Розвиток логічного мислення у молодших школярів на уроках математики

Про матеріал

З метою розвитку логічного мислення кожного учня вчителю необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Перегляд файлу

Рожищенський навчально-виховний комплекс №4

«загальноосвітня школа I-III ступенів - гімназія»

Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Літвінчук Людмили Борисівни

Розвиток логічного

мислення у молодших школярів

на уроках математики

"Найважливіше завдання цивілізації - навчити людину мислити".

Т.Едісон

Вступ

Державним стандартом початкової загальної освіти передбачається одна з найголовніших задач школи - підготовка різнобічно розвиненої, активної особистості, здібної до самостійних досліджень і відкриттів. Це означає, перш за все, навчити всіх, без виключення, добре читати, писати, сформувати уміння самостійно працювати з підручником, довідковою літературою.

Практика показує, що навчити всіх без виключення на високому рівні неможливо, на те є вагомі аргументи: діти відрізняються своєю здібністю до раціонального мислення, увагою, властивістю пам'яті. Дитина, у якої нестійка увага, не розвинена пам'ять, не зможе виконати, навіть, деякі з традиційних завдань. Про це не прийнято говорити, але це так. І які б нові педагогічні технології не застосовувалися, такі діти відрізняються низькою успішністю.

Уміння логічно мислити характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв'язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю учбового матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

Ефективність формування логічних знань і вмінь учнів забезпечується застосуванням різних методів навчання, використанням різноманітних форм організації знань, раціональним співвідношенням фронтальної, індивідуальної й групової форм роботи.

Одним із найбільш впливових засобів формування логічного мислення учнів є система вправ із логічним навантаженням .Поняття « система вправ з логічним навантаженням» не повинна розумітися як тільки розв’язування задач або вправ з логічним навантаженням. Це цілеспрямована система роботи вчителя над розвитком логічного мислення учнів на кожному етапі уроку . Досвід роботи вчителя показує, як через систему вправ з логічним навантаження можливо розвивати логічне мислення школярів на етапі мотивації, при перевірці домашнього завдання, при вивченні нової теми, при узагальненні та систематизації знань, умінь та навичок, як наприкінці уроку, так і при закінчення вивчення розділу.

Формування мотиваційного компонента здійснюється через забезпечення позитивного ставлення учнів до учбової діяльності. Зародження процесу логічного мислення вимагає наявності проблемної ситуації. Необхідними на цьому етапі є особистісна активність стосовно проблеми, чітке розуміння питання, усвідомлення суб'єктом протиріччя між особистим досвідом і необхідним обсягом знань, прагнення розв'язати проблему, бажання саморозвитку.

Внутрішня мотивація у багатьох учнів ще нестійка і залежить від ситуації. Тому вчитель пропонує логіко розвивальні завдання, цікаві факти з життя знаменитих людей, різноманітні історичні матеріали, ігрові ситуації, розв’язання ситуативних задач .

Відомо, що діти від природи допитливі і повні бажання вчитися. Але для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво вчителя.

Розв’язуючи дане завдання, треба створити такі умови, за яких стало б можливим розвивати пізнавальні можливості і здібності кожної дитини. Розкриттю розумових особливостей кожного учня у початковій школі сприяє формування у них прийомів логічного мислення. Прийоми логічного аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення і класифікації необхідні учням вже в 1 класі. Адже від них значною мірою залежить успішність засвоєння навчального матеріалу, темп оволодіння ним, міцність збереження та рівень осмислення знань.

Розвиток логічного мислення

на уроках математики

Проблема, над якою я працюю - це розвиток логічного мислення у молодших школярів. Основну роботу для розвитку логічного мислення проводжу на уроках математики. Адже в будь-яких завданнях закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні завдання - відмінний інструмент для такого розвитку творчих здібностей, уміння критично мислити. Всі такі завдання реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на уроках. Специфіка такого предмета як математики, створює найбільш широкі можливості для формування не тільки практичних, але й інтелектуальних умінь для досягнення навчально-виховних цілей, які постають перед сучасною школою.

