2018

Посібник містить детально розроблені уроки розвитку зв’язного мовлення у 8 класі з поглибленим вивченням української мови, серед яких перекази та твори – описи місцевості, пам’яток історії та культури за власним спостереженням, за картиною та уявою, твори-роздуми на морально-етичну та суспільну теми, твори- оповідання з обрамленням, переказ тексту публіцистичного стилю на основі прослуханих радіо і телепередач, твір-роздум на дискусійну тему з використанням матеріалів газети, радіо і телепередач, уроки складання протоколів, доручень, написання рефератів на наукову й публіцистичну тему.

Мета посібника – допомогти вчителю урізноманітнити структуру уроків і методів роботи, навчити учнів діяти творчо й самостійно, враховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси.

-1-

ПРОГРАМА

РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ – 27 ГОД

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

• Міжпредметні зв'язки. Перекази текстів наукового стилю ( історія, географія, біологія,  фізика та ін.). Оповідання, пейзаж, портрет у художньому творі; перекази художніх описів тварини, місцевості, зовнішності людини; роздуми з елементами  аналізу художнього твору,  письмова порівняльна і групова характеристики літературних героїв (література). Роздуми на патріотичні теми; опис  пам'яток  історії  і  культури  (історія,).  Аналіз  змісту  й  художніх  особливостей  творів живопису, на яких зображено місцевість (образотворче мистецтво).

Учні повинні вміти:

сприймаючи чуже мовлення:

• уважно слухати інших людей (розповіді, лекції, повідомлення, радіо- і телепередачі та ін.);
• осмислювати й запам'ятовувати почуте й прочитане, робити короткі записи (тематичні виписки) в процесі спухання і читання; робити висновки, висловлювати власну думку щодо сприйнятого;

відтворюючи готові тексти різних стилів:

• переказувати їх за самостійно складеним простим і складним планом детально, вибірково й стисло ( в тому числі переказувати зміст прослуханих радіо- і телепередач);

створюючи власні висловлювання:

• складати діалог певного обсягу відповідно до запропонованої ситуації спілкування на самостійно визначену тему, використовувати репліки для стимулювання, підтримання діало- гу, формули мовленнєвого етикету, дотримуватися норм літературної мови, правил спілкування;
• складати усні й письмові твори (вказаних у програмі видів), складати до них план (складний); добирати відповідно до ситуації спілкування стиль мовлення;
• використовувати різні типи мовлення (в тому числі опис місцевості, пам'яток історії і культури);
• складати протокол, добирати мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення; правильно використовувати цитати; удосконалювати написане;
• додержувати основних правил спілкування.

УРОК № 1

ТЕМА. ТЕКСТ, МОВЛЕННЯ, СПІЛКУВАННЯ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ПОНЯТТЯ ПРО  КУЛЬТУРУ МОВИ ТА              МОВЛЕННЯ. ВИДИ

АУДІЮВАННЯ І ЧИТАННЯ.

Мета: повторити відомості про текст, про усне і писемне, діалогічне і монологічне мовлення ,              виробляти навички визначати тему й основну думку тексту; добирати відповідний фактичний матеріал, лексику, речення; засоби зв'язку речень у тексті; організувати роботу з вироблення правил спілкування;

удосконалити творчі вміння працювати з текстом, знаходити його структурні компоненти, мовні засоби міжфразового зв’язку; розвивати культуру усного та писемного мовлення, уміння складати план тексту, формувати

комунікативні вміння; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: ксерокопії текстів.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1. Проблемне завдання учням.

Дайте власне визначення поняття текст. Порівняйте його із поданим у підручнику.

2.     Повторення відомостей про текст. Колективна робота.

Прочитайте. Яка з двох груп речень є текстом? Які ознаки тексту ви знаєте? З яких частин складається текст? Визначте тему та ідею тексту, дайте йому заголовок. Визначте у тексті вступ, основну частину, висновок. Знайдіть мовні засоби, за допомогою яких здійснюється змістовий зв'язок між частинами

(реченнями, абзацами).

1.   Усі ми знаємо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів. І якщо народиться вірш із голосом, не будемо перечити, хай зроста, пшениця бринітиме стиглим колосом, литаврами площ загудуть міста. У світі налічується близько трьох тисяч мов. Одні з них перебувають між собою у близькій спорідненості, інші більш віддалені одна від одної.
2. Мова — духовне багатство народу. «Скільки я знаю мов, стільки разів я

людина»,— говорить народна мудрість. Та багатство, втілене в скарбниці мов інших народів, лишається для людини неприступним, якщо вона не оволоділа рідною мо- вою, не відчула її краси. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим тонша її сприйнятливість до гри відтінків рідного слова, тим більше підготовлений її

розум до оволодіння мовами інших народів. (В. Сухомлинський)

3.  Слово вчителя

Текст — зв'язне висловлювання, яке складається з кількох речень і має певну змістову і структурну завершеність.

Основні ознаки тексту:

1)сукупність речень, що об'єднані змістом і мовними засобами (узгодження форм часу і способу дієслів, використання займенників, споріднених чи синонімічних слів тощо);

2)факти і певна інформація висвітлюють одну тему; 3)наявність основної думки;

4)у тексті виражається авторський задум;

5)текст реалізується в одній із форм — розповіді, описі, роздумі або є поєднанням різних типів із перевагою одного з них.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителя.

Мовлення — це процес безпосереднього використання мови всім народом і кожною людиною окремо.

На мовленні позначаються вік людини, її освіта, професія, середовище, в якому вона живе. Кожен із нас має свої мовленнєві звички, дещо по-своєму вживає різні засоби мови.

Мовлення буває усним і писемним, діалогічним та монологічним.

Пригадування основних вимог до мовлення (правильне, точне, логічне, доречне, багате, виразне, змістовне).

Чи вміємо ми спілкуватися? На жаль, не завжди. Живучи в атмосфері постійного дефіциту добра, співчуття, справедливості, любові, ми часто не замислюємося над тим, що і як говоримо, ми забули про народний етикет, який вироблявся століттями.

2.  Групова робота.

Виробити правила спілкування і записати їх на аркушах паперу (можна у вигляді схем).

3.     Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Опрацювання таблиці Види мовленнєвої діяльності

4. Виконання вправ на застосування узагальнених знань Пояснювальний диктант

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень.

Які види мовленнєвої діяльності вам відомі? До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся в процесі роботи над диктантом?

Губами говори, а руками роби. До чужого рота не приставиш ворота. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Книга для людини — віконце в світ. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. Слухачам вуха не болять. Красно говорить, а слухати нічого. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. Що за сила в пері й чорнилі? Що записано пером, не витягнеш і волом. Так перо пише, як муха дише (Народна творчість).

5.  Пояснення вчителя

Мовленнєва діяльність — це сукупність психофізичних дій організму людини, що спрямовуються на сприймання і розуміння мовлення, а також на породження його в усній і письмовій  формі. Оволодіння  мовою відбувається на функціонально- комунікативній основі, тобто в процесі мовленнєвої діяльності.

Мовленнєва діяльність включає чотири види — аудіювання (слухання і розуміння), читання, говоріння, письмо. За останніми науковими даними, час, що витрачається  на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється відповідно таким чином: аудіювання — 45%, говоріння — 30%, читання — 6%, письмо — 9%.

Аудіювання і читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності, говоріння й письмо — продуктивними.

Аудіювання є основою спілкування. А для людей багатьох професій вміння сприймати-розуміти усне мовлення необхідне в процесі виконання службових  обов'язків. Аудіювання — це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його (здійснює смислову обробку інформації). Для цього необхідно бути уважним, вміти швидко актуалізувати увесь попередній мовленнєвий та інформаційний досвід, концентрувати увагу на змісті висловлювання при мінімальному контролі за його мовною формою, мати треновану короткочасну і розвинену довготривалу пам'ять, здатність результативно працювати у визначених часових межах. Аудіювання не слід плутати із слуханням. Слухання —

це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як  аудіювання включає процес сприймання і розуміння усного мовлення.

Види аудіювання:

глобальне – усвідомлення загального змісту в повідомленні;

детальне - детальне (повне) усвідомлення всіх елементів повідомлення;

критичне - визначення власного ставлення до почутого.

Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності. У процесі читання розв'язуються різноманітні комунікативні завдання: здобути знання, навчитись щось робити, одержати естетичну насолоду.

Види читання:

ознайомлювальне – це швидке перегортання сторінок, читання заголовків, перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями, читання анотації, змісту видання;

вивчальне – це повільне, вдумливе читання тексту чи його частин, глибоке проникнення в його зміст, максимально повне осягнення нової інформації;

вибіркове – це перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту, повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації.

6.  Проведення навчального аудіювання.

5. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ, СПРЯМОВАНИХ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ.
   1. Дослідження-реконструювання

Прочитати висловлювання. Чи можна вважати його текстом? Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок.

Спів — це сигнал самця, адресований самці, мета якого — полегшити їх зустріч, а головне попередити інших птахів свого виду про те, що дана

-8-

гніздова ділянка вже зайнята. По-справжньому співають тільки самці і то лише в період розмноження.

Приємний і мелодійний голос мають переважно дрібні птахи із ряду горобиних. Найактивніше вони співають перед початком і під час гніз- дування.

Загальновизнаним, найкращим співаком серед птахів уважається со ловейко. Але серед птахів-співаків у соловейка є багато конкурентів. Деякі з них майстерно копіюють співи інших птахів, наслідують різні звуки. Це так звані птахи-пересмішники, до яких належить сойка, шпак, деякі кропив'янки, очеретянки та ін. Шпак, наприклад, наслідує рипіння во за, удари батога, трель жайворонка, щебетання ластівки, пісні дроздів, крякання качки,

цвірінькання горобця (Ф. Гальченко).

Дослідити, чи правильно поділено висловлювання на абзаци. У разі потреби доцільно поділити текст на окремі смислові частини.

Визначити мовні засоби зв'язку речень у тексті й записати їх до потрібної колонки.

Лексичні засоби зв'язку Граматичні засоби зв'язку

2.  Творчий диктант

Прослухати текст. Дібрати до нього заголовок, який би виражав основну думку. Записати текст під диктовку.

Навесні, узимку, в інші періоди року звірі іноді потрапляють у біду. У таких випадках людина повинна негайно допомогти. Перед весняною повінню в місцях, які затоплюються, доцільно споруджувати пло тини з хворосту або іншого матеріалу. У літній сухий період у лісі мо же спалахнути пожежа. Єдина допомога — не дати вогню розгорітися (За В. Бондаренком).

Продовжити текст власними думками (5-6 речень) так, щоб були наявні всі структурні компоненти: зачин, основна частина, кінцівка.

3.   Дослідження-моделювання

Прочитати речення. Розташувати їх так, щоб утворився текст. Дібрати заголовок, який би виражав тему висловлювання.

1) Не завжди люди розуміли і те, що в них по відношенню до природи є не тільки права, а й обов'язки. 2) Наші обов'язки перед природою полягають у тому, щоб пропагувати наукові основи охорони та раціонального використання дикої флори й фауни, нормувати мисливство, охороняти середовище й шляхи міграції тварин, створювати заповідники, заказники. 3) Останні ще і тепер не сформульовані чітко, але цілком зрозуміло, що в  їх основі лежить культура спілкування з природою. 4) Люди, постійно стикаючись з різними проблемами, збереженню природи не завжди приділяли належну увагу.

Ключ: 4, 1, 3, 2.

4.     Самостійна робота.

Спишіть, вставляючи замість крапок пропущені букви. Що дає підстави вважати записане текстом? Пригадайте визначення тексту.

СЕЛО

І ось слиз..ка дорога несподівано зникла. Вона западалась, як під землю, а за провал..ям, гл..бини якого не можна було помітити, ст..рчали з..лені шпилі гір. Візник припинив баскі коні і поволі спустився в кручу. Віз в..їхав у вуз..ке міжгір..я. З одного боку дороги ст..рчала жовта стіна урвища. А з другого ч..рніла широка безодня, дно якої, мабуть, ніколи не бачило сонця. Зубчасті гори кидали різ..блену тінь на дорогу, піт..ма лізла з безодні, виповняла міжгір..я, п..ялась по горах аж до сяючих на сонці шпилів. Стягн..ні віжками, під нат..ском воза коні крутились, як змії, помалу спускали віз по покруч..ній слиз…кій дорозі, що, здавалось, провалиться на той світ. Раптом, немов від маху чарівної пал..чки, пасмо гір розірвалося; в широкому отворі, наче у вікні, блиснула річка, а за річкою ро..кинулись плавні, щедро залиті південним промін..ям. Тепер ясно в..днілось

село, мал..овничо ро..кидане над річкою на горі. Білі чепурнен..кі хати під очеретяними стріхами, з широкими під..аш..ями на мальовничих стовпах, дерев..яні кошниці під кукурудзу, дерев..яні хлівки, крислаті акації та журавлі над криницями

— все це свідчило про достаток та лад у селі (М. Коцюбинський).

