Розвиток логіко-математичного мислення та пізнавального інтересу учнів в процесі викладання математики

Розвиток логіко-математичного мислення та пізнавального інтересу учнів в процесі викладання математики

 

Учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил.

                                                     Сааді

Актуальність проблеми

Якщо розпитати школярів, який предмет у них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них на­звуть математику. Очевидно, пояс­нюється це не тільки тим, що її вивчення багатьом дається нелег­ко, але також і тим, що деякі роз­діли шкільної математики іноді здаються недостатньо цікавими і часом навіть нудними. Через ті найпростіші, аз­бучні твердження математики, що вивчаються в школі, проклада­ється дорога до сучасної матема­тики - майже неозорої своїм ба­гатством царини людського знан­ня, що з кожним роком знаходить усе більше застосування.

 Методика математики розвива­ється як окрема галузь наукових знань під впливом двох основних факторів. Одним із них є прак­тична діяльність учителів, їх уза­гальнений досвід, у процесі яких формується методичне мислення, народжуються нові методичні прийоми, ідеї і їх системи; ство­рюються різні засоби навчання, з'являються гіпотези, відкриття, що сприяють інтенсивності його результативності. Другий фак­тор — ціленапрямлені педагогічні експериментальні дослідження, для яких властиві: обґрунтована постановка методичних проблем, опора на достовірні факти й точні висновки, науковий аналіз об'єк­тивних навчально-виховних умов і закономірностей навчання, фор­мування методичної думки вчите­ля, виховання і розвиток учнів, установлення оптимальних ре­жимів навчання і учіння, їх ре­зультативності, а також контролю і корекції.

Сьогодні освіта – це класно-урочна система, орієнтована в основному на засвоєння знань, формування вмінь та навичок. Вона є педагогікою авторитарних вимог минулого століття. Та за останні роки  життя повністю змінилось, воно стало просто іншим. Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Наші діти живуть цікавим життям.  Серед комп’ютерних ігор, серед різноманітних кольорових мультяшок і  телепередач тому уроки, а особливо математика , дітям стають нудними та нецікавими.

Але як створити найефективніше і цікаве для дітей навчання математики? На мою думку потрібно зібрати найкращі свої ідеї та втілювати їх в життя, застосовувати те, що найбільше відповідає вашим потребам та потребам учнів.

Тому моя навчально-виховна діяльність спрямована на те, щоб учні на уроках спілкувалися, думали й творили, а саме навчання було б радісним процесом самопізнання та саморозвитку, щоб на моїх уроках діти могли б запам’ятати як найбільше інформації , щоб діти з радістю сприймали нову інформацію та з захопленням застосовували  здобуті знання на практиці.

Отже, пізнавальний інтерес учнів на уроках математики є актуальною проблемою сьогодення.

      Виходячи з цього будую таку структуру форм організації пізнавальної діяльності учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фронтальна. Учні виконують єдине для всіх завдан­ня за єдиного для всіх темпу роботи. Вчитель пра­цює одразу з усім класом, керує діяльністю усіх школярів, але врахувати індивідуальні особливості учнів не встигає, спираючись під час роботи на най­більш активних і підготовлених. Під час цієї форми роботи використовуються частково-пошуковий ме­тод, робота з наочністю.

Індивідуальна. Практикується в основному для виконання домашніх завдань. Проте на уроці вона також має своє застосування, і вона ж дозволяє до­тримуватися відмінностей у темпі навчання, врахо­вуючи індивідуальні особливості учнів. За цієї форми роботи використовується як репродуктивний метод, так і дослідницький. Школярі виконують завдання на порівняння об'єктів, складають їх ха­рактеристики за типовими планами, а також схеми, графіки, таблиці за матеріалами різних джерел знань (підручників; довідників).

Колективна. Діє схема «вчитель - колектив — учень»: робота парами, бригадами (постійні об'єд­нання) і тимчасовими групами. Саме такі групи створюються під час навчальних рольових ігор та дискусій; застосовують групову форму на уроках узагальнюючого повторення, на семінарах, конфе­ренціях, диспутах, конкурсах.

Гордон Драйден сказав: «Ідея – це нова комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації». Тому метою моєї діяльності є інтеграція добре знайомих елементів педагогічних методик і прийомів, що в цілому формують цікавий ефективний підхід

Я поставив перед собою ряд професійних завдань для досягнення цієї мети основними елементами якої є:

- сприйняття учнів такими якими вони є;

- намагання зрозуміти  почуття та проблеми дітей, з любов’ю ставитися до всього, що вони придумують та створюють

- створення такої навчальної атмосфери, яка б давала можливість молодим людям самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші шляхи розв’язання певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності;

- Формування математичних компетенцій в учнів

 

 

Чільне місце в системі моєї діяльності відведено урокам . Саме на них учні отримують важливі теоретичні знання з математики, вчаться їх практично застосовувати. Я намагаюся будувати уроки таким чином, щоб учні закріплювали матеріал не шляхом простого заучування і переказуванням математичної термінології, а шляхом розвитку логіко-математичного мислення та пізнавального інтересу .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значну увагу зі шляхів формування позитивного ставлення дітей до навчання я віддаю створенню системи мотивів діяль­ності. Система мотивів піддається педагогічному управлінню і забезпечує визначення поведінки учнів та їх ставлення до вивчення того чи іншого навчаль­ного предмета. Мотивація— це безпосередньо по­в'язаний з конкретним вчинком вибір мотиву дії.