На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати у дітей критичне та логічне, творче мислення. Найбільшого ефекту досягається в результаті застосування різних форм роботи над завданнями. Вважаю також корисним перетворення простих завдань у складні. Використовую на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, кросворди. В роботі використовую інноваційні форми, різні інтерактивні вправи. Це сприяє більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Під час проведення таких уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням.

Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток. У дітей молодшого віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

У своїй роботі на уроках математики я використовую, також, систему запитань,створюючи різного роду проблемні ситуації, або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримують змогу активізувати розумову діяльність, зробити «відкриття». Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання - це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Систематичне використання на уроках математики і в позаурочних заняттях спеціальних завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів, що дозволяє їм більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

Одним із найбільш впливових засобів формування логічного мислення учнів є система вправ із логічним навантаженням. Поняття « система вправ з логічним навантаженням» не повинна розумітися як тільки розв’язування задач або вправ з логічним навантаженням. Це цілеспрямована система роботи над розвитком логічного мислення учнів на кожному етапі уроку . Досвід роботи показує, як через систему вправ з логічним навантаження можливо розвивати логічне мислення школярів на етапі мотивації, при перевірці домашнього завдання, при вивченні нової теми, при узагальненні та систематизації знань, умінь та навичок, як наприкінці уроку, так і при закінчення вивчення розділу.

З метою розвитку логічного мислення кожного учня необхідно на кожний урок підбирати пізнавальні завдання. Це дасть можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Сутність досвіду

Розвиток мислення молодшого школяра. У дітей молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Під час розв'язування задач вони спираються на реальні предмети або їх зображення. У них поглиблюється і розширюється мислення, що виявляється в глибшому розумінні змісту засвоєних понять, опануванні нових та оперуванні ними. Процес навчання стимулює розвиток абстрактного мислення, особливо на уроках математики, оскільки від дій з конкретними предметами школяр переходить до розумових операцій з абстрактними числами.

Зі вступом дитини до школи відбувається перехід від безпосереднього чуттєвого сприймання світу до сприймання, вираженого в абстрактних поняттях. Те, що вона раніше фіксувала у своєму мисленні як об'єкт із певним набором ознак, отримує наукове осмислення.

Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються розумові операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.
Аналіз — мислене розкладання цілого на частини. Першокласники та деякі другокласники використовують переважно практично-дійовий та образно-мовленнєвий аналіз предметів, явищ тощо. Із третього, а інколи навіть із другого класу він стає систематичним.

Синтез полягає в об'єднанні частин у ціле на основі попереднього аналізу, встановлення зв'язків і відношень між ними. Першокласники легше здійснюють синтез у процесі виконання практичних дій. У третьому, рідше в другому, класі він набуває образно-мовленнєвого, систематичного характеру.

Рівень аналізу й синтезу у молодших школярів залежить не тільки від їх загального розвитку, а й від предметів, які є об'єктом цих дій. Аналіз і синтез поєднуються у порівнянні об'єктів.

Порівняння — встановлення схожості або відмінності предметів, явищ. При порівнянні учні початкових класів легко виокремлюють відмінності і важче подібності. У процесі систематичного і тривалого навчання вони поступово опановують уміння виокремлювати та порівнювати подібності.

Абстрагування полягає у виокремленні одних ознак об'єкта і в одночасному ігноруванні інших. Учні початкових класів більше зосереджуються на зовнішніх ознаках, легше абстрагують властивості предметів, ніж зв'язки і відношення між ними.

Узагальнення — це відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності. У молодшому шкільному віці воно полягає в об'єднанні предметів на основі певної ознаки.

Логічне мислення формується, на основі образного та є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Досягнення цієї стадії – діяльний і складний процес, оскільки повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої активності розумової діяльності, але і узагальнених знань про загальні і істотні ознаки предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах. Приблизно до 14 років дитина досягає стадії формально-логічних операцій, коли його мислення набуває меж, характерних для розумової діяльності дорослих. Проте, починати розвиток логічного мислення слід в молодшому шкільному віці. Так, наприклад, у 6-7 років дитина вже в змозі оволодіти на елементарному рівні такими прийомами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і смислове співвідношення. На перших етапах формування цих прийомів повинне здійснюватися з опорою на наочний, конкретний матеріал і як би за участю наочно-образного мислення.