VІ.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ.

Продовжити думку: Текст — це...

Лексичними засобами зв'язку речень у тексті є: ... Основна частина тексту — це...

VIІ.ПІДСУМОК УРОКУ.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Запишіть текст, визначте тему, мікротеми тексту. Складіть і запишіть його план.

-11-

УРОК №2 ТЕМА. СТИЛІ І ТИПИ МОВЛЕННЯ.

Мета: поглибити знання учнів про стилі і типи мовлення, сфери використання стилів; формувати вміння доречно користуватися різними стилями

мовлення, визначати стиль готових текстів, орієнтуючись на мовні засоби; практично опанувати ознаки трьох типів              мовлення; виробляти навички правильно визначати тип мовлення в тексті, доречно користуватися різними типами мовлення; розвивати культуру усного і писемного

мовлення, виховувати уважність, допитливість, естетичний смак.

Обладнання: таблиця "Стилі мовлення", «Типи мовлення» (на кожній парті).

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Слід пам'ятати, що мовлення залежить від того, що пишеться чи говориться, з якою метою, де і кому воно адресоване, тобто від умов спілкування. За різних умов спілкування використовуються різні стилі мовлення.

Слово стиль походить від латинського stilus — загострена паличка для писання — і має багато значень; воно вживається в термінології літератури, мистецтва, архітектури тощо.

Ми будемо говорити про функціональний стиль мовлення — це своєрідна сукупність мовних засобів, що свідомо використовується мовцем за певних умов спілкування.

Найпоширенішою є класифікація, згідно з якою виділяють п'ять стилів: художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий та розмовний.

-12-

Художній стиль властивий творам художньої літератури. Він відзначається вживанням емоційно-експресивних засобів, слів у переносному значенні, особливої поетичної лексики.

Науковий стиль застосовується в науці, техніці, освіті. Для нього характерні цифрові дані, термінологічна лексика, вживання слів у прямому значенні.

Публіцистичний стиль використовується у висловлюваннях на теми суспільного життя — в промовах, матеріалах періодики. Визначальною рисою цього стилю є вдалі поєднання логічності викладу з емоційно-експресивним забарвленням.

Офіційно-діловий стиль знаходить застосування в службових стосунках, у ділових паперах, офіційних документах. До найпомітніших рис цього стилю належать високий ступінь стандартизації мовних засобів, виразна логічність викладу, відсутність

емоційності та образності.

Розмовний стиль застосовують у побуті, в особистому листуванні. Для цього стилю стилетворчими засобами є просторічна лексика, жаргонізми.

Серед мовних одиниць є такі, що можуть вживатися у будь-якому висловлюванні. Це так звані нейтральні мовні засоби.

2.       Робота за підручником.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.
2. Робота з таблицею «Стилі мовлення».

3.       Виконання завдань та вправ на закріплення матеріалу.

— Прочитайте подані уривки та заповніть таблицю.

Т е к с т 1

Слон

Слони — найбільші наземні тварини. Вони вправно плавають, легко долають підйоми. На рівнині їх швидкість може сягати 24—40 км/год.

За добу дорослий слон з'їдає до 100 кг трави та гілочок. Живуть слони до 100 років. Зрілості вони досягають у 12— 20 років, а до того пустують і бавляться, як діти.

Т е к с т 2

Слоненя

(З енциклопедії.)

У далекі й давноминулі часи, моє серденько, Слон зовсім не мав хобота. У нього був лише пухкенький і чорненький ніс, завбільшки з добрий черевик.

Та ось народився ще один Слон. І це вже був не такий собі Слон, а маленький Слоник великого Слона, чи просто Слоненя.

(Р. Кіплінг.)

Т е к с т З

Підготовка

—Дядьку Іване! Ось подивіться, що я купив,— показує Гришка сусідові новий футбольний м'яч.

—Що ж,— почухав потилицю сусід,— треба, виходить, і мені терміново купувати.

—Теж м'яч?

—Та ні, треба купити скло на запасні шибки для вікна.

(М. Герасименко.)

Т е к с т 4

Постанова Президії Верховної Ради України про Прапор України

Президія Верховної Ради України постановляє: До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор.

м. Київ Голова Верховної Ради України 18 вересня 1991 року  .              Л. Кравчук

(З газети.)

Т е к с т 5

Листи, наче сплески світла

Вона малювала квіти неземної краси, якими захоплюється увесь світ, а все своє життя прожила в скруті.

До 105-річчя з дня народження Катерини Білокур у Музей українського народного декоративного мистецтва в залі, де виставлено 32 її картини, влаштували два вечори пам'яті. На першому звучали листи самої художниці, котрі вона колись у відчаї й радості адресувала і своїм друзям, і митцям-сучасникам. Другий вечір

«Образ Катерини Білокур у поезії, музиці, кіно» відбувся за участі народної

артистки України Ніни Матвієнко, відомого художника Петра Гончара, режисера фільму «Катерина Білокур. Послання» Ольги Самолевської, письменника Миколи Кагарлицького... («Хрещатик», 16 грудня 2005.)

4.       Робота в парах.

Завдання: скласти та розіграти діалог на одну з тем («Чи потрібно дотримуватися режиму дня»,              «Як треба спілкуватися», «Навіщо потрібні правила?»). Визначити мету мовлення, адресата. Який стиль буде доречним у вашому діалозі?

5.       Слово вчителя.

У процесі спілкування ми ділимося враженнями про оточуючий світ, описуємо властивості та ознаки різних предметів, явищ, з'ясовуємо, що з ними відбувається і чому.

Все це становить зміст наших висловлювань. Залежно від змісту висловлювання наше мовлення поділяється на такі типи: розповідь, опис, роздум.

У розповіді йдеться про певні події, про дії якихось дійових осіб. Розповідь розгортається в часовій послідовності, тому в такому тексті ключове значення мають слова, що вказують на час.

В описі змальовуються ознаки певних об'єктів, їх характерні особливості; дається загальний вигляд об'єкта, а також його окремих складових частин, деталей. Найбільшу роль в описовому тексті відіграють слова, що вказують на розташування частин та ознаки кожної з деталей.

У роздумі наводяться міркування про причини ознак і дій, про умови, в яких вони виявляються чи відбуваються, про наслідки, які з них випливають.

У роздумі має бути теза — думка, що стверджується або заперечується, аргументи — факти, що переконують у правильності або хибності тези, та висновок.

6.  Робота з таблицею «Типи мовлення».

7. Виконання тренувальних вправ.

З а в д а н н я І: прослухати текст, визначити його тему та основну думку. До якого типу мовлення він належить? Довести свою думку.

Чому опадає листя з дерев?

У жовтні й листопаді жовтіє й опадає листя з дерев. Чому ж воно опадає?

Одного разу ввечері я заховалася під кущем, щоб побачити, хто ж забарвлює листя в жовтий, рожевий, червоний кольори? Дивлюсь, із калинового куща вилазить маленький дідок. Покашляв, погладив сиву борідку, взяв фарби й пішов до кленів. Виліз на дерево та й став розмальовувати листочки. Один розмальовує в жовтий колір, другий — у рожевий, третій — у червоний.

—Хто ви такий, дідусю? — питаю його.

—Я Барволист,— відповідає дідок.— Ходжу й забарвлюю листя. Де побував уночі,— там листя стає барвисте.

З а в д а н н я II: дібрати синоніми до слів забарвлює, заховалася.

- 16 -

З а в д а н н я III: прочитати народні прикмети про жовтень і скласти на їх основі твір-розповідь «Прийшла золотокоса осінь».

У жовтні кожен знає, що з великої хмари малий дощ буває. Жовтень ходить по краю та виганяє птахів із гаю.

Літо дає коріння, а жовтень — насіння.

8.       Групова робота.

Завдання: скласти висловлювання про правила дорожнього руху. І г р у п а — у науковому стилі;

II г р у п а — у художньому; III г р у п а — у розмовному.

9.    Закріпіть знання про стилі мовлення: допишіть замість крапок назву стилю

У сучасній українській літературній мові розрізняють такі основні стилі:...

1.   Стиль ... характеризується порушенням прийнятих у літературній мові норм спілкування, наявністю діалектних форм.

2)... стиль дає точне висвітлення наукових понять.

3)Стиль ... характеризується яскравістю, образністю, емоційністю викладу. 4)... стиль — це стиль агітації і пропаганди.

5)Стиль ... мови — це канцелярський стиль, характерний для документів.

10.     Усне повідомлення на тему «Стилі мовлення» за поданими запитаннями.

1.Що таке стиль? Чим викликана поява основних мовних стилів?

2.Як характеризується лексика за віднесеністю до того або іншого стилю? 3.Чи допускається взаємопроникнення стилів? Чому?

V.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Попрацюйте в парах. Розкажіть один одному, що ви дізналися про типи і стилі мовлення. Яким типом мовлення ви скористаєтесь?

VI.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Випишіть із творів художньої літератури невеличкі уривки текстів, що містять :

1. опис природи (людини, тварини); 2) розповідь про якісь події.

-17-

УРОК 3

ТЕМА. УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ ПРО МОВУ, ЩО ВИМАГАЄ ЗІСТАВЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ, В НАУКОВОМУ СТИЛІ

Мета: поглибити знання учнів про стилі мовлення, зокрема про науковий стиль, дати відомості про його різновиди (підстилі);              власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний; формувати вміння виконувати такі мисленнєві дії, як зіставлення й узагальнення, вміння й навички складати висловлювання в науковому стилі на основі зіставлення й узагальнення вивченого матеріалу, застосовуючи різні мислительні операції, зокрема аналіз мовних понять, явищ, законів, систематизація теоретичного матеріалу; розвивати логічне мислення, виховувати культуру мовлення.

Обладнання: підручник, зразки текстів.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІI.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Словникова робота.

—З'ясуйте лексичне значення слів лінгвістика, повідомлення, рецензія.

Матеріал для вчителя

Науковий стиль обслуговує  сферу науки, техніки, освіти, виробництва. Його основна функція — повідомлення знань, пояснення, аналіз явищ, доведення припущень.

У складі наукового стилю виокремлюють три підстилі: власне науковий (використовують у дисертаційних дослідженнях, монографіях, наукових доповідях), науково-навчальний (застосовують у підручниках, посібниках, учнівських

рефератах), науково-популярний (у виданнях наукового змісту для широкого кола читачів).

Відповідь на лінгвістичну тему складається в науково-навчальному підстилі наукового стилю.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Підготовка восьмикласників до моделювання повідомлень про мову в науковому стилі

1.Закінчити прислів'я

Без слова... (не буває діла). Словом можна врятувати, можна й... (убити).

Слово пече без... (вогню). Треба знати, що де... (казати). Гостре словечко коле... (сердечко).

2.Про які функції мови йдеться в тексті?

Для більшості населення нашої держави українська мова є рідною, тобто мовою предків. У мові акумульовано (нагромаджено) багатющий життєвий досвід, невичерпні скарби народної пісні й думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.

Саме за допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам (3 Концепції мовної освіти в Україні).

2.  Робота з текстом з елементами узагальнення.

Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Довести, що висловлювання належить до наукового стилю. Своєрідність структури односкладних речень,

більша чи менша пов'язаність їх з тією або іншою сферою мовлення забезпечують їм важливе місце в системі стилістичних засобів синтаксису.

Для означено-особових речень характерне перенесення акценту з виконавця дії на дію. Вони вживаються в розмовному мовленні, у художніх текстах, часом і публіцистиці. Відомі такі речення й науковому стилеві, зокрема навчальному та

популярному різновидам. Наприклад: Побудувавши зображення кожної точки фігури, дістанемо зображення самої фігури. Наведемо деякі властивості зображення фігури на площині, які випливають з описаної її побудови.

Неозначено-особові речення характерні тим, що виконавець дії не називається з якихось причин, невідомий або не становить інтересу.

Поширені такі конструкції в розмовному мовленні та в художньому стилі, рідше в публіцистиці (особливо в заголовках) та в наукових текстах.

