Розробка уроку "Речові історичні джерела. Музеї."

 

 

 

Речові історичні джерела. Музеї.

 

Історія України ( Вступ до історії)—5 клас.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:     Речові історичні джерела. Музеї.

Мета: дати дітям початкові уявлення про історичні джерела, з'ясувати роль археології, нумізматики, сфрагістики та геральдики при вивчені минулого; розвивати вміння робити висновки на основі прочитаного чи почутого; виховувати повагу до історії рідного народу.

Обладнання: підручник О. Пометун Історія України (Вступ до історії), роздатковий матеріал, таблиці «Історичні джерела», «Допоміжні історичні науки».

Тип уроку:  комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом       « Бліцопитування по ланцюжку»

Перший учень ставить коротке питання другому за параграфом домашнього завдання. Другий - третьому, і так до останнього учня. Час на відповідь - кілька секунд, учитель має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне.

ІІІ.  Вивчення  нового  матеріалу

1. Історичні джерела

Бесіда

1. Звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому?

(Заслуховують 2-3 відповіді учнів)

Робота з роздатковим матеріалом

Прочитати вірш. Дати відповіді на запитання.

Історичні джерела (готується як роздатковий матеріал)

Щоб історію писати, треба так багато знати:

І літопис прочитати, що монах давно писав,

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І прослухати легенди, давні вірші і казки,

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття,

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

 І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне джерело.

Завдання

1. Звідки ми дізнаємося про події минулого?

2. Що ми вважаємо історичним джерелом?

Робота за таблицею «Історичні джерела»

Працюємо з терміном «історичне джерело». Учні записують визначення у зошити. Працюємо з  таблицю «Види історичних джерел».

Робота з підручником.

За ілюстраціями вміщеними у підручнику на ст. 27 занести історичні джерела до відповідної колонки таблиці

Речові	Усні	Писемні

 

2. Археологія

Рольова гра (випереджальне завдання)

Вчитель. До нас на урок завітала одна з наук, що допомагає досліджувати минуле. Вона прийшла з помічниками. Зараз вони розкажуть нам про себе.

Дійові особи: Археологія, 1-й архео­лог, 2-й археолог, 3-й археолог.

Археологія. Я — спеціальна на­ука. Я вивчаю минуле за речовими історичними джерелами. Звуть мене археологія. В перекладі з грецької — «наука про давнину». А це — мої по­мічники,

1-й археолог. Ми—вчені-археологи. Ми розшукуємо, розкопуємо і вивчаємо давні речі та споруди.

2-й археолог. Ми розробили правила пошуку давніх пам'яток — це дає можливість добувати речі з-під землі неушкодженими.

3-й археолог. Спочатку ми ро­бимо археологічну розвідку. Для цього ми* уважно вивчаємо писемні джерела, оглядаємо місце майбутніх розкопок.

1-й археолог. Потім ми закла­даємо пробний розкоп — вузьку траншею, щоб виявити, чи є в ґрунті цікаві речі. І, якщо щось знаходимо, готуємо великий розкоп.

2-й археолог. Працюємо ми повільно, щоб не пошкодити пам'яток давнини. Застосовуємо легкі лопати, ножі, пензлі.

3-й археолог. На папері фіксує­мо всі знахідки. Крім того, ведемо щоденники, як відбуваються роз­копки.

Бесіда.

1. Що таке археологія?
2. Якого походження це слово?
3. Кого називають археологами?
4. Як археологи проводять розко­пки?

Вчитель. Одним із найбільш відомих археологів України був Вікентій Хвойка.

Повідомлення учнів.

Прослухати повідомлення і відповісти на питання.

Запитання

1. Де народився В. Хвойка?

2. Чим уславився?

3. Скільки років тому існувала трипільська культура?

4. Чим займалися трипільці?

Робота з візуальним джерелом підручника ст. 29.

Розгляньте ілюстрацію. Які висновки можна зробити про життя трипільців?

3. Науки, які допомагають вивчати історію.

Вчитель. Сьогодні, діти, ми також ознайомимося з науками, які допомагають вивчати історію: нумізматикою, сфрагістикою та геральдикою.

Робота з таблицею «Допоміжні історичні науки»

Учні записують визначення понять до зошита.

Робота з підручником

Прочитати текст підручника (§ 4, С. 30-32) і сформулювати за змістом тексту 5-6 запитань.

Перевірка результатів роботи учнів на цьому етапі відбувається таким чином: учень ставить запитання для всього класу. Відповіді учнів вчитель враховує при виставлені оцінок.

Повідомлення учня «Тризуб—державний символ України»

4. Музеї

Вчитель. І монети, і печатки, і герби належать до речових історичних джерел. Як ви вважаєте, які установи зберігають речові історичні джерела? (Очікувана відповідь — музеї.)

Робота з терміном

   Музей — установа, у якій зберігають важливі пам'ятки минулого.

Учні записують визначення поняття в зошити.

Робота з роздатковим матеріалом

 Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання.

МУЗЕЙ (Готується як роздатковий матеріал)

Запитання

1. Яку установу називають музеєм?
   2. Звідки походить це слово? 8. Що воно означає?

Вчитель. Як зберегти в пам'яті те, що кожен набуває протягом життя, те, що варто передати наступним поколінням? Найбільш цікаві речі, пов'язані з визначними подіями і людьми, зберігають у музеї. Термін «музей» походить від грецького «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних  речей і палаців міст Ассирії, Вавилону та Єгипту датують ІІІ тисячоліттям до нашої ери.

За своїм призначенням музеї поділяються на історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні,технічні, галузеві тощо. Як приклад можна згадати Національний музей історії України та Дніпропетровський історичний музей ім.  Д. Яворницького, Музей археології Середнього Подніпров'я, Музей археології та печерних міст, Музей трипільської культури, Національний музей Тараса Шевченка, Літературно-меморіальний

музей Івана Франка, Ялтинський історико-літературний музей та інші.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Гра «Хлоп, топ»

Вчитель читає твердження  ,якщо воно правильне Учні хлопають, якщо не правильне  учні топають.

1.  Перші в історії людства металеві гроші з'явились у Київській Русі?  

2. Перший князь у Київській Русі, який почав друкувати монети, — Ярослав Мудрий?    

3. Геральдика — це наука, що досліджує печатки?    

4. У Київській Русі тризуб був знаком великокнязівської влади?

5.  Герб — знак держави, міста, роду?      

6.  Сфрагістика — наука, що досліджує печатки?

7. Перші печатки з'явились у Давньому Шумері?

8. На  українські землі печатки потрапили з грецьких міст-держав Північного  Причорномор'я?      

Гра «Ланцюг»

Кожен учень по черзі має згадати одне поняття, термін, речення, що стосується теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить ланцюг.

V. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

А зараз уявіть, що ви працюєте репортером солідного історичного видання, під назвою, наприклад, «Нумізмат». Ваш номер готується до друку і вільною лишається одна колонка з таким заголовком: «На сьогоднішньому уроці я дізнався (дізналася)… Що мені сьогодні сподобалося, а що ні?». Що б ви туди написали?

V І. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 4.

2. Підготуватися до практичного заняття ст. 33.