Розробка виховного заходу " Літературний ярмарок "

Літературний ярмарок

Тлумачний словничок. (Ведучі 6 клас)

Відео «Сорочинський ярмарок»

Ведуча: Ярмарок! Слово прийшло з німецької мови й означає щорічний базар. Це - торг , що відбувається регулярно на певному місці й у певний час. Ярмарок завжди приваблював багатьох людей тим, що тут можна було і продати, і купити, і на людей подивитись, і себе показати.

Ведуча: Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам`ятні часи в Україні! На Полтавщині стало традицією в кінці серпня,  у селищі Великі Сорочинці, проводити ярмарок. Він став називатися, за назвою селища, «Сорочинський ярмарок». Що тільки не побачиш на ярмарку: і багатий урожай з колгоспних садів і ланів, і народні промисли. А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, новинами, рецептами, своїми знаннями та секретами.

Ведучий: На ярмарку можна побачити багато цікавого, а також проявити себе у конкурсах, змаганнях. На нашому ярмарку все можна купити тільки за знання. На Україні багатолюдний, багатоголосий ярмарок зустрічав гостей криками, зазивав музикою та піснями, кружляла карусель.  Продавці закликали покупців в свої крамниці. Запрошую на наш незвичайний ярмарок.

Ведучий:       Увага! Увага!

                    Спішіть - поспішайте!

                   Господарі й гості, глядіть, не минайте!

                   На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

                    Чекають на всіх там чудові гостинці!

                   На ярмарку нашім веселім, багатім

                  Є чим дивуватись і є що придбати.

 

Ведуча:            Тут щедрі дарунки і саду й городу.

                           Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

                          Тут речі умільців - ні з чим незрівнянні,

                          Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Ведучий:         Полив`яний посуд – тарелі, горнятка,

                          Сопілки – хлоп’яткам, намисто – дівчаткам.

                          Мерщій - но на ярмарок всі поспішайте,

                         Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

1 група         Крамниця «Повчальна» (прислів`я та приказки)

Закликач:       Тари-бари растабари,

                          Є в нас добрії товари.

                          Не товар, а сущий клад -

                          Забирайте нарозхват!

1. учасник групи

• Пішли подивимось на товар!
• Яка краса! Очі просто розбігаються!

(Діти купують товар на якому написані прислів’я та приказки)

• А що скажете про свій товар?

Продавець:

• Прислів`я – це короткі влучні вислови повчального змісту. Прислів`я та приказки відображують риси людей, за які поважали наші пращури людину або навпаки, засуджували.
• Приказка – жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів, нерідко становить частину прислів`я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Часто приказка є скороченим прислів`ям.

 

Купці:

• Так,товар тут дуже гарний. Похизуємося ним.

(Читають прислів`я про чесність, доброту…)

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

За рідний край життя віддай.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Маленька праця краща за велике безділля.

Вовків боятися, то в ліс не ходити.

Взявся за гуж - не кажи , що не дуж.

Одна ластівка весни не принесе.

Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.

Без діла слабіє сила.

Дружба та братство дорожче багатства.

 

Продавець:

• Гарний ви товар придбали. А тепер скажіть, за які риси людину поважають, за це робіть поклін, коли ні – головою  похитуйте з доріканням.

ЧЕСНІСТЬ, ДОБРОТА, ЛІНЬ, ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ, ЖАДІБНІСТЬ, СПРИТНІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ, ТЕРПІННЯ, ЩЕДРІСТЬ.

2група               Крамниця «Казкова»

Закликач:

                     Гей, дівчатка та хлоп`ятка!

                      Гляньте, що то за книжки!

                      Налітай, розглядай,

                      Та цікаве пізнавай!

1 учень

• Народні казки створював сам народ, тому вони не мають певного автора. Вони передавались із уст до уст, від батьків до синів, від дідів до онуків. Казки вчать нас мудрості, завжди подають надію на краще  життя, вчать нас добру і мудрості.

 

        2 учень

• Вони показують, що не треба боятись допомагати ближньому, захистити знедолених, зробити добру справу. І, навпаки, гостро засуджують жорстокість, злобу, егоїзм, заздрість.

Всі учасники 2 групи:

Казка – вигадана історія з дивами, в якій добро перемагає зло.