Узагальнено-особові речення містять узагальнені судження, уживаються переважно в розмовному мовленні, у народній творчості (здебільшого в прислів'ях та приказках). Узагальнений характер цих речень дає підстави застосовувати їх паралельно з інфінітивними конструкціями у висловах на позначення неможливості заради чогось. Наприклад: Нічого тут уже не вдієш. — То що вдіяти за таких обставин ?

Синтаксична структура безособових речень зумовлює широке поле застосування їх, а пов'язаність із певними стилями та ступінь емоційної забарвленості залежать від лексичного наповнення. Спільним у всіх сферах мовлення є те, що в безособових реченнях наголошується на результаті дії, на незалежності певного стану, у якому перебуває людина, від її волі, на об'єктивності природних процесів. Офіційно- діловий та науковий стилі використовують речення з дієсловами в безособовій формі та з конструкціями на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення. Широко вживані безособові конструкції і у фольклорі: Наорано, насіяно, та нікому жати. Вельми доречні безособові конструкції в описах природи та переживань людини, коли вона залишається віч- на-віч із природою. За допомогою таких речень відтворюється напружений душевний стан персонажа чи автора.

(За О. Пономаревим).

Зіставити стилістичну функцію означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових та безособових речень. Зробити висновок про роль

односкладних дієслівних речень у мовленні, узагальнивши матеріал, поданий в опрацьованому тексті.

3. Робота з текстами на основі зіставлення їх

Прочитати уважно тексти. Зіставити теоретичний матеріал і розкрити спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних речень.

Текст 1

Односкладними називаються речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним членом. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, І явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, набираючи певної граматичної форми і відповідної інтонації. Другого головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але його відсутність не створює враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяються на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні; до іменних односкладних речень — називні.

Односкладні речення можуть бути поширеними й непоширеними залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами речення чи ні.

(За М. Плющ).

Текст 2

Неповним називається речення, у якому пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не порушує їх смислової завершеності.

Неповні речення за своєю структурою поділяються на такі ж типи, як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у поширених речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяються на контекстуальні та ситуативні. Контекстуальними називаються неповні речення з пропущеними членами, які вже згадувались у контексті: або у найближчих реченнях, або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними називаються неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації (За М. Плющ).

На основі опрацьованих текстів узагальнити матеріал у вигляді таблиці. Підготувати усне повідомлення в науковому стилі на тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних речень».

Дослідити, чому речення Спізнююсь є односкладним повним, а речення Спізнився

— двоскладним неповним. Зробити висновок у формі міні-повідомлення в науковому стилі про вплив дієслівної форми на структурний тип речення.

4. Моделювання повідомлення на основі тексту-зразка

Прослухати інформацію про особливості побудови Словника наголосів (Головащук С.І. Словник наголосів: Понад 20 000 слів. — К.: Наук, думка, 2003.

— 320 с). Поміркувати, яку функцію виконують у словниках такі передмови.

Дотримання норм наголошування й вимови є одним з неабияких показників культури усного мовлення. Як відомо, в українській літературній мові є чимало випадків, де мовці зазнають труднощів у доборі правильного наголошування слів,— зокрема, й у зв'язку з тим, що акцентологічні норми часто-густо порушуються під впливом інших близькоспоріднених мов.

У цьому словникові вибірково подано слова сучасної української літературної мови, у наголошенні яких найімовірніше трапляються ті або інші утруднення. Здебільшого це:

1. Слова, у яких мовцями найчастіше припускаються акцентологічні помилки:

випадок, каталог, квартал, обіцянка, перепустка, український.

2. Слова з подвійним наголошенням. У таких словах наводяться обидва наголоси. Хоча словник пропонує для вжитку насамперед перший варіант наголошення, це аж ніяк не означає, що другий уживати не рекомендується. Часто навіть навпаки

— є сигналом, що, крім указаного першим, існує ще й інший варіант: весняний і

- 22-

весняний, вітчизняний і вітчизняний.

3. Слова й словосполучення, наголошення яких пов'язане з їхньою семантикою:

атлас і атлас, відомість і відомість, характерний і характерний.

4.Дієслова, у яких за допомогою наголосу розрізняються доконаний і недоконаний вид (виводити і виводити, закликати і закликати).

5. Слова з рухомим наголосом. Якщо в закінченні того або іншого непрямого відмінка іменника відзначено перехід наголосу, то це є свідченням того, що в усіх подальших відмінках цей перехід зберігається: багаж, -у, ор. -ем і т. под.
6. Слова української мови, наголошення яких відрізняється від наголошення їхніх прямих лексичних відповідників у російській мові: веретено (рос. веретено), олень (олень).

У цьому словнику враховано й деякі інші випадки, де мовці можуть сумніватися в правильності вибору наголошення слова чи його додаткової граматичної форми, зокрема, якщо аналогічні лексичні утворення мають відмінні наголоси:  чорнозем (але глинозем), безперестанку (але безперестану) (С. Головащук).

Підготувати повідомлення в науковому стилі про особливості побудови (на вибір): а) Орфографічного словника української мови;

б)Тлумачного словника української мови; в) Словника синонімів української мови; г) Словника іншомовних слів;

д) Фразеологічного словника української мови та ін.

5.  Оцінювання і самооцінювання.

5. ПІДСУМОК УРОКУ.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Складіть усне висловлювання на одну з лінгвістичних тем: 1)«Головні і другорядні члени речення».

2)«Речення, його основні ознаки».

3)«Простий і складений дієслівний присудок». 4)«Тире між підметом і присудком».

УРОК 4

ТЕМА. РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ

РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ ЗА СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Мета: формувати в учнів уміння описувати місцевість, писати за складним планом переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості; розвивати

почуття прекрасного; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: репродукції пейзажних картин, таблиця «Типи мовлення», текст переказу.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ , ПОСЛІДОВНОСТІ РОБОТИ, ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИД ПЕРЕКАЗУ.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда.

—Які типи мовлення вам відомі?

—Які види описів ви знаєте?

—Як називається зображення природи в живописі та художній літературі?

—Якими засобами користується для цього живописець?

—Як створює пейзаж письменник?

—Яка роль пейзажів у художніх творах?

—Що в реченнях опису природи є «даним», а що «новим».

ІV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Ознайомлення учнів з текстом переказу.

«Уманське диво»

«Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на

берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з'явилася «Софіївка» —

одна з видатних пам'яток садово-паркового мистецтва. «Софіївка» нагадує

своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки

майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, і англійський парк з колекцією

рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у

сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам'яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.

«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав'я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.

Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.

Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. Її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба

росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам'яними брилами, вкритими мохом.

(250 сл.) (З кн. «Світ моєї України»)

2.       Аналіз змісту тексту.

3. Словникова робота.

Проводиться за питаннями учнів.

-25-

4.  Повторне читання тексту по частинах і робота над планом, запис плану. О р і є н т о в н и й п л а н

1)Де знаходиться «Софіївка»?

2)Історія її заснування.

3)Два творці — людина та природа.

4)«Софіївка» чудова за будь-якої пори року: а) весняне цвітіння парку;

б) приємна прохолода тінистих алей; в) краса золотої осені;

г) зимове безгоміння.

5) Лисий пагорб поблизу річки Камінки.

5.          Заключне, цілісне читання тексту.

6. Підготовка чорнового варіанту переказу.

Самостійний, колективний на початковому етапі письмовий переказ прочитаного, індивідуальна допомога учням.

7. Редагування виконаної роботи (індивідуальна допомога окремим учням).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переписати переказ у зошити.

УРОК 5

ТЕМА. ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ (ВУЛИЦІ, СЕЛА, МІСТА) НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У

ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: ознайомити учнів з побудовою твору-опису місцевості, формувати в них

уміння складати такі описи на підставі власних спостережень (за складним планом), грамотно викладати свої думки; удосконалити мовленнєво-

мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння

здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати текст, розуміти його,              письмово створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі особистих спостережень і вражень, виховувати любов до рідного села.

Обладнання: зразки творів, таблиця «Типи мовлення».

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.
2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
   1. Бесіда за запитаннями

Які типи мовлення вам відомі?

Назвати основні види опису. З якою метою їх можна використовувати? Яку структуру має текст-опис місцевості?

У яких стилях мовлення використовується опис місцевості? Навести приклади.

2.  Робота з таблицею «Типи мовлення».

3. Вибіркова робота

Прочитати заголовки висловлювань. З'ясувати, які з них належать текстам-описам місцевості. Виписати їх.

1. Побачення з рідним краєм. 2. Перлина архітектури. 3. Довженків сад. 4. Задунайська Січ. 5. Гірка та солона дорога. 6. Історичний Чернігів. 7. Волинський край. 8. Гірський пейзаж. 9. У морі. 10. Шедевр із цементу. 11. Монастир на схилі гори. 12. Українська ніч. 13. Спогад з дитинства. 14. Рідна сторона. 15. Звичайне диво.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Твір — це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі за даною темою.

За способом викладу матеріалу є такі види творів: твір-розповідь, твір-опис і твір-роздум.

Твір-розповідь — це зв'язний текст, усний чи письмовий, у якому послідовно повідомляється про якісь події.

Твір-опис — це зв'язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі.

Твір-роздум — це зв'язний текст, у якому в логічній послідовності передаються думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

Роздум складається з таких частин: теза, докази, висновок. Речення перебувають у відношеннях причини і наслідку.

За джерелом матеріалу твори бувають на літературні і позалітературні теми (на основі життєвих вражень та твори про мистецтво).

Здається, немає у місті жодного куточка, який би не промовляв до нас своїми іменами. Із назв вулиць ми знаємо, які ремесла та промисли розвивались у Харкові.

Цікаво, що на початку XVIII ст. назви багатьох вулиць походили від прізвищ, прізвиськ, імен і посад тих осіб, котрі селились там раніше за всіх або були відомі серед мешканців міста. Так, наприклад, існували вулиці Чорного Івана, Сізіона, Афанасівська, Меркула, Максима Писаря, Полковника, Сотницька, Судді тощо.

Вдома ви повинні були дібрати матеріал про вулиці (провулки, майдани), де ви мешкаєте.

2.  Виступи учнів.

3. Робота з підручником.

Робота над вправою 311 (опрацювання вимог до твору).

ВИМОГИ ДО ТВОРУ

Слово «твір» походить від слова «творити», що означає писати самостійно, не списуючи звідкись, не переказуючи підручник чи інше джерело.

Письмова робота (твір) має повністю відповідати темі.

У творі-роздумі не слід підміняти роздум (аргументацію, тези) розповіддю.

Тему слід розкривати в логічній послідовності. Кожна наступна думка повинна випливати з попередньої.

У роботі треба виявляти своє ставлення до того, про що говориться.

Характеризуючи літературний персонаж, слід наводити конкретні факти з його біографії, підтверджувати думки влучними цитатами.

Робота має бути написана грамотно, охайно, літературною мовою.

4.    Колективна робота з текстом-зразком

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. На що вказує заголовок: на тему чи основну думку? Звернути увагу на особливості опису місцевості.

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.

Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівне листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

-29-

Запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.

Здається мені, мов у казці, Життя тут щасливо іде.

І знову всім серцем бажаю

Вернутись в дитинство своє.

(А. Ярмиш)

Назвати художні засоби, використані в описі місцевості. Визначити ставлення автора до описаної місцевості.

5.  Ознайомлення з особливостями опису місцевості. Особливості опису місцевості

1. Під час опису місцевості (особливо вулиці, площі) вживайте архітектурні

терміни.

2. Описуючи місцевість, площу чи вулицю, слід ураховувати місце, звідки ведеться спостереження, час доби, а також пору року і характер погоди.

3. Площа, як правило, описується по колу: зліва направо чи навпаки.

4. Головне для опису місцевості — назвати наявні там предмети, вказати місце їх розташування, описати ці предмети.

5. Опис місцевості рідко має самостійне значення, а здебільшого є складовою частиною художнього твору, включається в нього з певною метою. Опис має бути підпорядкований цій меті.

6. Описуючи місцевість у художньому стилі, слід пам'ятати про одну з важливих особливостей цього стилю: наявність такої лексики, через яку б виражалось ваше ставлення до зображуваного.

6. Робота з пам'яткою

Розглянути пам'ятку «Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі». Запам'ятати особливості побудови висловлювань, що містять опис місцевості.

ПАМ'ЯТКА

Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

1.Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об'єкти, що складають основу опису місцевості) і підготувати план майбутнього твору.

2.Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.

3.Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).

4. Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об'єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.
5. Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування тощо).

V.  НАПИСАННЯ ТВОРУ-ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ

Підготувати розповідь про вулицю вашого дитинства, увівши в текст твору опис місцевості. Скористатися пам'яткою.