Порівняння – це прийом, направлений на встановлення ознак схожості і відмінності між предметами і явищами. Щоб навчитися порівнювати дитина повинне опанувати наступні уміння:

1.Виділяти ознаки (властивості) об'єкту на основі зіставлення його з іншим об'єктом.

Діти 6 років зазвичай виділяють в предметі всього дві-три властивості, тоді як їх безкінечна безліч. Щоб дитина змогло побачити цю безліч властивостей, вона повинна навчитися аналізувати предмет з різних сторін, зіставляти цей предмет з іншим предметом, що володіє іншими властивостями.

2. Визначати загальні і відмітні ознаки (властивості) порівнюваних об'єктів.
3. Відрізняти істотні і неістотні ознаки (властивості) об'єкту, коли істотні властивості задані або легко знаходяться.

Для цього краще використовувати знання з наочним матеріалом, в яких істотна ознака заздалегідь задана або знаходиться як би «на поверхні», щоб її легко було виявити. Наприклад, дві різні квітки можуть бути схожі одна на одну або відрізнятися дуже багатьма властивостями: кольором, формою, величиною, кількістю пелюсток. Але у всіх квітів залишається незмінною одна властивість: давати плід, що і дозволяє називати їх квітами. Якщо узяти іншу частину рослини, що не має цієї властивості (листя, гілочки), то її не можна назвати квіткою. Таким чином, якщо міняти «неістотні» властивості, предмет відноситися як і раніше до того ж поняттю, а якщо змінити «істотну» властивість, предмет стає іншим.

Потім можна спробувати показати на простих прикладах, як співвідносяться між собою поняття «загальна» ознака і «істотна» ознака. Поважно звернути увагу дитяти на те, що «загальна» ознака не завжди є «істотною», але «істотна» – завжди «загальна». Наприклад, покажіть дитині два предмети, де «загальною», але «неістотною» ознакою у них є колір, а «загальним» і «істотним» – форма.

Уміння знаходити істотні ознаки об'єкту є одним з важливих передумов опанування прийому узагальнення.

Узагальнення - це знаходження загального в предметах і явищах. Знаходження загального включає в себе зіставлення предметів, вичленення спільних ознак в кожному з даних предметів і об'єднання останніх за цими ознаками.

У процесі навчання завдання набувають більш складний характер: в результаті виділення відмітних і спільних ознак вже кількох предметів, діти намагаються розбити їх на групи. Тут необхідна така операція мислення як класифікація .

У процесі класифікації діти здійснюють аналіз запропонованої ситуації, виділяють в ній найбільш істотні компоненти, використовуючи операції аналізу та синтезу, і виробляє узагальнення по кожній групі предметів, що входять в клас. У результаті цього відбувається класифікація предметів з суттєвого ознакою.

Основну роботу для розвитку логічного мислення проводжу з задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі - відмінний інструмент для такого розвитку творчих здібностей, уміння критично мислити. Всі ці завдання реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на уроках математики. Специфіка цього предмета створює найбільш широкі можливості для формування не тільки практичних, але й інтелектуальних умінь для досягнення навчально-виховних цілей, які постають перед сучасною школою.

Вважаю, також, корисним перетворення простих задач в складені. Використовую на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, кросворди. В роботі використовую інноваційні форми, різні інтерактивні вправи. Це сприяє більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Під час проведення таких уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, працюють із задоволенням.

Форми роботи з логічними задачами

Уміння характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв'язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю учбового матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

Відомо, що діти від природи допитливі і повні бажання вчитися. Але для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво вчителя. Нерідко ми спостерігаємо, як наші учні, успішно навчаючись в початковій школі, починають «падати», відставати в середній і старшій школі. Чому це відбувається? Це - недостатній розвиток уміння працювати самостійно, уміння вирішувати задачі творчо, знаходити раціональні шляхи рішення.

