Як сказав мудрець: “ To teach is to learn twice and it should be equally interesting for teachers and students”. Навчати – це вчитися двічі, тому цей процес має бути однаково цікавим як для мене, вчителя, так і для учнів. Можна продовжити цей вислів, сказавши, що без залучення учнів до пізнавально – творчої співпраці з учителем робота у школі сьогодні неможлива.
Отже, сучасна школа, сучасні діти, сучасний урок. Які вони? Здається, що можна відповісти на це запитання гаслом: « Пошук. Знахідки. Дослідження. Упровадження». Пошук. Усього цікавого, нового, нестандартного. Знахідки. « Хто шукає, той завжди знаходить». І знайшовся нестандартний урок. Цей термін з’явився ще в 70 – ті роки ХХ ст. Нестандартні форми проведення уроків почали використовувати вчителі внаслідок утрати учнями інтересу до навчання.
Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття з нетрадиційною структурою, коли потрібно вийти за межі осмислення принципів його будови. Таким чином, створення нестандартних форм уроків є виявом учительської творчості. Такі уроки підвищують інтерес учнів до предмета, розвивають їх творчий потенціал, навчають отримувати знання з різних інформативних джерел, розширюють кругозір і збагачують духовно.
Викладання є мистецтво, а не ремесло – в цьому суть учительської справи. Перепробувати десятки методів і вибрати свій, переглянути десятки підручників і не додержуватися жодного з них неухильно – це єдиний можливий спосіб живого викладання. Саме такий підхід я намагаюсь застосовувати в своїй роботі, щоб уникнути повторів та одноманітності в навчанні. При цьому я керуюсь досвідом методистів, а саме: методиста Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Гуменюк І.Б., передовим досвідом вчителів новаторів Волошиної М.В., Харькової Л., Хорушко Н.М., Ковтун І.О.
Також я вважаю, що слід дотримуватися таких принципів:
4.Розвивати певні уміння й навички в організації мовлення, вміння вибудовувати його логічно, послідовно й переконливо, ставити завдання й досягати поставленої мети. Отже, йдеться про розвиток мовної особистості учня шляхом формування комунікативної компетенції.
Комунікативна компетенція – це комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в будь-яких ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування. Адже навчати мови – це значить не тільки давати знання про мову, а й навчити користуватися мовою як засобом спілкування, критично мислити, отримувати інформацію з усіх доступних джерел, оцінювати її, розуміти співрозмовника, формулювати власні думки. За комунікативно-діяльнісного підходу змінюється й роль учителя: переді мною постає важливе завдання – не просто повідомити знання, але організувати пізнавальну діяльність учнів так, щоб створити умови для висловлення власної думки, ставлення до матеріалу, що вивчається, співвідносячи його з реальним життям. Тож як почати урок?
На мою думку, з перших хвилин уроку треба зацікавити учнів, поставити перед ними такі завдання, які їм хотілося б виконати. Ставлю перед собою мету – створити ситуацію успіху, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення мети, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
Починаємо урок із девізу та коротких діалогів щодо настрою. Особливу роль для емоційного характеру відіграють компліменти, які учні висловлюють один одному. У молодших класах:
You look well. You have beautiful hair.
You look lovely ( today ). You have a lovely voice.
You have a nice smile. You are a pretty girl
You have good eyes. ( a handsome boy).
Старші учні - більш розгорнутіші компліменти:
You’re always beautifully dressed.
The blouse looks well on you.
This school uniform suits you perfectly.– I’m glad you like it.
You’re always dressed according to the latest fashion.
It’s a pleasure to deal with you.
Short skirts look well on you.
You’re good-natured. ( sociable, so intelligent, charming,
kind-hearted ).
Французький письменник Анатоль Франс сказав, що: Мистецтво викладання є ніщо інше, як мистецтво збуджувати цікавість юних душ, а потім задовольнити її... Це є позитивна мотивація – те, від чого залежить успіх уроку, зацікавленність учнів. Хочу навести приклади декількох ситуацій, які я використовую на своїх заняттях, як цікаво розпочати урок, або поставити завдання.