1.     Колективне складання плану опису вулиці. О р і є н т о в н и й план

1. Вступна частина.
   1. Моя вулиця — частина села, країни, держави, її історія.
   2. Історія заснування вулиці та виникнення назви.
2. Основна частина. Опис вулиці.

1. Історія вулиці.
2. Місце розташування і розміри.
3. Окраса вулиці.
4. Житлові будинки, магазини, підприємства, установи.
5. Пам’ятки історії та культури.
6. Місця відпочинку.
7. Тротуари та проїжджа частина.
8. Озеленення.
9. Як змінилася вулиця останнім часом.

10.Вулиця вдень і ввечері (у різні пори року).

3. Висновки.
   1. За що я люблю свою вулицю.
   2. Що, на мій погляд, можна (треба) вдосконалити, змінити.

2.  Словникова робота.

— Доберіть ключові слова.

Південь, північ, південний захід; північний схід, на околиці міста, в центрі; рівні чи криві вулички, школа, лікарня, театр, музей, спортивні споруди, комплекс будівель; парки, сквери, дерева, квіти, пам'ятники, монументи; веселий, похмурий, біло-зелений, охайний, чепурний тощо.

3.    Ознайомлення зі зразками творів.

4. Індивідуальна робота над написанням твору.

Теми творів

1. «Моя вулиця».
2. «Моє село».

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ.

7. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

Дописати твір-опис місцевості.

УРОК 6

ТЕМА. ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ ЗА КАРТИНОЮ

Мета: розвивати вміння восьмикласників осягати зміст живописного твору, виражальні засоби, помічати всі важливі і другорядні деталі, розкрити майстерність художника; удосконалювати культуру писемного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; якнайповніше використати естетичний і моральний потенціал художнього полотна для духовного розвитку учнів.

Обладнання: репродукція картини «Пейзаж з вітряком» Катерини Білокур.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ МОТИВАЦІЙНИХ РЕЗЕРВІВ ВОСЬМИКЛАСНИКІВ

Перед тим як розглядати репродукцію картини К. В. Білокур «Пейзаж з вітряком», учитель проводить бесіду з учнями за питаннями:

1. Яка різниця між такими видами образотворчого мистецтва, як живопис і графіка?

2. Що називається пейзажем, натюрмортом?

3. Імена яких відомих художників України ви знаєте?
4. Які ознаки має художній стиль мовлення?

IV.  ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ- ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ ЗА КАРТИНОЮ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ.

1. Коротке повідомлення учня про автора картини

Катерина Василівна Білокур — народна художниця України, геніальна особистість, одна з визначних постатей XX ст. — народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка.

-33-

Не отримавши навіть початкової освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала. Доля не послала Катерині  ні мистецьких шкіл, ні мистецьких наставників. За її висловом, «тягла свій віз пізнання основ мистецтва самотужки».

Починала вчитися малювати з портретів рідних, близьких її серцю людей.

У перших її роботах «Жінка в зеленому корсеті» (1920), «Портрет Олі Білокур» (1928), «Портрет Надії Кононенко» (1929), «Портрет колгоспниці Надії Бахмач» (1932-1933 рр.) видно намагання досягти подібності з оригіналом.

П'ятдесяті роки становлять вершину творчості Білокур. Вона відходить від феєрично-квіткових композицій і створює твори філософського звучання.

У творчому доробку художниці варто вкоренити її натюрморти. Найвідоміші з них

— «Снідання» (1950), «Квіти, яблука і помідори» (1950), «Натюрморт з хлібом» (1956), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1958—1959), «Натюрморт» (1960) — уславлюють рідну землю, людину-трудівника і здобутки його праці.

В останні роки життя Білокур захопилася акварельною технікою, що засвідчують численні композиції, зокрема «Багрянець осені» (1950-ті рр.), «Гай» (1955), «Осінь»,

«Вересень» (1956), «Напровесні» (1958), «Осінь» (1960).

2.  Словникова робота.

1)Запишіть значення слова колорит: 1) гармонійне поєднання кольорів як один із засобів зображення дійсності в живописі: 2) характерна особливість художнього твору, а також місцевості тощо.

2) Запишіть ряд слів і словосполучень, які можна використати у творі-описі.

Милуватися, виглядати, простягатися, розстилатися; небо — яскраво- блакитне, легке; повітря — прохолодне, чисте, прозоре; земля — важка, щільна, пригріта весняним сонцем; запахи весняного лісу; галявина золотаво-зелена; гілки — тонкі, гнучкі, сплітаються в мереживні візерунки.

3. Осмислення художнього полотна (аналіз картини)

1.До якого жанру належить картина К. В. Білокур «Пейзаж з вітряком»?

2.Визначити тему й основну думку художнього полотна.

3.Що зобразила К. Білокур на першому плані? Чи є це смисловим центром картини?

4.На що звертає увагу художниця на другому плані?

5.Яка кольорова гама картини? Чому?

6.Яку пору року зобразила Катерина Василівна на полотні?

7.Чи сподобалася вам картина? Чим саме?

4. Ознайомлення з послідовністю опису картини.

1. Загальне враження, колорит (світлий, радісний, темний і т. п.). 2.Що зображено на передньому плані?

3.Що бачимо справа і зліва? 4.Як показано задній план?

5.Що ви відчуваєте і про що думаєте, коли дивитеся на цю картину?

5. Добір робочих матеріалів

1. Колективний добір матеріалів до майбутнього твору:

• Назвати об'єкти, зображені на картині. (Стежка, човен, річка, хата, дерева, вітряк, небо, хмари, поле)
• Дібрати синоніми до слова вітряк. (Млин, тупчак, топчій)
• Назвати кольори картини. (Синій, блакитний, темно-синій, жовто-зелений, блідо- голубий, темно-коричневий, коричневий)

2. Добір характерних ознак об'єктів, зображених на полотні (робота за варіантами).

Варіант 1. Річка — невелика, вузька, як стрічечка, місцями неспокійна. Поле —

широке, безкрає, заросле високого густою травою.

Варіант 2. Дерева — поодинокі, стрункі, зелено-сиві. Вітряк — старезний, самотній, дерев'яний, великий.

Варіант 3. Небо — хмарне, високе, сумне, нахмурене, блідне. Хата — солом'яна, низька, убога, стара.

6. Творча робота

Продовжити речення, використовуючи опорні слова і словосполучення, образні засоби.

1) На краю Богданівки... . 2) Розкішна природа.... 3) Поле, як море, що сягає у незмірну далину... . 4) Широке поле посередині перетинає стежка, яка біжить... . 5) Вітряк, ніби...

V.  САМОСТІЙНА РОБОТА.

Складання письмового твору-опису в художньому стилі за картиною К.В.Білокур «Пейзаж з вітряком»

Скласти письмовий твір-опис за картиною, дотримуючись плану:

1.Край рідної Богданівки — затишний куточок біля річки.

2. Далекий і близький плани картини Катерини Білокур.
3. Використання художницею кольорів як засобу увиразнення основної думки твору.

4.Загальне враження від картини. .

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ.

7. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

Завершити письмовий твір-опис за картиною Катерини Білокур, розпочатий на уроці.

УРОК 7

ТЕМА. ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ ЗА УЯВОЮ

Мета: ознайомити учнів з побудовою твору-опису місцевості, формувати в них уміння складати такі описи (за складним планом), грамотно викладати свої

думки; удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну              думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати

мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і

мовний аналіз художнього тексту з елементами опису місцевості, сприймати письмовий текст, розуміти його, письмово створювати власні твори-описи місцевості в художньому стилі на основі особистих спостережень і вражень, виховувати любов до рідного села.

Обладнання: зразки творів, таблиця «Типи мовлення»,

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда за запитаннями

Які типи мовлення вам відомі?

Назвати основні види опису. З якою метою їх можна використовувати? Яку структуру має текст-опис місцевості?

У яких стилях мовлення використовується опис місцевості? Навести приклади.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Твір — це оригінальний зв'язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі за даною темою.

За способом викладу матеріалу є такі види творів: твір-розповідь, твір-опис і твір-роздум.

Твір-розповідь — це зв'язний текст, усний чи письмовий, у якому послідовно повідомляється про якісь події.

Твір-опис — це зв'язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі.

Твір-роздум — це зв'язний текст, у якому в логічній послідовності передаються думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

Роздум складається з таких частин: теза, докази, висновок. Речення перебувають у відношеннях причини і наслідку.

За джерелом матеріалу твори бувають на літературні і позалітературні теми (на основі життєвих вражень та твори про мистецтво).

2.  Поради щодо роботи над твором

1.   Сформулюйте основну думку твору.
2.   Продумайте, які типи мовлення можуть бути поєднані у творі.
3. Доберіть із робочих матеріалів необхідні для розкриття теми й основної думки.
4. Згрупуйте матеріал за окремими питаннями.
5. Визначте послідовність використання матеріалу, зв'язок окремих частин.
6. Складіть план твору.
7. Поміркуйте над вашим ставленням до описуваного.

Село майбутнього

Спробуйте словесно описати (а також намалювати), яким ви уявляєте cело в майбутньому. У творі зосередьте увагу на розв 'язанні тих проблем, які ви бачите в сучасних селах (екологія, водопостачання, транспортне забезпечення, травматизм на дорогах тощо).

Окрім того, у поясненні до твору мають бути такі відомості:

• місце розміщення села;
• спосіб розташування будинків, їхня форма;

• розміщення закладів освіти, медицини, культури, спортивних майданчиків тощо;
• транспортне забезпечення;

• промислова зона і зона відпочинку;
• озеленення, екологія.

3.  Робота з підручником.

Опрацювання порад щодо роботи над твором.

Поради щодо роботи над твором

1. Сформулюйте основну думку твору.
2. Продумайте, які типи мовлення можуть бути поєднані у творі.
3. Доберіть із робочих матеріалів необхідні для розкриття теми й основної думки.
4. Згрупуйте матеріал за окремими питаннями.
5. Визначте послідовність використання матеріалу, зв'язок окремих частин.
6. Складіть план твору.
7. Поміркуйте над вашим ставленням до описуваного.

4.    Колективна робота з текстом-зразком

5. Ознайомлення з особливостями опису місцевості.

Особливості опису місцевості

1. Під час опису місцевості (особливо вулиці, площі) вживайте архітектурні терміни.
2. Описуючи місцевість, площу чи вулицю, слід ураховувати місце, звідки ведеться спостереження, час доби, а також пору року і характер погоди.
3. Площа, як правило, описується по колу: зліва направо чи навпаки.
4. Головне для опису місцевості — назвати наявні там предмети, вказати місце їх розташування, описати ці предмети.
5. Опис місцевості рідко має самостійне значення, а здебільшого є складовою частиною художнього твору, включається в нього з певною метою. Опис має бути підпорядкований цій меті.
6. Описуючи місцевість у художньому стилі, слід пам'ятати про одну з важливих особливостей цього стилю: наявність такої лексики, через яку б виражалось

ваше ставлення до зображуваного.

6. Робота з пам'яткою

Розглянути пам'ятку «Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі». Запам'ятати  особливості побудови висловлювань, що містять опис місцевості.

ПАМ'ЯТКА

Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

1.Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об'єкти, що складають основу опису місцевості) і підготувати план майбутнього твору.

2.Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.

3.Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).

4. Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об'єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.
5. Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення, замилування, здивування тощо).

V.  НАПИСАННЯ ТВОРУ-ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ

Підготувати розповідь про вулицю моєї мрії, увівши в текст твору опис місцевості. Скористатися пам'яткою.

1.     Колективне складання плану опису вулиці. О р і є н т о в н и й план

1. Вступна частина.
   1. Моя вулиця — частина села, країни, держави, її історія.
   2. Історія заснування вулиці та виникнення назви.

3. Основна частина. Опис вулиці моєї мрії.
   1. Місце розташування і розміри.

2. Окраса вулиці.
3. Житлові будинки, магазини, підприємства, установи.
4. Пам’ятки історії та культури.
5. Місця відпочинку.
6. Тротуари та проїжджа частина.
7. Озеленення.
8. Цілюще джерело.
9. Оздоровчий комплекс.

3. Висновки.
   1. За що я люблю свою вулицю.
   2. Необхідно берегти навколишнє середовище та історичні й культурні надбання свого народу.

2.      Словникова робота.

— Доберіть ключові слова.

