стала дуже відомою як місце першої битви гетьмана Богдана Хмельницького з поляками на Жовтих Водах у травні 1648 року. (За Д.Яворницьким;  288 сл.)

• Пояснити лексичне значення слів топографія (наука, що вивчає земну поверхню, способи її вимірювання та зображення на карті, сукупність  географічних ознак певної території),  геологія (наука про Землю, її речовинний склад, будову й розвиток), лиман (затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря; сага, заводь), бурдюг (житло, викопане в землі, землянка; бурдей, бурдій), зимівник (зимове житло запорожця за межами Січі).
• Скласти план (орієнтовний: І. Козацькі землі мали степовий характер. ІІ. Характерне явище території – балки, яри й байраки. 1. Балка – долина з пологими  берегами. 2. Яр – балка з куртими берегами, що обвалюються. 3. Байрак – вкритий лісом яр. ІІІ. Довжина та напрямок балок. ІV. Біля балок відбувалось будівництво.V. Найперші відомі балки. VІ. Балка Княжі Байраки. 1. Початок балки – притока Інгульця Жовті Води. 2. Історія назви балки. 3.Місце першої битви Богдана Хмельницького з поляками.)
• На дошці записати: Хортицька, Люта, Золота, Крейдяна, Верхня Солонецька й Нижня Солонецька балки; Дубова чи Гайдамацька балка; битва на Жовтих Водах у травні 1648 р.

2. Одяг

Одяг – це сукупність предметів,  які захищають людину від впливу зовнішнього середовища: холоду, спеки, негоди. Проте неважко помітити, що одяг має не тільки практичне призначення. Він пов’язаний з широким колом духовних понять.  Наприклад, одяг завжди засвідчував  становище людини в суспільстві. Крім того, завжди  існували чітко визначені вимоги  до вбрання на свято, будень або обряд. Таким чином, одяг становить важливу складову частину духовної й матеріальної культури народу.

Крім терміну “одяг” часто вживають термін “костюм”. Він окреслює значно ширше за обсягом поняття, яке вказує на сукупність і співвідношення  різних предметів, прикрас, зачісок, косметики, головних уборів, взуття. Все це поєднується в один комплекс. Костюм є виразником суспільної та індивідуальної  характеристики людини,  її  віку, статі,  характеру, смаку.

Слово “костюм” – французького походження. Українські відповідники такі: “вбрання”,  “шати”, “стрій”.

На формування одягу мають вплив різні  фактори:  природні умови,  спадщина попередніх поколінь,  культурні взаємини з іншими народами, особливості мистецтва,  розвиток техніки, спосіб життя народу, релігія, суспільна мораль.

Безперечно,  важливими є практична, захисна функції одягу. Проте не менш значущими спрадавна була  оберегова  його роль. За народними віруваннями,  за допомогою  певних символів, нанесених на одяг способом вишивання, ткання тощо, людину можна було оберегти від злих духів або “поганого” ока. Велике значення мала функція обрядова, адже певний одяг виготовляли  спеціально для різних обрядів:  весілля, похорону.

В усі часи  одяг виконував соціальну функцію. Вона впливала на вибір матеріалу, з якого одяг виготовляли. Привілеєм заможних людей було ношення шовкових, парчевих тканин, мережив. Місце людини в суспільстві виявлялося навіть у кольорах одягу. Знатні люди носили золото, пурпур. Отже, костюм завжди відповідав соціальному рангові його власника.

Важливою є національна функція одягу. У традиційних строях  народу на всій території України є багато спільного.

За одягом ми пізнаємо, як жили й працювали наші предки, якими були їхні звичаї, обряди, смаки. (З підручн.; 284 сл.)

• Пояснити лексичне значення слів  комплекс (сукупність предметів або явищ, що становлять єдине ціле),  фактор (чинник, умова, рушійна сила  якогось процесу),  функція (призначення, роль), привілей (право, перевага, пільга, надана окремим особам, групам людей або  певному станові, класу).
• Дібрати синоніми до слів  соціальний (суспільний),  традиційний (тут: звичний), символ.
• Скласти план (орієнтовний: І. Одяг  пов’язаний з широким колом духовних понять. ІІ. Що означає термін “костюм”. ІІІ. Фактори, що впливають на одяг. 1. Захисна функція одягу. 2. Оберегова роль. 3. Обрядова функція. 4. Одяг визначав місце людини в суспільстві. 5. Національна функція одягу. ІV. Про що розповідає одяг).
• Записати на дошці: важлива складова частина духовної й матеріальної культури народу; виразник суспільної та індивідуальної  характеристики людини,  її  віку, статі,  характеру, смаку; відповідність соціальному рангові.

        Усно переказати текст.