Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Закріплення звука [ф], букви Фф. Робота з дитячою книгою. Н. Забіла «Ясоччина книжка»“

Українська мова

Тема: Закріплення звука [ф], букви Фф. Вправи на звуко-буквений аналіз слів. Читання текстів на вивченні літери. Робота з дитячою книгою № 14.  Н. Забіла «Ясоччина книжка»

Мета: закріпити знання першокласників про звукове значення букви ф («еф»); удосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів, читання слів і речень з новою буквою; вчити учнів правильному, свідомому, виразному читанню; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, усне мовлення, мислення, вміння порівнювати, творче мислення; виховувати інтерес до життя екзотичних тварин.

Обладнання: предметні малюнки.

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Ось і дзвоник пролунав.

Для навчання час настав.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Фронтальне опитування

— Яку букву вивчали на минулому уроці?

— Які звуки вона позначає на письмі?

— Наведіть приклади слів із буквою ф («еф»).

— Послухайте вірш, запам’ятайте слова з приголосними твердим звуком [ф] і м’яким звуком [ф’].

Гафійка й Федь із мамою

Прийшли до зоопарку,

Там зебру бачили з ламою,

Фламінго і цесарку,

Жирафів двох із Африки,

І дрохву, й козенятко,

І фазана з фазанкою,

Й манюнє фазенятко.

([ф]: Федь, фламінго, із Африки, фазана, фазанкою, фазенятко; [ф’]: Гафійка, жирафів.)

2. Читання складів та слів на картках-блискавках

хву  фло  фі  хи  хви  фа  фу

фото  футбол  хвиля   факел 

3. Читання на одному диханні

шеф   кофта   Софійка  фільм — хвіст

шарф   фара   Гафійка  ферма — хвоя

фарш   форма  Федько  фішка — хвіртка

4. Вправа «Слухняний ротик»

1) Читання скоромовки

2) Промовляння скоромовки з нарощуванням темпу

3) Заучування напам’ять

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні на уроці ви будете удосконалювати свої навички читання, виконуючи різноманітні завдання. Ми познайомимося з життям африканської тварини. А також познайомимось з української письменницею Наталею Забілою та її збіркою «Ясоччина книжка».

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Підготовка до читання тексту «Телефон»

— Відгадайте загадку.

Дивну скриньку носить Толя — 

з неї чути голос Олі.

Толя скаже лиш: «Привіт!»

«Здрастуй», — чує він за мить. (Мобільний телефон.)

— Про який саме телефон говориться у загадці? Доведіть.

— Які ще телефони ви знаєте? Розкажіть.

— Прочитайте слова. Що в них є спільне? Чим вони відрізняються? Складіть речення з кожним словом.

Теле

Мікро   фон

Магніто

— Що означає спільна частка фон у цих словах? (Звук.) Що робить зі звуком кожний пристрій? (Телефон – передає звук на відстань; мікрофон – робить маленький (тихий) звук великим (голосним); магнітофон – записує звук і відтворює цей запис.)

2. Робота над текстом «Телефон»

1) Читання тексту вчителем

Телефон

 Хто з вас, діти, не знає, що таке телефон? Узяв слухавку, набрав потрібний номер – і чуєш рідний голос.

У давні часи, коли не було телефонів, люди використовували голубів-поштарів.

А сьогодні ми маємо вже й мобільний телефон. Його завжди можна носити при собі, бо працює він без дроту.

А ще є телефон, який дає можливість не тільки почути, а й побачити того, з ким розмовляєш.

2) Читання тексту учнями

Учні читають текст самостійно пошепки.

— Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено?

3) Вибіркове читання

— Що використовували люди в давні часи, коли не було телефонів?

— З яких частин складається дротовий телефон? (Слухавка, що з’єднується дротом з корпусом, диск або кнопки з цифрами для набору номера.)

— Що таке телефон-автомат? Який вигляд він має? Де може бути встановлений?

— Що це за телефон, який дає можливість не тільки чути, а й бачити того, з ким говориш?

3. Розвиток діалогічного мовлення учнів. Поняття про мовленнєвий етикет

— Сучасне життя неможливо уявити без телефона. Людство користується телефоном уже більше століття. Але, на жаль, культурою спілкування по телефону володіє не кожен. Запам’ятайте, якщо телефонуєте ви:

• насамперед привітайтеся, назвіть своє ім’я.

• повідомте, з ким саме ви хотіли б поговорити;

• завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся. Нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника.

Якщо телефонують вам:

• спробуйте якомога швидше зняти трубку;

• розмовляйте тактовно, ввічливо;

• не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас.

Після обговорення правил спілкування діти працюють у парах: готують і розігрують телефону розмову «Запрошення на прогулянку».

Фізкультхвилинка

Знає добре буква кожна,

Що хворіти їй не можна.

І тому на фіззарядку

Всі побігли буз оглядки.

Зупинилися сестрички

На пісочку біля річки.

Буква «еф» гукає з боку:

— Всім узяти руки в боки!

І робіть, як я, дівчатка,—

Починається зарядка.

4. Підготовка до читання тексту

— Відгадайте загадку.

Довжелезну мають шию,

дуже вправно крутять нею.

Вище всіх вони на вітах

соковитий плід помітять. (Жирафи.)

— Що ви знаєте про цю тварину? Де вона живе? Чим годується? Як спить?

5. Опрацювання тексту-жарту

1) Робота за малюнком

— Роздивіться малюнок. Де знаходяться діти? Що вони роблять?

— Кого побачили в зоопарку хлопчики і дівчата?