Південь, північ, південний захід; північний схід, на околиці міста, в центрі; рівні чи криві вулички, школа, лікарня, театр, музей, спортивні споруди, комплекс будівель; парки, сквери, дерева, квіти, пам'ятники, монументи; веселий, похмурий, біло-зелений, охайний, чепурний тощо.

3.    Ознайомлення зі зразками творів.

4. Індивідуальна робота над написанням твору.

Теми творів

1. «Моя вулиця у майбутньому».
2. «Моє село в майбутньому».

VI.  ПІДСУМОК УРОКУ.

7. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

Дописати твір-опис місцевості за уявою.

УРОК № 8

ТЕМА. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ОПИСУ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ. ВИБІРКОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Мета: пояснити особливості опису пам'яток історії та культури, формувати вміння вирізняти опис              пам'ятки в тексті й переказувати його зі збереженням стильових вимог вихідного зразка; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, культуру мовлення, сприяти збагаченню словника учнів; засобами художнього слова виховувати любов і повагу до культурної спадщини свого народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текст для переказу.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ПОСЛІДОВНОСТІ РОБОТИ,

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИД ПЕРЕКАЗУ.

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Пояснення вчителя.

Пам'ятник — пам'ятка. Слова пам'ятник і пам'ятка багатозначні. Та коли слово багатозначне, то серед різних його значень завжди є основне. Так, пам'ятник — це насамперед скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-небудь, чого-небудь: пам'ятник Шевченкові. Пам'ятка — це предмет культури, що зберігся з давнини, наприклад: «Слово о полку Ігоревім» — видатна пам'ятка доби Київської Русі. Пам'ятка у цьому значенні — це і стародавній літопис, і видатний літературний твір, і важливий документ, і народна дума, і народна пісня, і визначна давня споруда. Є й

вужчі значення цього слова, наприклад у діалектах: в пам'ятку, на пам'ятку, що відповідає літературному — на пам'ять, на згадку.

Пам'ятка — це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся. Пам'ятки бувають рухомі й нерухомі. До нерухомих належать розташовані просто неба пам'ятки архітектури та монументального мистецтва.

Рухомі — це твори живопису, скульптури, ужиткові речі, ювелірні вироби, рукописи, книжки, документи.

Дослідженням нерухомих пам'яток займається пам'яткознавство. Рухомі вивчаються історією, археологією, мистецтвознавством, а також музеєзнавством, архівознавством тощо.

У реченнях опису пам'ятки (предмета) «відомим» є назва предмета та його частин, «новим» — ознаки.

Опис пам'ятки історії та культури може бути складений у науковому, діловому або художньому стилях.

2. Ознайомлення з пам’яткою «Як працювати над вибірковим переказом тексту».

Як працювати над вибірковим переказом текстів

1. Прочитайте текст.
2. Визначте його тему й основну думку.
3. Вдумайтеся в тему, запропоновану для вибіркового переказу.
4. Виберіть із тексту матеріал, необхідний для розкриття теми (він може знаходитися в різних місцях тексту).
5. Визначте основну думку переказу.
6. Продумайте композицію переказу, тип мовлення.
7. Випишіть слова-терміни.
8. Складіть план переказу.

IV.     РОБОТА З ТЕКСТОМ (підготовча робота до письмового вибіркового переказу)

1. Читання тексту для переказу.

ВИСОКИЙ ЗАМОК У ЛЬВОВІ

Будівництво замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався тривалий час і пізніше зазнав не раз різних змін і перебудов. Замок називали Високим від його високого розташування і для відрізнення від іншого замку в місті, що звався Низьким. Високий замок починався з великого пригородка. Він був заввишки 120 м, завширшки 23 м. Тут були склади дерева, сіна, соломи, й тут тримали худобу. Пригородок був оточений з трьох сторін мурами, з четвертої, східної, межував із меншим пригородком, також з мурами. Мури обох пригородків мали стрільниці для стрільби. На рогах і в деяких інших місцях були башти або вежі на три й чотири поверхи. Усіх веж було шість. Вежі служили і для оборони, і в'язницями для

«своєвільних людей». Від сходу одна вежа звалася «шляхетська», де сиділа шляхта, друга - «гультяйська» - для всіх інших злочинців. На вежах і мурах відбували сторожу замкові «драби» вдень і вночі: в часи небезпеки били тривогу й смоляними бочками освітлювали темноту. До оборони замку служили гармати, гаківниці і рушниці.

У замку як в'язні перебували в 1410 р. німецькі рицарі-хрестоносці, що потрапили в полон під Грюнвальдом. У 1559 р. тут була замкнена славна княгиня Гальшка з Острога, донька князя Іллі Острозького, що по батькові дістала величезну спадщину. Мати княжни вибрала їй мужа в особі князя Симеона Слуцького. Не бажаючи віддати доньки воєводі Луці з Гурки, що з нею підступно взяв шлюб, замкнулася з донькою в монастирі домініканців. Князь, перебраний за старця, дістався потайно до монастиря, але воєвода влаштував його облогу. Врешті було перетято рури, якими йшла вода до домініканців, і монастир мусив піддатися. Остаточно дві сторони вирішили, що Гальшка буде затримана в «секвестрі» у Високім Замку аж до рішення короля. Львівський староста приїхав за княжною і перевіз її на замок, на знак почесті стоячи на ступні карети. Але Гальшка була невтішна, сиділа на ліжку лицем до стіни і не хотіла нічого їсти. Король вирішив,

що княжна має вертатися до чоловіка. Староста віддав її Гурці, і хоча Гальшка не хотіла сідати до повозу і заливалася слізьми, мусила покоритися.

Замок стояв на такім неприступнім місці, що вороги рідко коли пробували його здобувати. Перший раз Високий Замок здобув 1648 р. Максим Кривоніс.

Богдан Хмельницький, що тоді обложив Львів, не думав добувати міста й не вів проти нього майже ніяких воєнних операцій. Але щоб утримати львівських міщан у страху й присилувати їх до миру, він дозволив полкам черні здобути Замок. Провід над черню мав полковник Максим Кривоніс, проводир народного повстання. Кривоніс під Львовом був хворий. Рана, яку дістав у бою, у лівий бік, вище серця, не гоїлася, але він дав команду наступати. 15 жовтня 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп.

По облозі 1648 р. Високий Замок кілька років стояв пустий, зруйнований. Оновлено його невдовзі, і він перебув нову облогу Хмельницького 1655 р. і турецьку облогу 1672 р. Пізніше супроти зросту артилерійської вмілості замкові укріплення стали заслабі - і замок було занедбано. Коли 1704 р. під Львів прийшов шведський король Карл XII, Високого Замку вже не боронено. Король дістався туди без перешкод і там уложив план, як добути місто.

Наприкінці XVIII століття замок стояв уже як руїна, що сама розсипалася під впливом дощів і повітря. За наказом австрійських властей почали розбирати мури й продавати їх на матеріал (За /. Крип'якевичем).

2. Аналіз структури тексту

1. Визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку.

2. З'ясувати тип і стиль мовлення тексту.

3. Які типи мовлення наявні в тексті?

3. Аналіз змісту тексту.

4. Словникова робота.

Лексико-стилістична робота

1. Пояснення лексичного значення незрозумілих слів.

Лексико-орфографічна робота

1. Записати власні й загальні назви, ужиті в тексті. Пояснити їх правопис.

Високий замок, Низький замок, місто Грюнвальд, княгиня Гальшка, князь Ілля Острозький, полковник Максим Кривоніс, шведський король Карл ХІІ.

2. Записати опорні слова і сполучення слів під диктовку вчителя. Запам'ятати й пояснити їх правопис.

Пригородок, рицарі-хрестоносці, «шляхетська» і «гультяйська» вежі, замкові

«драби».

5. Повторне читання тексту по частинах і робота над планом, запис плану.

Звернути увагу на опис Високого Замку.

6.  Заключне, цілісне читання тексту.

5. ПІДГОТОВКА ЧОРНОВОГО ВАРІАНТУ ВИБІРКОВОГО ПЕРЕКАЗУ.

Самостійний, колективний на початковому етапі письмовий переказ прочитаного, індивідуальна допомога учням.

VІ. РЕДАГУВАННЯ ВИКОНАНОЇ РОБОТИ (індивідуальна допомога окремим учням).

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

VIІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Переписати переказ у зошити.

УРОК 9

ТЕМА. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТОК

ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ І ВРАЖЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: навчити школярів складати твори з елементами опису пам'ятки історії і культури; з'ясувати особливості твору-опису; формувати уміння логічно будувати висловлювання, правильно використовуючи засоби зв'язку речень і абзаців у тексті, добирати відповідно до теми лексичний матеріал;

удосконалювати навички редагування тексту; розвивати мовленнєво-

комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури; виховувати бережливе ставлення до

пам'яток історії і культури.

Обладнання: репродукції картин, малюнки, пам'ятка «Порядок опису...»

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ. ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

3.           1. Пояснення вчителя.

Пам'ятник — пам'ятка. Слова пам'ятник і пам'ятка багатозначні. Та коли слово багатозначне, то серед різних його значень завжди є основне. Так, пам'ятник — це насамперед скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-небудь, чого-небудь: пам'ятник Шевченкові. Пам'ятка — це предмет культури, що зберігся з давнини, наприклад: «Слово о полку Ігоревім» — видатна пам'ятка доби Київської Русі. Пам'ятка у цьому значенні — це і стародавній літопис, і видатний літературний твір, і важливий документ, і народна дума, і народна пісня, і визначна давня споруда. Є й

вужчі значення цього слова, наприклад у діалектах: в пам'ятку, на пам'ятку, що відповідає літературному — на пам'ять, на згадку.

Пам'ятка — це предмет матеріальної культури минулого, що зберігся. Пам'ятки бувають рухомі й нерухомі. До нерухомих належать розташовані просто неба пам'ятки архітектури та монументального мистецтва.

Рухомі — це твори живопису, скульптури, ужиткові речі, ювелірні вироби, рукописи, книжки, документи.

Дослідженням нерухомих пам'яток займається пам'яткознавство. Рухомі вивчаються історією, археологією, мистецтвознавством, а також музеєзнавством, архівознавством тощо.

У реченнях опису пам'ятки (предмета) «відомим» є назва предмета та його частин, «новим» — ознаки.

Опис пам'ятки історії та культури може бути складений у науковому, діловому або художньому стилях.

1. Бесіда

• Що ви вважаєте пам'яткою історії і культури?
• Хто їх створював?
• Які з відомих усій Україні пам'яток ви можете назвати? (Софійський собор, Києво-Печерська лавра).
• Чи є такі пам'ятки у вашому місті (селі)?
• Що ви знаєте про них (час створення, майстри...)?
• Що вас дивує в цій пам'ятці, що захоплює?

IV.  АКТУАЛІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ З ТЕМИ.

1. Бесіда за запитаннями.

Які типи мовлення, як правило, поєднуються в текстах художнього стилю?

2. Чим відрізняється художній опис від публіцистичного? Художній опис від наукового?

3. Які художні засоби й деталі допомагають авторові передати власні враження від зображеного?

4. Чи доводилося вам описувати сучасні будівлі, історичні споруди? Яким стилем мовлення ви послуговувалися?

IV.  ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ ТВОРУ.

1. Ознайомлення із схемою опису пам’ятки. Схема опису пам'ятника

1. Загальні враження від пам'ятника.
2. Відомості про те, хто є автором пам'ятника і де його встановлено.
3. Стисла інформація про те, на честь кого чи чого його встановлено.
4. Опис самої скульптури.
5. Опис постаменту.
6. Загальне сприймання пам'ятника в архітектурному ансамблі території.
7. Загальна оцінка і значення пам'ятника для народу.

Описуючи пам'ятник, слід пам'ятати, що основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характеру.

2. Робота з текстами

Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність. Що спільного в їх змісті? Зіставити, як описують пам’ятки історії та культури письменники.

Текст 1

Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотині. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувалися безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалося, ніби починає летіти понад землею сам собор, і суцільна його дивна рожевість заступалася жовтістю від кованого золота, яким покрито було бані, й увесь собор зненацька засвічувався, мов

-48-

щільник, повний меду, і в найпохмуріших душах ставало ясніше від того видовища (3 роману П. Загребельного «Диво»).

Текст 2

Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!

Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді богонатхненний, як казали колись... І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).