Театралізація казки «Про солодку ріпку»

Дійові особи:

(Ведучий. Дід. Баба. Онучка. Песик .Кішка. Мишка.)

Ведучий :

Жили – були в одній сім’ї

Дід, бабуся – чепуруся,

Песик, кіт та мишенятко,

І дівчатко – онучатко,

Ріпку сіяв дід щороку,

Тож вродила ж раз нівроку!

Смикав дід той за бадилля,

А воно міцне, мов гілля.

Дід:

Сидить ріпка, як прибита,

Та й велика, мов корито!

Гей, бабусю, поспішай  –

Ріпку рвати помагай!

Баба:        Разом сикнемо удвох,

Віднесемо ріпку в льох.

Ведучий:  Смик та смик і поряд впали,

Лиш листочок обірвали.

Баба :       Гей, онученько, маленька,

Помагай нам, дорогенька!

Онучка:       Ось потягнемо всі разом…

Не іде – яка образа!

Друже песику мій вірний,

Помагай-бо – ріпку вирвем!

Ведучий:      Вже їх четверо було,

Та і це не помогло!

Песик:          Добра ріпка, оце так!

Та добути її як?

Сірий коте, не барись -

За хвоста мого берись!

Ведучий:     Вже їх п’ятеро, здається,

Ріпка ж, начебто сміється –

Не іде з землі ніяк!

Мишку зве кіт-неборак:

Кішка:          Гов, маленька моя мишко,-

Це тебе гукає кішка.

Лиш тебе не вистачає,

То ставай, сіренька, скраю!

Мишка:      Та ви що! Мене бракує?

То біжу лиш капці взую!

Ведучий:      Учепився дід за ріпку,

Баба держиться за свитку.

А за бабину спідничку –

Онучатко невеличке.

Далі – песик, кошеня

І маленьке мишеня.

Раз і два -  всі потягли

Від зусиль так і лягли!

Зате ріпку усі разом

Таки витягли одразу!

Всі:              Ох, і добра ріпка наша –

Буде всім солодка каша!

• Чого вчить ця казка?
• Дружби.Взаємодопомоги.Гуртом будь-яка справа іде на лад.

УЧЕНЬ

«Чи знаєте ви казки?» (Вікторина)

(Відео вікторина)

(Або за уривком впізнають казки)

3 група  Крамниця «Співуча»

Закликач:

Ярмарок у нас багатий,

Можете всього придбати.

А у нас товар скромніший

Покупай пісні скоріше!

1 учень

Що скажете про свій товар?

Продавець:

Українці, як соловейки – співучий народ. Кажуть, де три українці, там цілий хор. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку вони знали багато пісень, колядок, щедрівок.

Купуйте, співайте!

(Співають народну пісню «Ой є в лісі калина»)

2 учень

Народна пісня – невеличкий усний віршований твір, що співається. Перший жанр усної народної творчості, з яким людина знайомиться з перших днів свого життя - це колискові пісні. Коли в сім’ї народжується дитина, поруч з нею постійно знаходиться матуся. А коли вона кладе дитя спати, то співає колискову.

3 учень

За допомогою колискової пісні матуся передає свою любов і ніжність до своєї дитини, бажання бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним. Матуся співає пісню і в ритм гойдає колиску.

(Співають колискову)

4 група  Крамниця «Скоромовна»

1 учень

• Про що розкажуть  нам продавці цієї крамниці?

Закликач:

Купуйте скоріше товар наймудріший.

Підходьте до нас, пригощати будем вас!

Продавець: Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки. Їх цінність полягає в тому, що в них підбираються слова, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення. Наш народ любить скоромовки тому, що їх виконання сприймається як весела забава: той, хто прагне швидко продекламувати скоромовку, часто потрапляє в кумедне становище, спотикаючись чи перекручуючи слова.

(Діти купують скоромовки,готуючись їх швидко прочитати ) (Змагання)

Рак рачкує до крамниці, щоб купити рукавиці, продавцю товче своє, фаховиці у вас є?

Біля ставу унизу дід Панас пасе козу, а коза така руда, як у діда борода.

Біля ставу, там, де кладка, жабки дві плескали в ладки.

Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок, сорок морок.

Перегукуються в полі половину дня: перепілка, перепел, перепеленя.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

• Ти не вмієш, так як я. Так як ти – не вмію я!

