Розробка заняття "Верба. Виготовлення об’ємної аплікації «Гніздечко»"

Тема: Верба. Виготовлення об’ємної аплікації «Гніздечко»

Мета (очікувані результати)  заняття:

•                   формувати в учнів поняття про аплікацію;
•                   вчити характеризувати особливості рослинних форм, працювати з природним матеріалом, вдосконалювати навички правильної підготовки робочого місця до праці та уміння виготовляти аплікацію з листя, трав, квітів;
•                   розвивати вміння підбирати матеріал відповідної форми і кольору для поєднання у виробі;
•                   виховувати художній смак та охайність у роботі з природним матеріалом, кругозір.

Обладнання та матеріали: картон зеленого або блакитного кольору, гілочки верби, вербові котики, горошинки чорного перцю, клей ПВА, пензлі, ножиці.

Візуальний ряд: зразки роботи, шаблони пташок

Тип заняття: комбіноване заняття

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Добрий день. Сьогодні ми відправимося у подорож у  чарівний світ образотворчого мистецтва, де ми працюватимемо разом і, звичайно, будемо допомагати один одному.  Кожному з вас і собі, звичайно, я бажаю успіху.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Пухнасті вербові котики – як вражаючий символ краси. Навесні вони тішать надією і звеселяють наше серце. Їх дарують коханим. „Зацвіла верба – прийшла весна”, кажуть у народі. Вербового квіту ждуть, як самої весни.

Ніжна вісниця ранньої весни зворушила вразливу і мудру поетичну душу Максима Рильського:

Вербова гілка зацвіла

У мене на столі,

Як символ сонця і тепла,

Ще схованих в імлі,

Як знак зеленої весни,

Котра ще в далині.

Як знак, що щастя сад рясний

Даровано мені.

ІІІ. Теоретична частина

Верба здавна одне з найпоширеніших дерев на Україні, одне з найулюбленіших в народі. Здавна супроводжує вона людські поселення і

оселі. Нею обсаджували ставки, береги річок, дороги. І в цьому наші предки бачили безпосередню господарську доцільність. Верби укріплюють береги, стримують зсуви, а в посушливих місцевостях зупиняють піщані заноси. В усіх місцевостях України колись такими поширеними були тини з верболозу, а то й вербовий живопліт. Згадаємо пісенне „В кінці греблі шумлять верби, що я посадила...” До речі, для цього досить було вбити в землю вербовий кілок чи прутик. Дуже часто дерева проростали від вроненої палиці чи гілляки. „Хто її садив? Стирчав кілок вербовий та й розрісся”, - каже Килина в „Лісовій пісні” Лесі Українки.

Народна мудрість давно завважила: де ростуть верби, там чисті джерела води. „Ой у полі вербиченька, там стояла криниченька”, - співається у народній пісні. Або: „Ой на городі під вербою стоїть колодязь із водою”. І справді, з давніх-давен криниці копали під вербою. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села. „Де срібліє вербиця – там здорова водиця”. Річ в тім, що верба – природній фільтр усіляких домішок. У річці воду для пиття теж брали під вербою. А де копали колодязі на дно клали вербову дощечку, а невеличку, завбільшки з долоню, - у відро з водою. Це дезінфікує воду, поліпшує смакові якості, надаючи їй „вербового духу”, що його утворюють смолисті речовини.

І спостережлива народна мудрість помітила: „Де вода, там і верба, а де верба. там і вода”.

Здавна уславлені у нашому народі й вербові вироби. Колись з цієї деревини виготовляли легкі й надійні вербові човни, олійниці, корита. З верби білої виготовляли кобзи і бандури. З вербових дощок або з колод – довбанок робили вулики, майстрували дерев’яні ложки. Лоза використовувалась при виготовленні ясел для худоби, при будівництві кошар, кліток для дрібної домашньої живності. А яка то радість була для кожного сільського хлопчака самому зробити вербову дудку, що видавала такі чарівні, ні з чим незрівнянні мелодії! „ Іграв би іграв на сопілочці вербовій тужливу мелодію без слів” (І. Франко).

Фізкультхвилинка

А тепер, щоб наші пальчики краще працювали, давайте зробимо пальчикову гімнастику

 (показує вчитель, діти повторюють)

IV. Практична робота учнів.

Я запрошую вас у майстерню, де ми з вами виконаєм об’ємну аплікацію «Гніздечко».

Об`ємна аплікація – це коли вирізаним деталям спочатку надається об`єм, а потім деталі наклеюються на основу, але не по всій площині, а тільки на її частину. 

На листку паперу обираємо місце, де буде знаходитись гніздечко, тонким шаром наносимо на це місце клей. Тепер візьмемо тоненькі гілочки та викладаємо їх так, як на зразку. Гніздечко готове, посадимо в нього пташку. На шаблон з картону наносимо клей та приклеюємо на нього котики верби так, як на шаблоні. У нас вийшла пухнаста пташечка, яку за допомогою клею прикріплюємо у гніздечко.

V. Підсумкова частина. (слайд 23)

А тепер давайте прикріпимо на дошку свої роботи і подивимося.

Який виріб ми виготовили? (об’ємна аплікація)

Що було найскладнішим у роботі?

           А найцікавішим?