Розвиток зв'язного мовлення. Твір-опис пам'ятки історії та культури. Вчитель Дзьоба Людмила.

Тема: розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис пам’ятки історії та культури (на основі особистих спостережень і вражень)

Мета: формувати вміння школярів складати твори-описи пам’ятника  за власним спостереженням;

поглиблювати їх знання про скульптуру;

сприяти вихованню естетичних смаків учнів

Тип уроку:узагальнення і систематизація знань і вмінь

Обладнання: фотографії — “Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Шумську”

Завдання підготуватися до твору-опису пам’ятники історії та культури восьмикласники одержують днів за десять до уроку. Тоді ж учитель називає пам’ятку, опис якої складатиметься на уроці, стисло розповідає про неї та дає необхідні школярам настанови й поради щодо складання її опису, дає перелік літератури, що стане їм у нагоді в процесі підготовки до твору, і, якщо це можливо, організовує екскурсію з метою ближчого ознайомлення з пам’яткою .

У тексті твору повинні логічно поєднуватися різні типи мовлення: розповідь про пам’ятку, опис пам’ятки та роздум з приводу долі пам’ятки , її значення та ролі  в житті сучасників. Зрозуміло, що основним типом мовлення має стати опис, що цілком відповідає заздалегідь визначеній восьмикласниками меті висловлювання.

Хід уроку

1. Мотивація навчання школярів
   1.                        Організаційний момент.
   2.                              Оголошення теми й мети уроку
2.                                Актуалізація опорних знань учнів
   1.                        Бесіда з учнями:
      • Що означає такий вид роботи як твір-опис?
      • Які особливості опису як типу мовлення?
      • Які твори-описи ви вже писали?
      • Зробити усний опис пам’ятника Т. Г. Шевченку в Шумську за фотографіями, зібраними власними матеріалами та спостереженнями.
3.                       Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
   1.                        Вступна бесіда з учнями. Наголошується на тому, що наша країна багата на пам’ятки історії та культури.
   2.                              Ознайомлення учнів з орієнтовним планом опису пам’ятника.

План

1.      Розповідь про місце розташування пам’ятника та його авторів.
2.            Зовнішній вигляд:
   1.                              опис самої скульптури;
   2.                               опис постаменту;
   3.                               загальне враження.
3.            Тісний зв’язок поета-пророка з народом.

3.                              Завдання: описати усно пам’ятник Т. Г. Шевченку за поданим планом, використовуючи зібрані власні матеріали та спостереження.
4.                            Ознайомлення з професійною лексикою образотворчого мистецтва.

Словничок:

 Ансамбль. 1. Сукупність будівель, споруд, що є частиною

  одного цілого.

2. Гармонійна єдність у розміщенні й оформлені групи будівель, пам’ятників, що становлять одну архітектурну композицію.

Архітектура. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель.

Пам’ятник (монумент). Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-,  чого-небудь.

П'єдестал (постамент). Художнє оформлення підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура.

 Скульптура. Вид образотворчого мистецтва твори якого мають рельєфну або об’ємну форму і виконуються способом виливання , різьблення, ліплення тощо твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини)

 Статуя. Скульптурне зображення людини або тварини на повний зріст.

5.                               Мовленнєве завдання для учнів.

Уявіть себе в ролі екскурсовода.  На основі зібраних матеріалів підготуйте письмовий твір-опис пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку

6.                               Самостійна робота учнів над твором описом пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку

“Дане” — предмет, тут — пам’ятник, і його окремі деталі; “нове” — це ознаки пам’ятника і окремих його частин.

“Дане”

Пам’ятник (монумент або скульптура)

“Нове”

(Який є пам’ятник або монумент, скульптура) величний, прекрасний, дорогий, рідний

пам’ятка культури, геніальний витвір митця, найголовніший пам’ятник

“Дане”

Постать (постава)

“Нове”

бронзова, велична, незламна, горда, незалежна, прекрасна, рідна, зображена на повний зріст

Деталі постаті —

голова — схилена, похилена, нахилена;

вираз обличчя — у задумі;

брови — зведені до перенісся;

(постава)

одяг (пальто) — легкий, пальто розстебнуте, з розвіяними вітром полами, що символізує волю, незалежність;

постамент високий.

Зразок твору опису пам’ятника Т. Г. Шевченку.

Справжнім символом і окрасою Шумська ось уже більше шести років є пам’ятник великому сину українського народу Т. Г. Шевченко. На невеликій площі перед будинком райдержадміністрації, серед вічнозелених красунь ялинок, кущів калини та вузьких стрічок оксамитового самшиту прямує у Вічність велична постать Кобзаря. Створений для нащадків на честь 850-річчя міста, він став невід’ємною частиною його життя. Авторами його є художник, заслужений діяч мистецтв України К. Б. Сікорський, наш земляк, уродженець села Ходаки та головний архітектор міста Тернополя С. О. Калашник. Вони успішно вирішили композиційне завдання пов’язали пам’ятник з площею та  просторовим будинком райдержадміністрації, створивши шестиметрову скульптуру масивної форми з рожевого граніту на постаменті з чорного лабрадориту

Місце знаходження таке вдали, що постать Шевченка видно з усіх боків. Перехожі мають змогу дивитися в обличчя видатного поета. Скульптор так вдало передав риси його зовнішності, що, здається можна уявити Шевченкову вдачу, сміливість, допитливість, рішучість. Вражає схилена голова, зосереджене обличчя, гнівний проникливий погляд очей з-під насуплених брів, міцно стиснуті вуста поета під густими вусами. Від пам’ятника віє  бунтарством і непримиренністю людини, яка не дасть кому затягти її в ярмо.

А з вуст, либонь, злітають слова, які дублюються на великому гранітному камені біля підніжжя з першого “Псалма Давидового”:

І не стануть з праведними

злії з домовити.

Діла добрих обновляться,

діла злих загинуть

Він неначе запитує — чи так, як він заповідав, ми живемо і діємо, чи творимо Україну такою, яку він мріяв бачити — вільною і благодатною.

Творців вдало вирішили завдання показати значимість Великого Кобзаря для минулого, сучасного і майбутнього. Трудівники Шумська проводять біля пам’ятника урочистості, святкові дійства, мітинги. Щороку від нього вирушають у дорогу життя випускники шкіл. Цей монумент став невід’ємною частиною давнього і вічного молодого міста