Розробка уроку української мови у 5 класі "Речення. Граматична основа речення. Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення)

 

 

 

 

 

 

Речення. Граматична основа речення. Речення з одним головним

членом (загальне ознайомлення)

 

 МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У 5  КЛАСІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Речення. Граматична основа речення. Речення з одним головним

            членом (загальне ознайомлення).

Мета:

  навчальна: систематизувати знання учнів про речення; удосконалити вміння           

                      відрізняти словосполучення від речення; сформувати поняття

                      про граматичну основу речення, її функції та способи 

                      вираження;

  розвивальна:  удосконалити навички синтаксичного розбору речення,

                      удосконалювати орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів;

  виховна:    виховувати шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості

                     нашого народу, кращі людські якості на основі моралі, що

                     міститься у прислів’ях та приказках.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Перебіг уроку

(Слайд 1)

    Доброго дня! Я рада вітати вас цього чудового весняного дня. Сьогодні ми  з вами далі прямуватимемо річкою Знань, на якій траплятимуться різні перешкоди, але ми мужньо їх подолаємо. На минулому уроці ми здолати перешкоду під назвою словосполучення. Тож перевірмо, як ви сьогодні впораєтесь із нею.

   Розгорніть ваші зошити і запишіть дату, класна робота.

І. Активізація вивченого.

 Двоє учнів працюють біля дошки з індивідуальними завданнями:

 1. Виберіть із запропонованих сполучень слів словосполучення. Запишіть.  Поставивши питання, визначте  головне та залежне слово.

    Згода  будує, ластівка і соловей, низько літають, до землі.

 

2. Випишіть із наведеного речення словосполучення.

Поставивши питання, визначте у ньому головне та залежне слово.

Не заживає рана від лихого слова.

 

 Учні із запропонованих сполук слів  виписують лише словосполучення. (Слайд 2)

 Розумна голова, сходить сонце, аби живо, світ пройти, святий та тихий, любить словами, серед зими, жити чесно, косо та криво, ластівки літають, повний колос, без роботи.

 

Учитель: Діти, пригадайте,що ми називаємо словосполученням?

• Якою є будова словосполучення?
• Які поєднання слів не є словосполученнями? .

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд 3)

     Добре! А зараз розгляньмо табличку, та спробуймо з’ясувати, у чому полягає відмінність словосполучення від слова та словосполучення від речення.

Слово	Словосполучення	Речення
Багатіє	Багатіє знаннями	Знаннями людина багатіє.
Вода	Тиха вода	Тиха вода високі береги підмиває.
Край	Рідний край	За рідний край життя віддай.

 

Учні мають зробити висновок, що, на відміну від слова та словосполучення, речення виражає закінчену думку. За допомогою речень люди спілкуються між собою, тобто передають повідомлення, ставлять запитання, висловлюють прохання тощо. До основних ознак речень відносять: наявність закінченої думки, інтонаційну завершеність, наявність граматичної основи – підмета і присудка, граматичний зв'язок між усіма словами.

   Отже, речення – найменша одиниця людського спілкування. За допомогою речення ми формуємо, виражаємо й повідомляємо думку.

    Речення – це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.  (Слайд 4)

   Саме про речення ми будемо говорити сьогодні на уроці.

 Отже, тема уроку «Речення. Граматична основа речення. Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення)».

 Учитель записує на дошці, а учні в зошити «Речення. Граматична основа речення»

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Спостереження над мовним матеріалом. (Слайд 5)

   У яких словах передається основна думка речення – у тих, що подані ліворуч, чи в тих, що праворуч? На які питання вони відповідають.

   Під лежачий камінь                                              вода не тече.

 

 2. Робота з підручником. Робота в парах.

   І. Прочитайте  теоретичний матеріал  на с. 180-181. Попрацюйте в парах, задайте один одному питання за матеріалом.

     Що ми називаємо граматичною основою речення?

    Що таке підмет?

    Що таке присудок? На які питання він відповідає? Якими частинами мови може виражатися присудок?

                (Слайд 6)

  ІІ.  Виконати вправу 415. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки підмет або присудок. Підкресліть граматичну основу. Якими частинами мови виражено головні члени речення.

 

3. Слово вчителя.  (Слайд 7)

Погляньте уважно на речення «Не кидай слів на вітер».  Назвіть його граматичну    основу. Чим це речення відрізняється від попередніх.

   Учні повинні  зробити висновок, що в цьому реченні є лише один головний член речення.

 

Фізкультхвилинка (Слайд 8)

На дошці записано 3 речення. На столі лежать картки зі словами з речень та «підмет» , «присудок». Учні з трьох рядів дістають картки та стають так, щоб зі слів, що їм дістались, утворились речення. Учні,  що дістали картки з  написами «підмет», «присудок», беруть за руку учня, слово якого є підметом чи присудком у реченні.

   На чорній землі білий хліб родить.

   Молодь багата мудрістю батьків та дідів.

   Блисне сонце і в наше віконце. ( Кожна жаба своє болото хвалить.)

 

4. Дослідження-аналіз. (Слайди 9-16)

Прочитайте речення. Запишіть лише двоскладні, підкресліть граматичні основи. Кожне речення записуйте з нового рядка. Якими частинами мови виражено підмет та присудок?  Зробіть висновок, коли між підметом та присудком ставиться тире.

   Ключ. Якщо ви правильно визначили двоскладні та односкладні речення, то з перших літер двоскладних речень прочитаєте слово … НАРОД

 

На охочого робочого діло знайдеться.

Чесне діло роби сміло.

Аби вовк ситий і коза ціла.

Розум – скарб людини.

В лиху годину узнаєш добру людину.

У сусіда ума не позичиш.

Одне дерево – це ще не ліс.

Діло майстра величає.

 

VІ. Закріплення набутих знань.  (Слайд 17)

1. Гра «Згадаймо літературу». Робота в парах.

    Учні отримують картки із прислів’ями та приказками. Називають пропущені підмети чи присудки.

1. Здоров’я за найбільші гроші  не … .
2. У доброї господині й … несеться.
3. Всяка … своє гніздо знає.
4. Маленька праця … за велике безділля.
5. Гостре словечко … сердечко.
6. Хліб усьому  … .
7. На годину …, за рік не доженеш.
8. Одна голова …, а дві краще.
9. Кожна … своє телятко лиже.
10.  Дарованому коневі в зуби … .
11.  Брехнею світ … , та назад не вернешся.
12.  У чужій сторонці не так світить … .

 

2. Творча робота.  (Слайд 18)

З поданих слів утворіть речення. Підкресліть в них граматичну основу.

    Прислів’я, українського, мудрість, та, відображають, народу, приказки, спостережливість, і.  (Прислів’я та  приказки відображають мудрість і спостережливість українського народу).

    Приказки, народної, та, мудрості, прислів’я, скарбниця. (Прислів’я та приказки – скарбниця народної мудрості).

 

VIІ. Підсумки уроку.

Учитель:  Отже, скажіть,  яку перешкоду на річці Знань ми здолали сьогодні на уроці?

   Що ми називаємо реченням?

 

VIІI. Завдання додому , інструктаж.  (Слайд 19)

Учитель.  Діти, вдома ви ще раз уважно прочитайте правила  на сторінках 180-181 і виконайте вправу 418 письмово / написати твір-мініатюру на тему «Зробив діло – гуляй сміло». (завдання записане на дошці). Запишіть у щоденники.