Безумовно, треба використовувати різні інтерактивні технології навчання, але всі новації повинні працювати на кінцевий результат. У практиці навчання молодших школярів небезпечним є захоплення виконанням дій по готовому зразку. Тут дитині не треба думати, аналізувати, зіставляти: подивився, зрозумів - виконуй! В цьому випадку ні про яку творчість і роздум не йдеться. Це механічне запам'ятовування. Буває учням пропонуються завдання тільки тренувального характеру. Дається певна кількість однотипних завдань, учень виконує їх, але при цьому у дітей затримується розвиток пізнавальної активності, мислення. При розв’язуванні задач діти повинні вчитися думати, міркувати, шукати раціональний шлях розв’язання, різні способи розв’язання. На першому ступені знайомства із задачами (простих задач) обов'язково треба складати зворотні задачі, щоб діти змогли побачити закономірність між компонентами задачі. Задачі - багатющий матеріал, який сприяє розвитку логічного мислення і дослідницьких навиків і, я упевнена, ніщо не розвиває логічне мислення так, як текстові задачі в початковій школі. Хоча існує два види традиційного розбору задач, я віддаю перевагу аналізу задач, "докопуватися" до суті, "засипати" дітей питаннями: "Чому? Навіщо?" Постановка додаткових питань пізнавального характеру не тільки допомагає дітям в розв’язанні, але і підсилює практичний зміст задач, сприяє виробленню уміння застосовувати одержані знання в житті, на практиці. Крім того, така робота підвищує ефективність самого процесу навчання розв’язання задач.

Необхідно надавати увагу і розвитку нестандартного мислення, давати можливість одну і ту ж задачу розв’язати різними способами і оцінити, вибрати найраціональніший. Така плідна робота створює максимальні умови для самореалізації, сприяє розвитку творчості учнів, дає відмінну математичну освіту.

Звичайно, вчитель повинен на кожний урок приготувати своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне рішення в класі, дати можливість подумати удома.

Задачі нового типу природно починати розв'язувати з найпростіших, доступних усім учням. Якщо майже на кожному уроці усно розв'язувати 5-6 таких задач, можна досягти гарних результатів. Поступово складність пропонованих задач має підвищуватися, але таким чином, щоб труднощі, які виникають у процесі їх розв'язання, могли долати й слабкі учні.

Роль простих задач у навчанні математики надзвичайно велика. Вони є основним засобом у формуванні поняття про арифметичні дії та величини. У процесі розв'язання простих задач учні опановують основні прийоми роботи над задачею. Високий рівень умінь розв'язувати прості задачі — необхідна умова успішного розвитку вмінь розв'язувати задачі складені. Навіть для найсильніших учнів усне розв'язання задач корисне: воно сприяє розвитку швидкості та гнучкості мислення, удосконалює вміння обчислювати та встановлювати функціональні залежності.

Розвиток у дітей логічного мислення – це одна з важливих задач початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати умовиводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу.

Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися з задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку.

Існує значна безліч такого роду задач. Найбільший ефект при цьому може бути досягнутий у результаті застосування різних форм роботи над задачею:

1. Робота над вирішеною задачею. Багато учнів тільки після повторного аналізу усвідомлюють план рішення задачі. Це шлях до вироблення твердих знань по математиці. Повторення аналізу вимагає часу, але воно окупається.

2. Рішення задач різними способами. Мало приділяється уваги рішенню задач різними способами через нестачу часу. Але ж це уміння свідчить про досить високий математичний розвиток. Звичка знаходження іншого способу рішення зіграє велику роль у майбутньому. Але це доступно не всім учням, а лише тим, хто любить математику, має особливі математичні здібності.

3. Правильно організований спосіб аналізу задачі - з питання чи від даних до питання.

4. Уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати "картинку"). Учитель звертає увагу дітей на деталі, які потрібно обов'язково представити, а які можна опустити. Уявна участь у цій ситуації. Розбивка тексту задачі на значеннєві частини. Моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка.

5.Самостійне складання задач учнями.

Скласти задачу:

1) використовуючи слова: більше на, стільки,, менше в, на стільки більше, на стільки менше;

2)розв'язуванув1,2,3дії;

3)поданому плану рішення?діям івідповіді;

4)по вираженню іт.д.

6.Рішеннязадачзвідсутнімичизайвимиданими.

7.Зміна питання задачі.

8. Складання різних виражень за даними задачам і пояснення, що позначає те чи інше вираження. Вибрати ті вираження, що є відповіддю на питання задачі.

9.Пояснення готового рішення задачі.