Текст З

Мовчить собор. Не видно облупленості, іржі на банях, ніч скрадає на ньому всі травми часу... він стоїть, думає свою одвічну думу. Про що вона? Усе тут проходило перед ним, як перед свідком і перед суддею. Ще, здається, недавно рипіли гарби повз нього зі снопами, клекотіла революція на цьому майдані соборному, дзвони калатали на сполох, кликали на сходки, на пожежі, то радісно, то тривожно будили передмістя... Поглядом болю і туги дивилися на нього розширені очі дівчат- полонянок, коли їх тисячами гнали мимо собору в Німеччину. Ридання чув, і крики надії, і залізні туркоти війни, і її, ще страшнішу тишу... (З роману О. Гончара

«Собор»).

Які художні засоби використано в текстах? Чи передають вони авторські враження й емоції?

Які образні вислови добирають письменники до собору?

V.  САМОСТІЙНА РОБОТА (складання письмового твору-опису за власними спостереженнями в художньому стилі).

1.Складання плану твору-опису пам’ятки

І. Вступ. Розповідь про те, хто й коли створив пам’ятку. ІІ. Основна частина. Опис пам’ятки.

1. Назва складової частини пам’ятки та її ознака.

-49-

2. ……………

3. …………...

ІІІ. Кінцівка. Оцінка пам’ятки або роздум (чому її потрібно берегти).

2.  Складання твору-опису за планом.

Скласти в художньому стилі твір-опис пам'ятки історії та культури одного з історичних міст України, який ви відвідали з екскурсією (наприклад, театру, собору або іншої історичної будівлі) або пам’ятки історії та культури, яка є у вашому краї.

Використати поданий початок.

У спілкуванні з гарними містами, як і з людьми, прагнемо збагатитися їхнім внутрішнім змістом, пізнати їх особливість, смаки. Можливо, міста приховують вишуканість своїх смаків у пам'ятках історії та культури...

У тексті твору дати відповіді на питання: Які почуття й настрої викликає у вас пам'ятка? Що дивує й захоплює під час її споглядання ?

Дібрати влучний заголовок, який виражав би основну думку твору.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

• Які труднощі, проблеми виникали під час роботи над описом?
• Що вдалося, а що — ні?
• Яка потрібна допомога?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Продовжити роботу, розпочату в класі, з написання твору-опису пам'ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі. Відредагуйте твір на чернетці й перепишіть у зошит.

УРОК 10

ТЕМА. ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ ЗА КАРТИНОЮ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Мета: ознайомити восьмикласників з вимогами до написання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі; закріпити знання про опис як тип мовлення, його особливості та структуру; удосконалити вміння учнів

складати твір-опис за картиною, користуючись відповідною термінологією та художніми засобами; прививати почуття любові до культурної спадщини своєї країни.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: репродукція картини М.Козика «Дерев’яна церква в Дрогобичі».

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.
2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ.
3. АКТУАЛІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ З ТЕМИ. Бесіда за запитаннями

1. Яку роль відіграють описи пам'яток історії та культури в художніх творах? Чи доводилося вам читати твори, у яких описувалися пам'ятки історії?

2. У якому стилі, крім художнього, можна зустріти опис пам'ятки історії та культури?

3. Чи можете пригадати полотна відомих вам художників, на яких зображено пам'ятки історії та культури?

IV.  СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Робота за репродукцією картини художника М.Козика «Дерев’яна церква в Дрогобичі».

1. Розповідь про художника (повідомлення учня)

Козик Михайло Якимович (1879-1947) - український живописець. Народився в селі Семенівці на Чернігівщині. Навчався в Київському художньому училищі, Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Викладав у Київській художній школі, Київському художньому інституті, Харківському художньому інституті.

2.  Осмислення картини «Дерев’яна церква в Дрогобичі».

1. Загальне осмислення зображеного на картині
2. Бесіда за запитаннями.

1. Чи подобається вам картина «Дерев'яна церква в Дрогобичі»?
2. Які почуття викликає у вас картина?
3. Що зображено на полотні?
4. Яку пору року зображено?
5. Що можна сказати про кольорову гаму?
6. Якими художник зобразив небо, дерева, траву?
7. Якого кольору, яких відтінків споруда?
8. На яких деталях художник зосереджує основну увагу?

9. Із скількох зрубів складається церква?

10.Якими є галереї храму?

11.Що можна сказати про стіни та бані церкви?

12.Чи надає привабливості споруді бічний прируб із куполом?

13.Скільки ярусів має споруда?

14.Чи зумів художник показати неповторність, красу і велич дрогобицької церкви?

15.Якою музикою ви б супроводили опис картини?

3. Лексико-фразеологічна робота

1) З поданих прикметників виберіть три, за допомогою яких ви хотіли б описати дрогобицьку церкву і висловити своє враження від зображеного.

Дивовижний, розкішний, пишний, прекрасний, чудовий, чарівний, незрівнянний, грандіозний, унікальний, величний, тихий, старовинний, таємничий.

2)Виконайте завдання. За потреби скористайтеся відповідними словниками.

1.Доберіть і запишіть спільнокореневі слова до слів церква, споруда.

2.Утворіть і запишіть різні словосполучення зі словами церква, купол, зруб, галерея.

3.Доберіть і запишіть синоніми до слів купол, церква, споруджувати, споруда.

4.Доберіть і запишіть синоніми до слова архітектура і складіть із ним різні словосполучення.

5.Поясніть значення таких слів і словосполучень: архітектура, стиль архітектури, арка, панорама.

6.Поясніть різницю між словами церква, собор, монастир. Складіть із ними словосполучення.

7.Складіть прості речення зі словами гармонія, тон і словосполученням гама кольорів.

V.   САМОСТІЙНА РОБОТА (складання твору-опису за картиною).

За поданим початком складіть твір-опис церкви за картиною М. Козика «Дерев'яна церква в Дрогобичі» у публіцистичному стилі . Постарайтеся описати споруду так, щоб людина, яка її не бачила, змогла уявити і подумки побачити те, що бачимо ми. У кінцевій частині передайте ваші враження від побаченого. Скористайтеся матеріалом, поданим нижче та отриманим вами під час виконання попередніх завдань.

Дивне відчуття охоплює мене, коли дивлюся на картину М.Козика «Дерев’яна церква в Дрогобичі». Десь залишається гомінливе сьогодення, віки

розступаються, і постає далеке минуле...

Слова і словосполучення, які можна використати в описі за картиною

• художник, автор, живописець;
• картина, робота, твір, полотно;
• колорит, контраст, відтінки;
• написати картину, створити твір;
• майстерність, талант художника.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Переписати твори у зошити.

УРОК 11

ТЕМА. СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ НА ОСНОВІ              ПРОСЛУХАНИХ РАДІО- І ТЕЛЕПЕРЕДАЧ

Мета: засвоїти особливості стислого переказу тексту публіцистичного стилю на основі переглянутої телепередачі або прослуханої радіопередачі, сформувати вміння й навички виділяти в теле- або радіопередачі головне та відтворювати його відповідно до стильових вимог тексту, добираючи необхідний мовний матеріал, удосконалити вміння усно логічно будувати власне висловлювання, стисло передаючи основну інформацію переглянутої (або прослуханої) передачі.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ МОВЛЕННЄВОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ З ТЕМИ.

1. Ігрове завдання «Хто швидше»

За поданими характеристиками назвати передачі каналу «1 + 1».

1.До неї приходять з проблемою, часто — з бідою. А вона допомагає. І морально, і реально. Можливо, саме тому творчій групі програми не бракує справжніх драматичних, іноді трагічних, а іноді трагікомічних життєвих історій, розказаних безпосередніми учасниками або свідками — відверто, щиро, чесно та сміливо.

2.Кінокласика, кіноновини, кіносенсації. Супроводжують глядача в подорожах цієї передачі Юрій Макаров, Ольга Сумська та Анатолій Ярема, яких глядачі  давно знають і люблять. Програма знайомить глядачів із безсмертною класикою, з новинками світового кіно і просто цікавими фільмами.

3.У кожній країні існує подібне телешоу про найбільші катастрофи нашого часу. Вони мають шалений успіх у глядачів. Тепер аналогічна програма є і в Україні. Та якщо західні колеги беруть за основу якусь одну катастрофу і розглядають її з усіх боків, то в зону уваги ведучого Ігоря Посипайка потрапляють усі події, що фігурують у жанрі катастроф.

4.Це телешоу є унікальним проектом на світовому рівні! Адже казка, якою здається життя зірок, стає загальнодоступною дійсністю. Ми пропонуємо кожному з вас, хто впевнений у своїх силах і можливостях, прожити незабутній день життям зірки! А у разі перемоги в «зіркових» змаганнях нашого проекту — перетворити цей день на подальше життя!

5.Телевізійна дуель — це формат для сильних. Жодних компромісів. Ніяких договірних боїв. Програма перетворюється на знайомий з передвиборними теледебатами, але новий для авторського шоу Анни Безулик, формат телевізійного двобою.

Ключ: І — «Без табу». 2 — «Імперія кіно». З — «Катастрофи». 4 - «Шанс». 5 —

«Я так думаю».

2. Заповнення таблиці (робота в групах)

Об'єднавшись у групи, заповнити таблицю відомими вам радіо-і телепередачами.

-56-

Які телепередачі (радіопередачі) ви дивитися (слухаєте) найчастіше і з великим задоволенням? Чому?

IV.  ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО УСНОГО СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ

Вибрати одну з телепередач для переказу.

Бесіда за змістом передачі

1. Якій проблемі присвячено телепрограму: соціальній, морально-етичній, патріотичній, політичній та ін.?

2.Назвати автора й ведучого програми. На якому каналі транслюється ця телепередача?

3.Хто був учасником передачі? Що покладено в її основу?

4.Скласти план майбутнього переказу переглянутої телепередачі.

5.Дібрати заголовок до тексту переказу.

V.  УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИНОГО СТИЛЮ (на основі              переглянутої телепередачі)

Переказати стисло одну з переглянутих телепередач каналу «1 + 1», використавши поданий початок.

Сьогодні «Студія 1 + 1» — один із провідних виробників телевізійної продукції в Україні — пропонує нам, телеглядачам, широкий спектр якісних і цікавих програм на всі смаки та вподобання. Життєві історії, інтелектуальні змагання, політичні двобої та навіть виступи зірок у цирку — усе це та багато іншого пропонує своїм шанувальникам у новому сезоні телеканал «1 + 1». У призначений час на нас чекати- муть уже знайомі програми та їхні незмінні ведучі.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Письмово оформити опрацьований на уроці стислий переказ тексту в публіцистичному стилі.

-57-

УРОК 12-13

ТЕМА. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ

ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ (ЗА              СКЛАДНИМ ПЛАНОМ)

Мета: перевірити вміння восьмикласників писати перекази розповідного тексту з елементами опису місцевості, працювати над складним планом; з'ясувати рівень мовної грамотності, вміння висловлювати свої думки; розвивати культуру усного та писемного мовлення, мислення, увагу, емоції; виховувати любов до природи.

Обладнання:підручник, текст переказу.

ХІД УРОКІВ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ, ПОСЛІДОВНОСТІ РОБОТИ, ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИД ПЕРЕКАЗУ.

ІІІ. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ.

1. Читання тексту вчителем .

НАЙВІДОМІШЕ СЕЛО В УКРАЇНІ

Село Моринці, у якому 9 березня 1814 р. народився Тарас Шевченко, в минулому належало до Звенигородського повіту Київської губернії (нині - Звенигородський р- н Черкаської обл.). Залишки оборонних валів княжої доби на околиці свідчать про давність цього поселення. За часів козаччини, в ХVІ-ХVП століттях, тут, як вважають дослідники, був козацький зимівник. Село здавна відоме як осередок чумацького та гончарського промислу. Наприкінці XVIII століття Моринці пере- йшли у власність фаворита Катерини II князя Потьомкіна, а пізніше - графа Енгельгардта.

Після переїзду з батьками в сусіднє село Кирилівку малий Тарас часто гостював у Моринцях, де мешкали його дід Яким та бабуся Меланка. Від них він почув багато

розповідей та легенд про минуле, зокрема про гайдамаччину. У Моринцях Шевченко бував і пізніше, в роки приїзду в Україну (1843, 1845, 1859).

Як і в усіх великих селах Наддніпрянщини, посеред Моринців був просторий майдан, довкола якого розташовувалися крамниця, корчма, церква. Село мало також волость (управу), економію, громадські комори (гамазеї). Церква Івана Богослова була зруйнована більшовицькою владою в 1939 р. Проте й нині в Моринцях, як і в минулому, щорічно 9 жовтня - велике храмове свято на честь Івана Богослова. За часів Шевченка в селі діяла церковно-парафіяльна школа.