Активізації навчальної діяльності учнів сприяють, передусім, мотив, тобто мета глибокого засвоєння знань з того чи іншого навчального предмета, та інші фактори заохочення учнів до навчання.

У педагогіці визначено п'ять взаємопов'язаних груп мотивів навчання. До них належать: соціальні, ко­мунікативні, пізнавальні, мотиви відповідальності та перспективи.

Я віддаю перевагу пізнавальному мотиву навчання. Пізнавальні мотиви розглядаються в педагогіці, як спонукання учнів до вироблення постійного потягу до знань.

 Я. А. Коменський виділяв пізнавальний інтерес як один із важливих засобів стимулювання в школярів прагнення вчитися, не боятися ніяких труднощів задля оволодіння наукою.

Інтерес до навчання має декілька стадій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичний інтерес до предмета ха­рактеризується не лише створенням проблемної си­туації, а й прагненням самостійно в ній розібратись. Для досягнення цієї мети я використовую проектну діяльність учнів. Також при вивченні деяких тем намагаюся  пов’язувати з життям. Наприклад при вивченні теми «Чотирикутники» ставлю перед дітьми запитання: «Де в житті нам зустрічаються види чотирикутник та для чого нам потрібно знати їх властивості?». Тож,  на мою думку, це є прерогативою формування в учнів

пізнавальних інтересів.

Особливу групу активних форм складають нестан­дартні типи уроків: уроки-лекції, уроки-мандрівки, уроки-конкури (гра «Поле чудес», КВК та ін.), уро­ки — ділові ігри (прес-конференції, круглий стіл та ін.), бінарні та інтегровані уроки.

Чільне місце в навчальній діяльності займає  впровадження комп’ютерних технологій на уроках математики. Вважаю, що в сучасному житті формувати пізнавальний інтерес без комп’ютерних технологій неможливо. Звичайно, на кожному уроці використовувати комп’ютерні технології недоцільно. Але при вивченні окремих тем це робити потрібно. Виділяю декілька форм впровадження комп’ютерних технологій в моїй навчальній діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використовую тестові завдання при перевірці домашнього завдання (теоретичного і практичного), при актуалізації опорних знань, на етапі закріплення вивченого матеріалу та при підсумку уроку. Учні з радістю беруться  за тестові завдання на комп’ютері. Це може також бути мотивацією навчальної діяльності учнів (з тестами може справитися дитина яка знає правила, орієнтується в змістовних лініях даного матеріалу).

В процесі викладання уроків математики я застосую електронні підручники при подачі теоретичного блоку уроку. Особливо на уроках геометрії, де інформація, яка подається на комп’ютері  розвиває уяву дітей (що досить важливо для вивчення геометрії), заощаджує час та є невід’ємною частиною розвитку пізнавального інтересу дітей.

Електронні підручники використовую при вивченні таких тем: «Суміжні кути», «Вертикальні кути», «Чотирикутники» і т.д. Значні результати дає використання електронних підручників при вивченні тем із стереометрії. Використання програми «Математика +»  при вивченні функцій та побудові їх графіків є ефективним засобом досягнення успіху. Особливо з теми «Перетворення графіків функцій»

Використання ППЗ є доцільним також  в 5-6 класах при вивченні математики.

Мультимедійний супровід при проведенні уроків є також значущим досягненням. Дану форму я використовую  на таких етапах уроку:

• Мотивація навчальної діяльності учнів;
• Актуалізація опорних знань
• Основна частина уроку
• Закріплення вивченого матеріалу
• Підсумок уроку

В позакласній роботі мультимедійний супровід є пріоритетом моєї діяльності

 

Учням дуже подобається готувати завдання на уроці та відправляти товаришам по локальній мережі. Така форма навчання є  активним збудником розвитку пізнавального інтересу учнів.

В ході вирішення проблеми розвитку логічного мислення та пізнавального інтересу у дітей доцільно проводити контроль та перевірку знань, умінь і навичок учнів у різних формах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Самоперевірка за зразком. Ця форма в основному застосову­ється на уроці після пояснення нового матеріалу. Зразок розв'язання домашньої роботи записано на дошці заздалегідь. Починається урок. Зошити в учнів закриті , діти розглядають зразок розв'язання і коментують його. Після цього вони відкривають зошити, і кожен учень, перевіряючи свою роботу, підкреслює помилки простим ол­івцем і виставляю оцінку. Ті діти, які виконали домашню роботу без помилок, отримують індивідуаль­не завдання. У свою чергу вчитель додатково виставляє оцінку за якість перевірки і .за роботу над помилками.