10. Використання прийому порівняння задач і їхніх рішень.

11. Запис двох рішень на дошці - одного вірного й іншого невірних.

12. Зміна умови задачі так, щоб задача зважувалася іншою дією.

13. Закінчити рішення задачі.

14. Яке питання і яка дія зайві в рішенні задачі (чи, навпаки, відновити пропущене питання і дія в задачі).

15. Складання аналогічної задачі зі зміненими даними.

16. Рішення зворотних задач.

Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення.

Розвитку логічного мислення можуть сприяти такі завдання.

Завдання. Було три фігурки: трикутник, коло і квадрат (вчитель одночасно зображує це в лівій частині дошки). Кожна з них жила в одному з трьох будинків: перший будиночок був з високим дахом і маленьким вікном, другий з високим дахом і великим вікном, третій з низьким дахом і великим вікном (кажучи це, вчитель малює будиночки).

Трикутник і коло жили в будиночках з великим вікном, а коло і квадрат в будиночках з високим дахом. Потрібно відгадати, в якому будиночку живе кожна фігурка .

У тих випадках, коли діти зазнають труднощів при вирішенні логічних завдань, з ними потрібно проводити роботу на матеріалі спрощених завдань. Так, спочатку потрібно запропонувати завдання, на матеріалі якої можна чітко уявити сенс міркування при виборі ознак предметів.

Наприклад: Було дві фігурки: коло і квадрат і два будиночки з вікном. Коло жив у будиночку з вікном, квадрат жив у будиночку 2. Де жив коло?

На матеріалі задач такого типу дитина вчиться вирішувати більш складні завдання, а головне - робити альтернативний висновок, який виступає важливою ланкою в міркуванні при вирішенні логічних завдань.

Після вирішення завдань на логічне мислення з опорою на наочно представлену умову доцільно проводити роботу тільки з текстовою частиною умов цих завдань (тобто без зображення суджень), щоб діти практикувалися міркувати. Поряд з цим корисно також пропонувати дітям самостійно складати подібні завдання. Тут можливі два етапи. На першому етапі вчитель пропонує дві ланки умови, де йдеться про предмети та їх ознаки, а судження, що характеризують зв'язку предметів і ознак, діти вигадують самі. На другому етапі діти самі складають всю задачу.

Використання розвиваючих логіко – математичних ігор

Для розвитку у дітей логіко-математичного мислення проводяться ігри логіко – математичного напрямку з предметами, з картинками і моделями, словесні.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, треба керуватися словами відомого психолога О.В. Запорожця: «Нам необхідно добиватися того, щоб дидактична гра була не лише формою засвоєння окремих знань і вмінь, а й сприяла б загальному розвитку дитини, служила формуванню її здібностей». Наведу зразки кількох розвиваючих логіко – математичних ігор, які можна використовувати в роботі з учнями молодшого шкільного віку для підвищення рівня логічного мислення на уроках математики.

Дидактична гра «Підгодуємо звірят»

Мета. Закріплювати поняття «більше», «менше», «порівну», «однаково».

Заохочувати до самостійного пошуку шліхів порівняння двох множин прийомами накладання.

Обладнання. Роздаткове: смужка для викладання, по 3 силуетні зображення зайчиків та білочок, по 2 силуетні зображення морквинок, горішків.

Додаткове: по 1 силуетному зображенню морквинок та грішків на кожну

дитину.

Ігрові дії. Вчитель повідомляє, що після таночка білочки і зайчики стомились, їх треба підгодувати (з’ясовують, кого і чим саме годуватимуть). Далі діти по черзі «підгодовують» кожного зайчика морквинкою (прийомом накладання), з’ясовують, що не вистачає морквинок. Вчитель заохочує до пояснення, чого більше, менше, що треба зробити, щоб стало порівну (дає додаткову морквинку «голодному» зайчику). Аналогічні дії проводяться з білочками та горішками.

Дидактична гра «Порівняй та поміркуй»

Мета. Вчити визначати, в якій групі більше (менше) предметів прийомами накладання і прикладання.

Обладнання. Фланелеграф; силуетні зображення жіночих фігурок, квітів, дерев, паростків розсади, лунок (в межах 5).