Хати і більшість господарських будівель у Моринцях були рублені (лісу тоді ще вистачало). Типова сільська оселя - хата, сіни й комора під одним дахом. Чотирисхилий солом'яний дах хати вивершувався високим дідухом (гребенем), а на рогах були «китиці» - мальовничі рельєфні уступи із солом'яних снопів. Такий добре вкритий дах міг служити десятки років. Залежно від достатку та характеру господарювання на садибі могли бути й окрема комора (надвірна), хлів, клуня, стайня, льох, обора, криниця тощо. Така приблизно садиба була й у діда Тараса - Якима Бойка. Про це свідчать дослідження, проведені в 70-х роках XX століття київськими науковцями. З них випливає, що дід Яким був поважним господарем. Куток, де він проживав, звався Бойки. Крім того, в селі були кутки Корчовози (там заготовляли корчі), Гончарівка, Шарпанівка, Попова гора тощо.

1939 р. до 125-річчя від дня народження Шевченка в селі біля школи було встановлено його погруддя роботи місцевого митця К. Терещенка. Проте в 1956 р. його зняли й замінили іншим. У селі ще й нині зберігається пам'ятка минулого - давня хата чумака, в якій зібрано речі домашнього вжитку та твори народного мистецтва. До 175-річчя Кобзаря на колишній садибі Бойка встановлено рублену хату - схожу на ту, в якій народився Тарас.

Нині село Моринці, в якому понад 1 000 дворів, входить до Державного історико- культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» (За Л. Орел).

2. Аналіз змісту тексту, словникова робота.

З'ясування значення вжитих у тексті переказу слів: корчма, волость, економія,

сіни, клуня, стайня.

3. Повторне читання вчителем тексту по частинах і робота над планом, запис плану.
4. Заключне, цілісне читання тексту.
5. Підготовка чорнового варіанту переказу.

Самостійний письмовий переказ прочитаного.

6.Редагування виконаної роботи.

7.Переписування учнями переказу начисто.

8.Зачитування 2-3 робіт за вибором учителя, колективне обговорення якості переказу з погляду змісту і мовного оформлення, відповіді на запитання.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКІВ Інтерактивна вправа «Мікрофон».

- Чи справдилися ваші передбачення?

VII.        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Повторити другорядні члени речення.

УРОК 14

ТЕМА. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ. АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОГО ПЕРЕКАЗУ

Мета: навчити учнів аналізувати власні письмові висловлювання,

удосконалювати вміння учнів свідомо усувати помилки різних типів, редагувати власноруч написаний текст; перевірити вміння розуміти

невідомий текст після першого прочитання, вільно визначати тему та головну думку тексту, причинно-наслідкові зв'язки; розвивати усне й писемне

мовлення; стилістичну, орфографічну та пунктуаційну грамотність; виховувати любов до рідного краю, пошану до слова, мовну культуру, культуру письма.

Обладнання: словники, дидактичний матеріал, таблиця.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ І ПОВІДОМЛЕННЯ МЕТИ УРОКУ.

Позитивний підхід до помилок, можливість їх легко усунути — важливий чинник

вироблення грамотності. Лише при систематичній роботі над своїми помилками та редагуванні чужого тексту можливий добрий результат. Тому на сьогоднішньому уроці ми повинні проаналізувати помилки, допущені вами.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

1. Бесіда.

• Що таке мовна норма?
• Чому люди іноді порушують ці норми?
• Які види помилок ви знаєте?
• Що ми робимо, щоб уникнути тих чи інших помилок?

3.Робота з таблицею «Види помилок».

V. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок учнів.

а) загальна кількість оцінок високого, достатнього, середнього, низького рівнів;

б) аналіз позитивних сторін, зрушень у роботі окремих учнів; в) аналіз типових недоліків у роботах.

2. Колективна робота над типовими орфографічними, лексичними, граматичними, пунктуаційними та стилістичними помилками: пояснення орфограм, повторення правил, запис аналогічних прикладів, складання речень із

словами, в яких допущені помилки.

3. Ознайомлення з пам’яткою «Як виконувати роботу над помилками».

Пам'ятка

«Як виконувати роботу над помилками»

1. Уважно прочитай слово, в якому допущена помилка. Знайди його в словнику, запиши.
2. Підкресли у слові орфограми, постав наголос.
3. Визнач частину мови, до якої належить слово (усно).
4. Поясни орфограму, повтори відповідне правило.
5. Підбери два-три приклади на те саме правило, запиши їх, познач орфограму.
6. Якщо допущена пунктуаційна помилка, визнач у реченні граматичну основу, з'ясуй, яким є речення, простим чи складним. Чи є в ньому однорідні члени, звер- тання, вставні слова.
   4. Індивідуальна робота над помилками.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. VІІ. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

1.    Вивчити всі слова, в яких було допущено помилки, та повторити відповідні орфограми.
2.      Скласти самодиктант, виходячи з найпоширеніших орфографічних і граматичних помилок.

УРОК 15

ТЕМА. КОНТРОЛЬНИЙ ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПАМ'ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

Мета: розвивати культуру писемного мовлення, мислення; сприяти збагаченню словника, удосконалювати навички самостійної роботи, виховувати

бережливе ставлення до історичних пам’яток.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: ілюстрація Кам’янець-Подільської фортеці.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ. ІII. ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ НАД ТВОРОМ.

1.Повідомлення теми контрольного твору. Ознайомлення з фоторепродукцією пам'ятки історії та культури.

Орієнтовні теми для твору-опису пам'ятки історії та культури.

1. Твір-опис пам'ятника... (Богдану Хмельницькому, Т. Шевченку і т. д.).

2. Твір-опис Софії Київської.

3.Твір-опис Дніпрогесу.

2.З'ясування значення бажаних для тексту твору слів, що містяться в пасивному словнику учнів.

3.Визначення головної думки майбутнього твору.

ІV. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ НАД ТВОРОМ.

1. Підготовка чорнового варіанту твору.
2. Редагування виконаної роботи.
3. Переписування учнями твору начисто.

V. ПІДСУМОК УРОКУ. VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Повторити види обставин.

УРОК 16

ТЕМА. ПИСЬМОВИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ

Мета: формувати такі вміння, як визначення теми й головної думки тексту, з'ясування стилю та основного й допоміжних типів мовлення, самостійне складання його плану; формувати вміння стисло переказувати текст зі збереженням стильових вимог; розвивати слухову пам'ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; виховувати повагу до науки.

Обладнання: текст для переказу.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ , ПОСЛІДОВНОСТІ РОБОТИ, ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИД ПЕРЕКАЗУ.

ІII. РОБОТА НАД ПЕРЕКАЗОМ.

1. Читання тексту для переказу.

ЛЕГЕНДА ПРО ЗАСНУВАННЯ КИЄВА

Усім відома літописна розповідь про заснування Києва трьома братами-полянами Києм, Щеком, Хоривом та їх сестрою Либіддю. Ця викладена в «Повісті временних літ» легенда обросла поетичними домислами, які роблять честь фантазії її авторів. А яке відношення має ця легенда до історичної правди?

Виклади цієї розповіді ми зустрічаємо і в інших давньоруських хроніках. У пізніших творах з'являються варіанти переказу, часто відмінні від викладу «Повісті...» Занотована, наприклад, версія, що Кий був простим перевізником на Дніпрі. Існує поширений варіант, за яким засновниками Києва були новгородські розбійники — сучасники князів Ігоря та Олега. Останній нібито схопив їх, а потім помилував та

відпустив. Не викликає сумніву новгородське походження цього варіанта.

Народжений він ідеологічним суперництвом між Новгородом та Києвом.

Отже, з приводу особи легендарного засновника давньоруської столиці вже тоді існували різні погляди, і цей факт не можна ігнорувати.

Наука уважно дослідила літописну версію. В основі фольклорної оповідки лежить реальне історичне ядро. Археологи виявили безсумнівні залишки укріплення, спорудженого за часів Кия.

Літописним відомостям відповідає й стародавня топографія центральної частини Києва, і пов'язана з нею топоніміка. Є в Києві річка Либідь, є три пагорби, що згадуються в літописі. Два з них і понині зберегли давні назви.

Локалізація «гори Кия» навряд чи може викликати в когось заперечення. Це — Старокиївська гора, яка в часи Київської Русі становила собою міський центр — Дитинець, Кремль. Друга гора — Щекавиця. Вона зберегла свою назву до наших днів. Гора височить над Подолом і над долиною річки Глибочиці, нині взятої в колектор. З локалізацією Хоревиці справа дещо складніша. Більшість істориків вважає, що у давнину так могла зватися гора Юрковиця, розташована на північ від Щекавиці. Щодо локалізації Хоревиці висловлювалися й інші гіпотези.

Та зрештою, проблема ця не є актуальною. Важливо, що давня топографія Києва демонструє наявність згаданих у літописному переказі гір, а відтак примушує поставитися до історичного змісту легенди з усією серйозністю (За М. Брайчевським, 295 слів).

2.    Аналіз змісту тексту.

3. Словникова робота.

Хроніка, варіант, версія — один із кількох виглядів або пояснень факту, події.

Гіпотеза — наукове припущення.

Топографія — поверхня певної ділянки землі, взаємне розташування її пунктів, частин.

Топоніміка — сукупність географічних назв певної території.

Локалізація — розміщення.

Колектор — дренажна труба або канал, яким відводять воду.

4.  Повторне читання тексту по частинах і робота над планом, запис плану.

Орієнтовний план

1. Всім відома легенда.
2. Інші виклади переказу.
   1. Кий — перевізник на Дніпрі.

2. Засновники міста — новгородські розбійники.

3. Реальне історичне ядро в основі фольклорної оповідки.
4.    Топографія та топоніміка центральної частини Києва.
   1. «Гора Кия» — Старокиївська гора.

2. Щекавиця, що зберегла назву.

3. Гіпотези з приводу локалізації Хоревиці.

V. Історична достовірність давньої легенди.

5.  Заключне, цілісне читання тексту.

6. Підготовка чорнового варіанту переказу.

Самостійний, колективний на початковому етапі письмовий переказ прочитаного, індивідуальна допомога учням.

8. Редагування виконаної роботи (індивідуальна допомога окремим учням).

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Відредагувавши чорновий варіант переказу, переписати текст до зошитів з розвитку зв’язного мовлення.

УРОК 17

ТЕМА. ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ПРОТОКОЛ. ДОРУЧЕННЯ.

Мета: дати інформацію про мету складання протоколу і доручення, ознайомити учнів з порядком написання документів, з основними вимогами до їх

оформлення як документів офіційно-ділового стилю (їх структурою і мовним оформленням); розвивати логічне мислення, увагу; виховувати розуміння суспільної значимості документів, уважне ставлення до їх оформлення.

Обладнання: зразок протоколу і доручення, пам’ятки «Як оформляти протокол»,«Як оформляти доручення».

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ УЧНІВ З ТЕМОЮ, МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ УРОКУ.

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

1. Слово вчителя.

Сучасне життя вимагає від людини обізнаності із структурою багатьох документів, порядком їх складання, культурою ділового мовлення. Ви вже навчилися писати ряд документів, сьогодні ознайомимося ще з двома.

Політичні, економічні, організаційні питання розглядаються на численних зборах, нарадах, конференціях, пленумах. Ця вкрай необхідна робота, можливо, не була б результативною, якби не фіксувалась у протоколі. Адже саме на підставі протоколу від працівників можна вимагати виконання доручених їм колективом завдань.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ З ТЕМИ. Експрес-опитування

Пригадати особливості офіційно-ділового стилю і продовжити вислови: Основна функція офіційно-ділового стилю — ... .

Обставини мовлення — ... .

Сфера вживання офіційно-ділового стилю — ... . Загальні ознаки — офіційність, ... .

Мовні ознаки, притаманні текстам офіційно-ділового стилю — ... .

V.  РОЗВИТОК НЕПЕРЕРВНОЇ ПОШУКОВОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ.

Робота у мікрогрупах

Об'єднатися в шість мікрогруп і вибрати назви документів визначеного виду: 1 мікрогрупа — документи особового складу; 2 — довідково-інформаційні; 3 — обліково-фінансові; 4 — господарсько-договірні; 5 — організаційні; 6 — розпорядчі.

Наказ, доручення, положення, вказівка, телеграма, розпорядження, характеристика, автобіографія, довідка, заява, анотація, план, протокол, статут, положення, розписка, постанова, трудова угода, акт, доручення, договір, список, правила, доповідна записка, скарга, пояснювальна записка, телефонограма, оголошення.

Назви яких документів для вас є новими? Використовуючи додаткову літературу з сучасного діловодства, визначити, з якою метою вони створюються і за яких обставин. Яку сферу діяльності людини обслуговують?

