Розвиток зв'язного мовлення.Підготовка до контрольної здачі діалогу

Тема. РЗМ. Підготовка до контрольної здачі діалогів ( 6 клас)

Мета. Навчити володіти діалогічним мовленням щодо його змісту й ситуації спілкування,

сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру , виховувати любов до рідного слова

Форма уроку. «Мова – дивна дивина»

Тип уроку. Формування навичок і вмінь.

Перебіг уроку

1. Організаційна частина.

Визначення емоційної готовності до уроку. «Мікрофон»

Вступне слово.

Споконвіку  було  Слово,  
й  було  Слово  в  Бога.  
Й  було  Богом  святе  Слово,  —  
все  постало  з  Нього.  

Помагай  же  Слову,  Боже,  
із  пітьмою  в  герці,  
щоб  жило,  правдиве  й  гоже,  
у  людському  серці.  

                                         Дмитро Білоус

 

 

Слово першим приходить до нас. Через слово ми пізнаємо світ. У слові – інтелект народу,його ідеали,прагнення,у ньому духовне життя людини. А в народу нема скарбу більшого,ніж його мова, «ота жива схованка людського духу». Цей скарб треба берегти,шанувати і розумно збагачувати.

 

2. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

Оголошення теми,мети уроку.Учні записують тему в зошит. Зачитування епіграфів – висловлювань про мову.

Наприклад,  «Мова – дивна дивина»

3. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями

1. Що наз. діалогом?

2. Що таке репліка?

3. Поясніть «адресат мовлення та адресант мовлення»?

4.Які пунктограми при записах діалогів?

5. Що називають ситуацією спілкування?

6.Чи відбувається зараз діалог?

4. Мотивація навчальної діяльності.

Мова живе,функціонує тільки в мовленні. Воно має бути грамотним,лексично багатим,різноманітним. Щоби цього досягти,треба вслухатися в живе слово. Готуючи випереджувальні завдання, ви пройнялися власними пережитими почуттями і думками. Ми обміняємося ними і продемонструємо приклади діалогів з літературних творів різних письменників. Вони не лише збагатили мовлення ваше,а й створили певний настрій. Ним ви поділитеся з однокласниками. Разом з тим повторимо про діалогічне мовлення,щоб ви могли підготуватися до контрольної здачі власно створених.

Слухання діалогу

Діти слухають діалог Палажки й Параски ( за творчістю І.С.Нечуй-Левицького).

На основі прослуханого діалогу,повторюють поняття «репліка,вставні слова,звертання, крилаті вислови,фразеологізми,інтонація,пауза,логічний наголос,темп,міміка,жести». Висловлюють враження від почутого.

5.Самостійне застосування учнями  знань і вмінь.

Демонструювання випереджувального завдання. Робота в парах.

 

Слово з творчості титана думки,великого Каменяра.Діалог стрільця і пташки з « Притчі про нерозум»

Пташка. Ой,стрільче,стій,пожди!

Я пташечка маленька,

Що з мене тут їди?

Пусти мене на волю.

Я дам тобі за те

Три добрії науки

На все твоє життє.

Стрілець. Чи бач,ся дробина

Мене навчати хоче!

Ну що там зна вона?

Добре,пташко,коли з твоїх наук

Я хоч що то змудрію

Тебе пущу я з рук.

Пташка.Не жалуй за тим,чи зле,чи гоже,

Що сталось раз і більше

Відстатися не може.

Стрілець.Правда! За тим жаліть не гоже,

Що сталось раз і більше

Відстатися не може.

Пташка.Не рвися,завдавши серцю скрути,

Що зробиш – розробити,

Минуле знов вернути.

Стрілець.Правда, шкода бажань і скрути,

Що зробиш – не розробиш,

Що сталось – не вернути.

Пташка. Ніколи не вір ні в які дива,

Не вір ні в яку вістку,

Що просто неможлива.

Стрілець.Правда,чимало плещуть дива,

А розміркуєш – скажеш:

Ся плітка неможлива».

Не злі твої науки,

Лети собі й стрільцеві

Не попадайся в руки.

Пташка. Ей,та дурний ти,стрільче,

Що дав мені здуриться,

А мною ти,небоже,

 Міг добре поживиться.

Бо знай: в моїй утробі,

Якби ти знав отсе

Є перло так велике,

Як струсове яйце.

Стрілець.А що ж я наробив?

Що так без застанови

Великий скарб згубив.

Пташко,пташино моя,

Вернись до мене! Буду

Тобі за батька я.

Пташка. Дурний ти є,як був,

Всі три мої науки

Відразу ти забув.

Зробив ти добре діло –

Мені летіть велів.

І зараз по хвилині

Сам того пожалів.

А потім забажав ти

Мене дістать ще раз

І просьбою вернути

Назад минулий час.

А чом? Бо несуразним повірив ти словам,

Що перла в мені більша

Удвоє,ніж я сам.

 

Кожен з письменників намагається досягти якнайбільшої емоційності,милозвучності,образності. Леся Українка,співачка з крицевим серцем і палким словом на вустах,є прикладом цього.

 

Лукаш. Хто ти така?

Мавка. Я – Мавка лісова.

Лукаш.А от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз,але ще зроду не бачив сам

Мавка.А бачити хотів?