2. Взаємоперевірка за зразком.

Учні перевіряють не свою роботу, а роботу сусіда. Це дозволяє дітям бачити, як виконують домашню роботу їхні товариші. Оцінюван­ня проходять так, як і в першому випадку.

3.Опитування в парах. Особливо це корисно для вивчення теоре­тичного матеріалу. Учні першого варіанту беруть на себе роль «учи­теля», а другого варіанту — роль «учнів». Заздалегідь підготовлені відповіді на запитання з теми «учні» подають своїм «учителям» напівголосно. Кожний «учитель» виставляє оцінку своєму«учню».

4. Математичний диктант. Викли­кається учень, який працює на відкидній дошці. Після написання відбувається перевірка («Пере­вір себе» або «Перевір свого това­риша»).
5. Математична вікторина. Дош­ка розділена на три частини за числом рядів у класі. На кожній частині вчитель виставляє бали за правильні відповіді. Головне в та­кій роботі - повторити і закріпи­ти теоретичний матеріал.
6. Теоретична розминка. Дві або три особи виходять до дошки. Клас ставить їм запитання за вив­ченим матеріалом. Особливо це корисно проводити перед напи­санням контрольної роботи.
7.   Математична естафета. Кож­ний ряд отримує однакове завдан­ня на картках. Працюють у парах. Перша передає другій і т. д. Остан­ня пара передає роботу вчителю, який перевіряє правильність за­повнення. Цей вид контролю особливо ефективний під час пе­ревірки вмінь користуватись фор­мулами, розв'язувати нескладні задачі. 

 

8. Письмова самостійна робота з перевіркою (тести). Робота розра­хована на 7—10 хв. Завдання підіб­рано аналогічно домашній або класній роботі. Здійснюється взаємоперевірка або самоперевірка з виставленням оцінки. Розв'язок вивішується на дошці.
9. Контрольна робота та її аналіз.

Це кінцевий етап контролю з теми. Як би якісно не проводилась підготовка, помилки в контроль­ній роботі завжди є, їх потрібно виправляти. Роботи я оцінюю, але помилки не виправляю. На наступному уроці показую весь розв'язок. Кожен учень має напи­сати рецензію на контрольну ро­боту свого товариша. План ре­цензії записано на дошці. Вдома учні складають завдання: приду­мати завдання, аналогічне до того з контрольної роботи, в якому була допущена помилка.

         Для розвитку логічного мислення на своїх уроках я  проводжу інтелектуальні хвилинки. Часто задачі логічного змісту пов’язані з темою, але  практикую і задачі-жарти, які не пов’язані з змістовою лінією даного вивченого матеріалу з метою зацікавлення та відпочинку дітей. Майже на кожному уроці присутні задачі прикладного характеру, які активізують логічне мислення у дітей.

У позакласній роботі ми безпосе­редньо не навчаємо математики, а лише даємо можливість помандрувати  стежинами, піднімаємо завісу над її таємницями, знайо­мимо із захоплюючими подіями та відкриттями. Відкриваючи для себе щось нове, про що не чули на уроках, школярі розуміють, що математика не обмежена сто­рінками підручника, вона прихо­вує багато цікавого й досі неві­домого. Ці додаткові відомості стають стимулом для більш де­тальнішого знайомства з матема­тикою. Позакласний захід завжди захоплюючий, нетрадиційний, веселий, що сприяє створенню позитивної емоційної обстанов­ки, повертає учнів обличчям до науки. Саме після таких заходів кількість прихильників математи­ки збільшується, і вони чекають нових зустрічей поза уроками ма­тематики. Готуючи сценарій позакласного заходу, я нама­гаюсь зробити яскраве свято, яке залишиться в пам'яті школярів не на один день. У підго­товці та проведенні таких заходів немає неважливих деталей. По­трібно і яскраво прикрасити сце­ну, і знайти гарних артистів, дібрати для них костюми, не раз провести репетиції, на яких хро-нометризуються всі номери, знайти цікаві факти, які доступні для сприйняття школярами відповідної вікової категорії, і сценарій скласти неординарний, подумати про музичне оформлен­ня, заповнення пауз, завдання для вболівальників тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одночасно з груповими методами роботи багато працюю з обдарованими дітьми, тому маю призерів районних олімпіад.

 

Висновок

1. Поетапно спланована робота з математичними джерелами з урахуванням вікових особливостей на уроках математики розвиває логічне мислення та пізнавальний інтерес.
2. Математичне мислення на творчому рівні припускає обов’язкове розв’язання проблемних пізнавальних завдань, які заохочують учнів до активної розумової діяльності.
3. Під час використання різних форм навчання мені потрібно враховувати такі елементи: ретельний підбір, різноманітність, яскравість, створення можливості для порівняння.