Українська мова
Тема: Звуки [дз], [дз′], буквосполучення дз. Відпрацювання правильної вимови
Мета: формувати в учнів навички злитого вимовляння нових звуків [дз], [дз′]; поглиблювати уміння співвідносити звуко-буквені структури слів; вчити читати склади, слова, текст з буквосполученням дз; розвивати образне мислення, усне мовлення, увагу, спостережливість; збагачувати словниковий запас учнів; вчити помічати красу рідної природи; виховувати у дітей любов до природи, спостережливість.
Обладнання: піраміда слів, предметні малюнки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Любі хлопчики й дівчатка,
Поспішіть місця зайняти,
Нам урок час розпочати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Гра «Знайди помилку»
Хліб пече перукар.
Обід готує фотограф.
Робить зачіски й перуки кухар.
Нас фотографує пекар.
— Пригадайте, яку букву вивчали на уроці читання, який звук вона позначає?
— У назві якої професії є звук [ф]? Укажіть його позицію.
— Про які ще професії ми говорили на минулих уроках?
2. Повторення вивчених звуків і букв
— Назвіть букви на позначення голосних звуків. Скільки їх усього?
— Перелічіть букви на позначення приголосних звуків, назва яких закінчується звуком [е]. (Б, В, Г, Ґ, Д, Ж, З, П, Т, Ц, Ч.)
— Перелічіть букви на позначення приголосних звуків, назва яких починається звуком [е]. (Л, М, Н, Р, С, Ф.)
— У назві яких букв на позначення приголосних звуків чується звук [а]? (К, Х, Ш, Щ.)
3. Звуко-буквений аналіз слів. Спостереження за артикуляцією звуків
Учитель вивішує на дошці зображення дятла.
— Що ви можете розповісти про цього птаха? Опишіть його зовнішній вигляд.
— Вимовте перші звуки слів дятел, дерево. Чим вони схожі і чим відрізняються? (Парні приголосні — твердий [д] і м’який [д’].)
— Прослідкуйте за «роботою» мовного апарату. Як утворюється звук [д]? Під час вимови приголосного звука [д] зімкнення язика з верхнім піднебінням створює вибух, язик різко відривається від піднебіння, пропускаючи видихуване повітря.
Учитель вивішує на дошці зображення зозулі.
— Що ви знаєте про повадки цієї пташки? Чи в’є вона гніздо? Куди відкладає яйця?
— Який звук зустрічається у слові двічі?
— Вимовте парами приголосні звуки [з] — [з’]. Прослідкуйте за «роботою» мовного апарату. Ці звуки вимовляються з перешкодою: кінчик язика майже торкається верхніх зубів, утворюючи щілину.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Відгадайте загадку.
Є чарівник у школі в нас,
Ану, впізнайте, хто він?
Озветься — тиша йде у клас.
Озветься ще раз — гомін.
Щоб не спізнитись на урок,
Нам голос подає... (дзвінок).
— Утворіть словосполучення.
Дзвінок (який?)..., ....
— Складіть речення зі словом дзвінок.
— Сьогодні ви будете вчитися вимовляти нові звуки, дізнаєтеся про ще один із секретів нашої рідної мови. А також дізнаєтесь, наскільки важливо бути уважними, спостережливими, щоб помічати красу рідної природи.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Виділення звуків [дз], [дз’] зі слів
— Послухайте вірш про ніжні сині квіти.
Дзвоники синенькі,
дзвоники тоненькі,
славте день!
Дзінь та дзень!
Дзінь та дзень!
Дзвоніть дзвінко увесь день!
— Прислухайтеся, як дзвонять дзвоники: дзінь, дзень! Який перший звук ви чуєте в цих словах?
Учитель кілька разів вимовляє слова, чітко артикулюючи звуки [дз], [дз’]. Учні повторюють слова й окремі звуки хором та індивідуально. Учитель слідкує за тим, щоб діти не вимовляли окремо звуки [д], [з] і [д’], [з’].
2. Артикуляція звуків [дз], [дз’]
— Правильно вимовляйте приголосні звуки: твердий [дз] і м’який [дз’]. А для цього треба зрозуміти й відчути, як вони вимовляються.
Звук [дз] складається з двох елементів — зімкненого [д] та щілинного [з]. Однак зімкнення, яке відбувається під час вимовляння першого елемента, не створює вибуху, як під час вимови звука [д], тобто язик не відривається від верхнього піднебіння, а плавно, без будь-якої перерви переходить у щілинний елемент звука [з].
Аналогічно звук [дз’] складається з двох елементів — зімкненого [д’] та щілинного [з’]. Зімкнення, яке відбувається під час вимовляння першого елемента звука [д’], також плавно, без вибуху і будь-якої перерви переходить у щілинний елемент звука [з’].
3. Порівняння вимови звуків [дз] — [ц], [дз’] — [ц’]
— Ви вже знаєте, що в українській мові є приголосні звуки, схожі за вимовою. Вони відрізняються тільки наявністю або відсутністю голосу. Пригадайте і повторіть за мною такі пари звуків: [з] — [с], [ж] — [ш], [д] — [т], [б] — [п], [г] — [х], [ґ] — [к].