Матеріал для вчителя. 1 — автобіографія, заява, пропозиція, скарга, характеристика; 2 — анотація, довідка, доповідна записка, пояснювальна записка, план, протокол, оголошення, телеграма, телефонограма; 3 — акт, доручення, розписка, список; 4 — договір, трудова угода; 5 — положення, правила, статут; 6 — вказівка, наказ, постанова, розпорядження.

V.  СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителя про протокол.

Протокол — це документ, у якому фіксуються хід і результати роботи нарад, засідань, зборів тощо. У протоколі відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в результаті обговорення.

За обсягом інформації протоколи бувають трьох видів:

стислі (записуються питання, які обговорюються, прізвища доповідачів і виступаючих, прийняті рішення);

повні (стисло записуються виступи доповідачів, інших осіб, що беруть участь в обговоренні питання);

стенографічні (дослівно фіксується весь хід засідання).

Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. За великої кількості присутніх (більше 10 осіб) робиться позначка цифрою. У цій частині подається порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить такі частини: «СЛУХАЛИ»,

«ВИСТУПИЛИ», «УХВАЛИЛИ». Ці слова треба писати великими літерами з нового рядка. Після них ставлять двокрапку. Кожний розділ пишеться з абзацу.

Увага! Текст протоколу має бути точним, зрозумілим. Він складається з розділів, згідно з питаннями порядку денного. Розміщення розділів у тексті протоколу має відповідати послідовності відповідних питань у порядку денному.

2.     Колективна робота з текстом-зразком

Прочитати текст протоколу й зробити висновок про зміст і оформлення цього виду документа.

ПРОТОКОЛ

засідання членів літературної студії «Пролісок» Великоолександрівської загальноосвітньої школи І—II ступенів              від 18.12.09

Присутні: 13 членів гуртка, керівник.

Голова засідання — Перчак Д. Секретар — Кучер В.

Порядок денний:

Про роботу літературної студії «Пролісок» у I семестрі (доповідач Трубіцька Т.).

Про підготовку до підсумкових заходів літературної студії за звітний період (доповідач Пивоварчук А.).

I.. СЛУХАЛИ:

Старосту гуртка Трубіцьку Т., яка відзначила позитивну роботу членів літературної студії протягом І семестру. Звернула особливу увагу на активних членів колективу. Розказала про великий обсяг роботи, зроблений у I семестрі.

ВИСТУПИЛИ:

1. Іжицький Д., який запропонував клопотати перед адміністрацією школи про нагородження активних членів літературної студії грамотами директора школи.
2. Березніцький С. вніс пропозицію випустити стінну газету, яка б висвітлила роботу літературної студії «Пролісок » у І семестрі.

УХВАЛИЛИ:

1.Підтримати пропозицію щодо нагородження активних членів літературної студії.

2.Доручити членам редколегії випустити стінну газету.

II.СЛУХАЛИ:

Пивоварчук А., яка доповіла про заплановані підсумкові заходи літературної студії «Пролісок». Зазначила, що всі члени літературної студії мають провести інди- відуальну пошукову роботу та взяти активну участь щодо підготовки до зустрічей, виступів і свята.

ВИСТУПИЛИ:

Шендер І. запропонувала залучити до роботи щодо підготовки заходів літературної студії актив школи, однокласників .

УХВАЛИЛИ:

1.Розподілити обов'язки між членами літературної студії щодо підготовки до під- сумкових заходів на наступному занятті.

2.Підтримати пропозицію Шендер І.

3. Навчальне редагування

Проаналізувати фрагменти протоколів. Зредагувати речення, пояснивши характер помилок.

1. Така огорожа не забезпечувала випадків крадіжок. Це було виявлено охоронцями і прийняті міри. 2. Розглядалися учні Книш та Петренко, які несвоєчасно з'являються на заняття у неохайному вигляді. 3. Силами активу був придбаний тенісний стіл. Його відремонтували і при допомозі адміністрації він працює непогано. 4. Слухали: Про виконання плану ремонта школи, так як літо на носу, а графік ремонту сорван. 5. Ухвалили: Заборонити всім курцям палити у при- міщенні школи і брати приклад з Котика С, який постійно курить у відведеному місці. 6. Для утримання нормальної температури у всіх класних кімнатах школи поставити ртутні градусники.

4.  Робота над складанням протоколу

Уважно прочитати пам'ятку «Як оформляти протокол».

Як оформляти протокол

Протокол повинен містити такі реквізити:

1. назву виду документа;
2. порядковий номер протоколу;
3. назва заходу, який протоколюється (нарада, засідання, збори);
4. назва організації, де проводиться захід;
5. дата проведення заходу;
6. місце проведення заходу;

7. кількісний склад учасників;
8. порядок денний;
9. текст протоколу;

10)перелік додатків (якщо вони є) із зазначенням кількості сторінок; 11)підписи керівників зборів (засідання, наради тощо) — голови і секретаря.

Дотримуючись основних вимог цієї пам'ятки, скласти протоколи.

І група – засідання гуртка. ІІ група – класних зборів.

Тематику засідань обрати самостійно.

4.Слово вчителя про доручення.

Д о р у ч е н н я — це документ, що дає право кому-небудь діяти від імені особи, що видала цей документ. Доручення бувають с л у ж б о в і (коли доручає органі- зація) і о с о б и с т і ; р а з о в і і на тривалий період. Якщо ж термін дії доручення не вказується, то воно зберігає силу протягом року.

Службове доручення здебільшого пишеться на спеціальних бланках, в яких від руки вказується, кому видається, що і де. Таке доручення може бути оформлене від руки або на друкарській машинці.

В особистому дорученні пишеться:

1. назва документа;
2. хто доручає (прізвище, ім'я, по батькові);
3. кому доручається (прізвище, ім'я, по батькові в давальному відмінку);
4. що доручається (числові дані пишуться словами і цифрами);
5. назва установи чи організації, в якій будуть одержані товарно-матеріальні цінності;
6. дата видачі доручення;
7. підпис того, хто видав доручення;
8. засвідчення підпису відповідальною особою і печаткою.

5.   Колективна робота з текстом-зразком.

ДОРУЧЕННЯ

Я, учень 8 класу Тарасівської середньої школи Сергієнко Олексій Андрійович, доручаю учневі 8 класу Зайчуку Петру Григоровичу одержати в сільгоспспілці

«Тарасівська» зароблені мною гроші в сумі... ( ) гривень. Число О. Сергієнко

Печатка Підпис Сергієнка О. А. засвідчую Директор школи

6.   Робота над складанням доручення. VІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Інтерактивна вправа «Мікрофон». Закінчіть речення.

«Для мене на уроці найцікавішим було…»

ІХ. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

Продовжити розпочату на уроці роботу над складанням протоколу і доручення.

УРОК 18

ТЕМА. ТЕМАТИЧНІ ВИПИСКИ ЯК СПОСІБ ЗАСВОЄННЯ ПОЧУТОГО І ПРОЧИТАНОГО

Мета:познайомити учнів з поняттям «тематичні виписки» і зразками оформлення виписок; формувати такі комунікативні вміння, як уміння читати, слухати- сприймати й робити              виписки з почутого й прочитаного; розвивати культуру писемного мовлення, увагу, пам'ять, удосконалювати вміння вибирати головне, опускаючи другорядне й менш істотне; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: зразки тематичних виписок, пам’ятка «Як працювати над виписками».

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово вчителя.

Читання є одним із видів мовленнєвої діяльності, який пов'язаний зі сприйняттям і розумінням писемного мовлення. Читання — це своєрідний творчий процес.

Для чого люди читають? Очевидно, можна виділити три причини, що спонукають людей до читання. По-перше, вони читають, щоб оволодіти якоюсь спеціальністю, по-друге,— щоб задовольнити свої художні запити, із любові до прекрасного. Нарешті, ми читаємо, щоб одержати інформацію про навколишній світ.

Отже, підвищення загальної культури людей, їхня освіта, поглиблення і розширення знань — все це пов'язане з книгою.

Звичайно, читання може приносити велику користь, проте може і не залишити помітного сліду в розумі і серці людини. Вся справа в умінні читати.

Щоб правильно користуватися книгою, потрібно читати уважно, вдумливо виділяти основну думку, робити спостереження і висновок з прочитаного, не залишати поза увагою незрозумілі слова, вирази, користуватися словниками. Корисно вести зошити з написом «Облік прочитаних книг», в яких зафіксовувати тези, уривки конспективного характеру, виписки, власні думки з приводу прочитаного.

Намагайтеся співвідносити прочитаний матеріал з уже відомим, визначаючи при цьому, чим збагатило вас читання, якою інформацією ви б хотіли поділитися зі своїми близькими, друзями, знайомими.

Під час роботи з книгою, щоб краще запам'ятати і засвоїти почуте і прочитане, складають план, роблять тематичні виписки, занотовують тези, пишуть конспект.

Тематичні виписки — це особливий спосіб запису змісту почутого або прочитаного. Працюючи над джерелами інформації, корисно виписувати цікаві і важливі думки, окремі факти, цифри, схеми, влучні вислови тощо. Цей матеріал можна використати для підготовки наукового повідомлення, доповіді, замітки в стінгазету, виступу під час диспуту та ін.

Найважливіші місця з прочитаних книжок можна записати дослівно, а іноді і своїми словами, якщо не потрібне точне посилання на статтю, посібник, брошуру. Найчастіше              виписки

оформляються у вигляді цитат — дослівного наведення чиїхось слів. Виписування цитат сприяє запам'ятовуванню окремих фактів, надає викладу матеріалу документальної точності, збагачує культуру мовлення.

Зверніть увагу!

Виписки роблять одночасно з читанням твору.

2.     Робота з підручником.

Опрацювання матеріалу вправи 502.

ТЕМАТИЧНІ ВИПИСКИ

Щоб повно й змістовно запам'ятати і переказати текст, його слід виразно прочитати. Правильне читання вимагає уважного, вдумливого виділення основних положень, формулювання висновків із прочитаного, роботи над незрозумілими словами, висловами, записування власних думок з приводу прочитаного.

Для кращого запам'ятовування і засвоєння почутого і прочитаного доцільно складати план, тези, робити тематичні виписки, конспектувати.

Одним  із   способів   запису   змісту   почутого   чи   прочитаного   матеріалу   є   т е м а т и ч н і в и п и с к и . Опрацьовуючи будь-які джерела інформації, корисно виписувати цікаві думки, важливі факти, вислови, щоб можна було скористатися ними під час підготовки наукового повідомлення, виступу, доповіді, захисту реферату тощо.

Тематичні виписки можуть мати різні форми: а) дослівний запис найважливіших думок; б) передача прочитаного чи почутого своїми словами; в) повний чи скорочений запис цитати.

Оформлення запису змісту почутого чи прочитаного у вигляді ц и т а т и (дослівного наведення чиїхось слів) — найуживаніший спосіб, оскільки він надає викладу матеріалу точності, достовірності, виразності і сприяє кращому запам'ятовуванню фактів.

3.  Тренувальні вправи.

1. Опрацювання пам’ятки «Як працювати над виписками».

Пам'ятка

Як працювати над виписками

1.Виберіть з тексту потрібний матеріал і випишіть його на картки як цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2.Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не відриваючи від змісту тексту, з якого вони взяті.

3. Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами "пунктуації при прямій мові.
4. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і починається з малої букви.

Зразок.

«Рівність українського слова серед світових мов виборювали видатні культурні діячі, письменники, які добре розуміли, що без мови немає народу».

Культура української мови. Довідник / За ред. В. Русанівського.—К.: Либідь, 1990.- С. 21.

2.   Зробити в процесі читання (з підручника «Українська література» біографія будь-якого письменника) виписки для виступу на літературознавчому гуртку.

4.  Прослуховування й обговорення виписок, зроблених двома-трьома учнями.

4. ПІДСУМОК УРОКУ.
   • Що ви дізналися про виписки?

-- Для чого і коли їх можна використовувати?

V.      ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.

Знайдіть у домашній або шкільній бібліотеці книгу чи статтю про мову. Випишіть 2-3 цитати про українську мову (її багатство, чистоту, милозвучність) і оформіть їх у вигляді виписок.

УРОК 19

ТЕМА. РЕФЕРАТ НА НАУКОВУ Й ПІБЛІЦИСТИЧНУ ТЕМУ.

Мета: пояснити мету реферування наукових першоджерел, послідовність підготовки реферату,              правила графічного оформлення реферату, зокрема бібліографії; формувати культуру розумової праці, розвивати логічне