5 група Крамниця «Загадкова»

Закликач:

Я тут стою, щоб свій товар продати.

Заходь до нас, та спробуй відгадати.

Продавець:

Загадка – це цікава задача. Вона має форму питального речення, або розповідного речення, в якому слова часто римуються. У загадках називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.

Ану, відгадайте:  що на ярмарку не купиш? (Розум)

(Діти купують загадки, загадують присутнім)

(Ксерокс загадки с.57 книга, ледар, окуляри, книга, папір, перо, письмо, перо, книга)

(с.13 день, їжак, равлик, ехо, сонечко, листяне дерево та сосна, листяне дерево)

(с.31 гриб, дуб та жолуді, білочка, дерево, листяне дерево, пташка)

- А що можна купити, відгадайте!

У лісі народилося,

В майстерні зробилося,

А в руках плаче. (Сопілка)

Довгі зуби має, та нікого не кусає. (Гребінець)

Білий, як сніг,

У пошані у всіх,

До рота попав,

Там і пропав. (Цукор)

Шаталося, моталося, під припічком сховалося. (Віник)

Хто тебе завжди покаже і про тебе  правду скаже?

(Дзеркальце)

Чотири брати біжать, один одного не наздоженуть.

(Колеса на возі)

Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю,та не заплітаю. (Кукурудза)

По горах, по долинах, ходить шуба та свитина.

(Овечка)

Кругом бочки бігають жовті клубочки.

(Квочка з курчатами)

Круглий, як шар, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий як мед. (Кавун)

Довго жив, багатьох кормив, а впав – пропав, ніхто кісток не зібрав. (Глечик)

Завбільшки з кулачок,

Червоненький бочок,

Торкнешся – гладеньке,

Вкусиш – солоденьке! (Яблуко)

Хвіст завитком, ніс – п’ятаком. (Поросятко)

Золотеє, та не сонечко кругленьке, та не місяць, з хвостиком, та не миша. Що це? (Гарбуз)

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

Чимсь смачним напхався,

В окропі купався,

В сметані валявся,

До рота попав –

І пропав! (Вареник)

Ріжуть мене ножакою,

Б’ють мене ломакою,

За те мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять. (Хліб)

Сидить баба на грядках,

Вся закутана в хустках. (Капуста)

Сидить Марушка, в семи кожушках,

Хто на неї гляне – заплаче. (Цибуля)

Дівка в коморі, а коси – надворі. (Морква)

 

1 закликач Усна народна творчість примножується і в наш час. Змінюєтьс я життя, з’являються нові прислів’я, приказки, загадки, легенди, пісні, ігри…

2 закликач

• А ми що ж і не пограємось?
• Нумо, всі до гри!

Українська народна гра «А ми просо сіяли»

Всі діти граються.

Вибирають дівчинку-подоляночку.

Танець «Подоляночка»

3 закликач:

Наша подорож по ярмарку закінчується.

Повні кошики товару

Закупилися на славу

Час додому повертати

І покупки розглядати.

4 закликач:

Усе,що ви придбали на ярмарку, це ваші знання. Це товар який завжди знадобиться в житті. І як наш мудрий народ говорить: «Учити – за плечима не носити».

5 закликач:

Я бажаю вам, щоб завжди на ваших столах був достаток.

Щоб було що продавати

За що купувати.

Щоб родила щедро нива.

Щоб у хаті все, як слід

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід.

(Пригощаються солодощами, яблуками, виноградом, варениками, кашею)

Надрукувати прислів’я, приказки, загадки.

Підготувати костюми, оформлення ярмарку, відео, надрукувати малюнки.

Вивчити гру, інсценівку, танець, колискову.

Вивчити українську народну пісню «Ой є в лісі калина»

Танець «Вареники»

 

 

 

Чистомовки

У лисички,у сестрички - ички, ички.

Танцюристі черевички - ички, ички.

А у зайця – личаки –  ки, ки, ки.

Буде танець не такий! – кий,кий,кий!

Гра «Ой на горі гречка»

_Щук - щук,щук – щук -

Точить вуса чорний жук.

І для чого б то жукові

Вуса чорні,загадкові?

Жук моргає:

• Жу – жу - жжу,

Не скажу,не скажу!

А я знаю те і сам:

Бо він дід малим жукам!