При вивченні теми “Food”. Учитель приходить до класу і приносить із собою твердий шматочок пирога. Незвичайність ситуації відразу привертає увагу учнів.
Teacher: Yesterday I baked a pie for my guests but the pie wasn’t very tasty.
Тoday it is very hard and nobody wants to drink tea with it. I can’t understand anything. Help me to solve this problem, please. This is a recipe.
( Рецепт написаний на аркуші паперу великими літерами ).
APPLE PIE 3 apples 200 grammes of butter 100 grammes of sugar salt 500 grammes of flour 1 glass milk 3 eggs |
Teacher: I also put apples, butter, sugar, flour, milk, eggs ( показую на малюнок рецепту ) but you see the result. Look at the recipe and try to explain why ray pie is so hard. ( Учні в парах обговорюють проблему, шукають причину невдалого пирога і дають свої рекомендації ):
- You couldn’t make a tasty pie because you had little butter.
- You used two apples instead of three.
- Your pie is hard because you put little flour.
Teacher: So, what is my main mistake?
Pupil: If you want to have a tasty pie you have to follow the recipe.
При вивченні теми “ Health. At the doctor”. Починаю урок:
Teacher: Good morning, children! How are you? You are well, I’m glad to hear that. But I can’t say the same about myself. I have a terrible headache and a sore throat. Can you give me any advice what to do? Use the verb SHOULD as much as you can.
Незвичайно почати урок допомагає мені і гра “Password”. Її я використовую при вивченні будь-якої теми.
Вчитель вітається з учнями й не дозволяє їм сісти на свої місця.
T: You’ll be able to sit down after you say the word learnt at our last lesson. (Word-combinations, sentences, adjectives, irregular verbs and so on).
Учні по черзі називають слова або вирази, які запам’ятали найкраще.
Для формування комунікативної компетенції я часто використовую на своїх уроках лексичні ігри, які учні грають із задоволенням.
Наприклад, за темою “My school” або “ The Place We Live In” пропоную гру ”Поясни слово”. Починати треба з простих слів, які дуже легко пояснити.
A CLASSROOM is a place where pupils usually sit at the desks and have lessons.
A BAG is a thing where we keep our books.
MATHEMATICS is a lesson where we study numbers and do sums.
A GYMNASIUM is a place at school where the pupils have their lessons of physical training, where they jump, run and play basketball.
A PENCIL is a thing we can draw with.
A KITCHEN is a place where we cook our food.
A BATHROOM is a place where we wash our hands and face.
Поступово слова треба ускладнювати:
A HOBBY is something you like to do in your free time.
A LIBRARY is a place from where we can take books to read at home.
Цей вид роботи розвиває вміння логічно і чітко висловлювати свої думки. На етапі закріплення лексики краще всього організувати роботу учнів по групам у кількості 3-4 особи. Кожна група готує пояснення слів для інших, не називаючи самого слова. Лексику підбирають таку, щоб не виходила за рамки вивченої теми. Скільки учнів у групі – стільки готується пояснень, і кожен учень намагається взяти участь у роботі.
Інша гра, яку учні теж грають залюбки – це гра “ Guess the word”.
-a game where the players must throw the ball into the basket as much as possible ( basketball ).
Цей вид роботи займає на уроці 5-6 хвилин, бо якщо працювати над лексикою систематично і продумано, то учні мають заготовки пояснень на кожне слово, зроблені вдома.
При вивченні нових слів, структур, міні-діалогів використовую метод “Funny Face”.Завдяки цьому методу діти мають змогу повторити слово, чи модальну фразу вісім разів із різним емоційним забарвленням.
Teacher: Say the word especially 1) very slowly; 2) very sadly; 3) calmly;
4) laughing; 5) through the teeth; 6) angrily; 7) surprisingly; 8) in a perfect English.