Лукаш.Чому ж би ні? Що ж – ти зовсім  така,як дівчина, хутчій, як панна, бо руки білі і сама тоненька. А чом же в тебе очі не зелені? Та ні. Тепер зелені,а були,як небо сині.О! А тепер вже сиві,як та хмара.Ти таки дивна.

Мавка.Чи гарна я тобі?

Лукаш.Хіба я знаю?

Мавка.А хто ж те знає?

Лукаш.Таке питаєш!

Мавка.Чому ж сього не можна запитати?

Он бачиш там,питає дика рожа:чи я хороша? А ясен їй киває в верховітті:найкраща в світі

Лукаш.А я й не знав,що в них така розмова.Я думав,дерево німе та й годі

Мавка.Німого в лісі в нас нема нічого

Лукаш.Ти все отак сидиш у лісі?

Мавка.Я зроду не виходила ще з нього.

Лукаш.А хто тві рід?

Лісовик.Я зву його «дідусю»,а він мене «дитинко»

Лукаш.Ну і чудні ви тут у лісі.Хто ж тобі мати?

Мавка.Мені здається часом,що верба моя матуся.Вона мене на зиму прийняла.

Лукаш.А що ти там робила цілу зиму?

Мавка.Нічого,спала.Хто зимою робить? Я спала.Дихали так вільно груди.По білих снах рожевії гадки легенькі гаптували мережки і мрії ткались золото-блакитні…

Лукаш.Як ти говориш…

Мавка.Твоя сопілка має кращу мову.Заграй,а я послухаю.

 

Проста мова,жива,народна,багата прислів’ями у творчості зачинателя нової української літератури І Котляревського. Душевна чистота героїв « Наталки Полтавки» донині чарує глядачів драматичного театру.

 

Возний.Мирного пребиванія! Удобная оказія предстала здолати предложеніє на самоті.

Наталка. Здорові були,пане возний.

Возний Пане,пане,я б хотів, щоб ти звала мене,теє-то як його,по імені

Наталка Я вас зову,як все село величає,шануючи ваш розум і письменство.

Возний Не о сем,галочко,теє-то як його,хлопочу,но желаю із медових ьуст твоїх слишати названіє моєму чуству.Люблю тебе до безконечності.

Наталка Бог з вами,добродію,що ви говорите?

Возний Лукавиш,теє-то як його,і добре все розумієш.Я женитись на тобі хочу

Наталка Гріх вам над бідною дівчиною глумитися. Ви – пан,я – бідна, сирота. Та й по всьому не пара я вам.

Возний Серце з любові не взираєт на породу.Оная любов усе ровняєт.

Наталка У нас є половиця: знайся кінь з конем,а віл з волом.Шукайте собі в городі панночки.

Возний Но серце моє нє імєєт,теє-то як його,к ним поползновенія.

Наталка Добродію,ви так письменно говорите,що я не розумію.

Возний Я полюбив тебе давно,як тільки ви прийшли в наше село. Тож отвічай: могу лі бить мужем душі твоїй  і тілу?

Наталка Моє багатство – моє добре імя. Не хочу,щоб про мене люди шептали.Бувайте здорові!

 

Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення,з глибиною думки,логічною завершеністю. Велика майстерність у спілкуванні добитися від співрозмовника асоціативного мислення. Неперевершений у цьому Великий Тарас.

Тарас Шевченко «Відьма»

 

Циган. А відкіля ти,молодице?

Відьма. Хтоя?Чи ти?

Цить лишень цить

Он,бач,зо мною пан лежить.

Огонь погас,а місяць сходить,

В яру пасеться вовкулак.

Я в приданках була,впилася

І молода не придалася…

Ще треба другу одружить.

Піду,без мене не зуміють

І в домовину положить.

Циган. не йди,небого,будь ти з нами.

У нас їй-богу добре жить.

Відьма. А діти є у вас?

Циган.Немає.

Відьма. Кого ж годуєте,єсте,

Кого ви спати кладете?

Кого колишете вночі?

Лягаючи і встаючи

За кого молитесь?

Циган.Не плач,небого,не журись.

У нас дітей  нема й заводу.

Відьма. Хоч з гори та в воду.

Циган.Чому не ляжеш,не спочинеш?

Зірнися сходить,подивись…

Відьма. Дивилась я вже,ти дивись

Ми рано рушимо,покинем,як не проспишся.

Відьма. Не просплюсь.

Я вже ніколи не просплюсь.

Отак де-небудь і загину

У буряні…

Циган.До кого ж ти прихилишся?

Нікого немає…

До людей хились,небого,

Люди привітають

Відьма. Кажуть люди,що суд буде,

А суду не буде

Бо вже мене осудили

на сім світі люди.

 

6. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

.

Рефлексія

« Незакінчені речення». Створимо діалог.Додайте риму:

 

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії,мальви,жоржини.

Моря бріліантів,це  - …(мова моя)

Це мова моєї … (Вкраїни).

 

Можна продовжити іншими віршами про мову.

Бесіда

1. Чи досягли мети уроку?
2. Чи відчули задоволення працюючи?
3. Чи важко вести діалог?
4. Чи з'явилося бажання оволодіти образним мовленням?

 

Оцінки учням

Вдома скласти діалог, скористатися пам'яткою (теми подаються згідно програми)