Ігрові дії. Дітям пропонується визначити рівність або нерівність предметів в групах («квіти для мами», «на квітучій галявині: дерева та квіти», «посадимо розсаду на городі») шляхом накладання або прикладання. Визначити шляхи досягнення рівності в групах, відповідаючи на проблемні запитання:

- Кому і що ти подаруєш зайву квітку?

- Чому не можна «рубати дерево» заради того, щоб дерев та квітів на галявині стало порівну?

- Чим дерево відрізняється від квітки?

- Що зробити доцільніше: викопати ще одну лунку, чи викинути паросток розсади?...

Гра „Засвітило сонечко - виглянь у віконечко”

Картки із завданнями лежать перед гравцями записом вниз. Піднімаючи

зображення сонця, ведучий каже: „Засвітило сонце!”. Учні перевертають картки. „Виглянь у віконце!”- продовжує ведучий. Гравці розв’язують приклад і кладуть на віконце одержане число. Сигналом до закінчення є слова: „Сонечко заховалось за хмари”. Учень, який розв’яже 3-5 прикладів стає ведучим.

При регулярному проведенні ігор, вправ на розвиток логічного мислення, при активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення.

Проведення ігор та створення казкових ситуацій

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, уважно виконувати те, що їм пропонує зробити, уважно виконувати певне завдання вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з певною метою на той чи інший предмет.

Процес розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей дуже тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль протягом усіх років навчання у початковій школі.

Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, чого боїться, що їй подобається.

Регулярне проведення ігор та створення казкових ситуацій, якнайкраще впливають на розвиток логічного мислення. При активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення. Головна мета введення таких форм подачі матеріалу в навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

Здавалося б, казка і математика - поняття несумісні. Свіжий казковий образ і суха абстрактна думка! Однак нерідко саме така форма дозволяє вдало ввести дітей у світ математики, причому за посередництвом захоплюючих ситуацій. Таке поєднання сприятливе для навчання, оскільки через казкові елементи вчитель може знайти шлях до сфери емоцій дитини. Бажання допомогти улюбленому герою, який потрапив у біду, прагнення розібратися в казковій ситуації - все це стимулює розумову діяльність дитини. У той же час важливий і зворотний зв'язок: у ряді випадків зустріч з казковими героями в світі математики спонукає учня ще раз прочитати літературний твір, поміркувати, глибше заглянути в нього.

При складанні завдань треба домагатися, щоб поведінка казкових героїв відповідала духу самої казки: боротьба за справедливість Івана - царевича і підступність Кащея Безсмертного, вірність дружбі безжурного Буратіно і бажання поживитися за чужий рахунок лисиці Аліси та кота Базиліо і т.д. Симпатії дітей на стороні позитивних героїв. Ласкаво торжествує, зло покаране, негативні якості висміюються. Казки та через завдання продовжують виховувати дітей.

Умови завдання з казковими сюжетами в багатьох випадках громіздкі. Обрана форма казки тягне за собою відносно великий її обсяг - адже при складанні завдання доводиться слідувати літературному тексту казки. Зате в такому випадку діти з великим задоволенням читають умову, вникають в його зміст - а робота з текстом є суттєвою частиною психологічної підготовки школяра до вирішення завдання.

Висновки

Перед сучасною освітою на передній план виступає завдання інтелектуального розвитку. Для реалізації даної мети особистість повинна мати достатній рівень розвитку всіх видів пам’яті, уваги, уяви, мислення та мовлення, а також здібність до аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, вміння приймати рішення, доводити твердження і спростовувати їх. Вміння логічно мислити - це необхідна умова розвитку інтелекту особистості.

Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним завданням приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних завдань. Він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі «Серце віддаю дітям»: «У навколишньому світі - тисячі завдань. їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді - загадки». Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв’язки між ними.

Доступність логічного завдання не означає легкість її рішення. Щоб її вирішити, потрібно докласти значні розумові зусилля. І тим вагомішим буде з точки зору самооцінки учнів її правильне рішення.

Безумовно, треба використовувати різні технології навчання, але всі вони повинні працювати на кінцевий результат.

Таким чином, логічні завдання є прекрасним засобом розвитку мислення. Вони розвивають вміння міркувати, виводити одне з іншого, підвищують активність думки.