У молодшій ланці кількість повторювань зменшую до чотирьох, шести.
( Додаток №1, №2 )
Сьогодні, щоб підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, сформувати в них навички спілкування та саморозвитку особистості є неможливим без використання технологій інтерактивного навчання. Такі методи роботи, як ” малі групи”,
“ велике коло”, “ мікрофон”, ” мозковий штурм”, “ карусель” та інші, формують здатність взаємодіяти у процесі спілкування з іншими учасниками або комп’ютером, розвиваючи комунікативні компетенції співучасників.
Для одночасного включення всіх учасників спілкування в активну роботу з різними партнерами я використовую прийом “карусель” ( “Merry-go
round” ).Цей прийом можна застосувати для досягнення різноманітних цілей, у тому числі для практики діалогічного та монологічного мовлення, для опрацювання граматичних структур. Наприклад при вивченні модального дієслова should / shouldn’t.
Teacher: Match the situation with what to do.
Situation to be fit have a headache have got the flu have a high temperature want to be strong |
What to do drink hot tea with a lemon exercise every day go in for sport regularly visit the doctor take medicine ( aspirin ) |
Now work in pairs as in the example:
P1: What should I do to be fit?
P2: You should go in for sport regularly.
Для застосування прийому “карусель” слід поставити учнів у два кола: внутрішнє і зовнішнє. Учні у внутрішньому колі знаходяться спиною до центру та обличчям до своїх товаришів, учні у зовнішньому колі стоять обличчям до центру. Таким чином вони знаходяться один навпроти одного. Зовнішнє коло нерухоме, а внутрішнє – рухливе. За сигналом вчителя учні починають ставити запитання у перших парах, користуючись карткою –опорою. За сигналом вчителя ( це може бути фрагмент музики, яку вчитель вмикає, а потім вимикає ) діти зміщуються, виникають нові пари, які працюють далі. Мета – пройти все коло, практикуючи учнів у висловлюванні за темою. Така технологія навчання діалогічного мовлення дає змогу учням засвоїти лексичні та граматичні структури шляхом багаторазового повторення та позбутися страху спілкування з новими людьми.
Для того, щоб навчити учнів швидко знаходити рішення, вільно обмінюватися думками використовую технологію “Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Запитання можуть бути підготовлені у вигляді ситуацій. Наприклад, при вивченні теми ” Clothes” у 6-му класі ( підручник Л. Биркун ):
T: And now let’s begin with a game. I’m a reporter. I want to know your ideas about clothes. Answer my questions using this microphone.
Різновидом цього методу може бути такий вид роботи, як”Lotto – question”, який я часто практикую на своїх уроках. У чому полягає зміст цього завдання? На смужечках паперу написані запитання ( до тексту, по пройденій темі ) з відповідним номером.
2. What kind of music do you like? Explain why? |
Після того як усі учні отримують картки починаю гру. У торбинці – діжечки з номерами. Виймаю діжечку, називаю номер. Учень, картка якого має даний номер відповідає на запитання. Гра проходить у швидкому, жвавому темпі.
В малих групах усі учасники мають змогу проявити себе у процесі обміну думками, кожен учень має змогу повірити у власні сили, панує атмосфера доброзичливості та дружби. Це дозволяє отримати гарний результат. При вивченні нових лексичних одиниць, модальних фраз, обговоренні я користуюсь методом ”Роботи в парах змінного складу”. Наприклад, при вивченні форм неправильних дієслів. Роздаю групам із трьох учасників підготовлені картки.
Group 1
Group 2
Group 3
Першим починає учень, у якого картка з номером 1. Пропрацювавши усі дієслова у своїй групі, учні переходять з місця на місце проти часової стрілки до тих пір, поки учень, який починав не отримає знову картку з номером 1. Після цього групи обмінюються картками. Така робота сприяє активному обговоренню матеріалу з метою його закріплення та засвоєння. Учні вивчають та навчають один одного.