— Є також звуки, схожі на [дз], [дз’]. Тільки вони вимовляються без голосу. Спробуйте встановити, що це за звуки.
Учні парами вимовляють звуки [дз] — [ц], [дз’] — [ц’].
— Отже, щоб добре навчитися вимовляти приголосні звуки [дз] і [дз’], треба спочатку кілька разів вимовити звуки [ц] або [ц’], а потім додати до них, «увімкнути» голос.
4. Гра «Впіймай слово і назви позицію звуків [дз], [дз′]
— Плесніть у долоні, якщо почуєте в слові звук [дз] або [дз’].
Дзьоб, зірка, кукурудза, дзеркало, дрізд, зебра, дзвінкий, зелений, ґедзь, дзиґа.
— Де стоять звуки [дз], [дз’]: на початку, в середині, у кінці слова?
5. Позначення звуків [дз], [дз’] буквами.
— Оскільки приголосні звуки [дз] і [дз’] складні, злиті з двох звуків [д] і [з] або [д’] і [з’], тому й на письмі вони позначаються буквами Д і З. Тобто один звук позначається двома буквами. Отже, дивлячись на буквосполучення ДЗ, треба вимовляти один звук.
6. Читання складів з вивченим буквосполученням
На дошці — малюнок сонечка, в середині — буквосполучення дз, на промінцях — а, о, і, и, у, е. Під керівництвом учителя діти читають прямі та обернені склади.
Учні читають склади в таблицях по рядах і стовпчиках, порівнюючи вимову приголосних звуків.
ца цо цу це ци ці цьо
дза дзо дзу дзе дзи дзі дзьо
Аналогічно відпрацьовуються склади в другій таблиці.
за зо зу зе зи зі зьо
дза дзо дзу дзе дзи дзі дзьо
Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти.
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз.
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки.
Вище руки підніміть.
А тепер їх опустіть.
Плигніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд.
7. Читання променеподібної таблиці
8. Читання пірамід слів
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота за Букварем (с. 128)
1) Розглядування малюнків
— Кого ви бачите на малюнку?
— Яку пташку, як і нашого гостя, називають «лікарем»? Чому?
Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото?
Ним комах з нори виймає
Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)
— А як називають носик дятла?
2) Звуко-буквений аналіз слова дзьоб
3) Гра «Чий дзьоб?»
4) Робота над словами у стовпчиках
а) Читання мовчки, хором, «ланцюжком»
б) Вибіркове читання
— Прочитайте слова зі звуками [дз], [дз′].
— Прочитайте слова з буквосполучення дз на початку слова.
— Прочитайте слова, що називають дію.
— Прочитайте слова, що відповідають на запитання як?
5) Гра «Хвостики»
Учитель починає читати слово, а учні його закінчують.
Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)
Оченята роблять вправи:
Вліво, вправо, вліво, вправо.
Потім вгору, потім вниз
Оченятами дивись!
Рухи очима вліво-вправо, вгору-вниз протягом 2 хв.
2. Продовження роботи за Букварем (с. 129)
1) Робота над текстом
а) Читання тексту вчителем
— Так кого ж називають лісовим майстром?
б) Словникова робота
дзвінку дзьобів видзьобую шкідливих
затишна знищують міцних
— Значення яких слів вам незрозумілі?
в) Читання тексту «пташиним базаром»
г) Відтворення змісту прочитаного
— Чию дзвінку пісню було чути?
— Що робив дятел?
— Для кого дятел готує хатку?
— Чому дятел готує хатку іншим пташкам?
д) Читання за особами
— Між ким велася розмова?
— Чиї ще слова, крім дятла та сойки, можна виділити в тексті?
— Знайдіть речення, в кінці яких стоїть знак оклику (питання).
— Кому вони належать?
— Прочитайте ці речення з відповідною інтонацією.
2) Робота над загадкою
— Прочитайте і відгадайте загадку.
— Які слова вам допомогли її відгадати?
— Утворіть словосполучення: дятел (який?)..., ...дятел (що робить?)...
3) Робота в парах. Гра «Хвостики»
— Відновіть вірш.
Дятел дзьобом дуб...
І хатки пташкам...
Дзьоб міцний у нього...,
Шкідників ним... (Лікує, будує, є, дістає)
4) Робота над прислів’ям
а) Читання прислів’я учнями
б) Пояснення його змісту
в) Заучування прислів’я напам’ять
VІ. Підведення підсумків уроку
— З яким новим буквосполученням ви ознайомилися на уроці?
— Які звуки воно позначає на письмі?
— Встановіть межі речення.
Унасзадзвенівтелефон.
— У якому слові не співпадає кількість звуків і букв? Чому?
— Який новий текст ви читали на уроці?
— Кого називають лісовим майстром?
— Чому, де багато пташок, там нема комашок?
— Як потрібно ставитися до птахів? Чому?