— Текст називається «Жарт». Що означає жартувати?

2) Читання вчителем

— Послухайте жарт, посміхніться героям тексту.

Жарт

 Федько вперше побачив у зоопарку жирафу. Роздивився її, а потім сказав:

— От добре, що я на неї не схожий.

— А чого це? – здивувалася Софійка.

— Еге! Тоді довелося б щодня мити таку довгу шию!

— Чи було вам смішно? Чому?

3) Читання жарту учнями

Діти читають текст, готуючись до розігрування діалогу. Слова автора при цьому може промовляти вчитель.

4) Інсценування жарту

Інсценування жарту відбувається біля дошки, на якій розміщено зображення жирафи.

Фізкультхвилинка (зорова гімнастика)

V. Робота з дитячою книжкою. Н. Забіла «Ясоччина книжка»

1. Бесіда

— Сьогодні ми дізнаємось про творчість української письменниці Н.Л.Забіли, познайомимось з її збіркою «Ясоччина книжка», а також опрацюємо її оповідання «Ластівки».

Наталя Забіла народилась у 1903 році в Петербурзі, у дворянській сім’ї, де любили музику, поезію. Батько й мати її добре зналися в мистецтві, самі малювали й привчали до цього дітей. Дітей у родині було семеро. Мати, укладаючи дітей спати читала їм вірші, яких знала напам’ять безліч. Не дивно, що всі діти змалку любили малювати, писати вірші та казки. Це було для них найулюбленішою розвагою.

Н.Забіла з матір’ю опинилася на Україні в 1917 році. Старшим дітям прийшлось працювати. Вона дуже рано почала свій трудовий шлях. Дитячою письменницею Н.Забіла стала в 30-ті роки минулого століття, коли написала першу книжку під назвою «Ясоччина книжка», яку присвятила своїй дочці Ясочці. На жаль, дівчинка померла у 5-річному віці.

— Розгляньте обкладинку книги. Кого на ній зображено? А цю книгу було надруковано російською мовою.

— Діти, так кому ж була присвячена ця книжка?

— А що трапилося з дівчинкою?

2. Практична робота над текстом оповідання «Ластівки»

1) Підготовча робота

— Відгадайте загадку.

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

— Послухайте цікавинки про ластівок.

Ластівка буває сільська та земельна. Сільська зветься косатка, а земельна – стриж. (В нашій місцевості).

Ластівки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов’ї, лелеки з нашої країни відлітають зимувати в Африку.

З теплих країв більшість птахів повертаються в ту ж місцевість, де вони гніздувалися раніше.

Ластівки і соколи найшвидше літають. Їх швидкість – більше 100 км/год. Ластівки першими відлітають у теплі краї і повертаються останніми.

Ластівка за літо з’їдає приблизно 1 мільйона комах.

2) Словникова робота

Рівчаках

Метушаться

Клопітливі

Розтанув

Вранці-рано

Щомить

Дивитимусь

Безупинно

Марнують

Гніздечко

Зліплене

Лежатимуть

М’якесенькім

Кублі

Ненажери

Носитимуть

Холодніш

Спориш

— Прочитайте слова очима.

— Читаємо слова хором, правильно поставивши наголос.

— На які питання відповідають ці слова?

— Які з цих слів вам не зрозумілі?

3) Читання оповідання вчителем (аудіозапис)

Ластівки

Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки.

Метушаться за віконцем клопітливі ластівки.

Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна!..

Яся встане вранці-рано та відразу — до вікна:

— Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками я не буду їх займать!

Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця — блим та блим!

— Це вони будують вміло для своїх маляток дім. Все працюють безупинно, не марнують, бачиш, час. Грудочки м'якої глини в дзьобах носять раз у раз. Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім лежатимуть яєчка у м'якесенькім кублі. Потім будуть пташенята, ненажери — просто страх! Цілий день їм батько й мати все носитимуть комах. Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літать,— так, як мама Ясю вчила в книжці літери читать. А тоді настане осінь. Стане зразу холодніш. Вранці ляжуть білі роси на травичку, на спориш...

— Взимку ж, мамо, пташенятам буде холодно в гнізді! Правда, ти до мене в хату всіх їх пустиш отоді?

— В теплий край тоді, далеко, полетять усі пташки: журавлі, качки, лелеки і маленькі ластівки.

А як буде знов надворі тепло, весело, весна,— прилетять пташки з-за моря знов до нашого вікна!

— Які головні дійові особи тексту?

— Так між ким відбувалась розмова  в тексті?

4) Самостійне читання оповідання учнями

5) Читання ланцюжком

— Зверніть увагу на розділові знаки. Які пташки полетять у теплі краї?

6) Бесіда за змістом прочитаного

— Чи сподобалось вам оповідання? Чому?

— Між ким відбувалась розмова?

— Що схвилювало дівчинку?

7) Вибіркове читання

— Знайдіть і прочитайте зачин.(І абзац)

— Знайдіть і прочитайте кінцівку.(останній абзац)

— З яким проханням звернулась дівчинка до мами?

— Як пташки піклуються про своїх маляток?

— Що чекає птахів восени?

8) Читання в особах

VІ. Підведення підсумків уроку

— Сьогодні на уроці ми закінчили вивчати останню літеру української абетки. Яка це буква? Які звуки вона позначає?

— Про що нове з життя жирафів ви дізналися сьогодні?

— Що нового ви дізналися про телефони? Намагайтеся виконувати правила спілкування під час телефонної розмови.

— З яким оповіданням ми сьогодні ознайомились?

— Хто його написав?

— Кому присвятила це оповідання письменниця?