Активізації мовленнєвої діяльності сприяють й творчі завдання. Вони розвивають фантазію та образне мислення учнів.
T: What thoughts do the following words call in your mind?
Blue oceans
The space
Our planet Continents
Учні висловлюють свої думки в парах, невеличких групах, можуть обмінюватися запитаннями, додавати свою інформацію. По цьому ж виду роботи задаю й домашнє завдання: написати маленький твір з опорою на дані слова.
Для формування комунікативних умінь та навичок практикую тематичні схеми в малюнках, де до кожної картинки учні складають два, три речення. Цей дидактичний матеріал можна використовувати і для практикування в діалогічному мовленні, складаючи міні – діалоги до кожного малюнка.
При вивченні нової теми, або для повторення часто використовую такий вид роботи, як схема-слів, або ключові вирази ( key – facts ).
Приклади таких схем навожу в додатках.
На питання, чи варто використовувати комп’ютери в школі, хочу відповісти так: Сучасний урок, на якому діють нові ідеї творчого розвитку дітей, який дає можливість вирішувати цікавіші й складніші проблеми неможливий без використання комп’ютерів, тому намагаюсь залучити учнів до роботи з ними. Вчимося складати презентації на різні теми, виконуємо граматичні завдання, тести, різні види вправ. Зокрема, для формування та закріплення граматичних навичок часових форм дієслів використовую такий вид роботи, як “ Grammar cubes”. Один кубик містить різні граматичні часи, на іншому написані дієслова. Учні по черзі кидають обидва кубики і відмінюють дієслова у часі, який випав на кубику.
Для здобуття комунікативних навичок, здатності працювати у різноманітних групах залучаю учнів до створення проектів. Адже суть проектної технології полягає в тому, щоб стимулювати інтерес учнів до певних проблем, навчити здобувати знання самостійно, розширювати коло спілкування дітей. Проектні роботи створюємо і на уроці, і у вигляді домашнього , творчого завдання. Так, цікавими були роботи у 5 –му класі по темі “ Our clothes”; у 6-му по створенню буклетів на тему “ Improve your English”, “Fashion shop”; у 4-му класі на тему “ My classmate”; у 7-му - “ Easter eggs”; у 10-му проектні групові роботи “ Shopping in our town” та інші. Під час використання проектної технології я можу вирішити цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, комунікативні вміння та навички.
Таким чином, користуючись різними методами та технологіями, створюючи цікаві ситуації та мотивуючи учнівську діяльність намагаюсь завжди створити на своєму уроці відчуття радості та самовпевненості, привити дітям почуття любові до англійської мови. Саме завдяки використанню методів та прийомів формування комунікативної компетенції я спостерігаю активність та творчість учнів на своїх уроках, зацікавленість та бажання співпрацювати. Всі ми знаємо, що останнім часом життя висуває перед нами потребу у спілкуванні та співпраці з різними країнами. В особистих, культурних, професійних та економічних контактах беруть участь люди з різними мовами та культурними традиціями. Тому знання іноземної мови є важливим аспектом у цьому питанні. А вивчати мову треба завжди із задоволенням. Адже вивчення мови відкриває двері в інший світ для мандрування, навчання або роботи. Та й навіть у себе на батьківщині знання англійської значно полегшує та прикрашає життя слухаючи пісні, дивлячись всесвітньовідомі фільми або перебуваючи в Інтернеті – англійська мова допоможе скрізь. Це – мова міжнародного спілкування.
Вважаю, що виховувати творчо мислячу особистість є захоплюючим і для самого вчителя, бо процес перетворення учня із незацікавленого в зацікавленого, із пасивного в активного, із старанного виконавця в креативну особистість приносить творче задоволення і переконує, що затрачені емоції та зусилля виправдовують себе.
Вчитель – це творець людських душ. Тож давайте творити кожен день, кожен урок та кожну хвилину.